Рішення

від 15.11.2022 по справі 640/3116/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року м. Київ № 640/3116/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання - Яковчук М.В., за участі представників позивача - Сидоренка О.О., представника відповідача - Скрибки І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Ініціал"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство "Ініціал" (ідентифікаційний код 31352363, адреса: 03127, м. Київ, проспект-40-річчя жовтня, буд. 93, оф. 350) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2020 року №01692615050101, №01702615050101, №07112615050101;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №0102630-1303-2650 від 28 грудня 2021 року;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №0102630-1303-2650 від 28 грудня 2021 року;

- стягнути на користь ТОВ «Агентство «Ініціал» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 93, оф. 350, код ЄДРІЮУ; 31352363) судові витрати у розмірі 27 421,78 (22 459,78 (ППР) + 4 962,00) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вуя. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки №218/26-15-05-01-01/31352363 від 18.12.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі з підстав викладених в відзиві на адміністративний позов.

У судовому засіданні 15 листопада 2022 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНТСТВО «ІНІЦІАЛ» при визначені по взаємовідносинах із ТОВ «РАМІС» (код 40466331) за травень, червень, липень, серпень, вересень 2017 року, з ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» (код 40304053) за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, з ТОВ «МІКЛЕНД» (код 41625148) за лютий 2018 року та з ТОВ «ХЕЛЕНН МАРКЕТ» (код 40942084) за січень, лютий 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017,2018 роки - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств, за результатами якої складено акт перевірки від 18.12.2019 року №218/26-15-05-01-01/31352363.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб`єктом перевірки :

- п.44.1, п.44.2, ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 487 011,00 грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік на суму 444 391,00 грн, за 2018 рік на суму 42 620,00 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року№2755- VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 578 524,00 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 23 484,00 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2018 року в сумі 23 484 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення- рішення від 30 січня 2020 року:

- №01692615050101, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 608 764 грн. 00 коп.;

- №01702615050101, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 723 155 грн. 00 коп.;

- №07112615050101 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 23 484,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, 03.03.2022 року Позивач, у відповідності до вимог пунктів 55.1, 55.2 статті 55 Податкового кодексу України оскаржив їх до ДПС України.

Рішенням від 24.04.2020 року №14458/6/99-00-08-05-02-06 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство "Ініціал" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

28 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено рішення про опис майна у податкову заставу №0102630-1303-2650 та податкову вимогу №0102630-1303-2650 від 28 грудня 2021 року.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями та в подальшому винесеним рішенням та вимогою, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Згідно з пунктами 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пунктом 123.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У взаємозв`язку із зазначеною правовою позицією слід послатися й на інші окремі положення, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом пунктів 138.4, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та включає як прямі матеріальні витрати, так і вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати позивача, понесені у зв`язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у справах, з подібним предметом спору, зокрема у постанові від 15 серпня 2018 року по справі №803/699/13-а, постанові від 14 серпня 2018 року по справі №818/1104/17, постанові від 21 серпня 2018 року по справі №804/18786/14.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали господарські операції позивача з ТОВ «РАМІС», ТОВ АЙРОНН ЕЛЬЯНС», ТОВ «МІКЛЕНД» та ТОВ «ХЕЛЕНН МАРКЕТ».

Зокрема, відповідач дійшов висновку про відсутність реального характеру взаємовідносин позивача із ТОВ «РАМІС», ТОВ АЙРОНН ЕЛЬЯНС», ТОВ «МІКЛЕНД» та ТОВ «ХЕЛЕНН МАРКЕТ», діяльність яких спрямована на прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків.

В ході проведення перевірки ТОВ "Агентство «Ініціал» по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «РАМІС», податковим органом було встановлено наступне.

Взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «РАМІС» виникли на підставі Договору підряду від 28.04.2017 року №280417, згідно умов якого виконавецб бере на себе зобов`язання власними засобами з власних матеріалів на свій ризик виконати поставку Продукції або Послуг для Замовника - далі Продукція або Послуга зазначені у видаткових накладних або актах надання послуг, що є невід`ємною частиною даного Договору.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «РАМІС» позивачем надано наступні документи: акти надання послуг, банківські виписки, видаткові накладні.

Як вбачається з висновків акту перевірки, остання звітність ПДВ подана за грудень 2017 року; декларації з ПДВ за травень- грудень 2017 року подані за підписом директора ОСОБА_1 ; декларація з податку на прибуток та звіт про фінансові результати за 2017 рік до контролюючого органу подані не були.

Згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - CPI II І) у розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), ТОВ «РАМІС» з моменту реєстрації (05.05.2016) не здійснювало жодної іншої діяльності, ніж участь в транзитному проведенні по ланцюгу постачання товарів (послуг) широкого вжитку, не пов`язаних з ведення господарської діяльності за основним видом діяльності, а саме придбання та продаж з мінімальною націнкою товарів: підгузки, зубна паста, косметика, засоби особистої гігієни, лак манікюрний, фарба для волосся, станки одноразові, миючі засоби, побутова хімія, крем для масажу, для епіляції, лак для волосся, рекламні послуги, шкарпетки чоловічі, дитячі, колготки жіночі, дитячі, мило, кухонні губки, каші дитячі, дитяча молочна суміш, чай, соки, вода, посуд, дитячі іграшки, крем для взуття та інші 'товари широкого вжитку в асортименті, що свідчи гь про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами покупцями.

Від ОУ ГУ ДФС у м. Києві отримано пояснення ОСОБА_1 від 20.06.2016 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ГОВ «РАМІС»: «Я ОСОБА_1 , проживаю у м. Києві... .

"Я повідомляю, що жодного відношення до ТОВ «РАМІС» (код СДРІІОУ 40466331) не маю.

Ким складені статутні документи ТОВ «РАМІС» (код СДРІІОУ 40466331) мені невідомо. Грошових коштів до статутного фонду ТОВ «РАМІС» (код СДРІІОУ 40466331) я не вносив. На посаду директора ГОВ «РАМІС» (код СДРІІОУ 40466331) себе я не призначав, будь-яку іншу особу на посаду директора я не назначав та нікого на це не уповноважував.

Статут ТОВ «РАМІС» (код ЄДРІІОУ 40466331), протокол Загальних зборів учасників та інші статутні документи я підтісував на прохання свого дальнього знайомого, який вид діяльності ГОВ «РАМІС» (код СДРПОУ 40466331) згідно КВБД мені не повідомляв.

Реєстрацію карток на відкриття розрахункових рахунків ГОВ «РАМІС» (код ЄДРПОУ 40466331 здійснював в банку «Глобус».

Свідоцтво платника ПДВ ГОВ «РАМІС» (код СДРПОУ 40466331) я не отримував.

Мені невідомо хто подає податкову звітність до органів податкової служби.

Довіреність кому-небудь на представництво ГОВ «РЛМІС» (код СДРПОУ 40466331) від мого імені я не видавав.

Місцезнаходження, фінансово-господарська діяльність, печатки ГОВ «РЛМІС» (код СДРПОУ 40466331) мені невідомі. Хто здійснює діяльність від мого імені ГОВ «РЛМІС» (код СДРПОУ 40466331) мені невідомо.

Додатково повідомляю, що підприємство зареєстрував додатково на прохання громадянина на ім`я ОСОБА_2 ... . За реєстрацію товариства ОСОБА_2 мені пообіцяв грошову винагороду в розмірі 300 доларів США щомісячно. Після реєстрації підприємства всі електронні ключі, печатки, штампи знаходяться у невідомому мені місці.

В ході однієї зустрічі ОСОБА_2 надавав мені документи для підпису із змісту яких я зрозумів, що це податкові накладні. Після, чого я попросив ОСОБА_2 перереєструвати підприємство з мене та відмовився від подальшої співпраці.

Приблизно на початку грудня 2017 року разом з невідомою особою, яка представилась юристом від Бориса ми відвідали нотаріальну установу, де я підписав документи про реєстрацію підприємства.»

СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві листом від 26.12.2018 № 3926/26-15-23-1330 надано дозвіл на використання відомостей стосовно ГОВ «РАМІС», а саме відомостей, що містяться в протоколі допиту громадянина ОСОБА_1 .

Розглянувши кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувані за №32018100000000209 від 26.10.2018, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Межрічка Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.205-1 КК України, Солом`янський районний суд м. Києва ухвалив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено що первинні документи, які були складені для фіксування фактів здійснення господарських операцій ТОВ «РАМІС» з ТОВ «АГЕНТСТВО «ІНІЦІАЛ», які підписані гр. ОСОБА_1 , в якості директора ТОВ «РАМІС», фактично підписані не уповноваженою особою, оскільки за змістом отриманих пояснень та Вироку суду, встановлено факт реєстрації ТОВ «РАМІС» гр. ОСОБА_1 за грошову винагороду та відповідно створення ТОВ «РАМІС» без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Також, згідно аналізу наявної податкової інформації встановлено відсутність у ланцюгу постачання виконавця наданих послуг.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

У розумінні наведених вище положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені у вироку Солом`янський районний суд м. Києва обов`язкові для врахування при вирішенні даної справи.

Дослідивши документи, копії яких надано позивачем до матеріалів справи, судом встановлено, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю «РАМІС» вказано саме ОСОБА_1 , який, згідно вищезазначеного вироку суду, є винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарчої операції відсутнє, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, надані позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «РАМІС» суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв`язку із наявністю вироку суду.

Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ «ХЕЛЕНН МАРКЕТ» (виконавець), судом встановлено, що до матеріалів справи надано наступні документи на підтвердження господарських відносин, а саме: рахунки па оплату, акти здачі-прийняття робіт, банківські виписки, видаткові накладні, податкові накладні, суми ПДВ по яких віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «Агенство «Ініціал» за відповідний період.

Однак, згідно аналізу даних ЄРПН, у розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), ТОВ «ХЕЛЕНН МАРКЕТ» з моменту реєстрації (07.11.2016) не здійснювало жодної іншої діяльності, ніж участь в транзитному проведенні но ланцюгу постачання товарів (послуг) широкого вжитку, не пов`язаних з ведення господарської діяльності за основним видом діяльності, а саме придбання та продаж з мінімальною націнкою товарів: підставка для ванни, вішак потрійний з пересувними гачками, подвійний гачок для халатів, гайка, труба с вставним наконечником, Крап кульовий, оригінальний тонер- картридж, резистор, юридичні послуги та інші товари та послуги, що свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

Також, ТОВ "Агенство "Ініціал" (замовник) було укладено договір підряду (надання робіт або послуг) з ТОВ «МІКЛЕНД» (виконавець) №010218 від 01.02.2018 року, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов`язання власними засобами з власних матеріалів на свій ризик виконати поставку Продукції або Послуг для замовника, зазначених у видаткових накладних або актах надання послуг, що є невід`ємною частиною даного Договору.

На підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано до суду: рахунки на оплату, акти здачі-Прийняття робіт, банківські виписки, видаткові накладні, податкові накладні, суми ПДВ по яких віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «Агенство «Ініціал» за відповідний період.

Згідно аналізу даних ЄРПН, у розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), ТОВ «МІКЛЕНД» з моменту реєстрації (02.10.2017) не здійснювало жодної іншої діяльності, ніж участь в транзитному проведенні по ланцюгу постачання товарів (послуг) широкого вжитку, не пов`язаних з ведення господарської діяльності за основним видом діяльності, а саме придбання та продаж з мінімальною націнкою товарів: підставка для вапни, вішак потрійний з пересувними гачками, подвійний гачок для халатів, кольцо круглого сечения, гайка, груба с вставным наконечником, кран кульовий, оригінальний тонер- картридж, резистор, юридичні послуги та інші товари та послуги, що свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

Судом встановлено, що директорами ТОВ «МІКЛЕНД» та ТОВ «ХЕЛЕНН МАРКЕТ» є гр. ОСОБА_3 . Всі первинні документи підписані саме директором Товариств - ОСОБА_3

При цьому, як вбачається з акту перевірки, СУФР ГУ ДФС у м. Києві листом було надано дозвіл на використання відомостей стосовно ТОВ «ХЕЛЕНН МАРКЕТ», а саме відомостей, що містяться в протоколі допиту гр. ОСОБА_3 .

Разом з тим, в матеріалах перевірки наявна інформація щодо кримінального провадження № 32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України у справі від 15.05.2019 № 757/24075/19-к, якою встановлено, що у провадженні шостого слідчого відділу РКІІ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 28.02.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

ОСОБА_3 повідомила про непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві, яке зареєструвала на себе за грошову винагороду.

У ЄДРСР наявна інформація про КП №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.І ст.205 КК України. - витяг з ухвали Печсрського районного суду міста Києва но справі №757/24075/19-к від 15.05.2019 року:

«...у провадженні шостого слідчого відділу РКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 28 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.І cm. 205 КК України.

Відомості внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі матеріалів та повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. О У ДНІ у Печорському p-ні ГУ ДФС у м. Києві №135/2655-21-05 від 28.02.2018 року, згідно якого встановлено, що невстановлені особи, використовуючи реквізити гр. ОСОБА 1 , ОСОБА 2 , ОСОБА 3 , зареєстрували на ім`я останніх ряд підприємств, з метою прикриття, незаконної діяльності.

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи ТОВ «ЕНВІС» (код 41555977), ГОВ "ХЕШИ БУДЛАЙП" (код 40304074), ТОВ "КЕПІТАЛ ІНВЕСТГРУП" (код 41640983), ТОВ "ХЕЙВУД" (код 41645819), ТОВ "РУНЕР" (код 41645080), ТОВ "ЕДІТБУД" (код 40932097), ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП" (код 41261786), ТОВ "ВЕМАРК" (код 41645138), ТОВ "ХЕЛЕНН МАРКЕТ" (код 40942084), ТОВ "ВАЗАРІ ТРЕЙД" (код 41604463), ТОВ "ФЕРТОНД" (код 41645227) та ТОВ "ЛОТУС ПРОДАКТ" (код 41847427) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2018рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання...»

Крім того, перевіркою ТОВ «Агентство «ІНІЦІАЛ» не підтверджено факт придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «ХЕЛЕНН МАРКЕТ».

Відповідно наданих до перевірки документів, були реалізовані контрагентам-покупця, що свідчить про їх наявність та безоплатне їх отримання від невстановленої фізичної або юридичної особи.

Операція з безоплатного одержання ТМЦ відповідає визначенню доходу, оскільки призводить до збільшення економічних вигод і відображається у складі доходу поточного періоду та враховується при розрахунку фінансового результату до оподаткування в складі інших операційних доходів (рядок 2120 Звіту про фінансові результати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування).

Оскільки ТОВ «ХЕЛЕНН МАРКЕТ» та ТОВ «МІКЛЕНД» знаходиться поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи, господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «АЙРОН ЕЛЬЯНС», то суд зазначає наступне.

ТОВ "Агенство "Ініціал" (замовник) було укладено договір підряду (надання робіт або послуг) з ТОВ «АЙРОН ЕЛЬЯНС», (виконавець), на підтвердження виконання умов якого до суду надано зокрема: рахунки на оплату, акти здачі-прийняття робіт, банківські виписки, видаткові накладні, податкові накладні, суми ПДВ но яких віднесені до складу податкового кредиту ТОВ "Агенство "Ініціал"» за відповідний період.

З акту перевірки вбачається, що згідно аналізу даних ЄРПН, в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), ТОВ ««АЙРОН ЕЛЬЯНС», з моменту реєстрації (29.02.2016 ) не здійснювало жодної іншої діяльності, ніж участь в транзитному проведенні по ланцюгу постачання товарів (послуг) широкого вжитку, не пов`язаних з ведення господарської діяльності за основним видом діяльності, а саме придбання та продаж з мінімальною націнкою товарів: Bebivita фруктове пюре, Bonus шкарпетки дитячі, Gabriella колготи Celia, мило, шампунь, зубна паста, розробка шаблонів електронного листа, технічне обслуговування електричного устаткування та мереж живлення, юридичні послуги та інші товари та послуги, що свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

Від ОУ ГУ ДФС у м. Києві отримано пояснения гр. ОСОБА_4 від 27.08.2018 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «АЙРОН ЕЛЬЯНС».

Крім того, у провадженні СУ ФР ДНІ у Печорському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 28 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Від ОУ ГУ ДФС у м. Києві отримано пояснення ОСОБА_4 від 27.08.2018 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «АЙРОН ЕЛЬЯНС»: « зареєстрував на своє ім`я ТОВ «ВіндПрайм», код 41775495 та ТОВ ««АЙРОН ЕЛЬЯНС»., код 40304053 за грошову винагороду на прохання малознайомої особи, який спочатку мені казав, що на ТОВ «ВіндПрайм», код 41775495 та ТОВ «АЙРОН ЕЛЬЯНС», код 40304053 я буду директором, головним бухгалтером та засновником, буду вести фінансову-господарську діяльність на вище перелічених підприємствах. Після того ми поїхали з ним до нотаріуса де я підписав ряд документів зміст яких мені не відомо, а також пусті аркуші Л4, які згодом забрав малознайомий чоловік на ім 'я. Борис. Падалі ми поїхали до банку (назву не пам 'ятаю)де я таж підписав ряд документів, зміст яких мені не відомо. Після чого, від мені сказав, що як підприємства запрацюють мене набере. Вже після всього ні яких зв 'язків з ним не було, телефон від мене не брав. У зв 'язку з вищевикладепим надаю покази що мені не відома податкова адреса підприємств ТОВ «Biнд Прайм», код 41775495 та ТОВ «АЙРОН ЕЛЬЯНС», код 40304053, який вид діяльності на цих підприємствах, жодного документу фінансово- господарської діяльності не підписував та нікому не надавав довіреності, жодних договорів та бухгалтерських звітів не підписував, на роботу ні кого не призначав та нікого на це не уповноважував, де знаходиться печатка підприємства мені невідомо, оскільки я зареєстрував ТОВ «Bind Прайм», код 41775495 та ТОВ «АЙРОН ЕЛЬЯНС», код 40304053 за грошову винагороду в розмірі 3000 грн. на прохання малознайомої мені особи на ім 'я Борис. Прошу Вас всі документи фінансово-господарської діяльності та договори підписи від мого імені не дійсними, оскільки я не являюсь директором, головним бухгалтером та засновником на ТОВ «Bind Прайм», код 41775495 та ТОВ «АЙРОН ЕЛЬЯНС», код 40304053, нікого не уповноважував на це від мого імені, та вищезазначених підприємств. ...»

Перевіркою не підтверджено факт придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС». Але, відповідно наданих до перевірки документів, були реалізовані контрагентам-покупцям, що свідчить про їх наявність та безоплатне їх отримання від невстановлено фізичної або юридичної особи.

Операція з безоплатного одержання ТМЦ відповідає визначенню доходу, оскільки призводить до збільшення економічних вигод і відображається у складі доходу поточного періоду та враховується при розрахунку фінансового результату до оподаткування в складі інших операційних доходів (рядок 2120 Звіту про фінансові результати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування).

Таким чином, з наведеного вбачається, що особа, яка на момент підписання договору з позивачем виступала від імені товариства повністю заперечує будь-яке відношення до фінансово - господарської діяльності підприємства та стверджує про те, що жодних документів із контрагентами не підписувала.

За наведених вище обстави слід зазначити, що зазначені підприємства-контрагенти зареєстровані на підставних осіб, які не мали наміру та не здійснювали фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаних контрагентів, свої повноваження як керівники вказані особи не реалізовувала, договори та первинні документи не складали та не підписували.

У даному випадку підприємства знаходились поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагентів іншими, не уповноваженими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені підприємств. При цьому, як вбачається із судових рішень, номінальні директори нікого не уповноважували на вчинення дій від імені товариств в частині проведення господарської діяльності, складання первинних та звітних документів, та відсутні відомості щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариств.

Виходячи з наведених вище обставин, підприємства-контрагенти створювались та діяли з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним підприємством.

Відтак, спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій зазначеними підприємствами-контрагентами, за відносинами з якими сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Наведене також вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку та, в сукупності, відповідно, свідчить про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод, що, у свою чергу, свідчить про законність та обґрунтованість висновків відповідача та оскаржуваного рішення.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Як вже було зазначено, жоден з контрагентів не надав будь-яких відомостей щодо своєї діяльності, які б могли свідчити про сталу господарську діяльність у такому сегменті ринку як маркетингові послуги, які б могли свідчити про наявність фахівців у цій сфері, що могло б підтверджувати здатність третіх осіб здійснювати діяльність у такому сегменті ринку.

За позицією, висловленою Верховним Судом України у постановах від 5 березня 2012 року у справі №21-421а11, від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Вказаний висновок неодноразово підтримувався також і Верховним Судом, зокрема у постанові від 02 квітня 2019 року по справі №809/189/16, у якій додатково вказано про те, що позивач взяв на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірного контрагента, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту.

Свідчення осіб, які підписали первинні документи за результатами спірних у цій справі господарських операцій, про відсутність наміру виконувати обов`язки директорів, здійснювати господарську діяльність, дає підстави для сумніву у належності первинних документів, достовірності здійснених підписів посадових осіб, та, як наслідок, правомірності формування Товариством податкового кредиту за такими господарськими операціями.

Суд наголошує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Така правова позиція також наводиться в постановах Верховного суду України від 14.06.2016 у справі №21-1318а/16, від 22.11.2016 у справі №826/11397/14.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 30.01.2020 року №01692615050101, №01702615050101, №07112615050101 є правомірними, а тому в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство "Ініціал" має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті останнього слід додати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, з урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Ініціал" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2022 року

Суддя Н.Г. Вєкуа