Рішення

від 24.11.2022 по справі 460/11655/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2022 року м. Рівне№460/11655/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Рівненської митниці Державної митної служби України від 02.08.2021 року №00000081319 та №00000091319. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем ввезено на митну територію України товар (блоки із ячеїстого бетону). Вважає, що вказаний товар не підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 та не підлягає декларуванню, а тому податкові повідомлення-рішення, складені за результатами документальної перевірки, прийняті без урахування всіх обставин справи, є протиправними і такими, що підлягають скасуванню. З огляду на це, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. В обґрунтування заперечень зазначив, що ввезений позивачем товар є об`єктом застосування антидемпінгових заходів згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 №АД-437/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків» походженням з Республіки Білорусь». За результатами перевірки позивача встановлено факти митного оформлення товарів без оподаткування антидемпінговим митом за ставкою 34,19%. Вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

17 серпня 2021 року позовна заява надійшла до суду.

27 серпня 2021 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07 вересня 2021 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду в адміністративній справі № 640/6762/20.

10 листопада 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов.

03 листопада 2022 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

ТОВ «Сарницембуд» (код ЄДРПОУ 37738760) з 11.08.2011 зареєстрований юридичною особою. Основним видом діяльності товариства згідно з КВЕД є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

В період з 21.05.2021 по 05.07.2021 посадовими особами Рівненської митниці відповідно до плану-графіка на підставі наказу №113 від 30.04.2021 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сарницембуд» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.05.2018 по 30.04.2021, за результатами якої складено акт №1/7.13-19-05/37738760 від 16.07.2021.

В акті митним органом зафіксовано порушення позивачем:

- частини 1 статті 28 Розділу VI Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», статті 278 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті антидемпінгового мита в періоді, що перевірявся, на загальну суму 73942,50 грн.

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14788,50 грн.

02.08.2021 на підставі вказаних висновків Рівненською митницею прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №00000081319, згідно з яким ТОВ «Сарницембуд» збільшено суму грошового зобов`язання з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 73942,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №00000091319, згідно з яким ТОВ «Сарницембуд» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 14788,50грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1478,85грн;

Позивач, вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2); результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп. 54.3.6).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до положень пунктів 4, 5 частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Частинами 1,2 статті 345 МК України визначено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (пункт 1 частини 3 статті 345 МК України).

Згідно з положеннями статті 346 МК України документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу.

Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з частиною 1 статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

У свою чергу, як визначено частиною 11 статті 354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству (частина 12 статті 354 МК України).

Предметом розгляду в даній справі є правомірність прийняття митним органом податкових повідомлень-рішень, згідно з якими позивачу збільшено грошові зобов`язання з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, та з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання.

Відповідно до положень статті 275 МК України у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито; додатковий імпортний збір.

Згідно з визначення, наведеного у статті 271 МК України, митом є загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Згідно з частиною 4 статті 275 МК України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, за період, який підлягав перевірці, ТОВ «Сарницембуд» здійснювало декларування товару (блоки із ячеїстого бетону за кодом УКТЗЕД 6810111000), ввезеного за МД від 05.12.2020 №UA204060/2020/020897, №UA204060/2020/020899, №UA204060/2020/020900, без сплати антидемпінгового мита згідно з рішенням Міжвідомчої комісії від 21.02.2020 №АД-437/2020/4411-03.

При цьому, спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли саме у зв`язку із правомірністю застосування рішенням Міжвідомчої комісії від 21.02.2020 №АД-437/2020/4411-03 при декларуванні позивачем товару за вищевказаними деклараціями.

Матеріали справи свідчать, що товар, ввезений на територію України згідно з МД від 05.12.2020 №UA204060/2020/020897, №UA204060/2020/020899, №UA204060/2020/020900, є об`єктом застосування антидемпінгових заходів.

Так, відповідно до положень статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення №АД-437/2020/4411-03 від 21.02.2020 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь», яким вирішено застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: будівельні блоки з ніздрюватого конструкційно-теплоізоляційного бетону (газобетонні блоки) густиною у твердій формі не більше як 1700 кг/м3 білого або світло-сірого кольорів (у сухому стані) або сірого кольору ( в мокрому стані), що класифікується згідно УКТЗЕД за кодом 6810111000, походженням з Республіки Білорусь.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою 34,19 %.

Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару та стягується митними органами незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів). Імпорт на митну територію України товару, що є об`єктом застосування антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана верховною Радою України, та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита.

Водночас, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення позову від 05.10.2020 у справі №640/6762/20 зупинено дію зазначеного вище рішення міжвідомчої комісії.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №640/6762/20 скасовано.

За своєю суттю інститут забезпечення позову, як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Зупинення дії нормативно-правового акта, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №826/4747/13-а та від 11.12.2020 у справі №813/4122/13-а.

При розгляді вказаних справ, Верховний Суд дійшов висновку про правомірність покладення митницею на платника податків після скасування судом заходів забезпечення адміністративного позову обов`язку щодо сплати антидемпінгового мита за митними деклараціями відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі за період, коли дію цього рішення було зупинено.

Більше того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №640/6762/20, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021, відмовлено у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 №АД-437/2020/441-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь».

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на наведене, суд вважає, що оскільки дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-216/2009/4402-37 було зупинено у період з 05.10.2020 по 16.12.2020, в цей період дійсно були відсутні підстави для сплати у цій справі антидемпінгового мита. Проте, цей обов`язок не зник та відновився після скасування ухвали про забезпечення позову та, відповідно, відновлення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Відтак, антидемпінгове мито, передбачене рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 №АД-437/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь» підлягає сплаті за весь період його дії, включаючи час зупинення.

Встановлені обставини справи в їх сукупності свідчать про наявність правових підстав для нарахування позивачу суми грошового зобов`язання з антидемпінгового мита відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 №АД-437/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь» при декларуванні товару за митними деклараціями від 05.12.2020 №UA204060/2020/020897, №UA204060/2020/020899, №UA204060/2020/020900 та для нарахування податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість, адже, в силу пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При цьому, враховуючи ту обставину, що податкові зобов`язання з антидемпінгового мита та податку на додану вартість нараховані саме митним органом, а не обчислено та сплачено самостійно товариством, відповідачем обґрунтовано застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Так, відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1. статті 41 ПК України контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 545.3 ст. 54 ПК України).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 02.08.2021 №00000081319 та №00000091319 в повній мірі відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності та своєчасності, а відтак не підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За наведеного, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сарницембуд» слід відмовити повністю.

Правові підстави для застосування статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 листопада 2022 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" (вул. Данила Галицького, 5/1, м. Рівне, 33027, ЄДРПОУ/РНОКПП 37738760)

Відповідач - Рівненська митниця Державної митної служби України (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Т.О. Комшелюк