Рішення

від 02.11.2022 по справі 357/6002/20

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6002/20

Провадження № 2/375/140/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року смт Рокитне

Рокитнгянський рокитнянський суд Київської області у складі:

головуючої судді Чорненької О.І. ,

при секретарі Киричок В.В.,

за участі:

прокурора Хахлюка В.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради Київської області, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Київської області "Білоцерківська міська лікарня №2" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради Київської області, Приватне підприємство "Надра - сервіс", Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Комунального закладу Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2" із цивільним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, посилаючись на те, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2019 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням із потерпілим та відшкодуванням збитків, завданих злочином.

У кримінальному провадженні судом встановлено, що 23.08.2019 близько 12 години 00 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем FIAT DOBLO д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись зі сторони вул. Київської по вул. Сухоярській що в м. Біла Церква Київської області в напрямку м. Біла Церква Київської області, де навпроти будинку № 18 - а по вул. Сухоярська здійснюючи лівий поворот для заїзду на автомобільний ринок порушив вимоги п.1.5 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: "Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків", п.2.3. (б) Правил дорожнього руху України: "Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі", п.10.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: "Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху", п.10.4 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: "Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот", тобто водій ОСОБА_1 , був неуважним до дорожньої обстановки, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, здійснюючи лівий поворот не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з мотоциклом "HONDA XR-125" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Сухоярська зі сторони вул. Л.Толстого в напрямку вул. Київська, що в м. Біла Церква Київської області та мав перевагу в русі.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій мотоцикла "HONDA XR-125" д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки, закритого перелому лівої великої гомілкової кістки, закритого перелому лівої малої гомілкової кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як для повного зрощення переломів необхідно тривалий строк - більш ніж 3 тижні.

Сукупність допущених водієм ОСОБА_1 вимог п. п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 10.4, Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 з 26.08.2019 по 18.09.2019 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2", що підтверджується довідкою, виданою лікарнею за №03-05/901 від 29.04.2020.

Фактичні витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2 становлять 18178 гривень 89 копійок. Проведено на лікуванні 26 ліжко-днів.

Оскільки витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені КЗ БМР "Білоцерківська міська лікарня №2" на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 18 178 гривень 89 копійок та перерахувати їх на відповідний рахунок на користь КЗ БМР "Білоцерківська міська лікарня №2".

Позиція сторін та інших учасників справи щодо заявленого позову

Відповідач 19.03.2021 подав відзив на позов в якому він зазначає що вважає поданий до нього позов необгрунтованим, безпідставним та такою, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи, з огляду на що просить суд відмовити у його задоволенні.

Свою позицію відповідач обгрунтовує тим, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2019 його звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, Однак, в результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла Honda р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, у зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні в КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2". Фактичні витрати на його лікування, на думку прокурора становлять 18178,89 грн. Відтак, прокурор, посилаючись на те, що органи та посадові особи, яких він представляє не здійснюють належного захисту своїх прав, зазначаючи про те, що відповідні органи не мають можливості самостійно реалізувати свої права та здійснити свої обов`язки, оскільки не мають працівників відповідної кваліфікації, просить суд в судовому порядку стягнути зазначений розмір витрат та вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; та у разі відсутності такого органу.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Однак, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор посилається на те, що Білоцерківська міська лікарня №2 фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, проте протягом тривалого часу не вживає заходів щодо стягнення витрат, оскільки не має в штаті юриста.

Щодо стягнення коштів відповідач зазначає його цивільно-правова відповідальність на час настання названої дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена ПрАТ "Європейський страховий альянс" за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів AM 006688321 з лімітом відповідальності названого страховика за шкоду, завдану життю та здоров`ю в сумі 200000,00 грн., за шкоду, завдану майну 100000,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. За ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Зазначені висновки на думку відповідача узгоджуються із постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц провадження №14-176цс18 від 4 липня 2018 року. У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведеним ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Суд першої інстанції при вирішенні справи повинен винести рішення на підставі належних та допустимих доказів, поданих та досліджених в судовому засіданні в порядку та в спосіб, передбачені ЦПК України.

За роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. Це підтверджується довідкою - розрахунком бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальної суми фактичних витрат на лікування потерпілого, яка має додаватись до позову. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Однак, прокурором до позову додано лише лист закладу охорони здоров`я, в якому зазначено про вартість фактичних витрат на стаціонарне лікування та вартість одного ліжко дня. Проте, зазначений лист не містить будь-яких розрахунків щодо визначення суми витрат одного ліжко дня, тобто зазначено вартість одного ліжко-дня, але не зазначено відповідного розрахунку, на підставі якого можна було б об`єктивно встановити дійсну вартість одного ліжко-дня. Також лист не містить джерел фінансування закладу охорони здоров`я, як не містить він і довідки - розрахунку бухгалтерії, а викладені суми та фрази є загальними, що не узгоджується із приписами законодавства.

Прокурором надано відповідь на відзив, відповідно до якого заявлений позов підтримує та просить його задоволити.

Свою позицію обгрунтовує тим, що доводи відповідача в частині нібито привілейованого становища прокурора як учасника процесу не відповідають приписам чинного законодавства. Так, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Крім того, статтею 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави у суді є порушення або загроза порушення інтересів держави. Однак поняття "інтереси держави" є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку визначається самостійно з посиланням на законодавство.

У даному випадку, витрати, які з вини відповідача здійснені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , негативно впливають на фінансування інших хворих, внаслікок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я. При цьому ні сам заклад охорони здоров`я ні орган управління належним чином не здійснювали покладені на них обов`язки та самостійно не вжили заходів цивільно-правового характеру з метою відшкодування витрат на лікування особи, яка є потерпілою від злочину.

З приводу твердження відповідача, що на час настання дорожньо-транспортної пригоди його цивільно-правова відповідальність була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правовї відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ПрАТ "Європейський страховий альянс", прокурор зазначив, що наявність вказаних правовідносин жодним чином не позбавляє відповідача обов`язку відшкодувати витрати, понесені державою на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Крім того, витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов`язкового страхування страховою компанією.

Також не відповідають дійсності доводи відповідача про те, що до позовної заяви не додано розрахунків вартості одного ліжко-дня та загальної суми витрат лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину. Так у матеріалах справи наявний розрахунок витрат КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2" № 03-05/901, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 26 серпня по 18 вересня 2019 року та фактичні витрати на його стаціонарне лікування становлять 18178,89 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 надав заперечення на відповідь на відзив на заявлений позов, відповідно до якого зазначив, що вважає прокурора неналежним позивачем, оскільки медичний заклад та його орган управління не позбавлені можливості заявляти такий позов. За вказаних обставин вважає, що прокурором у даному випадку штучно змінено позивача, що не узгоджується з принципами змагальності та диспозитивності, що передбачені ЦПК України. Крім того, прокурор є фахівцем у галузі права, що ставить його у заздалегідь домінуюче становище у цій справі.

Знову наголосив, що його цивільно-правова відповідальність на час настання дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена ПрАТ "Європейський страховий альянс" за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ 006688321.

Крім того, зазначив, що потерпілий ОСОБА_2 підтримав його клопотання, як обвинуваченого у кримінальному провадженні, та звернувся до суду із заявою про звільнення його від кримінальної відповідальності. При цьому ОСОБА_2 підтвердив, що йому відшкодовано витрати на лікування та реабілітацію.

Також вказує, що прокурор при поданні зазначеного позову не звернув уваги на той факт, що на момент дорожньо-транспортної пригоди він перебував у трудових відносинах з ТОВ "Надра Сервіс".

З огляду на вказане просить відмовити у приєднанні до матеріалів справи відповіді на його відзив на заявлений до нього позов а також відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача - Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2" надано письмові пояснення щодо порядку відшкодування витрат закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину та проведення відповідного розрахунку.

Так, у поясненні зазначено, що відповідно до вимог частини 1 статті 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Розрахунок витрат КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2" на лікування потерпілого ОСОБА_2 наведено у листі-розрахунку №03-05/901 від 29.04.2020, яку додано до позовної заяви.

Так, відновідно до зазначеного листа-розрахунку вартість одного ліжко-дня у лікувальному закладі у серпні 2019 року становила 762 гривні 50 копійок, а у вересні 2019 року - 665 гривень 67 копійок.

Таким чином, вартість 9 ліжко-днів у серпні 2019 року та 17 ліжко-днів у вересні 2019 року становить (9х762,5 + 17х665,67= 18178,89) 18178 гривень 89 копійок.

З огляду на викладене, просить долучити зазначені пояснення до матеріалів справи та задовільнити заявлений позов.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" надано пояснення, відповідно до яких 18 жовтня 2018 року між товариством та Приватним підприємством "Надра-сервіс" укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ/6688321, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом виступав автомобіль Fiat Doblo д.р.н. НОМЕР_1 .

23 серпня 2019 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 у наслідок якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Відповідно до абзацу 1 пунку 24.1 статті 24 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Разом з тим, посилаючись на правову позицію Верховного суду, викладену у Постанові від 12.09.2018 у справі №712/1503/17-ц, зазначає що, витрати пов`язані із лікуванням потерпілого відшкодовуються страховиком тільки потерпілому, який поніс такі витрати на своє лікування.

Отже, оскільки потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що завдана йому шкода пов`язана з витратами на лікування і реабілітацію відшкодована ОСОБА_1 то підстави виплати саме страхового відшкодування особам, в інтересах яких прокурором заявлено позов, відсутні.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Прокурором 23 червня 2020 року подано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позов про стягнення із ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у сумі 18178 гривень 89 копійок.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року зазначена цивільна справа передана за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 25.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовчесудове засідання призначено на 08 квітня 2021 року.

19 березня 2021 року відповідачем надано відзив на позов. Відповідно до зазначеного відзиву відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні прокурор Федун М.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Позивач - Білоцерківська міська рада Київської області свого представника у судове засідання не направила. Разом з тим через канцелярію суду міським головоб подано заяву про розгляд справи без представника міської ради за наявними матеріалами. Позов підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що прокурор є неналежним позивачем у даній справі. Крім того, пояснив, що він відшкодував потерпілому витрати на лікування у повному обсязі.

Ухвалою Рокитнняського районного суду Київської області від 08 квітня 2021 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті. Судове засідання призначено на 20 травня 2021 року. Крім того, цією ж ухвалою задоволено клопотання відповідача про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_2 . Також ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження строку подання відповіді на відзив встановивши для цього п`ятиденний строк.

20 травня 2021 року надійшло клопотання прокурора про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю у розгляді кримінального провадження у Кагарлицькому районному суді Київської області.

На клопотання прокурора розгляд справи було відкладено на 15 липня 2021 року.

15 липня 2021 року прокурором надано відповідь на відзив на позов, наданий відповідачем. Відповідно до зазначеної відповіді на відзив прокурор заявлений позов пвдтримує та просить його задоавільнини. При цьому прокурор зазначає, що факти викладені у відповіді на відзив не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути врахованими при розгляді справи.

Розгляд справи за клопотанням прокурора було відкладено на 16 вересня 2021 року.

16 вересня 2021 року відповідачем надано заперечення на відповідь прокурора на відзив на позов прокурора про стягнення з нього витрат на стаціонарне лікування. Відповідно до зазначеного заперечення просить суд відмовити у приєднанні до матеріалів справи відповіді прокурора на візив на позов та відмовити у задоволенні заявленого прокурором позову.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, справа була знята з розгляду та судове засідання призначено на 11 квітня 2022 року.

У судовому засіданні, призначеному на 11 квітня 2022 року прокурором заявлено клопотання про оголошення перерви для надання відповідачем документів, які підтверджують укладення ним договору страхування.

З огляду на викладене у розгляді справи оголошено перерву до 06 червня 2022 року.

06 червня 2022 року через канцелярію суду позивачем - Комунальним некомерційним підприємтвом Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2" подано пояснення що порядку розрахування вартості фактичних витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 06 червня 2022 року прокурором заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та повторне зобов`язання відповідача надати договір страхування, на який він посилається як на доказ, відсутність якого є підставою для відмови у задоволенні позову. Розгляд справи відкладено до 03 серпня 2022 року.

13 липня 2022 року надійшло клопотання відповідача про залучення третіх осіб, а саме: Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" та Приватне підприємство "Надра-сервіс".

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема: у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" належним чином завірену копію Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ №006688321.

Також відповідачем заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копії його трудової книжки, відповідно до записів у якій він перебував у трудових відносинах з ПП "Надра-сервіс" з 13.05.2013 по 28.10.2019 та копію Розписки, наданої потерпілим ОСОБА_2 , відповідно до якої останній отримав 60 тисяч гривень в рахунок відшкодування витрат на лікування та моральної шкоди заподіяної йому дорожньо-транспортною пригодою.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 03 серпня 2022 року зазначені клопотання відповідача задоволені. Розгляд справи призначено на 02 листопада 2022 року.

На виконання зазначеної ухвали суду Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" надано належним чином завірену копію полісу №АМ/6688321 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страхувальником за вказаним полісом є ПП "Надра-сервіс".

Також товариством, як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, надано пояснення по суті справи. Відповідно до зазначених пояснень, оскільки потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що ОСОБА_1 , який є відповідачем у зазначеній цивільній справі, відшкодована матеріальна шкода, завдана йому в рахунок відшкодування витрат на лікування і реабілітацію тому відсутні підстави саме страхового відшкодування особам, інтереси яких представляє прокурор.

У судовому засіданні, призначеному на 02 листопада 2022 року прокурор підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Позивач - Білоцерківська міська рада Київської області у судове засідання свого представника не направила. Натомість через канцелярію суду направила клопотання про розгляд справи без участі її представника, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Позивач - Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2" свого представника у судове засідання не направила. Натомість через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи у відсутності її представника. Позовні вимоги підтримуєть у повному обсязі у сумі 18178,89 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -Управління фінансів Білоцерківської міської ради у судове засідання свого представника не направила. Однак, через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи без участі її представника, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 заперечив проти задоволення заявленого до нього позову з підстав, зазначених ним у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" та Приватне підприємство "Надра-сервіс", будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання своїх представників не направили та про причини їх неявки суд не повідомили.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2019, відповідно до вимог статті 46 КК України, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України, у зв`язку з примиренням із потерпілим та відшкодуванням завданої злочином шкоди.

Так, судом було встановлено, що 23 серпня 2019 року близько 12 години 00 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем FIAT DOBLO д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись зі сторони вул. Київської по вул. Сухоярській що в м. Біла Церква Київської області в напрямку м. Біла Церква Київської області, де навпроти будинку № 18 - а по вул. Сухоярська, здійснюючи лівий поворот для заїзду на автомобільний ринок, порушив вимоги п.1.5, п.2.3.(б), п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, тобто водій ОСОБА_1 , був неуважним до дорожньої обстановки, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, здійснюючи лівий поворот не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з мотоциклом "HONDA XR-125" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Сухоярська зі сторони вул. Л.Толстого в напрямку вул. Київська, що в м. Біла Церква Київської області та мав перевагу в русі.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій мотоцикла "HONDA XR-125" д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки, закритого перелому лівої великої гомілкової кістки, закритого перелому лівої малої гомілкової кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як для повного зрощення переломів необхідно тривалий строк - більш ніж 3 тижні.

Отже, порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. п.1.5, п.2.3.(б), п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху Україн знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпілий ОСОБА_2 з 26 серпня по 18 вересня 2019 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2", що підтверджується довідкою, виданою лікарнею за №03-05/901 від 29.04.2020.

Так, відновідно до листа-розрахунку №03-05/901 від 29.04.2020, виданого КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2", вартість одного ліжко-дня у лікувальному закладі у серпні 2019 року становила 762 гривні 50 копійок, а у вересні 2019 року - 665 гривень 67 копійок.

Таким чином, вартість 9 ліжко-днів у серпні 2019 року та 17 ліжко-днів у вересні 2019 року становить 18178 гривень 89 копійок (9х762,5 + 17х665,67= 18178,89).

Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України, видатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави, в зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я.

Комунальне неприбуткове підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2" (далі - КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня № 2") належить до комунальної власності, тобто перебуває у комунальній власності Білоцерківської міської територіальної громади Київської області.

Норми права та стала судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України, видатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави, в зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я.

КНЗ БМР "Білоцерківська міська лікарня №2" належить до комунальної власності, тобто перебуває у власності територіальної громади м. Біла Церква Київської області.

Відповідно до частини 3 статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 статті 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави у суді є порушення або загроза порушення інтересів держави. Однак поняття "інтереси держави" є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку визначається самостійно з посиланням на законодавство.

У даному випадку, витрати, які з вини відповідача здійснені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , негативно впливають на фінансування інших хворих, внаслікок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я. При цьому ні сам заклад охорони здоров`я ні орган управління належним чином не здійснювали покладені на них обов`язки та самостійно не вжили заходів цивільно-правового характеру з метою відшкодування витрат на лікування особи, яка є потерпілою від злочину.

Положеннями статті 1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно з частиною 1 статті 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до частини 3 статті 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року вказує, що визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Відповідно до пункту 3 вищезазначеного Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

норми процесуального права

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Мотиви та висновки суду

Заслухавши вступне слово прокурора, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд, приймає до уваги, що Білоцерківською міською радою, як засновником комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2», у період часу з 18.09.2019 (дати виписки ОСОБА_2 з лікарні) по теперішній час не вжито жодних дієвих заходів щодо захисту інтересів держави, шкода, завдана державі витратами на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, до цього часу не відшкодована.

Враховуючи викладене, для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно (п.п.75-76 постанова ВС від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, постанова від 10.05.2018 у справі № 918/323/17, ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 16.05.2018 у справі № 826/13768/16).

Згідно п.5.6. Постанови Верховного Суду від 16.04.2019 (справа № 910/3486/18) представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Враховуючи вищевикладене та те, що Білоцерківська міська рада не вживає заходів щодо захисту інтересів держави у вказаній сфері, а саме щодо звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, із вказаним позовом звертається прокурор.

Прокурор у позовній заяві довів визначені законом підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається з ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2019, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної віповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження закрито.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлено ухвалу, лише в питаннях, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи, що між злочинними діями відповідача ОСОБА_1 , який спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 та перебуванням його на стаціонарному лікуванні існує причинний зв`язок, а також те, що кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав, суд прийшов до переконання, що відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Розрахунок витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 у сумі 18178,89 грн. проведено позивачем у відповідності до Порядку, суд приймає його до уваги.

Відповідно до довідки КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2" № 03-05/901 від 29.04.2020 року, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП БМР «Білоцерківській міській лікарні №2» в період з 26.08.2019 року по 18.09.2019 року, фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять 18178 грн. 89 коп., проведено на лікуванні 26 ліжко-днів. Відповідач не надав до суду жодних доказів в спростування доводів позивача та не довів, що станом на дату звернення позивача із позовом до суду збитки, завдані лікувальному закладу в сумі 18178 грн. 89 коп. ним відшкодовані. Посилання відповідача на те, що ним відшкодовано матеріальну шкоду на лікування самому потерпілому не спростовує висновків суду щодо зобов`язань відповідача відшкодувати витрати на лікування потерпілого від злочину саме закладу охорони здорв`я, у якому перебував потерпілий на лікуванні.

Оскільки відсутні обставини, що виключають обов`язок відповідача ОСОБА_1 відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я, які передбачені частиною 1 статті 1206 ЦК України, а також те, що відповідач не довів що шкода завдана не з його вини, тому у суду є достатньо підстав для задоволення позову в заявленому розмірі, оскільки вимоги ґрунтуються на законі, підтверджені належними та допустимими доказами.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , в розмірі 18178,89 грн.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Щодо судових витрат

Відповідно до частин 1 та 6 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

При зверненні до суду Білоцерківська окружна прокуратура Київської області відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, як позивач - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому із відповідача ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі, визначеному частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" (за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою) станом на 01 січня 2020 року у сумі 2102 гривні.

Керуючись ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, ст. 1166, 1206 ЦК України, ст. 89 Бюджетного кодексу України, ст. 4, 12, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради Київської області, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради Київської області, Приватне підприємство "Надра - сервіс", Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Комунального закладу Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2" кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у сумі 18178 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят вісім) гривень 89 копійок, які сплатити на рахунок №UA898999980314060544000010002, отримувач БЦ ЦК/Біла Церква, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 38009832, код банку (МФО) 899998, призначення платежу ККД 24060300 "Інші надходження" (на стаціонарне лікування потерпілого від злочину).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 12 листопада 2022 року.

Повне найменування сторін:

позивач: Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, код ЄДРПОК відсутній, юридична адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 38-А, тел. 04563-5-31-50, ел. пошта: bilatserkva@kobl.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі:

Білоцерківської міської ради, код ЄДРПОУ: 26376300,, юридична адреса: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15, тел. 04563-9-21-59, ел. пошта: bc_mvk@bc-rada.gov.ua, ел. адреса: bc-rada.gov.ua;

Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2", код ЄДРПОУ 01994586, юридична адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Семашка, 9, тел. 04563-6-51-51, ел пошта: bsclinica2@ukr.net;

відповідач: ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради, 09100, Київська область, м. Біла Церква, б-p Олександрійський, 113;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Приватне підприємство "Надра - сервіс", код ЄРДПОУ 34019150, юридична адреса: вул. Героїв Небесної Сотні, будинок 2, офіс 406а, м. Біла Церка Київської області, 09100;

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", код ЄРДПОУ 19411125, юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, будинок 28, літера А.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА