Постанова

від 23.11.2022 по справі 420/2069/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/2069/22

Категорія: 111010000

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Є. В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН КОНКРЕТ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "БЕТОН КОНКРЕТ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2997944/44139290 від 17.08.2021 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №8 від 23.07.2021 року в ЄРПН за датою фактичного отримання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що на виконання вимог статті 201 ПК України ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ направлено на адресу ДПС України податкову накладну №8 від 23.07.2021 року на загальну суму 1 200 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 200 000,00 грн, проте отримало квитанцію про прийняття документів та зупинення реєстрації із зазначенням того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6810, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ повністю надало податковому органу всі необхідні документи та пояснення для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної №8 від 23.07.2021 року, однак рішенням Комісії ГУ ДПС № 2997944/44139290 від 17.08.2021 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 23.07.2021р у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів. Позивач вважає таке рішення не обґрунтованим, при цьому посилаючись на п.19,20 Порядку №1246, просить поновити порушенні права шляхом зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №8 від 23.07.2021 року.

Рішенням адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БЕТОН КОНКРЕТ до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2997944/44139290 від 17.08.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 23.07.2021 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю БЕТОН КОНКРЕТ №8 від 23.07.2021 року датою її подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БЕТОН КОНКРЕТ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2481,00грн, витрати на правничу допомогу 7000,00грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи та їх суперечність нормам матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що оскаржувані у рамках даної справи рішення контролюючого органу було прийнято обґрунтовано, у зв`язку із ненаданням платником податків копій документів відповідно до п. 5 Порядку №520. Посилаючись на правові висновки Верховного суду, викладені у постановах від 14.05.2019р. по справі №825/3990/14 та від 06.03.2018р. по справі №804/5444/16, зауважує, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту. Вказує про передчасність позовних вимог в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну. При цьому зазначає про завищення суми стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи.

З апеляційних скарг вбачається, що апелянти просять розгляд справи проводити за їх участю, а тому розгляд справи призначено у режимі відеоконференції.

Під час розгляду справи у режимі відеоконференції, після надання відповідних пояснень, колегія суддів прийшла до висновку про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ є юридичною особою, зареєстровано 25.02.2021р, номер запису 1005561020000077107, є платником податків, у тому числі податку на додану вартість, видами діяльності є за кодами КВЕД: 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання (основний); 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.64 Виробництво сухих будівельних сумішей, є платником податків, у тому числі податку на додану вартість.

ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ для забезпечення здійснення господарської діяльності орендує офісні приміщення, площею 21,0 кв.м за адресою м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 33 (договір оренди приміщення №1 від 01.03.2021 року укладений із ФОП ОСОБА_1 ; приміщення, споруди, устаткування, обладнання, механізми, які входять до майнового комплексу бетонного заводу РУТА, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, с. Салгани, вул. Шабська, буд. 7 (договір суборенди №1 від 01.03.2021 року укладений із ПП ЕМ КОМНАНІ); офісне приміщення площею 28,83 кв.м, складське приміщення площею 68,04 кв.м, які входять до майнового комплексу бетонного заводу РУТА, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, с.Салгани, вул. Шабська, буд. 7 (договір оренди №02.06 від 02.06.2021 року укладений із ПП ЕМ КОМПАНІ).

ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ здійснює виробництво бетону та бетонних конструкцій.

Під час здійснення господарської діяльності ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ укладено з ТОВ ЖБ ТЕРМІНАЛ договір поставки продукції (товарного бетону (продукції)) №26/07 від 26.07.2021 року. За вказаним договором ТОВ ЖБ ТЕРМІНАЛ поставлено продукцію: цемент ПЦ ІІ/А-Ш-500 насип портландцемент у кількості 25,04 тонн, цемент ПЦ ІІ/А-Ш-500 насип портландцемент у кількості 25 тонн, пісок у кількості 873 тонни, щебінь у кількості 150 тонн. Поставка продукції підтверджується первинними документами: видатковими накладними, ТТН, зареєстрованими податковими накладними. Крім того, надано послуги по виготовленню бетону, що підтверджується рахунками на оплату, платіжними дорученнями, зареєстрованими податковими накладними.

Також під час здійснення господарської діяльності ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ укладений договір поставки №10/4-2021 від 05.04.2021 року з ТОВ БУД ХОЛДИНГ, яке зобов`язувалось поставляти позивачу пісок, відсів, щебінь, щпс, камінь. Виконання умов вказаного договору також підтверджується первинними документами: видатковими накладними, ТТН, зареєстрованими податковими накладними, платіжними дорученнями.

Позивачем укладений договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом №01/03-21 від 01.03.2021 року з ФОП ОСОБА_2 , яка відповідно до нотаріально засвідчених договорів оренди транспортного засобу має у користуванні вантажні автомобілі бетонорозмішувачі.

09.06.2021 року ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ укладений з TOB ВЕСТТ (покупець) договір поставки №09/06-21, за яким ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ зобов`язувалось виготовити, поставити та передати у власність покупця товар: тетраподи Т-3,0 згідно ДСТУ Б В 2.6- 119:2010, загальною кількістю 1250 шт.

Згідно платіжного доручення №645 від 23.07.2021 року ТОВ ВЕСТТ здійснило передоплату за 200 шт тетраподів у розмірі 1 200 000,00 грн.

На виконання вимог статті 201 ПК України ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ, по зобов`язаннях із ТОВ ВЕСТТ, через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв`язку складено і направлено Державній податковій службі України податкову накладну №8 від 23.07.2021 р. на загальну суму 1 200 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 200 000,00 грн.

Проте, ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ отримало квитанцію про прийняття документів та зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до квитанції від 13.08.2021 року документ доставлено до центрального рівня ДПС. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6810, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем направлені повідомлення №1 від 13.08.2021 року про подання пояснень та копії документів.

Проте Комісія ГУ ДПС прийняла рішення № 2997944/44139290 від 17.08.2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 23.07.2021 року на суму ПДВ 200000 грн. Рішення прийняте з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач не погоджуючись з даним рішенням подав скаргу до Комісії ДПС, за результатами розгляду яких прийнято рішення про залишення скарг без задоволення та рішень Комісії ГУ ДПС без змін.

Позивач вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС №2997944/44139290 від 17.08.2021 року протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, виходив з того, що не зазначення документів в квитанції про зупинення ПН/РК, які необхідно подати платнику податків для їх реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати ці документи, навести свої аргументи, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати податкову накладну №8 від 23.07.2021 року датою подання для реєстрації в ЄРПН.

При цьому, суд першої інстанції також дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ у справі №420/2069/22 є 7 000 грн.

Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року (далі Порядок - №1165).

Згідно п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладу/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних /розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податкові накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п.4, п.5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно п.п.7-9 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Відповідно до п.п.10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У рішенні від 23 жовтня 2019 року у справі №826/8693/18 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено, відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, з підстав відсутності коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6810, в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показник «D» =250292%, «P»=46684,99

На переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на необхідність надати пояснення та копії документів, а чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

У цьому контексті необхідно також зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що зупинення реєстрації податкової накладної обґрунтоване саме тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6810 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно пунктів 12-16 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що подання до контролюючого органу таблиці даних платника податку на додану вартість є правом, а не обов`язком платника податків.

Разом з цим, у наведеній квитанції не визначено, коли позивачем була подана відповідна таблиця даних платника податку на додану вартість, коли вона була врахована податковим органом та взагалі не вказано щодо якої таблиці даних податковим органом здійснювалось співставлення даних з даними поданої на реєстрацію податкової накладної.

В ході розгляду справи відповідачем так само не вказано, коли позивачем подавалась таблиця даних платника ПДВ, які дані такої таблиці (щодо кодів товарів), а також відповідачем не надано копії відповідної таблиці на підтвердження своїх доводів щодо відсутності у цій таблиці кодів послуг, що визначені у направленій на реєстрацію спірній ПН.

У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби (категорія 101.18) роз`яснено, що таблиця даних платника податку це інформація про специфіку діяльності платника податку, подання якої є правом платника, тому платник податку має право подати таблицю без факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліЄРПН). Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків не потрібно.

У свою чергу, колегія суддів зазначає, що КВЕД 6810 включає вироби з цементу, бетону або штучного каменю, армованi чи неармованi, що відповідає господарській діяльності товариства.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави зупинення реєстрації, варто зазначити, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, пунктом 1 передбачено в якості такого критерію відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Зі змісту надісланої контролюючим органом квитанції випливає те, що позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Верховний Суд в постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 819/330/18 зазначив, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Із наведеного слідує, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем направлено повідомлення №1 від 13.08.2021 року про подання пояснень та копії документів, зокрема договір поставки, платіжне доручення.

Отже, було надано усі документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній №8 від 23.07.2021 р.

Контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.

Між тим, суд акцентує, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством.

Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Між тим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена додатком до Порядку №520, передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні), мають бути підкреслені.

