Рішення

від 22.11.2022 по справі 640/13532/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року м. Київ №640/13532/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Ходзіцького О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Роллендс"до Головного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участі представника позивача - Білик О.Б.; представника відповідача - Демченка С.В.;

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роллендс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2022 №00063520702, складене Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на думку позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним та таким, що не відповідає нормам податкового законодавства, прийнятим без урахування належних фактичних обставин та правових підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що за виявлене перевіркою порушення контролюючий орган правомірно виніс позивачу спірне податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.11.2021 №9397-п, контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Роллендс" (код 43319350) (надалі - ТОВ "Роллендс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.10.2019 по 22.12.2021, валютного законодавства за період з 30.10.2019 по 22.12.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30.10.2019 по 22.12.2021.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 30.12.2021 №94791/26-15-07-02-06-17/43319350, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ "Роллендс":

1) пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1605780 грн, в т. ч. по періодам: за 2020 рік на суму 1605780 грн;

2) пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2021 року на суму 1 300 998 грн;

3) пункту 201.1, пункту 20110 статті 201 Податкового кодексу України (з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України), а саме не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні за листопад 2021 року;

4) пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України), пунктів 8.1, 8.2, 8.3, 8.4 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів" від 22.04.2014 за №462, а саме: не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку у встановленому порядку про 1 об`єкт оподаткування;

5) пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51, підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу III "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 №4, а саме: несвоєчасне подання 4 квартал 2020 року;

6) підпункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо несвоєчасного подання звітності з єдиного соціального внеску за грудень 2020 року.

Не погоджуючись з висновками акта від 30.12.2021 №94791/26-15-07-02-06-17/43319350, зокрема в частині порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 1 605 780 грн, в т.ч. за 2020 рік на суму 1 605 780 грн, та порушення пункту 189.1 статті 189, 1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2021 року на суму 1 300 998 грн, позивач подав до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення за вих. №21/1-22/1 від 21.01.2022.

Так, свої заперечення позивач обґрунтовував тим, що висновки контролюючого органу про встановлені у ході перевірки порушення було зроблено на підставі задекларованих ТОВ "Роллендс" показників у рядку 01 Декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 30.10.2019 по 31.12.2020, а саме у зв`язку із встановленням їх заниження на загальну суму 8 921 000 грн, в т.ч. за 2020 рік на суму 8 921 000 грн.

Зокрема, згідно поданої фінансової звітності малого підприємства за 2020 рік №9373051643 від 02.03.2021, станом на 31.12.2021 у ТОВ "Роллендс" була наявна поточна кредиторська заборгованість за товари роботи послуги (рядок 1615) у сумі 8 921 000 грн.

Разом з тим, згідно поданої фінансової звітності малого підприємства за 1 квартал 2-21 року №9095861237 від 23.04.2021, станом на 01.01.2021 заборгованість, яка була відображена станом на 31.12.2020 - відсутня, а поточна кредиторська заборгованість за товари роботи послуги (рядок 1615) становить 0 грн.

Позивачем зазначалося, що виявлена контролюючим органом сума доходу ТОВ "Роллендс" за 2020 рік складається із:

- ціни автомобіля, поставленого ТОВ "Віннер Автомотів" (код 33496598) на підставі договору БСЮ-2020-182 від 21.09.2020 на суму 8 911 000 грн, в т.ч. ПДВ 1 485 166,67 грн;

- ціни інформаційно-консультаційних послуг наданих ТОВ "Віннер Автомотів" (код 33496598) на підставі договору БСЮ-2020-182 від 21.09.2020 та акта надання послуг №005-Б від 23.09.2020 на суму 10 000 грн, в т.ч. ПДВ 16 667,67 грн.

Однак, як стверджувалось позивачем, ТОВ "Роллендс" належним чином та в повному обсязі оплатило вартість зазначеного вище автомобіля та інформаційно-консультаційних послуг, зокрема відповідно до виписки АКБ "Індустріал Банк" (код 313849) по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.09.2020 до 30.09.2020, та платіжних доручень: - від 22.09.2020 на суму 4 090 700, з призначенням платежу - часткова оплата за автомобіль згідно договору БСЮ-2020-182 від 21.09.2020, в т.ч. ПДВ 681 783,34; - від 21.09.2020 на суму 4 820 300 грн, з призначенням платежу - часткова оплата за автомобіль згідно договору БСЮ-2020-182 від 21.09.2020, в т.ч. ПДВ 803 383,33 грн; - від 29.09.2020 на суму 10 000 грн, з призначенням платежу - оплата за інформаційно-консультаційні послуги, в т.ч. ПДВ 1 666,67 грн.

Таким чином, за доводами позивача поточна кредиторська заборгованість ТОВ "Роллендс" за товари роботи послуги (рядок 1615) у сумі 8 921 000 грн внесена у звітність підприємства за 2020 рік помилково, адже фактично відповідна сума була повністю сплачена, що підтверджується наведеними документами.

Водночас, щодо висновків відповідача про завищення ТОВ "Роллендс" від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2021 року на суму 1 300 998 грн, позивачем зазначалося, що такий висновок зроблено згідно розподільчого балансу на 10.11.2021, за яким ТОВ "Роллендс" передавало ТОВ "Аверлеста" незавершені капітальні інвестиції (код рядка 1005) на суму 7 806 000 грн (автомобіль Bentley Continental), але станом на 22.12.2021 свідоцтво про реєстрацію ТЗ Bentley Continental ТОВ "Аверлеста" отримано не було.

Відповідно, не погоджуючись із висновком відповідача про те, що оскільки суми податку на придбання зазначеного авто включені ТОВ "Роллендс" до складу податкового кредиту - на підставі підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Роллендс" зобов`язане нарахувати компенсуючі зобов`язання з ПДВ за вищевказаною операцією за листопад 2021 року у сумі 1 300 998 грн, позивач вказав, що автомобіль Bentley Continental (номер кузова НОМЕР_2 ), який належав ТОВ "Роллендс", було передано ТОВ "Аверлеста" відповідно до акта приймання-передачі від 11.11.2021, а відтак за доводами позивача ТОВ "Аверлеста" набуло у власніть згаданий автомобіль на підставі розподільчого балансу ТОВ "Роллендс" (додаток №1 "Розшифровка статей Розподільчого балансу ТОВ "Роллендс" станом на 10.11.2021") і тому саме ТОВ "Аверлеста", як новий власник цього авто мало своїм обов`язком згідно приписів Закону України "Про дорожній рух" зареєструвати останній у відповідних органах.

Таким чином, наголошуючи на тому, що реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язується з набуттям особою права власності на нього, позивач стверджував, що відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України ТОВ "Роллендс" не було зобов`язане нараховувати компенсуючі податкові зобов`язання та реєструвати відповідну податкову накладну.

Розглянувши подані позивачем заперечення, ГУ ДПС у м. Києві листом від 04.02.2022 №2784/І/26-15-07-02-06-09 повідомило ТОВ "Роллендс" про те, що висновки акта від 30.12.2021 №94791/26-15-07-02-06-17/43319350 вирішено залишити без змін, а заперечення - без задоволення.

Зокрема, як вбачається зі змісту вказаного листа, позиція відповідача ґрунтувалася на тому, що ТОВ "Роллендс" не було подано до ДПС уточнюючої звітності щодо виправлення даних бухгалтерського обліку за 2020 рік, а також що факт переходу права власності на транспортний засіб, знятий з балансу ТОВ "Роллендс" та на який не нараховувався ПДВ - не було підтверджено, внаслідок чого мало місце заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за листопад 2021 року у сумі 1 300 998 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом у відношенні ТОВ "Роллендс" прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2022 №00063520702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1 605 780 грн, та податкове повідомлення-рішення №00063510702 про зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 300 998 грн.

Не погоджуючись зі вказаними ППР, позивач подав скаргу на останні до контролюючого органу вищого рівня, за результатами розгляду якої ДПС України рішенням від 22.07.2022 №7754/6/99-00-06-01-03-06 скасовано ППР від 09.02.2022 №00063510702, а ППР від 09.02.2022 №00063520702 - залишено без змін.

Власне, за змістом даного рішення ДПС України, скасовуючи ППР від 09.02.2022 №00063510702 виходило з того, що за пунктом 199.1 статті 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

При цьому, за пунктом 199.6 статті 199 Податкового кодексу України правила цієї статті не застосовуються в разі, зокрема проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу.

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок, що платник ПДВ, який реорганізується, зокрема шляхом виділу, при передачі частини майна за розподільчим балансом до нової юридичної особи не здійснює ні нарахування податкових зобов`язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання, а відтак вирішено скасувати ППР від 09.02.2022 №00063510702 яким контролюючим органом зменшено ТОВ "Роллендс" розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 300 998 грн.

Разом з тим, не погоджуючись із ППР від 09.02.2022 №00063520702, вважаючи його безпідставним та таким, що не відповідає нормам податкового законодавства, прийнятим ГУ ДПС у м. Києві без врахування всіх обставин справи, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Так, правова позиція позивача полягає у тому, що висновок контролюючого органу про заниження ТОВ "Роллендс" у перевіряємий період податку на прибуток на загальну суму 1 605 780 грн ґрунтується, в тому числі, на дослідженні фінансової звітності Товариства за 2020 рік, зокрема станом на 31.12.2020, та фінансової звітності за І квартал 2021 року, зокрема станом на 01.01.2021, а саме що на кінець 2020 року у ТОВ "Роллендс" була наявна поточна кредиторська заборгованість у сумі 8 921 000 грн, та яка станом на 01.01.2021 - відсутня.

Відповідно, податковий орган дійшов висновку, що позивачем не включено до складу доходу зазначеної поточної кредиторської заборгованості, яка не підлягала погашенню, що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період.

Однак, за твердженням позивача, контролюючий орган не врахував ряд обставин, а саме, що зазначена кредиторська заборгованість складалася із ціни автомобіля, поставленого ТОВ "Віннер Автомотів" (код 33496598) на підставі договору БСЮ-2020-182 від 21.09.2020 на суму 8 911 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 485 166,67 грн, та ціни інформаційно-консультаційних послуг, наданих ТОВ "Віннер Автомотів" (код 33496598) на підставі договору БСЮ-2020-182 від 21.09.2020 та Акту надання послуг №005-Б від 23.09.2020 на суму 10 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 6667,67 грн., які були оплачені ТОВ "Роллендс" в повному обсязі в період з 01.09.2020 по 30.09.2020.

Крім того, позивач зазначив, що під час перевірки директором ТОВ "Роллендс" надавалися пояснення щодо помилки у звітності Товариства за 2020 рік, а саме щодо внесення у звітність поточної кредиторської заборгованості у сумі 8 921 000 грн, яка була повністю погашена.

Отже, позивачем наголошено на тому, що в ході перевірки ТОВ "Роллендс" інспекторами відповідача не було взято до уваги первинні документи, які впливали на формування показників фінансової звітності Товариства, у т.ч за 2020 рік та за І квартал 2021 року, а відтак не з`ясовано структури спірної кредиторської заборгованості, періоду її виникнення та взагалі актуальності останньої.

Натомість, позиція відповідача, із посиланням зокрема на пункт 6 статті 8 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ґрунтується на тому, що враховуючи надані директором ТОВ "Роллендс" письмові пояснення до фінансової звітності Товариства за 2020 рік, а саме щодо допущення помилки при складанні річної фінансової звітності ТОВ "Роллендс" за 2020 рік шляхом невірного рознесення даних бухгалтерського обліку - Товариством не було подано до ДПС уточнюючої звітності щодо виправлення даних бухгалтерського обліку за 2020 рік, а відтак наявна фінансова звітність ТОВ "Роллендс" свідчила про заниження Товариством доходу у перевіряємий період на суму спірної кредиторської заборгованості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (надалі - Закон №996-XIV).

Частинами першою та другою статті 3 цього Закону визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною третьою цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Відповідно до частини п`ятої даної статті господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1.2 Положення господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.15 Положення первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Кодексу для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (П(С)БО 15), затверджене наказом Мінфіну від 29.11.1999 №290 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Згідно з пунктом 5 П(С)БО № 15 "Дохід" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункту 15 П(С)БО № 15 "Дохід" визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов`язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" (П(С)БО 11), затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 №20, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності.

Згідно з пунктом 5 П(С)БО №11 "Зобов`язання" зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Формування доходів та витрат обумовлено фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Так, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок та строки проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано статтями 78 та 82 Податкового кодексу України відповідно.

При цьому, пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України встановлено обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В свою чергу, згідно пункту 85.4 зазначеної статті, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу наділені правом отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, контролюючі органи мають право запитувати у платника податків та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються ним в бухгалтерському обліку, зокрема відповідні регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи.

Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною зокрема у постановах від 30.06.2020 по справі №520/3141/19 та від 01.06.2022 у справі №280/597/19.

Відповідно до матеріалів даної адміністративної справи, як вже зазначалося вище, висновок відповідача про заниження позивачем у перевіряємий період податку на прибуток на загальну суму 1 605 780 грн ґрунтувався на тому, що згідно поданої ТОВ "Роллендс" звітності за 2020 рік та І квартал 2021 року у Товариства на кінець 2020 року обліковувалась кредиторська заборгованість в сумі 8 921 000 грн і яка станом на 01.01.2021 вже була відсутня.

Врахувавши надані позивачем пояснення щодо допущення помилки у фінансовій звітності Товариства за 2020 рік внаслідок невірного рознесення даних бухгалтерського обліку, контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток за перевіряємий період через не включення до складу доходу вказаної кредиторської заборгованості - фактично у зв`язку із тим, що Товариством не було подано до ДПС уточнюючої звітності щодо виправлення даних бухгалтерського обліку за 2020 рік.

На підставі наявних матеріалів справи, судом встановлено, що кредиторська заборгованість ТОВ "Роллендс" в сумі 8 921 000 грн, яка згідно поданої звітності обліковувалась за Товариством станом на 31.12.2020, складалася із ціни автомобіля, поставленого ТОВ "Віннер Автомотів" (код 33496598) на підставі договору БСЮ-2020-182 від 21.09.2020 на суму 8 911 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 485 166,67 грн, та ціни інформаційно-консультаційних послуг, наданих ТОВ "Віннер Автомотів" (код 33496598) на підставі договору БСЮ-2020-182 від 21.09.2020 та Акту надання послуг №005-Б від 23.09.2020 на суму 10 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 6667,67 грн.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія виписки АКБ "Індустріал Банк" (код 313849) по банківському рахунку ТОВ "Роллендс" за період з 01.09.2020 до 30.09.2020, згідно відомостей якої позивачем на банківський рахунок ТОВ "Віннер Автомотів" були здійснені наступні оплати: 21.09.2020 в сумі 4 820 300 грн в якості часткової оплати за автомобіль згідно договору №БСЮ-2020-182 від 21.09.2020, в т.ч. ПДВ 803 383,33 грн; 22.09.2020 в сумі 4 090 700 грн в якості часткової оплати за автомобіль згідно договору №БСЮ-2020-182 від 21.09.2020, в т.ч. ПДВ 681 783,34 грн; 29.09.2020 в сумі 10 000 грн в якості оплати за інформаційно-консультаційні послуги щодо питань постановки придбаного автомобіля на облік в сервісному центрі МВС згідно договору №005-Б від 23.09.2020, в т.ч. ПДВ 1 666,67 грн.

Суд звертає увагу, що за твердженням позивача, які не спростовувались відповідачем в ході розгляду справи, під час податкової перевірки ТОВ "Роллендс" позивачем надавались відповідні платіжні доручення та інші первинні документи, які безпосередньо мали вплив на формування показників фінансової звітності Товариства.

Отже, наявними по справі матеріалами підтверджуються доводи позивача про те, що станом на 31.12.2020 кредиторська заборгованість ТОВ "Роллендс" на суму 8 921 000 грн була погашена Товариством внаслідок раніше здійснених оплат на рахунок ТОВ "Віннер Автомотів".

Суд наголошує, що у відношенні позивача контролюючим органом проводилась документальна позапланова виїзна податкова перевірка, а відтак в силу вимог Податкового кодексу України предметом останньої є зокрема дослідження тих первинних документів, які б підтверджували чи спростовували задекларовані платником податків показники фінансової звітності.

Натомість, роблячи висновок про те, що ТОВ "Роллендс" за перевіряємий період протиправно не збільшило фінансовий результат до оподаткування, відповідачем не було взято до уваги документи, які у розрізі наданих позивачем пояснень свідчили лише про допущення помилки у звітності Товариства та фактичну відсутність кредиторської заборгованості позивача на спірну суму на кінець 2020 року.

Обґрунтовуючи правомірність своєї позиції відповідачем вказувалося, що Товариством не було подано до ДПС уточнюючої звітності щодо виправлення даних бухгалтерського обліку за 2020 рік.

Однак, суд зазначає, що відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності регламентовано статтею 120 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом: - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення: - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відтак, приймаючи до уваги викладене, суд вважає неправомірним притягнення позивача до відповідальності за вчинене ним порушення вимог податкового законодавства за статтею 123 Податкового кодексу України, а саме згідно її пункту 123.2, тобто як за умисне вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу.

Так, згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до основних засада (принципів) адміністративного судочинства віднесено, у тому числі змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Зазначений принцип розкрито у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд доходить висновку, що відповідач не виконав покладеного на нього Законом обов`язку та не довів суду належними і допустимими доказами правомірності прийнятого ним та оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, а відтак, на переконання суду, заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва було сплачено судовий збір в сумі 24 086,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.08.2022 №1, а отже останній, в силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роллендс" до Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2022 року №00063520702, складене Головним управлінням ДПС у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роллендс" (код: 43319350, адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 8Б, кв. 417) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати в сумі 24 086,70 грн (двадцять чотири тисячі вісімдесят шість гривень 70 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст рішення складено 23.11.2022.