Рішення

від 17.04.2023 по справі 183/1543/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1543/22

№ 2/183/771/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О. В.,

секретаря судових засідань Шевченко О.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Урожайне» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості зі сплати орендної плати,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Урожайне», в якому просила:

- розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 2,9200 га (кадастровий номер 1223282500:02:003:0401), яка розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що був укладений 01.09.2015 року між ОСОБА_4 та С(Ф)Г «Урожайне»;

Стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 13750 гривень.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилається на те, що 01.09.2015 року між її батьком ОСОБА_4 та С(Ф)Г «Урожайне було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,9200 га (кадастровий номер 1223282500:02:003:0401), яка розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Договір укладено строком на 10 років. За умовами договору оренди сторони досягли домовленості щодо всіх істотних його умов, зокрема щодо строку оренди, орендної плати, строків її виплати, а також відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Пунктом 7 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щорічно у розмірі 2750 гривень, але не менше 4% від нормативної грошової оцінки землі або за бажання орендодавця у натуральній формі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, позивач являється спадкоємцем означеної вище земельної ділянки, отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

ОСОБА_1 наголошує на тому, що після прийняття спадщини неодноразово зверталася до засновника та голови СФГ «Уроржайне» ОСОБА_3 з проханням сплатити їй орендну плату за користування земельною ділянкою, однак її звернення ігнорувалися, ОСОБА_3 відмовлявся отримувати її листи, тому, посилаючись на вимоги Закону України «Про оренду землі», просить розірвати договір оренди земельної ділянки, що був укладений між її батьком та С(Ф)Г «Урожайне», а також стягнути орендну плату за останні п`ять років.

У відзиві на позов відповідач звертає увагу на те, що позивач не виконала свій обов`язок, встановлений ст. 148-1 ЗК України щодо повідомлення орендаря про зміну власника земельної ділянки, внаслідок чого відповідач позбавлений можливості виплатити нараховану орендну плату у спосіб, визначений договором зі спадкодавцем.

У відповіді на відзив позивач спростовує доводи представника відповідача щодо необізнаності про єдиного спадкоємця ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_3 безпосередньо приймав участь у різних спорах щодо спадкування прав та обов`язків ОСОБА_4 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2022 року справу передано на розгляд судді Сороки О.В. (а.с. 18).

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О.В. від 22 квітня 2022 року позов залишено без руху (а.с. 19).

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О.В. від 30 травня 2022 року відкрите провадження по справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження (а.с. 24).

Ухвалою су дуду від 10 жовнтя 2022 року призначено розгляд справи по суті (а.с. 37).

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала, наполягала на тому, що ОСОБА_3 обізнаний про те, що вона являється єдиною спадкоємицею майна померлого ОСОБА_4 , який також був засновником С(Ф)Г «Урожайне», оскільки 18.01.2018 року ОСОБА_3 посвідчив своє волевиявлення на членство ОСОБА_1 в С(Ф)Г «Урожайне» та особисто запрошував її на загальні збори. Позивач наполягала на тому, що неодноразово надсилала повідомлення про те, що являється новим власником земельної ділянки, що була передана батьком в оренду своєму ж фермерському господарству, та просила сплатити їй орендну плату, однак ОСОБА_3 відмовляється отримувати від неї всю кореспонденцію, змінив юридичну адресу підприємства, не повідомив її про перелік документів, які вона повинна подати для переукладення з нею договору оренди, не виплачує їй орендну плату, хоча вона належним чином повідомила про зміну власника земельної ділянки. Крім того, позивач вважає, що пред`явлення цього позову є також належним повідомленням про зміну власника земельної ділянки, новий керівник міг би протягом цього часу сплатити їй орендну плату.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, з підстав, зазначених у відзиві.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію договору оренди земельної ділянки від 01.09.2015 року, у відповідності до якого ОСОБА_4 передав у строкове платне користування С(Ф)Г «Урожайне» належну йому на праві власності земельної ділянки площею 2,9200 га (кадастровий номер 1223282500:02:003:0401), яка розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 4-6).

У відповідності до п.7 означеного договору орендна плата нараховується та сплачується Орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формі, а саме у розмірі 2750 гривень за рік, що становить не менше 4% від вартості земельної ділянки, згідно діючого законодавства або по бажанню Орендодавця сільськогосподарською продукцією.