Всупереч цьому, в оскаржуваному рішенні міститься лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, без зазначення тих документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані. Суд зазначає, що контролюючий орган обмежився формальним підходом до виконання своїх обов`язків, не дослідивши первинні документи товариства за спірними накладними за їх наявності.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, колегія суддів враховує, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації ПН з підстав відсутності коду послуг в таблиці даних платника ПДВ, в рішенні про відмову в реєстрації ПН відповідач жодним чином не зазначає про УКТ ЗЕД, а вже посилається на іншу підставу - відсутність первинних документів.

Тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокує джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Таким чином, з наданих позивачем документів можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій, по яким позивач подав для реєстрації податкову накладну №8, а тому колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо протиправності спірного рішення комісії.

При цьому суд першої інстанції правомірно врахував, що на виконання укладеного із TOB ВЕСТТ договору поставки №09/06-21 від 09.06.2021 року ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ також було подано на реєстрацію податкові накладні №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 09.09.2021 року, які рішеннями Комісії ГУ ДПС від 23.09.2021 року №№3145595/44139290, 3145593/44139290, 3145597/44139290, 3145596/44139290, 3145594/44139290, 3145592/44139290, 3145591/44139290 були зареєстровані.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем не надано копії документів передбачених п.5 Порядку № 520, оскільки як вже зазначалося, ні в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної, а ні в спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, податковим органом чітко не визначено ні переліку документів, які мають бути подані товариством, а ні переліку документів, які ним не надано контролюючому органу на його вимогу.

Крім того, колегією суддів не приймаються доводи відповідача відсутність підстав щодо реєстрації податкової накладної /розрахунку корегування, з огляду на таке.

Згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, останні вважаються прийнятими у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про ... 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.

Враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визнані судом протиправними, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Посилання контролюючого органу на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.05.2019р. у справі № 825/3990/14, від 06.03.2018р. у справі № 804/5444/16 колегія суддів відхиляє, позаяк у межах розгляду зазначених справи розглядались правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведених податкових перевірок платників податків. Предметом же розгляду даної справи є лише правомірність прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, направлених платником для реєстрації в ЄРПН.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції в частині протиправності оскаржуваних рішень не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Стосовно доводів апелянта в частині необґрунтованого стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч.6 ст.134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/7806/17, щодо застосування ст.134 КАС України. У вказаному судовому рішенні зазначено, що аналіз положень ст.134 КАС України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Досліджуючи надані представником позивача документи, судом першої інстанції встановлено, що 20.01.2022 року між Адвокатським об`єднанням ПРАКТИКА та ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до додаткової угоди від 20.01.2022 року винагорода Адвокатського об`єднання за підготовку та подання позову складає у фіксованому розмірі 15000,00грн. За результатами надання правової допомоги було складено акт приймання - передачі надання послуг від 05.05.2022 року, позивачу виставлений рахунок на 15000грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу ТОВ БЕТОН КОНКРЕТ у справі №420/2069/22 є 7 000 грн.

Так, колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд приходить до висновку, що стягнуті судом першої інстанції витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. не є співмірними із складністю та значенням справи.

Так, вказана адміністративна справа є типовою справою незначної складності. Розгляд справи здійснено судом першої інстанції без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Між тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває багато аналогічних справ, в яких суть спору є ідентичною (відмова у реєстрації податкової накладної), а позовні заяви відрізняються лише сторонами (позивачами) та реквізитами рішень Комісії контролюючого органу, у зв`язку з чим правова позиція між всіма справами дублюється.

В даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Так з матеріалів справи вбачається, що адвокатом складено позов, відповідь на відзив (який фактично дублює позицію викладену в позові, але з більш конкретними відповідями на доводи відповідача), клопотання про стягнення витрат на правову допомогу. Колегія суддів зазначає, що підготовка зазначених документів не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи з підстав викладених вище.

Також, вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, мають бути враховані заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та доводи заперечень щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що стягнутий судом розмір витрат на оплату правничої допомоги не є співмірним зі складністю справи та можливим об`ємом виконаних фахівцем у галузі права робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що документи надані у цій справі вказують на неспівмірність витрат на оплату послуг зі складністю справи, обсягом виконаної роботи, а тому на необґрунтованість та надмірність стягнутих судових витрат на правничу допомогу, а тому на підставі наведеного у сукупності, враховуючи предмет позову та зміст і характер наданих послуг, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) з огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, колегія суддів приходить до висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є 3500 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв`язку з тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було правильно вирішено справу по суті спору, однак стягнуто з відповідачів витрати на оплату послуг адвоката в сумі неспівмірній зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні в резолютивній частині.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року змінити в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, виклавши абзац 4 в наступній редакції:

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БЕТОН КОНКРЕТ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2481,00грн, витрати на правничу допомогу 3500,00грн.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2022 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя:А. І. Бітов

Суддя:І. Г. Ступакова