Рішення

від 15.11.2022 по справі 198/452/21

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/452/21

Провадження № 2/0198/22/22

15.11.2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Білинського М.В., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., представника позивача адвоката Євдокимової Ю.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в смт. Юр`ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради в особі Вербуватівського старостинського округу Павлоградського району Дніпропетровської області, треті особи:

- Юр`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,

- ОСОБА_2

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Юр`ївської селищної ради в особі Вербуватівського старостинського округу Павлоградського району Дніпропетровської області, треті особи: Юр`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обгрунтування позову позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 .

20 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак, 23 липня 2021 року отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Позивачка стверджує, що пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини через юридичну необізнаність щодо порядку оформлення спадщини. Крім того, їй не було відомо про наявність спадкового майна у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер 1225980700:01:002:0381, а також заповіту, складеного ОСОБА_3 щодо цієї земельної ділянки.

Оскільки вищезазначені причини, на думку позивачки, є поважними, а пропущений строк для прийняття спадщини незначним, ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для подання до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідача на її користь судовий збір.

Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків (т. 1 а.с. 18).

У встановлений судом строк позивачка усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року (т. 1 а.с. 26) відкрито провадження та постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28 грудня 2021 року о 13-05 год.

Також ухвалою суду від 06 грудня 2021 року задоволено клопотання позивачки та витребувано з Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3

28 грудня 2021 року сторони в підготовче засідання не з`явились, при цьому позивачка надала заяву про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із неможливістю прибути до суду за станом здоров`я.

Представник відповідача Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області в підготовче засідання не з`явився, надав суду заяву про проведення засідання за його відсутності, при цьому позовні вимоги визнав в повному обсязі, окрім стягнення судових витрат в сумі 908,00 грн.

Третя особа по справі Юр`ївська державна нотаріальна контора в підготовче засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року підготовче судове засідання відкладено на 13 січня 2022 року о 13-05 год.

13 січня 2022 року представником позивача в підготовчому засіданні заявлено клопотання про перерву в засіданні для підготовки клопотання про залучення третьої особи ( ОСОБА_2 ), перерва до 31 січня 2022 року о 10-00 год

31 січня 2022 року представник позивачки адвокат Євдокимова Ю.В. в підготовче засідання не з`явилася, надала суду заяву про відкладення підготовчого засідання та продовження підготовчого провадження, при цьому дане питання просила вирішити за її відсутності. Відповідач по справі Юр`ївська селищна рада Павлоградського району Дніпропетровської області в підготовче засідання не з`явилися, надали суду заяву, в якій просили підготовче засідання проводити в їх відсутності. Третя особа по справі Юр`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в підготовче засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення такого сповіщені належним чином.

Ухвалою суду від 31 січня 2022 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, починаючи з 04 лютого 2022 року. Проведення підготовчого засідання відкладено на 18 лютого 2022 року о 10-00 год.

Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року клопотання представника позивачки адвоката Євдокимової Ю.В. про проведення підготовчого засідання, призначеного на 14.02.2022, в режимі відеоконференції з Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області задоволено.

14 лютого 2022 року учасники розгляду справи в підготовче засідання не з`явилися, адвокат Євдокимова Ю.В. повідомила, що зайнята в іншому процесі, оголошено перерву до 04 березня 2022 року о 10-00 год.

04 березня 2022 року підготовче засідання не відбулося у зв`язку з загрозою бойових дій.

27 квітня 2022 року позивачка в підготовче засідання не з`явилася, від представника позивачки надійшла заява про проведення підготовчого засідання без її участі, від відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без його участі, представник третьої особи не з`явився до суду, про причини своєї неявки не повідомив, про час та місце проведення підготовчого засідання був сповіщений.

Також представник позивачки надала суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалами суду від 27 квітня 2022 року клопотання представника позивачки адвоката Євдокимової Ю.В. задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи по справі на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , а також оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02 червня 2022 року о 10-00 год.

02 червня 2022 року позивачка в підготовче засідання не з`явилася, хоча про час та місце проведення підготовчого засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Третя особа ( ОСОБА_2 ) у підготовче засідання не з`явилась, у суду були відсутні відомості про вручення їй судової повістки та процесуальних документів. Від третьої особи Юр`ївської держнотконтори жодних заяв не надійшло.

На підставі викладеного, ухвалою суду від 02 червня 2022 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05 липня 2022 року о 10-00 год.

Ухвалою суду від 29 червня 2022 року клопотання представника позивачки адвоката Євдокимової Ю.В. про проведення підготовчого засідання, призначеного на 05.07.2022 року, в режимі відеоконференції з Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області задоволено.

05 липня 2022 року в підготовчому засіданні оголошено перерву у зв`язку з тим, що у суду відсутнє документальне підтвердження того, що третя особа ( ОСОБА_2 ) отримала копію позову з додатками. Оголошено перерву до 13 липня 2022 року о 14-15 год.

Ухвалою суду від 12 липня 2022 року у задоволенні клопотання представника позивачки адвоката Євдокимової Ю.В. про проведення підготовчого засідання, призначеного на 13.07.2022 року, в режимі відеоконференції в Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області, відмовлено (т. 1 а.с. 198).

13 липня 2022 року учасники розгляду справи в підготовче засідання не з`явилися, від представника позивача надійшло клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні. Оголошено перерву до 08 вересня 2022 року о 10-00 год.

19 липня 2022 року через канцелярію суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких вона просила у задоволенні позову відмовити (т. 1 а.с. 211-212).

В обгрунтування своїх заперечень ОСОБА_2 зазначила, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,100 га, кадастровий номер 1225980700:01:002:0381, розташованої на території Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 за життя заповіла ОСОБА_2 , склавши 29.11.2019 року заповіт, посвідчений державним нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за № 703.

У встановлений законом строк ОСОБА_2 прийняла спадщину за заповітом, а 22 жовтня 2020 року звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та отримала зазначений документ.

22.10.2020 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1225980700:01:002:0381, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_2 вважає, що позивачка не навела поважних причин для пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини, при цьому оспорює її право як власника земельної ділянки, кадастровий номер 1225980700:01:002:0381.

21.07.2022 року від Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення (т. 1 а.с. 216-219).

У поясненнях відповідач зазначив, що після ознайомлення із матеріалами спадкової справи йому стало відомо про наявність заповіту, складеного ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 , згідно з яким спадкодавець заповіла останній земельну ділянку, кадастровий номер 1225980700:01:002:0381. ОСОБА_2 у встановлений законом строк прийняла спадщину та оформила свої права на вказану земельну ділянку.

Тому, Юр`ївська селищна рада Павлоградського району Дніпропетровської області вважає себе неналежним відповідачем. Крім того, наголошує на тому, що зазначені у позові причини, з яких позивачка пропустила строк для прийняття спадщини не є поважними.

На підставі викладеного, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 06 вересня 2022 року у задоволенні клопотання представника позивачки адвоката Євдокимової Ю.В. про проведення підготовчого засідання, призначеного на 08.09.2022, в режимі відеоконференції з Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, відмовлено.

08 вересня 2022 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 03 жовтня 2022 року о 13-00 год. (задоволено клопотання представника позивача - просила оголосити перерву з зв`язку з зайнятістю в іншому процесі).

03 жовтня 2022 року в підготовчому засіданні оголошено перерву у зв`язку з відповідним клопотанням представника позивача. Перерву оголошено до 10 жовтня 2022 року о 10-00 год.

10 жовтня 2022 року учасники розгляду справи в підготовче засідання не з`явилися, від представника позивача надійшло клопотання про оголошення перерви у зв`язку із ракетними обстрілами. Перерву оголошено до 19 жовтня 2022 року о 13-30 год.

19 жовтня 2022 року в підготовче засідання позивач (та її представник), представник відповідача, треті особи не з`явилися. Від представників позивача та відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заяви, в яких вони просили завершити підготовче провадження за їх відсутності та перейти до судового розгляду. Третя особа ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилась, просила провести розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2022 року підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 15 листопада 2022 року о 13-15 год.

15 листопада 2022 року відповідач та третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, але у наданих раніше письмових заявах просили розглянути справу за їх відсутності.

Представник третьої особи Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, письмових заявах інших учасників справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 18 червня 2020 року (т. 1 а.с. 6).

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,100 га, кадастровий номер 1225980700:01:002:0381, розташованої на території Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акта про право приватної власності серії І-ДП № 033023 (т. 1 а.с.50).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 за життя заповіла ОСОБА_2 , склавши 29.11.2019 року заповіт, посвідчений державним нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за № 703 (т. 1 а.с. 48).

05 червня 2020 року ОСОБА_2 подала заяву до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 . На підставі цієї заяви державним нотаріусом заведена спадкова справа № 31/2020 (т. 1 а.с. 37).

22 жовтня 2020 року державним нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області видано на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом щодо спадкового майна - земельної ділянки з кадастровим номером 1225980700:01:002:0381 (т. 1 а.с. 89).

Крім того, 22.10.2020 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1225980700:01:002:0381, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 91).

З матеріалів справи слідує, що позивачка є донькою померлої ОСОБА_3 . Вказаний факт підтверджується наступними документами: свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим органом державної реєстрації актів цивільного стану м. Ворошиловграда 04 травня 1981 року (т. 1 а.с. 10); свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Жемчужанською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області 14 квітня 1981 року (т. 1 а.с. 10); свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим відділом ДРАЦС м. Красний Луч 27 липня 1982 року (т. 1 а.с. 8); Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00031250563 від 16.06.2021 року (т. 1 а.с. 7); свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 , виданим виконкомом Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області 26 жовтня 1998 року (т. 1 а.с. 9); свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Бірілюським територіальним відділом управління РАЦС адміністрації Красноярського краю 31 березня 2003 року (т. 1 а.с.13); свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 , виданим Вербуватівською сільською радою Юр`ївського району Дніпропетровської області 16 вересня 2006 року (т. 1 а.с. 5).

Статтями 1216 та 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Отже, свобода заповіту є фундаментальним принципом спадкового права, а законом визначений вичерпний перелік підстав для здійснення права на спадкування за законом, зокрема: відсутність заповіту, визнання його недійсним, неприйняття або відмова від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.

Відповідно до статей 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини 1, 2 статті 1220 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з часу її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину та оформила свої права на спадкове майно.

В свою чергу, позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 . Відомості про інших спадкоємців за законом чи за заповітом у спадковій справі № 31/2020 відсутні.

20 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини за законом (як слідує з її позову та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії т. 1 а.с.11).

23 липня 2021 року постановою державного нотаріуса Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини (т. 1 а.с.11).

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Таким чином, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом із тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Схожі висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 як на підставу поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини посилалася на юридичну необізнаність з питань спадкування, відсутність інформації про наявність у власності її матері земельної ділянки. Також вказувала, що не знала про наявність заповіту.

Однак, суд вважає, що вищезазначені причини пропуску строку для прийняття спадщини є необгрунтованими, недоведеними належними доказами та не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, у разі необізнаності щодо встановленого законом порядку спадкування, позивачка могла звернутися до нотаріуса чи відповідних спеціалістів за роз`ясненнями. Доказів неможливості звернення за правовою допомогою ОСОБА_1 суду не надала.

Посилання позивачки на те, що вона не знала про наявність заповіту, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 за життя склала лише один заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Отже, остання не є спадкоємцем за заповітом, тому й не може посилатися на необізнаність про наявність заповіту як на причину пропуску строку для прийняття спадщини.

До того ж, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, тому незалежно від наявності чи відсутності заповіту мала право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Доводи позивачки щодо незнання про наявність спадкового майна суд також не приймає до уваги, оскільки сам по собі цей факт не створював для неї як спадкоємця першої черги за законом об`єктивних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу.

Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20 висловив правову позицію, відповідно до якої судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. У зв`язку із викладеним позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

За правилами статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позивачем і відповідачем у справі можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обгрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до частин 1-3 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З огляду на вищезазначені положення процесуального закону, а також виходячи із принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд позбавлений права самостійно зі своєї ініціативи залучати відповідача чи співвідповідача до участі у справі.

Як суд вже зазначав, законом визначений вичерпний перелік підстав для здійснення права на спадкування за законом, зокрема: відсутність заповіту, визнання його недійсним, неприйняття або відмова від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.

Отже, у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 25 березня 2020 року у справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 (провадження № 61-40424св18), від 30 вересня 2020 року у справі № 361/1953/18 (провадження № 61-16095св19), від 07 жовтня 2020 року у справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 51 ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 , вона є належним відповідачем у справі. Однак, позивачка не залучила останню як відповідача чи співвідповідача у справі, хоча по суті спір стосується її прав на спадщину у вигляді земельної ділянки. За клопотанням ОСОБА_1 ОСОБА_2 була залучена судом до участі у справі лише у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Крім того, позивачка не надала суду доказів того, що заповітом охоплено не все майно спадкодавця, у зв`язку із чим відповідач Юр`ївська селищна рада може претендувати на спадщину після смерті ОСОБА_3 , а отже бути належним відповідачам чи співвідповідачем у справі.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19-ц.

Підсумовуючи, слід зазначити, що позивачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини в строки, передбачені законом, а такі причини як юридична необізнаність, необізнаність про наявність спадкового майна та наявність заповіту, укладеного на ім`я іншого спадкоємця, не є поважними причинами для пропуску вказаного строку. Крім того, ОСОБА_1 заявила позовні вимоги до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, в той час як належним відповідачем у справі є спадкоємець, яка прийняла спадщину - ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради в особі Вербуватівського старостинського округу Павлоградського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради в особі Вербуватівського старостинського округу, треті особи - Юр`ївська Держнотконтора Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Судовий збір залишити за ОСОБА_1 .

Відомості про учасників справи:

- позивач ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 );

- відповідач Юр`ївська селищна рада в особі Вербуватівського старостинського округу (адреса місцезнаходження - 51300, вул. Центральна (Леніна), буд. 67/1 смт. Юр`ївка Павлоградського району Дніпропетровської області, ЄДРПО 04338472);

- третя особа Юр`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, (адреса місцезнаходження - 51325, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Варварівка, вул. Пристанційна, буд. 4 ЄДРПО 24238309);

- третя особа ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_2 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М. В. Білинський