Ухвала

від 18.11.2022 по справі 757/68335/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/68335/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2022 р.

Печерський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судового засідання Солонухи Д.Л.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

розглянувши заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Фадєєвої Наталії Ігорівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя та об`єднаній цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання факту проживання однією сім`єю до реєстрації шлюбу та поділ спільного сумісного майна, ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя та об`єднана цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання факту проживання однією сім`єю до реєстрації шлюбу та поділ спільного сумісного майна.

Згідно вимог об`єднаної позовної заяви, позивачка ОСОБА_3 просить суд:

1) визнати факт проживання ОСОБА_3 однією сім`єю, до укладання шлюбу, з ОСОБА_1 та наявності фактичних шлюбних відносин за період з січня 2009 року по 18.04.2015;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 5021677 від 15.08.2013, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) визнати об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 : частка в уставному фонді ТОВ «Агропрем`єр» ( код ЄДРПОУ 33805073, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 46а, кв. 1) в розмірі - 50 010 грн.; частка в уставному фонді ТОВ «Хуст-Агро_Лан» (код ЄДРПОУ 33309786, місцезнаходження: 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Сливова, буд. 34) в розмірі - 796 250 грн.; частка в уставному фонді ТОВ «Буський консервний завод» (код ЄДРПОУ 00376403, місцезнаходження: 80500, Львівська обл., м. Буськ, вул. Петрушевича, буд. 28) в розмірі - 46 595 грн.; автомобіль ВМW 7501, 2011 року випуску, середня ринкова вартість - 518 721, 36 грн.; автомобіль AUDI А6, 2006 року випуску, середня ринкова вартість - 226 430, 53 грн.; автомобіль AUDI А7, 2010 року випуску, середня ринкова вартість - 526 424 грн.; автомобіль ВМW Х7, 2019 року випуску, середня ринкова вартість - 3 003 989, 4 грн.; квартира за адресою: АДРЕСА_1 , середня ринкова вартість - 10 651 738.9 грн.;

4) в порядку поділу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на: автомобіль ВМW Х7, 2019 року випуску, НОМЕР_1 ;

5) В порядку поділу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на: квартиру загальною площею 116.4 кв. м., житловою площею - 71.7 кв. м., опис: складається з 4 кімнат, за адресою: АДРЕСА_1 ;

6) Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації 4 642 878.2 грн., та вирішити питання розподілу судових витрат.

24.10.2022 до суду надійшла заява представника ОСОБА_3 адвоката Фадєєвої Н. І., про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 належну на праві власності Відповідачу 2 - ОСОБА_5 . Заява обґрунтована тим, що в провадженні суду перебуває цивільна справа де однією із вимог є визнання об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вказаної квартири.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, серед іншого наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У відповідності з п. п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами є спір про поділ майна подружжя, в одній з вимог позовної заяви ОСОБА_3 просить суду визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право приватної власності на вказану квартиру належить ОСОБА_5 з 12.08.2013 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Положеннями ст. 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Заявником не надано відповідних беззаперечних доказів та, відповідно, не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить відповідачу 2 - ОСОБА_5 на праві приватної власності, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не надано достатніх доказів наявності обставин щодо можливості заподіяння шкоди її інтересам до ухвалення рішення в цій справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому у разі задоволення позову.

Крім того, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову за змістом по суті співпадають з предметом позову, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. У разі забезпечення позову, суд фактично надасть правову оцінку щодо підстав володіння майном до розгляду справи по суті, що у свою чергу суперечитиме завданням цивільного судочинства та інституту забезпечення позову.

Суд бере до уваги, що заява позивача про забезпечення позову суперечать змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Фадєєвої Наталії Ігорівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя та об`єднаній цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання факту проживання однією сім`єю до реєстрації шлюбу та поділ спільного сумісного майна - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю. Г. Головко