Постанова

від 23.11.2022 по справі 484/1807/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

23.11.22

22-ц/812/1003/22

Єдиний номер справи 484/1807/22

Провадження 22-ц812/981/22 Головуючий по 1 інстанції Маржина Т.В.

Провадження 22-ц812/1003/22 Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2022р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Самчишина Н.В.,

секретар судового засідання - Ткаченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , а також Товориства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 вересня 2022р.

за позовом ОСОБА_2 до Товориства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору, повернення об`єкту оренди, стягнення заборгованості по орендній платі та неустойки,

встановила:

У червні 2022р. ОСОБА_1 пред`явила в інтересах ОСОБА_2 позов до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 6,82 га, кадастровий номер 4825480900:01:000:0016, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, укладеного 23 грудня 2013р., повернення цієї земельної ділянки в належному стані, стягнення 8753,29 грн. заборгованості по орендній платі та 9513 грн. пені.

Позивач зазначав, що будучи власником вказаної земельної ділянки передав її у платне користування відповідачу за укладеним 23 грудня 2013р. договором оренди.

Посилаючись на те, що відповідач своїх зобов`язань за договором протягом 2020-2021 років не виконує, оренду плату не сплачує, позивач просив про задоволення зазначених вимог.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 вересня 2022р. позов задоволено. Постановлено розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 23 грудня 2013р. між ОСОБА_2 зі стягненням з останнього на користь позивача 8753,29 грн. заборгованості по орендній платі та 2363,04 грн. пені. У задоволені решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представниця позивача, посилаючись на незаконність рішення суду в частині відхилених вимог про повернення земельної ділянки, просила його скасувати і ухвалити нове рішення про їх задоволення.

Відповідач оскаржив судове рішення в частині задоволених вимог, просив ухвалити нове рішення про їх відхилення з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.

Представниця позивача, в поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідача, вважає рішення суду в частині задоволених вимог законним і обґрунтованим.

Апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а відповідача - відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.1,13,24,32,34 Закону «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з п.«д» ч.1 ст.141 ЗК підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За правилами ч.1 ст.782 ЦК наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2013р. ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» договір оренди земельної ділянки, за умовами якого передав у платне користування на 49 років належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6,82 га, кадастровий номер 4825480900:01:000:0016, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця. Щорічний розмір орендної плати складає (з урахуванням прибуткового податку) фіксовану грошову суму у розмірі 3857,66 грн., що становить 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Орендна плата вноситься щорічно до 26 грудня того року, за який здійснюється розрахунок.

У разі невнесення орендної плати у визначений строк, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Даний договір оренди зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17 лютого 2014р.

Орендну плату за 2020-2021 роки відповідач не виплатив позивачеві у передбачений договором строк.

Доказів того, що позивач відмовлявся прийняти належне виконання, запропоноване відповідачем матеріали справи не містять.

За таких обставин, а саме доведеності факту систематичного порушення зобов`язань, яке полягає у несвоєчасній сплаті відповідачем орендної плати за два роки у строк, передбачений договором оренди землі, а також враховуючи відсутність прострочення кредитора, то висновок суду про наявність підстав для розірвання спірного договору, стягнення 8753,29 грн. заборгованості по орендній платі за два роки та пені в межах позовної давності є правомірним.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі щодо відсутності його вини у порушенні зобов`язання є безпідставними із-за відсутності будь-яких доказів на підтвердження обставин пов`язаних по вжиттю хоча б якихось заходів відносно належного виконання зобов`язань. Відповідно не надано доказів щодо прострочення кредитора і неможливості у зв`язку з цим виконання боржником своїх обов`язки за договором.

В той же час не можна погодитись з рішенням суду в частині відхилення вимог про повернення об`єкту оренди.

За правилами ст.34 Закону «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.21 спірного договору оренди після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, вимога про повернення земельної ділянки є самостійною вимогою хоча і похідною, так як безпосередньо залежить від вирішення долі основної вимоги, якою є розірвання договору оренди.

Наявність спору щодо об`єкта оренди підтверджується відзивом відповідача на позов та поданою ним апеляційною скаргою, а тому сам по собі факт розірвання договору не може свідчити про поновлення його порушеного права, оскільки не гарантує добровільне повернення відповідачем земельної ділянки ще й у належному стані. У зв`язку з чим, висновок суду щодо відхилення цих вимог слід визнати помилковим.

З огляду на вищенаведені мотиви рішення в частині вимог про повернення земельної ділянки, а також судових витрат в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про їх задоволення.

Задоволення вимог позивача є підставою (ст.141 ЦПК) для відшкодування йому понесених судових під час розгляду справи в суді першої інстанції враховуючи необхідність сплати судового збору за три майнові вимоги (розірвання договору оренди, стягнення заборгованості по орендній платі та пені) і одну немайнову вимогу (повернення земельної ділянки) судовий збір за які повинен складати загалом 1984,80 грн. і в суді апеляційної інстанції враховуючи задоволення вимоги про повернення земельної ділянки судовий збір за яку повинен складати 1488,62 грн.

Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 вересня 2022р. в частині вимог про повернення земельної ділянки, а також судових витрат скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 6,82 га, кадастровий номер 4825480900:01:000:0016, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області у стані не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_2 3443,40 грн. судових витрат, у зв`язку із розглядом справи в судах першої і апеляційної інстанцій.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови виготовлено 23 листопада 2022р.

Головуючий: Судді: