Справа № 183/1543/22
№ 2/183/2564/22
У Х В А Л А
22 листопада 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Урожайне» про розірвання договору оренди земельної ділянки і повернення її власнику,
за участю:
представника позивача ОСОБА_2 ,-
в с т а н о в и в:
21.04.2020 року позивач звернулася до суду із вищеозначеним позовом.
Ухвалою суду від 22.04.2019 року позов залишено без руху, після усунення недоліків ухвалою суду від 30 травня 2022 року відкрите провадження по справі за правилами загального позовного провадження
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2019 року по справі було відкрите провадження, триває підготовчий розгляд справи.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року призначено розгляд справи по суті.
До початку розгляду справи по суті позивачем подано заяву про відвід судді Сороки О.В., яку вона мотивує тим, що 28.02.2019 року у справі № 183/527/19, провадження № 2-о/183/70/19 за заявою ОСОБА_3 винесене незаконне рішення, яким встановлено факт ідентичності учасника С(Ф)Г «Урожайне» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Розглядаючи цю справу головуючою суддею було залишено поза увагою той факт, що ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 не були зареєстровані в державному реєстрі юридичних осіб і ФОП, як учасники С(Ф)Г «Урожайне».
На думку позивача прийняте 28.02.2019 року рішення суду під головуванням судді Сороки О.В. свідчить про упередженість судді у цій справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді і надав пояснення, що прийняте рішення в лютому 2019 році не оскаржувалося ОСОБА_1 , однак це рішення надало право ОСОБА_4 звертатися до суду і оспорювати рішення засновників СФГ «Урожайне»
Представник відповідача в судове засідання не з`явився.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, розглянувши подану заяву, дійшов до наступного висновку.
Так, у відповідності п.п.3,5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, на яку заявник посилається, як на підставу відводу, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частин 1-3,11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В той же час, відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Крім того, слід зазначити, що ЄСПЛ встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього. У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі № 826/14033/17.
Таким чином, доводи позивача, викладені у заяві про відвід судді Сороки О.В., не можуть бути розцінені судом, як обставина, що викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи. Усі доводи позивача являються її думкою та припущеннями, які суд розцінює, як незгоду з процесуальними рішеннями, прийнятими в ході розгляду іншої справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40, п.7 ст. 252 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Відмовити позивачеві ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід суді ОСОБА_5 від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Урожайне» про розірвання договору оренди земельної ділянки і повернення її власнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сорока О.В.
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2022 |
Оприлюднено | 25.11.2022 |
Номер документу | 107466846 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні