Рішення

від 10.11.2022 по справі 640/13816/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року м. Київ № 640/13816/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ПРОЕКТ»доГоловного управління ДПС у м. Києві, як ВП ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,Представник позивача Єфімов О.М.;

Представник відповідача Демченко С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ПРОЕКТ» звернулось до суду з даним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00069080702 від 11.02.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, які сплачують інші підприємства в сумі 31 702 508 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 29 175 603 грн, за штрафними санкціями - 2 526 905 грн;

2) скасувати податкове повідомлення-рішення № 00069070702 від 11.02.2022 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 366 855 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 27.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити посилаючись при цьому, серед іншого, на те, що наведені в акті перевірки порушення норм податкового законодавства вже були відображені в попередньому акті планової документальної перевірки від 05.03.2021 № 18283/26-15-07-04-01/35530368. Цей акт вже був предметом розгляду у справі № 640/20409/21, за результатами розгляду якої ППР визнанні протиправними та скасовані.

Представник відповідача проти позову заперечив посилаючись при цьому на те, що на момент проведення перевірки, за результатами якої винесено оскаржувані в рамках даної справи ППР, у контролюючого органу була відсутня інформація про результати оскарження ППР, винесених за результатами попередньої перевірки.

За таких обставин представник відповідача вважає оскаржувані ППР цілком правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2022 року відповідачем на підставі акта перевірки №91238/26-15-07-07-03-17/35530368 від 08.12.2021, винесено наступні оскаржувані ППР, а саме:

- 00069080702, яким позивачу за порушення п.п.44.1, 44.2, 134.1.1 Податкового кодексу України, через не врахування у деклараціях показників податкової та фінансової звітності попередніх періодів, які збільшені за результатами попередньої перевірки, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток, що сплачують інші підприємства», всього в сумі 31 702 508,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 29 175 603,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 526 905,00 грн.

- 00069070702, яким позивачу за порушення п.п.44.1, 198.6, 201.10 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за червень 2021 року в сумі 366 855,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмового відзиву і пояснень представника відповідача, збільшення грошового зобов`язання та зменшення від`ємного значення ПДВ, ґрунтується на наступних обставинах:

- зменшення від`ємного значення з ПДВ за результатами позапланової перевірки є прямим наслідком неврахування ТОВ «БФ ПРОЕКТ» показників декларацій з ПДВ, визначених на підставі порушень, встановлених актом попередньої перевірки (планової) № 18283/26-15-07-04-01/35530368 від 05.03.2021;

- відсутність на момент проведення перевірки результатів оскаржень повідомлень-рішень, винесених за результатами планової перевірки внаслідок наявності лише ухвали про відкриття провадження у справі № 640/20409/21 від 26.07.2021. Рішення, що набрали законної сили на момент завершення перевірки - відсутні;

- з метою уникнення втрат до бюджету (попередньою перевіркою знято усі збитки (від`ємне значення оподаткування податком на прибуток на суму 34 054 721 грн.) та збільшено до сплати податок на прибуток, зменшено від`ємне бачення з податку на додану вартість на суму 1 995 306 грн., в рамках проведення позапланової виїзної перевірки наступних звітних періодів донараховано податок на прибуток та зменшено від`ємне значення з урахування показників, визначених попередньою перевіркою.

- при проведенні позапланової виїзної перевірки за період з 01.10.2019 по 30.06.2021 встановлено порушення з податку на прибуток, а саме: неврахування у складі доходів умовно нарахованих відсотків на отриманий у 2018 році авансовий платіж на суму 18 877 808 грн;

- не відображено фінансовий дохід від отриманих грошових коштів за 2020 рік на суму 111 616 399 грн. у зв`язку з відсутністю здійснення реєстраційних дій із зменшення статуту підприємства, створення вилученого капіталу.

Не погоджуючись із правомірністю і обґрунтованістю наведених доводів відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Працівниками ГУ ДПС у м. Києві була проведена (попередня) документальна планова виїзна перевірка ТОВ «БФ ПРОЕКТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019. За результатом такої перевірки ГУ ДПС у м. Києві складений акт від 05.03.2021 №18283/26-15-07-04-01/35530368.

Згідно розд. ІV «Висновок» цього акта перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем, зокрема наступних норм податкового законодавства:

- п.п. 44.1 і 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.2 п. 140.4, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, наслідком чого стало заниження платником податку на прибуток за 2018 рік на суму 11 893 459 грн., та водночас до завищення платником показника від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 3-и квартали 2019 року на суму 34 054 721 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.п. 198.5 і 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.3, 201.4 та 201.10 ст. 201, п. 26-1 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України, наслідком чого стало завищення платником показника суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за звітний період вересень 2019 року на загальну суму 1 995 306 грн.;

- п.п. 201.1, 201.4, 201.7 і 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267), наслідком чого стала протиправна бездіяльність платника щодо виписки (складання) та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.09.2017 на суму податку на додану вартість 1 941 973 грн.;

- пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, наслідком чого стало неподання звіту про контрольовані операції за 2018 рік;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та п. 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, наслідком чого стало неподання або несвоєчасне подання платником повідомлень за формою №20-ОПП.

22.04.2021 ГУ ДПС у м. Києві на підставі цього попереднього акта перевірки прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- за №00307990704 форми «ПС», яким відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України за порушення платником (позивачем) п. 63.3 ст. 63 цього ж Кодексу застосувала до позивача до штрафні санкції у загальній сумі 30 600,00 грн.;

- за №00307830704 форми «Р», яким відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 57.3 ст. 57, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення платником (позивачем) п.п. 44.1 і 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.2 п. 140.4, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 цього ж Кодексу визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 14 866 824,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 11 893 459,00 грн., за штрафними санкціями - 2 973 365,00 грн.);

- за №00307840704 форми «П», яким відповідно до п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України за порушення платником (позивачем) п.п. 44.1 і 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.2 п. 140.4, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 цього ж Кодексу зменшило позивачу задекларовану ним у податковій декларації за 3-и квартали 2019 року (реєстр. №9258607912 від 05.11.2019) від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 34 054 721,00 грн.;

- за №00307660704 форми «ПН», яким відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, ст. 120-1 Податкового кодексу України за порушення платником (позивачем) п.п. 201.1, 201.4, 201.7 і 201.10 ст. 201 цього ж Кодексу застосувала до позивача до штраф у сумі 3 400,00 грн.;

- за №00307700704 форми «В4», яким відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України за порушення платником (позивачем) п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.п. 198.5 і 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.3, 201.4 та 201.10 ст. 201, п. 26-1 підрозд. 2 розд. XX цього ж Кодексу зменшило позивачу задекларовану ним у податковій декларації за вересень 2019 року (реєстр. №9245471949 від 21.10.2019) від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 995 306,00 грн.

У той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 по справі №640/20409/21, адміністративний позов ТОВ «БФ Проект» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.04.2021 за №00307830704, від 22.04.2021 №00307840704, від 22.04.2021 №00307660704 та від 22.04.2021 №00307700704.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.04.2021 №00307990704 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 15 300 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Слід зазначити, що ухвала про відкриття провадження в справі №640/20409/21 датована 23.07.2021. Перше судове засідання за участі представника контролюючого органу по справі №640/20409/21 проведене 16.08.2021.

Таким чином, є можливим дійти висновку, що станом на дату складення акта перевірки (08.12.2021), за результатами якої винесено оскаржувані в рамках даної справи ППР, контролюючому органу достеменно було відомо про те, що ППР за результатами попередньої перевірки є неузгодженими, а отже збільшувати позивачу грошове зобов`язання з податку на прибуток та зменшувати від`ємне значення ПДВ з урахуванням донарахованих сум попереднього контрольного заходу є неправомірним.

Враховуючи наведене, оскаржувані ППР в частині донарахувань податку на прибуток та зменшення від`ємного значення ПДВ з урахуванням висновків попередньої перевірки не можна вважати правомірними.

