Постанова

від 23.11.2022 по справі 509/5940/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8656/22

Справа № 509/5940/21

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.

Доповідач Ігнатенко П. Я.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач): Ігнатенко П.Я.,

суддів: Базіль Л.В.,

Полікарпової О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 01.10.2006 року між нею та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. В період шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу 18.07.2018 року син залишився проживати разом з матір`ю та знаходиться на її утриманні. Дитині з народження встановлений діагноз «дитячий аутизм з якісними порушеннями соціальної реципрокності і комунікації, перцепторними порушеннями і стереотипними формами поведінки, порушення активності і уваги, диспраксичними і дизартричними порушеннями, розладом рецептивно-експресивної мови, легкої когнитивної недостатності», в зв`язку з чим, син потребує постійного лікування, відвідування занять з вчителем-дефектологом та навчання у спеціалізованому приватному дошкільному закладі, вартість якого щомісячно становить 17000 грн.

В свою чергу, відповідач будучи здоровою працездатною особою, маючи стабільну роботу начальника управління добрив та насіння в АП «Агросем», здатний і зобов`язаний утримувати свого малолітнього сина, якому потрібне нормальне повноцінне харчування, одяг, ліки, іграшки, а також багато інших речей необхідних для належного забезпечення фізичного, соціального, духовного розвитку та навчання.

Враховуючи те, що будь-яка стабільність у наданні допомоги дитині від батька відсутня і все залежить виключно від бажання останнього, що грубо порушує права дитини, ОСОБА_2 просила суд, стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Овідіопольськогорайонного судуОдеської областівід 08вересня 2022року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; а також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави суму судового збору за розгляд судом позовних вимог про стягнення аліментів в сумі 992,40 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, встановивши розмір аліментів 1/5 від його доходів на утримання дитини ОСОБА_3 до досягнення повноліття. В обґрунтування доводів скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що на його утриманні знаходиться дитина від першого шлюбу та непрацездатні батьки, один із яких є інвалідом другої групи. Відсутність рішення суду про стягнення з нього аліментів на дитину від першого шлюбу не свідчить про ненадання такої допомоги, а навпаки є доказом того, що розмір і періодичність наданої допомоги повністю задовольняє потреби дитини. Також зазначив, що працевлаштування батьків є свідченням того, що надана відповідачем допомога є недостатньою, такою що змушує їх шукати додатковий заробіток.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить не брати до уваги доводи викладені в ній та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Звертає суд увагу на те, що подана відповідачем апеляційна скарга ґрунтується на одному лише доводі, а саме: перебуванні на його утриманні дитини від першого шлюбу та двох непрацездатних батьків. Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних скаржником обставин, не надано їх ні суду першої, ні апеляційної інстанції. Звертає увагу суду на те, що дитині від першого шлюбу відповідач не надавав і не надає ніякої допомоги, його батьки є працездатними та забезпеченими особами, що підтверджується відомостями про заробітну плату та наявністю у власності нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Враховуючи ціну даного позову, а також характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі, згідно ч. 1ст. 369 ЦПК Україниапеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи, визначено склад колегії: Ігнатенко П.Я., Воронцова Л.П., Полікарпова О.М.

За результатами протоколу повторного автоматизованого роподілу в зв`язку із відпусткою суддя Воронцова Л.П. замінена на суддю Базіль Л.В.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (стаття 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року).

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістомстатті 180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зістаттею 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною першоюстатті 183 СК Українивизначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що 01.10.2016 р. між сторонами укладено шлюб, який заочним рішенням Любашівського райсуду Одеської області від 18.07.2018 р. було розірвано. В період шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу, постійно проживає разом з матір`ю (а.с. 15-20).

Згідно консультаційного висновку спеціаліста №416/2019 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений діагноз «дитячий аутизм з якісними порушеннями соціальної реципрокності і комунікації, перцепторними порушеннями і стереотипними формами поведінки, порушення активності і уваги, диспраксичними і дизартричними порушеннями, розладом рецептивно-експресивної мови, легкої когнитивної недостатності»(а.с.25-26).

В рекомендаціях висновку лікаря Чорноморського центру слуху та мовлення «Медінкус» від 28.07.2020 року та консультативного висновку дитячого невролога від 11.10.2021 року зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує постійного лікування та відвідування занять з логопедом-дефектологом (а.с. 27-29).

Відповідно до договору надання послуг догляду за дитиною від 02.09.2021 року укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 вартість послуг з догляду за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 17000,00 грн.(а.с.21-24).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач є особою працездатного віку, має постійне місце роботи з достатнім стабільним доходом та йому на праві власності належить рухоме і нерухоме майно (а.с.68-73,78,87,91,147-165,170-188,206).

За таких обставин, суд першої інстанції, з урахуванням принципу рівної відповідальності обох батьків за утримання дитини і обставин, які підлягають з`ясуванню при визначенні розміру аліментів, зокрема матеріального становища та сімейного стану платника аліментів, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення на користь позивачки аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, з чим колегія суддів погоджується.

Доводи апеляційної скарги про те, що на утриманні скаржника знаходиться син від попереднього шлюбу та батьки-пенсіонери, один з яких інвалідом ІІ-ої групи загального захворювання, колегією суддів до уваги не приймаються, як такі, що не підтвердженні належними та допустимими доказами. Свідоцтво про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де батьком зазначено ОСОБА_1 , не є доказом знаходження дитини на утриманні відповідача та фактичного надання допомоги. Доказів надання відповідачем своїм батькам матеріальної допомоги та постійного догляду матеріали справи також не містять, не надано їх і в ході апеляційного розгляду.

Рівень матеріального стану відповідача та встановлені обставини справи в своїй сукупності вказують на наявність у останнього можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом першої інстанції розмірі, а саме 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), що не є надмірним тягарем.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам, визначивши розмір аліментів на утримання спільної дитини сторін, що є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано норми матеріального і процесуального права та ухвалено законне, обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.374,375,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 вересня 2022 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справахВерховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.В.Базіль

О.М.Полікарпова