Пунктом 9 договору передбачено строк виплати орендної плати до 31 грудня поточного року.

Позивач наполягає на тому, що відповідач не сплачує їй орендну плату у розмірі, визначеному відповідним договором та наполягає на тому, що належним чином повідомила про зміну власника земельної ділянки, відповідач наголошує на тому, що спадкоємець земельної ділянки не виконала обов`язки, встановлені ЗУ «Про оренду землі» та ст.. 148-1 ЗК України, внаслідок чого С(Ф)Г «Урожайне» позбавлене можливості сплатити орендну плату, відповідно до умов договору.

Договір оренди зареєстровано державним реєстратором Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Співак С.Г. 23.11.2015 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 10).

ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки площею 2,9200 га (кадастровий номер 1223282500:02:003:0401), яка розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яку успадкувала після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 19.06.2019 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Бакою О.В., зареєстроване в реєстрі за № 1376 (а.с. 11).

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частинами 1 та 3 статті 653ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629ЦКУкраїни свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтею 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651ЦК України передбачено,що змінаабо розірваннядоговору допускаєтьсялише зазгодою сторін,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Договір можебути зміненоабо розірваноза рішеннямсуду навимогу однієїіз сторіну разіістотного порушеннядоговору другоюстороною тав іншихвипадках,встановлених договоромабо законом.Істотним єтаке порушеннястороною договору,коли внаслідокзавданої цимшкоди другасторона значноюмірою позбавляєтьсятого,на щовона розраховувалапри укладеннідоговору.Підставою длярозірвання договоруоренди земліє систематичнанесплата орендноїплати (двата більшевипадки).При цьому,систематична сплатаорендної платине уповному обсязі,визначеному договором,тобто якневиконання,так іненалежне виконанняумов договору,є підставоюдля розірваннятакого договору,оскільки згіднозі статтею526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між тим, у відповідності до ст. 148-1 ЗК України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки (ч.1).

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

-кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

-найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

-місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

-платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

На підтвердження своєї позиції про те, що позивач повідомила С(Ф)Г «Урожайне» про міну власника земельної ділянки з кадастровим номером 1223282500:02:003:0401), яка розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, позивачем подано копію опису вкладення до заяви повідомлення, яке направлено на адресу ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 від 16.07.2021 року. При цьому накладна та інформація про відправлення Укрпошти свідчить про те, що 16.07.2021 року на адресу ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 було направлено повідомлення від ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 5 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1,3 ст.83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частиною 8 статті 83ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Подані позивачем докази щодо своєчасного повідомлення орендаря про міну власника земельної ділянки (а.с. 14) не можуть бути розцінені судом, як належне виконання позивачем ОСОБА_1 виконаного обов`язку, встановленого ст. 148-1 ЗК України, оскільки матеріали справи не містять копії відповідного повідомлення, а опис вкладення та інформація про відправлення розцінюються судом, як особиста переписка між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Посилання позивача та її представника в судовому засідання на те, що пред`явлений позов є підставою для виплати орендної плати та узгодження щодо порядку її виплати є не обґрунтованим, оскільки право особи на звернення до суду не є тотожним поняттю виконання обов`язку, встановленому законом та договором.

Частина 1 статті 14ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суду не надано належних та допустимих доказів про те, що при зміні сторони у зобов`язанні, ОСОБА_1 , у спосіб, визначений законом, повідомила орендаря юридичну особу про такі обставини, а тому у відповідача не виникло обов`язку щодо виплати орендної плати спадкоємцю.

Неповідомлення орендодавцем про свої права на спадкове майно і ненадання орендодавцем необхідних платіжних реквізитів для виплати їй орендної плати, позбавляє орендаря можливості належним чином виконати своє зобов`язання за договором оренди, зокрема, сплатити орендну плату у встановлений договором строк. За відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки, він не має фактичної можливості сплатити йому орендну плату, отже, не несе відповідальність за невиконання зобов`язання щодо її сплати.

Питання щодо судових витрат належить вирішити у відповідності до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 76-82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову Селянського (фермерського) господарства «Урожайне» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Селянське (Фермерське) господарство «Урожайне», код ЄДРПОУ 31936908, адреса місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Кущівська 4/29.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 17 квітня 2023 року.

Суддя О. В. Сорока.