Рішення

від 23.11.2022 по справі 910/8108/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2022Справа № 910/8108/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кван Капітал"

про стягнення 652 358,86 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кван Капітал" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №254/21 від 03.09.2021, яка складається з 467 723,54 грн - суми основного боргу, 88 995,87 грн - пені, 8 628,51 грн - 3% річних, 87 010,94 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 29.08.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі були вручені сторонам у справі.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кван Капітал" (покупець) було укладено договір, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором, зазначаються у рахунках-фактурах постачальника, які мають силу специфікації, та видаються постачальником на підставі замовлень покупця складених у будь-якій зручній для нього формі або в інших додатках до цього договору та визначаються у видаткових накладних.

Згідно п. 3.2 договору, діюча ціна товару на момент відвантаження товару вказується у рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних.

Оплата товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в такому порядку: протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Сторони мають право погодити інші умови оплати шляхом укладення відповідної угоди (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору, в платіжному дорученні на оплату товару в призначенні платежу покупець повинен зазначити як підставу оплати цей договір, посилання на його дату та номер. Сторони погодили, що у випадку зазначення покупцем в призначенні платежу іншої підстави, як то рахунок-фактуру, видаткову накладну - постачальник зараховує кошти за цим договором (в тому числі в рахунок оплати несплаченої поставки на дату надходження коштів).

Згідно п. 5.2 договору, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної, з цього моменту переходить право власності на товар до покупця та всі пов`язані з ним ризики.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором щодо повної оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 692, 693 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 172 120,82 грн, що підтверджується видатковими накладними №2380 від 20.01.2022 на суму 544 397,28 грн та №6897 від 09.02.2022 на суму 627 723,54 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками контрагентів.

Окрім того, факт поставки товарів підтверджується товарно-транспортними накладними №ВР0001405 від 20.01.2022 та №ВР0003770 від 09.02.2022, які підписані та скріплені печатками контрагентів.

Також, позивач зареєстрував відповідні податкові накладні №2481 від 09.02.2022 на суму 627 723,54 грн та №6355 від 20.01.2022 на суму 544 397,28 грн. На вказаних податкових накладних міститься відмітка про доставлення їх контрагенту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату товару на загальну суму 704 397,28 грн згідно платіжних доручень №89 від 08.02.2022 на суму 150 000,00 грн, №94 від 15.02.2022 на суму 394 397,28 грн, №132 від 08.06.2022 на суму 100 000,00 грн, №153 від 20.07.2022 на суму 30 000,00 грн, №171 від 04.08.2022 на суму 30 000,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються виписками по рахунку.

Позивач звертався до відповідача із вимогою від 25.07.2022 про сплату наявної заборгованості. Відповіді на зазначену вимогу матеріали справи не містять.

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриманий товар у заявленому розмірі до матеріалів справи не додано.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату товару (строк оплати якого настав) у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 467 723,54 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 88 995,87 грн, згідно розрахунку наведеного у позовній заяві.

Відповідно до п. 6.3 договору, у разі порушення строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, та встановив, що він є арифметично правильним, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 87 010,94 грн та 3% річних у розмірі 8 628,51 грн, відповідно до розрахунків, наведених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки інфляційних витрат та 3% річних, та встановлено, що надані розрахунки є арифметично правильним, у зв`язку з чим приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кван Капітал" (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39, офіс 13, код ЄДРПОУ - 43710670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх, код ЄДРПОУ - 34350636) 467 723 (чотириста шістдесят сім тисяч сімсот двадцять три) грн 54 коп. - суми основного боргу, 88 995 (вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 87 коп. - пені, 8 628 (вісім тисяч шістсот двадцять вісім) грн 51 коп. - 3% річних, 87 010 (вісімдесят сім тисяч десять) грн 94 коп. - інфляційних втрат та 9 785 (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн 38 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна