Ухвала

від 17.11.2022 по справі 947/16270/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1580/22

Справа № 947/16270/22 1-кс/947/7845/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2022 року про обрання підозрюваному

ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Грузія, громадянина Грузії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше на території України не судимого,

запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порядку ч.6 ст.193 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №2020160150001157 від 21 жовтня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2022 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 та відносно ОСОБА_9 підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 3 ст.27; ч.4 ст.28; ч.4 ст.189; ч.2 ст.255 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Слідчий суддя постановив не пізніше, як через 48 годин з часу доставки ОСОБА_12 до місяця кримінального провадження доставити його до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив відкрити апеляційне провадження та скасувати оскаржену ухвалу.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Захисник вважає передчасними висновки слідчого судді про наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_12 від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_12 виїхав за кордон ще 15.11.2018 року та по сьогоднішній день перебуває за межами України, отже не може бути обізнаним, що відносно нього відкрито кримінальне провадження.

На думку захисника, жодні ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчим та прокурором не доведені.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначив про те, що до клопотання слідчого у повному обсязі не додані матеріали, якими слідчий обґрунтовує підозру ОСОБА_13 .

Також захисник вважає, що слідчим було порушено процедуру вручення підозри та в подальшому оголошення його у розшук.

Позиції учасників апеляційного провадження.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 підтримав доводи своєї апеляційної скарги з доповненнями та просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви апеляційного суду

Згідно з вимогами ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст.29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя-доповідач апеляційного суду вважає за необхідне застосувати Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з положеннями ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до клопотання слідчого, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України, за обставин, викладених у клопотанні слідчого.

Апеляційний суд вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами, доданими до клопотання слідчого, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 , який повідомив про факти пошкодження його техніки, транспорту (підпал автомобіля), вбивання арматур в поля та зазначив, що причетним до вчинення вказаних дій є саме ОСОБА_15 та особи з його оточення, в тому числі і ОСОБА_9 , оскільки останній неодноразово йому погрожував. ОСОБА_14 зазначив, що він зустрічався з ОСОБА_15 01.10.2020 року в м. Галац (Румунія), на зустрічі також був присутній ОСОБА_9 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_14 в ході якого останній показав фотознімки з зустрічі, яка мала місце 01.10.2020 року в м. Галац (Румунія) та вказав на присутніх там осіб, в тому числі Ревішвілі Кобу; звітом про виникнення пожежі від 21.11.2020 згідно якого загорання автомобіля «Тойота Ленд Крузер», належного ОСОБА_14 сталася внаслідок занесення джерела запалювання із зовні; висновком експерта № 25.11.2020 № 344-Ф на нашаруванні зі слідів пожежного сміття виявлено сліди змінених світлих нафтопродуктів; протоколом огляду відеозапису з камер зовнішнього спостереження відповідно до яких видно як до автомобіля «Тойота Ленд Крузер» підходить невідома людина після чого останній загорається; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , який працює головним інженером в ТОВ «Дунай Агрос`та який повідомив, що приблизно 22-23 червня 2021 на полі він разом з комбайнерами займався збиранням врожаю ячменю на полях ТОВ «Дунай Агрос» на території с.Новосельське і с.Нагірне. Після початку роботи комбайни почали зупинятися на полі, у зв`язку з тим, що натикалися на арматурини, які були встромлені в землю, в шахматному порядку. В результаті чого процес збирання врожаю значно затягнувся та був втрачений врожай приблизно 10 центнер з 1 га, тобто в загальній кількості приблизно 1 тонна. Приблизно наприкінці серпня 2021 під час збирання врожаю соняшника на полях ТОВ «Дунай Агрос» з комбайнами почали відбуватися аналогічні поломки; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , агронома ТОВ «Дунай-Агро», який надав свідчення аналогічні свідченням ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , який повідомив про факти пошкодження його техніки, транспорту, вбивання арматур в його поля та зазначив, що причетним до вчинення вказаних дій є саме ОСОБА_15 та особи з його оточення, оскільки останній неодноразово йому погрожував; протоколом огляду місця події, а саме адмінбудівлі майстерні ПП «Дінекс-Трейд» ( ОСОБА_20 ) в ході якого виявлено та вилучено арматури в кількості 31 штуки; актом про пожежу від 05.12.2021 загорання трактору «Джон Дір» в с. Багате Ізмаїльського району сталося внаслідок занесення джерела запалювання ззовні;акт про пожежу від 16.01.2022 загорання автомобіля «Сканіа» в с. Багате Ізмаїльського району сталося внаслідок занесення джерела запалювання ззовні; актом про пожежу від 26.10.2021 загорання самохідного обприскувача в с. Багате Ізмаїльського району сталося внаслідок занесення джерела запалювання ззовні; актом про пожежу від 09.12.2021 загорання 4 тракторів в с. Першотравневе Ізмаїльського району сталося внаслідок занесення джерела запалювання ззовні; протокол допиту свідків, які працюють комбайнерами на полях ОСОБА_20 , а саме ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,які підтвердили факт виявлення під час збирання врожаю влітку 2021 арматури на полях, в результаті чого було пошкоджено техніку та втрачено урожай та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Окрім того, під час апеляційного розгляду прокурор надав додаткові докази, на які посилався слідчий у своєму клопотанні для обґрунтування підозри ОСОБА_13 .

Апеляційний суд зазначає, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено та стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.

Між тим, у своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 стверджував про те, що слідчим було порушено процедуру вручення підозри та в подальшому оголошення його у розшук.

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами апеляційної скарги та зазначає, що, відповідно до матеріалів, доданих до клопотання слідчого убачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_12 було вручено шляхом поштового відправлення (а.к.п. 69).

Крім того, частиною 1 ст. 42 КПК передбачено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Стаття 278 КПК України визначає, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, зі статей 42 та 278 КПК України слід визначити, що направлення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень здійснюється виключно з підстави неможливості його особистого вручення внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, щодо якої обсяг доказів визнано достатнім для повідомлення їй про підозру. Таким чином, КПК наполягає на особистому врученні повідомлення про підозру в разі наявності у органу досудового розслідування та прокурора інформації про перебування особи за місцем проживання (іншого місцезнаходження).

Відтак, апеляційний суд зазначає, що КПК України дозволяє вручення повідомлення про підозру за допомогою засобів поштового зв`язку, проте такий спосіб повідомлення про підозру здійснюється виключно з підстави неможливості його особистого вручення внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, щодо якої обсяг доказів визнано достатнім для повідомлення їй про підозру, що у даному кримінальному провадженні свідчить про належне вручення ОСОБА_12 повідомлення про підозру.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, за які передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Разом з тим, відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) 15.11.2018 року пройшов прикордонний контроль у пункті пропуску «Кучургани» на молдавській ділянці кордону. До теперішнього часу ОСОБА_9 ( ОСОБА_29 ) на територію України не повертався.

08.08.2022 року підозрюваного ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) оголошено в державний розшук, та постановою слідчого від 08.08.2022 року ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) оголошено в міжнародний розшук.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що зазначені обставини свідчать про переховування ОСОБА_12 від органу досудового розслідування та суду.

Разом з тим, враховуючи кваліфікуючі ознаки діянь, які ставляться у вину підозрюваному, зокрема вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, яке перебуває у їх віданні чи під охороною (вимагання), свідчить про існування обґрунтованого ризику здійснення певного впливу підозрюваним на потерпілих та свідків, з метою схилити їх змінити свої показання в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, слідчим суддею правильно враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, кількість інкримінованих епізодів злочинної діяльності та зокрема їх характер, беручи до уваги те, що ОСОБА_12 не має постійного місця мешкання на території України та не має міцних соціальних зв`язків, на теперішній час ухиляється від органів досудового розслідування, наявні ризики, передбачені п.)1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження злочинної діяльності.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про недоведеність існування ризиків, які передбачають необхідність обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непереконливими, адже при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.

Також, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_12 виїхав за кордон ще 15.11.2018 року та по сьогоднішній день перебуває за межами України, отже не може бути обізнаним, що відносно нього відкрито кримінальне провадження, що на думку апеляційного суду не спростовує висновки слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та необхідності обрання відносно нього запобіжного заходу.

Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що, згідно ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Так, постановою слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 08.08.2022 року ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) оголошено в міжнародний розшук.

Разом з тим, частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При цьому, згідно п. 4.4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним Наказом №3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року (далі Інструкціїї), підставою для міжнародного розшуку є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ.

Відтак, в даному випадку слід розмежовувати процедуру «оголошення особи у міжнародний розшук», яка регулюється положеннями ст. 281 КПК України, та процедури «міжнародного розшуку з використанням можливостей НЦБ Інтерполу в Україні», яка вже відбувається на підставі постанови про оголошення в міжнародний розшук відповідно до положень Інструкції.

Відповідно до роз`яснень Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ, а саме статті 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції) та Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку передбаченому чинним законодавством.

На дев`яносто дев`ятій сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 Правил Організації.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з думкою слідчого судді про те, що викладені обставини у сукупності, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_12 оголошений в міжнародний розшук, свідчать про наявність підстав для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

При цьому, слідчий суддя наголосив, що нормою ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчого, після затримання підозрюваної особи і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця здійснення досудового розслідування слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відтак, слідчим суддею протягом 48 годин з моменту доставки підозрюваного до органу досудового розслідування, у випадку його затримання, буде здійснена перевірка необхідності застосування саме такого запобіжного заходу, а не, зокрема, більш м`якого, що належним чином забезпечить права підозрюваної особи ОСОБА_13 . Крім того, враховуючи, що на даний час вирішується питання саме про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вирішення питання про застосування такого запобіжного заходу буде вирішуватися окремо у випадку його затримання, слідчий суддя, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України не вирішує питання про визначення того чи іншого розміру застави, а також, згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, не визначає дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи захисника ОСОБА_7 про наявність підстав для скасування оскарженої ухвали слідчого судді є необґрунтованим, а слідчий суддя дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 , в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Частиною 3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , в зв`язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 281, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2022 року, якою підозрюваному ОСОБА_9 обраний запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порядку ч.6 ст.193 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020160150001157 від 21 жовтня 2020 року, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3