Щодо заниження фінансового доходу за півріччя 2021 на суму 18 877 808 грн, що виник внаслідок неврахування відсотків за користування фінансовими інвестиціями, суд зазначає наступне.

Обставина, що входить до предмету доказування в цьому епізоді, є та, що Відповідач стверджує, що передоплата за паливні гранули відповідно до договору № 250-П/18 від 20.08.2018, є фінансовим інструментом (довгостроковою інвестицією), на суму якого мають бути нараховані відсотки у розмірі 18 877 808 грн.

Натомість, Позивач наполягає на тому, що 60 млн. грн, отриманих ним відповідно до вказаного договору, є передоплатою за паливні гранули, оскільки про це зазначено в цьому Договорі та платіжних документах.

Таким чином доводи позивача зводяться до того, що сума передоплати за Договором поставки паливних гранул, укладеним з ТОВ «БФ Склад» від 20.08.2018 № 250-П/18, не є довгостроковою фінансовою інвестицією.

Суд погоджується з такими доводами позивача, приймаючи до уваги наступне.

Як зазначено у п. 3.1 Договору від 20.08.2018 № 250-П/18 з ТОВ «БФ Склад», строки передання товарів передбачені - 5 робочих днів з дня підписання Специфікації, якщо інше не передбачено в самій специфікації.

Відповідно до пункту 7.2 Договору від 20.08.2018 № 250-П/18 з ТОВ «БФ Склад», ціна за одну тонну Товару, визначається Сторонами за домовленістю, та зазначається у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пунктів 5-6 Специфікації №1 від 20 серпня 2018 року, товар - паливна гранула з деревини (6 мм, мішок 15 кг*75 на палеті). Обсяг - 1000 т. ціна за тону 5184 грн з ПДВ. Тобто загальна вартість Товару, відповідно до Специфікації № 1 - 5 184 000 грн.

Відповідно пунктів 5-6 Специфікації № 2 від 21 вересня 2018 року обсяг товару - 2 131 тон. Ціна за тону - 6 336 гривень. Тобто загальна вартість Товару, відповідно до Специфікації №2 - 13 502 016 грн. Відповідно до пункту 9 Специфікації № 2 - строк поставки становить 45 календарних днів з моменту підписання Специфікації (до 5 листопада). При цьому у пункті 7 Специфікації № 2 зазначається, що покупець зобов`язується сплатити 100% вартості Товару до 31 жовтня 2018 року. Тобто допускається передоплата за поставлений Товар.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

На виконання замовлення ТОВ «БФ Склад» та керуючись частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України ТОВ «БФ ПРОЕКТ» поставило зазначений у специфікації № 2 Товар на суму 9 200 000 грн. (1 453 тон) 28 вересня 2021 року. ТОВ «БФ Склад» оплатило зазначений Товар платіжним дорученням на суму 9 200 000 гривень також 28 вересня 2021 року.

Призначення платежу - «Оплата за паливну гранулу з деревини, згідно договору №250- П-18 від 20.08.2018 р. (специф. № 2). в т. ч. ПДВ 20% 1533333.33 грн.».

За твердженням контролюючого органу, що наведене на сторінці 2 рішення про результати розгляду заперечень від 22.02.2022 № 3, надані документи не стосуються порушень, викладених в акті, оскільки 1) видаткова накладна на відвантаження товару на суму 9 200 000 гривень виписана за межами періоду, що перевіряється, а 2) отримана передоплата наявна у складі кредиторської заборгованості на суму 60 000 000 гривень, яка обліковується ТОВ «БФ Проект» на бухгалтерському рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху станом на 01.10.2019 та на 30.06.2019 за договором 20.08.2018 № 250-П/18.

Такі висновки є необґрунтованими, виходячи із наступного.

По-перше, видаткова накладна підтверджує не фінансовість, а товарність контрактного зобов`язання ТОВ «БФ Проект», що спростовує твердження податкового органу про те, що сума передоплати за Договором поставки паливних гранул є довгостроковою фінансовою інвестицією. Дане твердження Відповідача ґрунтується на тому, що вказаний договір був укладений не з тією метою, яка в ньому прямо зазначена. При цьому інша мета, наявність якої стверджує Відповідач, а саме фінансова інвестиція, жодним доказом не підтверджена самим Відповідачем.

Відповідно до підпункту «б» пункту 14.1.81. статті 14 ПКУ б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Жодного доказу придбання будь-якого фінансового інструменту Відповідач не надає.

Договір від 20.08.2018 № 250-П/18 з ТОВ «БФ Склад» передбачає продаж паливних гранул Позивачем і не містить згадки про продаж фінансових активів.

У подібній справі, де контролюючий орган також назвав кошти, отримані за договором поставки фінансовою інвестицією, КАС ВС у справі № 160/13265/19 вказує: «Безпідставними є посилання контролюючого органу на застосування до спірних правовідносин порядку амортизації собівартості фінансових інвестицій, визначених у П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», оскільки пунктом 4 П(С)БО 13 встановлено, що фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Тобто, фінансова інвестиція є фінансовим активом, натомість виконання умов договору щодо оплати за товар є фінансовим зобов`язанням. У зв`язку з чим відсутні підстави для застосування методики визначення амортизованої собівартості фінансової інвестиції до спірних правовідносин».

Натомість отримані за договором кошти не є фінансовим інструментом.

По-друге, як зазначено самими перевіряючими у рішенні про результати розгляду заперечень, видаткова накладна була виписана на ТОВ «БФ СКЛАД» 28.09.2021 і тому станом на 01.10.2019 та 30.06.2019 (тобто до моменту відвантаження паливних гранул) отримана передоплата обліковувалась на рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху.

Щодо відображення коштів в сумі 60 000 000 гривень, отриманих ТОВ «БФ Проект» від ТОВ «БФ Склад» за договором від 20.08.2018 № 250-П/18, суд зазначає наступне.

Відповідно до облікової політики, підприємство для здійснення господарської діяльності використовує Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Договірне зобов`язання ТОВ «БФ Проект», відповідно до Договору від 20.08.2018 № 250-П/18 полягало у «передачі у власність покупця Деревних гранул» (Товару, а не коштів), а зобов`язання ТОВ «БФ Склад» - оплатити Товар.

Тобто, договірне зобов`язання ТОВ «БФ Проект» не підпадає під визначення пункту 4 П(С)БО 13, не є Фінансовим зобов`язанням. Зобов`язання ТОВ «БФ Проект» за Договором від 20.08.2018 № 250-П/18 є товарними, а не грошовими.

Грошові кошти в сумі 60 мільйонів гривень не є грошовим активом, оскільки:

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 13 фінансові інвестиції - (1) активи, які утримуються підприємством (2) з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Кошти в сумі 60 000 000 гривень, отримані ТОВ «БФ Проект» від ТОВ «БФ Склад» за договором від 20.08.2018 № 250-П/18 не є фінансовим активом ТОВ «БФ Склад», оскільки утримуються не з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора (у розумінні пункту 4 П(С)БО 13), а на підставі частини 1 статті 531 ЦК України є передоплатою за паливні гранули і спрямовані на виконання товарних зобов`язань перед ТОВ «БФ Склад» за договором.

Більше того, жодного прибутку (у вигляді відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для ТОВ «БФ Склад» за утримання активу отримано не було, оскільки такий прибуток не є предметом вказаного договору поставки гранул.

Тобто, контролюючим органом не дотримана друга вимога для можливості кваліфікації грошових коштів за Договором № 250-П/18 як фінансового інструменту.

Крім того, вищезазначені кошти жодним чином не підпадають під визначення фінансових інвестицій, що передбачене підпунктом «б» пункту 14.1.81. статті 14 ПКУ. Ці грошові кошти неможливо кваліфікувати а ні як прямі інвестиції, а ні як портфельні інвестиції, оскільки не придбаваються а ні корпоративні права, а ні цінні папери, деривативи та/або інші фінансові інструменти, а виконується зобов`язання з попередньої оплати товарів за Договором № 250-П/18.

Таким чином, у ТОВ «БФ Проект» відсутній обов`язок нараховувати відсотки за півріччя 2021 на суму 18877808 грн. за користування коштами в сумі 60 мільйонів гривень, оскільки вони не є довгостроковими фінансовими інвестиціями.

Стосовно заниження фінансового доходу за 2022 на суму 111 616 399 грн, суд зазначає наступне.

Суть спору в цій частині зводиться до того, що продаж Позивачем частки у статутному капіталі є підставою для збільшення фінансового результату до оподаткування на суму отриманих Позивачем коштів від такого продажу лише тому, що Позивач при викупі такої частки не вчинив реєстраційних дій щодо зменшення статутного капіталу у зв`язку з таким викупом частки у власному капіталі.

Відповідач стверджує, що Позивач такого права не має, оскільки при викупі частки у учасника, Позивач не вчинив ніяких реєстраційних дій та не відобразив зменшення статутного капіталу на розмір викупленої частки, пов`язане з таким викупом.

Позивач своєю чергою наполягає на тому, що при здійсненні операції з викупу частки у власному капіталі з метою подальшого її продажу іншому учаснику чи третій особі, суть цієї операції не залежить від тимчасової реєстрації зменшення статутного капіталу ТОВ на розмір такої частки.

На сторінці 13 Акту перевірки вказується, що попередньою перевіркою (акт від 05.03.2021 № 18283/26-15-07-04-01/35530368) не відображено інформацію щодо створення вилученого капіталу у тому числі: щодо викупу власної частки та формування суми вилученого капіталу, зменшення рахунку 40 «статутний капітал», здійснення реєстраційних дій із зменшення статуту підприємства, наявність бухгалтерських операцій із створення вилученого капіталу шляхом здійснення проводок ДТ 45 КТ 31, ДТ 40 КТ 45.

Натомість відповідно до частин 1, 4 статті 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки. Тобто з точки зору вказаного Закону вилучення капіталу не відбувається у цьому разі і викуп частки у власному статутному капіталі здійснюється без його зменшення.

У разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу (тобто без його вилучення) товариства, воно зобов`язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки), якщо інший строк не встановлено статутом товариства.

Отже, Товариство може не зменшувати власний статутний капітал при його купівлі (не відображати в ЄДР його зменшення) і відповідно немає обов`язку зменшувати рахунок 40 «статутний капітал», здійснювати реєстраційні дії із зменшення статуту підприємства, як цього вимагають перевіряючі.

Оскільки відповідно до частин 1, 4 статті 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ТОВ «БФ Проект» могло не зменшувати статутний капітал, Товариство після придбання частки у власному статутному капіталі, продало її ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ».

Слід вказати, що в акті перевірки на сторінці 14 зазначається, що оплату ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» частки в статутному капіталі ТОВ «БФ Проект» «відображено проводками Дт 31 Кт 71 Дт 71 Кт 79».

Тобто, згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, оплату в сумі 111616399 гривень відображено в Дебеті Рахунку 31 «Рахунки в банках», Кредиті Рахунку 71 «Інший операційний дохід» і далі Дебеті Рахунку 71 «Інший операційний дохід» Кредиті Рахунку 79 «Фінансові результати» (тобто рахунку, призначеному для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства).

Отже, дохід від отримання коштів на купівлю ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» частки в статутному капіталі ТОВ «БФ Проект» було в підсумку відображено на Рахунку 79 «Фінансові результати», призначеному для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства, як то і визначено законодавчо.

Враховуючи наведене в сукупності суд дійшов висновку про передчасність і необґрунтованість оскаржуваних ППР, наслідком чого є їх скасування.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.02.2022 №00069080702, №00069070702, складені Головним управлінням ДПС у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Проект» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 24810,00 грн (дванадцять чотири тисячі вісімсот десять грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ Проект» (код ЄДРПОУ 35530368, адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38).

Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 18.11.22.

Суддя П.О. Григорович