Постанова

від 23.11.2022 по справі 420/5166/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/5166/22Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.

суддів Крусяна А.В. , Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 року у справі №420/5166/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джіді Еквіпмент» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

31.03.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Джіді Еквіпмент» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 10.01.2022 року №3633011/44280136 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Джіді Еквіпмент» від 17.12.2021 року № 56, днем її надходження.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство вказує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено перелік документів, достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, який необхідно надати платнику податків.

Позивач зауважує, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийняте контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

За таких обставин, позивач вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до податкового органу у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної надіслав пояснення та всі необхідні документи в підтвердження здійснення господарської операції, які, на його думку, є достатніми для її реєстрації.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 19 серпня 2022 року прийнято рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джіді Еквіпмент» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 10.01.2022 року №3633011/44280136 про відмову в реєстрації податкової накладної №56 від 17.12.2021 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №56 від 17.12.2021 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Джіді Еквіпмент», датою її направлення на реєстрацію.

Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джіді Еквіпмент» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог вмотивований тим, що у контролюючого органу не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки контролюючий орган у електронній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначив конкретний перелік документів, які Товариству слід було подати для усунення перешкод в реєстрації податкової накладної, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що відмова в реєстрації податкової накладної не відповідає правовій визначеності як критерію правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, свідчить про протиправність такого рішення та наявність правових підстав для його скасування.

Зобов`язуючи ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд попередньої інстанції послався на те, що це є належним і ефективним способом захисту порушеного права Товариства.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, судом першої інстанції залишено поза увагою, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків на розгляд комісії необхідних первинних документів щодо:

- постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Окрім цього, в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарської операції, ТОВ «Джіді Еквіпмент» не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 Плану рахунків бухгалтерського обліку, які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначеної в податковій накладній господарської операції, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарської операції (наявність ділової мети).

На переконання податкового органу, оскаржуване рішення комісії регіонального рівня є повністю обґрунтованим, а позовні вимоги ТОВ «Джіді Еквіпмент» такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Джіді Еквіпмент» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Зокрема, як з`ясовано судом апеляційної інстанції, що згідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Джіді Еквіпмент» (код ЄДРПОУ 44280136) є юридичною особою, дата та номер запису: 31.05.2021 року, № 1005481020000000959.

Зареєстрованими видами діяльності підприємства є, зокрема: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (основний); 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (а.с.12-13).

16 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джіді Еквіпмент» (постачальник) та Приватним підприємством «Наугольнівське» (покупець) укладений Договір поставки №6, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставляти покупцю визначені цим договором запчастини, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його у повному розмірі. (а.с.19-22)

Пунктом 1.3 розділу 1 вказаного Договору визначено, що загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану у видаткових накладних протягом дії Договору.

Пунктом 2.1 розділу 2 вказаного Договору передбачено, що погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується в рахунках на оплату або в накладних про відвантажування, які являються невід`ємними складовими даного договору.

Пунктом 2.4 розділу 2 вказаного Договору визначено, що ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами у видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару.

Пунктом 3.1 розділу 3 вказаного Договору установлено, що оплата згідно до договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику.

Для визначення кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару, що поставляється за Договором, ТОВ «Джіді Еквіпмент» складений рахунок №56 від 16 грудня 2021 року на суму 396 469, 75 грн. (а.с.23-25).

Згідно до платіжного доручення №2561 від 17 грудня 2021 року на підставі рахунку №56 від 16 грудня 2021 року ПП «Наугольнівське» здійснено оплату на користь ТОВ «Джіді Еквіпмент» за запчастини на суму 396 469,75 грн. (а.с.26).

На підтвердження поставки придбаного товару сторонами Договору № 6 від 16 грудня 2021 року підписано видаткову накладну № 56 від 20 грудня 2021 року на суму 396 469,75 грн. (а.с.31-33).

На виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ «Джіді Еквіпмент», як Постачальником, складено на користь Покупця ПП «Наугольнівське» податкову накладну №56 від 17.12.2021 року на суму 396 469,75 грн., з них ПДВ 66 078, 29 грн., та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.37-40).

Згідно із отриманої Квитанції, податкова накладна прийнята, однак її реєстрація зупинена.

З посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6812, 7320, 8412, 8432, 8479, 8482, 8483, 8708 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У зв`язку з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. (а.с.41).

07.01.2022 року Товариством засобами електронного зв`язку на адресу контролюючого органу було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарської операції, по якій виписана податкова накладна №56 від 17.12.2021 року. До повідомлення позивачем прикріплено 7 додатків. (а.с.42)

10.01.2022 року регіональною комісією ГУ ДПС Одеській області прийнято рішення №3633011/44280136 про відмову в реєстрації податкової накладної №56 від 17.12.2021 року.

В якості підстави для відмови зазначено про ненадання платником податку копій документів:

«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».(а.с.43)

Так, приписами частини 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів.

Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за правилом першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, події був застосований Верховним Судом у постанові у справі № 360/2460/20, а також у постанові від 01 грудня 2021 року у справі №600/1878/20-а.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно із наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із абзацами першим, другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України установлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу;

За результатами перевірки, визначеної пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

01 лютого 2020 року набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.(далі Порядок № 1165)

Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4,5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування установлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно із пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року (далі - Порядок №520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Перевіряючи правильність наданої судом попередньої інстанції правової оцінки оскаржуваного позивачем індивідуального акту (рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) в контексті недотримання/дотримання податковим органом як суб`єктом владних повноважень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при їх прийнятті, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

При вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - установлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або відвантаження товарів, незалежно від наявності інших первинних документів.

Як слідує з матеріалів справи, за правилом першої події, а саме за фактом отримання грошових коштів, тобто оплати за товар у відповідності до платіжного доручення №2561 від 17 грудня 2021 року, ТОВ «Джіді Еквіпмент», як продавцем, складено на користь покупця Приватного підприємства «Наугольнівське», податкову накладну №56 від 17.12.2021 року, та направлено її на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За наслідками дослідження копії квитанції про зупинення реєстрації складеної Товариством податкової накладної судовою колегією з`ясовано, контролюючий орган зупинив реєстрацію у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6812, 7320, 8412, 8432, 8479, 8482, 8483, 8708 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Аналіз положень пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, щоб установити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, у відповідності до вимог пункту 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, визначеного пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Окрім іншого, апеляційний суд зауважує, що посилання у квитанції на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкових накладних, а також не відображає переліку документів необхідних податковому органу для реєстрації податкових накладних.

При цьому, формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Також, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

У свою чергу, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме в пункті ненадання платником податку копій документів.

Означений пункт містить загальний перелік документів, які не були надані, а саме:

- первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Окрім того, у приписці до цього пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Однак, оскаржуване рішення не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів. Обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо не надання позивачем контролюючому органу копії документів, зокрема, бухгалтерського документа (оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до спрощеного плану рахунків), оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не міститься посилання та вимоги про необхідність їх надання.

Разом з цим, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі за № 140/2160/18.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Апеляційний суд уважає, що за наявності поданих позивачем документів, які підтверджують дані, зазначені у податковій накладній, та відсутності роз`яснення контролюючого органу яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, у відповідача були відсутні підстави для відмови у її реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, посилання скаржника на відсутність необхідності роз`яснення контролюючого органу, які саме документи необхідно було подати для реєстрації, і, як наслідок, не ґрунтується на встановлених обставинах справи та раніше неодноразово висловлених висновках Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Крім цього, з огляду на факт оплати товару Приватним підприємством «Наугольнівське» шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про настання першої із передбачених пунктом 187.1 статті 187 ПК України подій, яка зумовлює виникнення податкових зобов`язань - зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

При цьому, колегія суддів вказує, що для цілей підтвердження зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, документами, достатніми для підтвердження такої операції для цілей реєстрації в ЄРПН складеної Товариством податкової накладної, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів.

Відтак, у Позивача, як продавця, за фактом зарахування коштів 17.12.2021 року, виник обов`язок щодо складення податкової накладної, яка підлягає реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм пункту 187.1 статті 187 ПК України, Порядку №520 та Порядку №1165, означені обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації податкової накладної, вказують на правильність доводів позивача про те, що подані Товариством документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують дані, зазначені у податковій накладній, та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №56 від 17.12.2021 року в ЄРПН.

Натомість, податковий орган помилково визначив предметом доказування у цій справі обставини щодо виконання позивачем та його контрагентом зобов`язань за Договором поставки і переніс вирішення спору у площину правової оцінки цих обставин.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, а належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №56 від 17.12.2021 року.

З приводу доводів апеляційної скарги контролюючого органу щодо неспівмірності присуджених до стягнення з податкового органу на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно із приписами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, ураховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

В постанові Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 280/1765/19 зазначено, що до переліку документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу та які підлягають дослідженню судами відносяться договір про надання допомоги (або доручення), документи, якими підтверджується оплата послуг (робіт): (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового ордеру, платіжне доручення про оплату, касові та фіскальні чеки, документи на відрядження тощо). Відсутність підтверджуючих документів матиме наслідком відмову в задоволенні стягнення таких витрат.

Колегією суддів установлено, що предметом спору у справі 420/5166/22 є перевірка правомірності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Судом першої інстанції здійснено розгляд даної справи, як справи незначної складності, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Судом першої та апеляційної інстанцій установлено, що між ТОВ «Джіді Еквіпмент» (Клієнт) та Адвокатським бюро «НАН» (Адвокатське бюро) укладено Договір №136/19 від 28 січня 2022 року про надання правничої допомоги (а.с.81-83).

Також сторонами Договору №136/19 від 28 січня 2022 року підписаний Додаток № 1 до цього Договору, яким визначено перелік послуг, що надаються, а також Додаток №2, яким погоджено вартість послуг у загальному розмірі 17 190, 00 грн. (а.с.84-85).

У заяві про стягнення витрат на правничу допомогу представник позивача адвокат Ольга Шараг пояснює, що ТОВ «Джіді Еквіпмент» звернулось до АБ «НАН» за правовою допомогою щодо розблокування двох податкових накладних. Наведене у свою чергу стало підставою ініціювання з боку АБ «НАН» двох судових проваджень. У рамках адміністративної справи за № 420/5166/22 витрати на правову допомогу складають 8595 грн.

На підтвердження оплати послуг з правової допомоги до суду надано платіжне доручення №167 від 31 січня 2022 року на суму 17 190, 00 грн., сплачену ТОВ «Джіді Еквіпмент» (Клієнт) на користь Адвокатського бюро «НАН» (а.с.86).

24 червня 2022 року сторонами Договору №136/19 від 28 січня 2022 року узгоджено та підписано Акт наданих послуг №2, яким сторони підтвердили надання послуг, здійснення розрахунку за них та відсутність претензій один до одного (а.с.91).

Таким чином, позивачем заявлено для розподілу суму витрат на надання правничої допомоги у фіксованому розмірі 8595, 00 грн.

Апеляційний суд звертає увагу, що кількість часу витраченого адвокатом, на надання професійної правничої допомоги Позивачу у межах цієї судової справи не впливає на розмір адвокатського гонорару, оскільки, за домовленістю сторін гонорар було установлено у фіксованій, а не погодинній формі, що підтверджується Додатком №1 та №2 до Договору про надання правової допомоги №136/19 від 28 січня 2022 року.

Відповідна правова позиція була сформована Верховним Судом у додатковій постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18:

«адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фінансовий розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплат адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв ...визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару розмір та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

В оскарженому судовому рішенні, перелічивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, зазначаючи про наявність цих документів в матеріалах справи, та надавши їм оцінку на предмет їх належності, допустимості та достатності щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, дослідивши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд першої інстанції уважав, що витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн. є співмірними з урахуванням обсягу (пропорційності) задоволених позовних вимог, дійсності та необхідності проведеної адвокатом роботи.

У свою чергу, дослідивши матеріали справи та доводи заперечень щодо витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи предмет позову, зміст і характер наданих послуг, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, з огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є розмір 3500 грн.

На підставі вищенаведеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно установив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для скасування рішення суду попередньої інстанції немає.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 року у справі №420/5166/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джіді Еквіпмент» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.