Постанова

від 01.03.2023 по справі 198/452/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2270/23 Справа № 198/452/21 Суддя у 1-й інстанції - Білинський М.В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

секретар Кругман А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради в особі Вербцівтинського старостинського округу Павоградського району Дніпропетровської області, треті особи Юр`ївська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (суддя першої інстанції Білинський М.В.)

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Юр`ївської селищної ради в особі Вербцівтинського старостинського округу Павоградського району Дніпропетровської області, треті особи Юр`ївська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання нею заяви до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлограді Дніпропетровської області.

Ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2022 року було залучено до участі у справі за позовом Юр`ївської селищної ради в особі Вербцівтинського старостинського округу Павоградського району Дніпропетровської області, треті особи Юр`ївська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якості третьої особи по справі на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 .

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради в особі Вербцівтинського старостинського округу Павоградського району Дніпропетровської області, треті особи Юр`ївська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 , та через свого представника ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що причиною пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини стала необізнаність позивачки про наявність заповіту. Останній не було відомо, що мати мала земельний пай кадастровий номер 1225980700:01:002:0381, та за життя склала заповіт на зазначений пай. Між закінченням строку для прийняття спадщини (12.10.2021 року) та подачею позивачкою заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори (20.07.2021 року). сплинув незначний проміжок часу.

Наголошує, на тому, що належним відповідачем у справі є Юр`ївська селищна радав в особі Вербуватівського старостинського округу, оскільки повноваження щодо визнання спадщини відумерлою віднесені до компетенції районних рад.

ОСОБА_2 просила рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від Юр`ївської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу. в якому зазначено, що доводи скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань. Які б спростовували висновки суду першої інстанції, фактично зводяться до переоцінки доказів, та є аналогічними тим, які в зазначені у позову.

Селищний голова Іван Буряк просив рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року залишити без змін та розглянути справу без їх участі.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила їх задовольнити.

Інші учасники процесу до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 18 червня 2020 року (т. 1 а.с. 6).

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,100 га, кадастровий номер 1225980700:01:002:0381, розташованої на території Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акта про право приватної власності серії І-ДП № 033023 (т. 1 а.с.50).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_4 за життя заповіла ОСОБА_3 , склавши 29.11.2019 року заповіт, посвідчений державним нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за № 703 (т. 1 а.с. 48).

05 червня 2020 року ОСОБА_3 подала заяву до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 . На підставі цієї заяви державним нотаріусом заведена спадкова справа № 31/2020 (т. 1 а.с. 37).

22 жовтня 2020 року державним нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області видано на ім`я ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом щодо спадкового майна земельної ділянки з кадастровим номером 1225980700:01:002:0381 (т. 1 а.с. 89).

Крім того, 22.10.2020 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1225980700:01:002:0381, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 91).

З матеріалівсправи вбачається,що позивачкає донькоюпомерлої ОСОБА_4 .Вказаний фактпідтверджується наступнимидокументами:свідоцтвом проукладення шлюбусерії НОМЕР_2 ,виданим органомдержавної реєстраціїактів цивільногостану м.Ворошиловграда 04травня 1981року (т.1а.с.10);свідоцтвом пронародження серії НОМЕР_3 ,виданим Жемчужанськоюсільською радоюПавлоградського районуДніпропетровської області14квітня 1981року (т.1а.с.10);свідоцтвом пророзірвання шлюбусерії НОМЕР_4 ,виданим відділомДРАЦС м.Красний Луч27липня 1982року (т.1а.с.8);Витягом зДержавного реєструактів цивільногостану громадянпро державнуреєстрацію шлюбущодо підтвердженнядошлюбного прізвища№ 00031250563від 16.06.2021року (т.1а.с.7);свідоцтвом проодруження серії НОМЕР_5 ,виданим виконкомомВербуватівської сільськоїради Юр`ївськогорайону Дніпропетровськоїобласті 26жовтня 1998року (т.1а.с.9);свідоцтвом просмерть серії НОМЕР_6 ,виданим Бірілюськимтериторіальним відділомуправління РАЦСадміністрації Красноярськогокраю 31березня 2003року (т.1а.с.13);свідоцтвом прошлюб серії НОМЕР_7 ,виданим Вербуватівськоюсільською радоюЮр`ївського районуДніпропетровської області16вересня 2006року (т.1а.с.5).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини в строки, передбачені законом, а такі причини як юридична необізнаність, необізнаність про наявність спадкового майна та наявність заповіту, укладеного на ім`я іншого спадкоємця, не є поважними причинами для пропуску вказаного строку. Крім того, ОСОБА_1 заявила позовні вимоги до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, в той час як належним відповідачем у справі є спадкоємець, яка прийняла спадщину ОСОБА_3 .

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року по справі № 761/7893/19 (провадження N 61-9077св22) зроблено висновок, що «ОСОБА_4 не є учасником спадкових правовідносин з приводу визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини після смерті НОМЕР_8 , а тому у цій справі судовим рішенням питання про майнові права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 не вирішувалося».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року в справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У справі, що переглядається: суд встановив, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 , вона є належним відповідачем у справі. Однак, позивачка не залучила останню, як відповідача чи співвідповідача у справі, хоча по суті спір стосується її прав на спадщину у вигляді земельної ділянки. За клопотанням ОСОБА_1 ОСОБА_3 була залучена судом до участі у справі лише у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Встановивши відсутність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для ОСОБА_1 щодо подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради в особі Вербцівтинського старостинського округу Павоградського району Дніпропетровської області, треті особи Юр`ївська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Тому судове рішення належить залишити без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

Повний текст судового рішення складено 1 березня 2023 року.

Суддя-доповідач О. В. Халаджи