Рішення

від 22.11.2022 по справі 29/5005/6325/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2022м. ДніпроСправа № 29/5005/6325/2011 (904/2621/22)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпро

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

Представники:

від Салтівської окружної прокуратури м. Харкова прокурор відділу Прокуратури Дніпропетровської області Карюк Д.О. посв. № 058602 дійсне до 14.12.25р.

від Харківської міської ради представник не з`явився

від відповідача представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", в якому просив суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Залучити до розгляду Дніпропетровську обласну прокуратуру для забезпечення участі у розгляді вищевказаної справи.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 55-А укладений 12.12.2003 між Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) та Товариством з обмеженою відповідальністю Таміра (код ЄДРПОУ 22610495), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. за №7237 та зареєстрований у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 12 грудня 2003 року за № 7592/03.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Таміра (код ЄДРПОУ 22610495) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку загальною площею 22950,1 кв.м. з кадастровим номером 6310137500:08:001:0017, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 55-А.

5. Судові витрати по справі покласти на відповідача.

6. Про дату розгляду справи повідомити сторони, Салтівську окружну прокуратуру м. Харкова та Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 позовну заяву залишено без руху. Керівнику Салтівської окружної прокуратури м. Харкова протягом 7 (семи) днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: - надати докази відправлення копії позовної заяви від 17.08.2022 №53-1731-22 і доданих до неї документів на адресу ліквідатора ТОВ "Таміра" арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича (Київська обл., Вишгородський р-н, Боденьки, вул. Старе Село 18 (будівля літера Д) адреса для листування: 04212, м. Київ, а/с 141).

05.09.2022 до суду від Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова надійшов супровідний лист з доказами відправлення копії позовної заяви від 17.08.2022 №53-1731-22 і доданих до неї документів на адресу ліквідатора ТОВ "Таміра" арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича (адреса для листування: 04212, м. Київ, а/с 141).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05.10.2022 о 12:50год. В разі неможливості забезпечити участь в судовому засіданні повноважних представників сторін повідомити господарський суд Дніпропетровської області відповідним зверненням. До засідання подати: Прокурору надати докази завчасного направлення до подання позову до суду на адресу Харківської міської ради повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"; Прокурору, позивачу - протягом 10 календарних днів з дня отримання відзиву, надати відповідь на відзив; документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; оригінали документів, доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні); повідомити відповідачів та третіх осіб про час і місце судового засідання, докази повідомлення надати суду. У випадку подання відповіді на відзив, направити її копію на адресу відповідачів, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). Відповідачу протягом 15 календарних днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення на відповідь на відзив (протягом 10 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відзиву та заперечень позивачу та прокурору. У випадку подання відзиву та заперечень на відповідь на відзив, направити їх копію на адресу прокурора, позивача, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

03.10.2022 Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова подав до суду супровідним листом докази завчасного направлення до подання позову до суду на адресу Харківської міської ради повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Судом долучено до матеріалів справи подані прокуратурою докази.

05.10.2022 представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання відповідача прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву на позов - задоволено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Таміра" процесуальний строк на подання відзиву на позов до 02.11.2022. Відкладено підготовче засідання на 02.11.2022 року о 11:00год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. В разі неможливості забезпечити участь в судовому засіданні повноважних представників сторін повідомити господарський суд Дніпропетровської області відповідним зверненням. До засідання подати: Прокурору, позивачу - протягом 10 календарних днів з дня отримання відзиву, надати відповідь на відзив; документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; оригінали документів, доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні); повідомити відповідача про час і місце судового засідання, докази повідомлення надати суду. У випадку подання відповіді на відзив, направити її копію на адресу відповідача, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). Відповідачу у строк до 02.11.2022 надати відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення на відповідь на відзив (протягом 10 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відзиву та заперечень позивачу та прокурору. У випадку подання відзиву та заперечень на відповідь на відзив, направити їх копію на адресу прокурора, позивача, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). сторонам: - належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

14.10.2022 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

25.10.2022 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ТОВ "Таміра" не заперечує проти задоволення позову та повернення земельної ділянки у користування територіальної громади м. Харкова на виконання приписів ч.3 ч.7 ст.62 КУзПБ, а також просить суд розглянути справу №29/5005/6325/2011 (904/2621/22) за відсутності представника ТОВ "Таміра" за наявними у справі доказами. Судом прийнято до відома поданий відповідачем відзив.

В підготовче засідання 02.11.2022 з`явився прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області.

Представники Харківської міської ради (позивача) та ТОВ "Таміра" (відповідача) в підготовче засідання 02.11.2022 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2022 о 10:40год. В разі неможливості забезпечити участь в судовому засіданні повноважних представників сторін повідомити господарський суд Дніпропетровської області відповідним зверненням.

В судове засідання 22.11.2022 з`явився прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області.

Представники Харківської міської ради (позивача) та ТОВ "Таміра" (відповідача) в судове засідання 22.11.2022 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.11.2022р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 16 сесії 24 скликання Харківської міської ради Харківської області №178/03 від 24.09.2003 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» ТОВ «ТАМІРА» надано земельну ділянку загальною площею 22950,1 кв.м. (в тому числі ділянку площею 17354,3 кв.м. та ділянку (в межах червоних ліній пр. 50-річчя ВЛКСМ, 55А), площею 5595,7 кв.м.) в оренду, строком до 01.12.2028 для будівництва та подальшої експлуатації та обслуговування універсального оптово-роздрібного торговельного центру з гостьовою автостоянкою пр. 50-річчя ВЛКСМ, 55А, згідно з проектом відведення земельної ділянки. Будівництво необхідно виконати до 01.12.2006.

На виконання зазначеного рішення Харківської міської ради Харківської області, між Харківською міською радою та ТОВ «Таміра» 12.12.2003 укладений договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 55-А.

Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. за №7237 та зареєстровано у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 12 грудня 2003 року за № 7592/03.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору орендодавець на підставі рішення ХVІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 24.09.2003 року .№ 178/03 „Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" надає, а Орендар приймає, в оренду земельну ділянку за адресою: місто Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 55-А, загальною площею 2,2950 га (ділянка площею 1,7354 га та ділянка (в межах червоних ліній пр.50-річчя ВЛКСМ площею 0,5596 га), в тому числі: ріллі га, багаторічних насаджень -- га, сіножатей -- га, пасовищ -- га, лісів -- га, під забудовою --га, інших угідь 2,2950 га., згідно з планом земельної ділянки, що додається. Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.12.2028 року для будівництва та подальшої: експлуатації та обслуговування універсального оптово-роздрібного торговельного центру з гостьовою автостоянкою. Будівництво виконати до 01.12.2006року.

На виконання зазначеного договору орендарю (відповідачу) передано відповідну земельну ділянку на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 12.12.2003.

В подальшому, додатковою угодою від 04.04.2006 до договору оренди земельної ділянки від 12.12.2003 № 7592/03, пункт 1.2 Договору викладено у новій редакції, а саме: «Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.12.2030 року для будівництва та подальшої експлуатації та обслуговування універсального оптово-роздрібного торговельного центру з автостоянкою. Будівництво виконати до 01.12.2010 року.».

Рішенням 16 сесії 24 скликання Харківської міської ради Харківської області №73/06 від 26.07.2006 «Про скасування та призупинення дії рішень Харківської міської ради» у зв`язку з втратою чинності дозволу на будівництво зазначеного об`єкту відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» та неодноразовими зверненнями депутатів рад різних рівнів про недоцільність будівництва вищезазначеного об`єкту, а також враховуючи клопотання Московської районної у м. Харкові ради щодо скасування нижченаведеного рішення, скасовано пункт 53 додатку до рішення 16 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.09.2003р. №178/03 про надання в оренду ТОВ «ТАМІРА» земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:08:001:0017).

Водночас, незважаючи на скасування рішення міськради про надання в оренду ТОВ «ТАМІРА» земельної ділянки, зазначений договір оренди є чинним, що підтверджується інформацією Харківської міської ради №23881/0/226-21 від 16.12.2021.

Відповідно до п.3.2.2 договору орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату за землю.

Пунктом 2.1 договору в редакції додаткової угоди від 04.04.2006 визначено, що плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі:

З 12.12.2003 року до дати реєстрації цієї додаткової угоди у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»: 3546,73 гривень (три тисячі п`ятсот сорок шість гривень сімдесят три копійки); 2006 рік (з дати реєстрації цієї додаткової угоди у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»): 9301,98 гривень (дев`ять тисяч триста одна гривня дев`яносто вісім копійок); з 2007 року: 16319,26 гривень (шістнадцять тисяч триста дев`ятнадцять гривень двадцять шість копійок); з 01.12.2010 року: 57745,07 гривень (п`ятдесят сім тисяч сімсот сорок п`ять гривень сім копійок) на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до наявних інформаційних ресурсів Головного управління ДПС у Харківській області ТОВ "ТАМІРА" податкова звітність з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не надавалась з 2012 року.

У позовній заяві керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова зазначає про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства та умов договору орендна плата не нараховується та не сплачується вже майже 10 років.

Відповідно до умов п. 4.4. договору, договір може бути розірвано за несвоєчасну сплату орендної плати при простроченні її та пені більш ніж на 3 місяці.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати з 2012 року по теперішній час свідчить про істотне та систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки та є підставою для його розірвання у судовому порядку.

Відповідно до п. 1.2 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для будівництва та подальшої експлуатації та обслуговування універсального оптово-роздрібного торговельного центру з автостоянкою, будівництво якого необхідно виконати до 01.12.2010 року.

Згідно з пунктом 3.1.1 Договору оренди орендодавець вправі вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором.

Пунктом 4.4 Договору оренди передбачена можливість розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

В порушення вищезазначених вимог, орендар не розпочав та не закінчив будівництво на земельній ділянці територіальної громади м. Харкова у строки визначені договором. Земельна ділянка взагалі не використовується за цільовим призначенням згідно укладеного договору.

Зокрема, проведеним оглядом земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 55-А, з кадастровим номером 6310137500:08:001:0017 встановлено, що земельна не огороджена, вільна від забудови, знаходиться в занедбаному стані, забур`янена та заросла чагарниками.

Згідно інформації з реєстру будівельної діяльності, розміщеної на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва станом на 07.12.2021 відсутня інформація про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації за вищевказаною адресою.

Таким чином, не належне використання земельної ділянки протягом майже 19 років без виконання умов договору є підставою для розірвання укладеного договору оренди через порушення відповідачем статей 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», що призвело до порушення режиму використання земельної ділянки.

З урахуванням вищенаведених обставин, керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", в якому просив суд:

- Розірвати договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 55-А укладений 12.12.2003 між Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) та Товариством з обмеженою відповідальністю Таміра (код ЄДРПОУ 22610495), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. за №7237 та зареєстрований у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 12 грудня 2003 року за № 7592/03.

- Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Таміра (код ЄДРПОУ 22610495) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку загальною площею 22950,1 кв.м. з кадастровим номером 6310137500:08:001:0017, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 55-А.

Наведені обставини стали причиною виникнення цього спору.

Під час розгляду справи, відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, але заявив клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не було долучено до позовної заяви будь-які докази направлення повідомлення на адресу Харківської міської ради, що є порушенням вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Щодо представництва Керівником Салтівської окружної прокуратури м. Харкова інтересів держави в особі Харківської міської ради, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1311 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № З-рп/99).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно.

Згідно зі ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної земельної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Прокурор звертаючись до суду із цим позовом зазначав, що факт безоплатного та неналежного володіння землями комунальної власності порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради, як їх власника щодо реалізації передбаченого ч.1 ст. 319 ЦК України права вільно, у встановленому законом порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що керівником Салтівської окружної прокуратури м. Харкова було долучено до матеріалів справи копію повідомлення Харківської міської ради в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру направлену 16.06.2022 на офіційну електронну адресу Харківської міської ради.

При цьому, прокурором зазначено, що у зв`язку зі значними пошкодженнями, які зазнала будівля Харківської міської ради внаслідок артилерійських та авіаційних обстрілів міста Харкова, а також з урахуванням заходів безпеки для її працівників в умовах збройної агресії проти України військами російської федерації, діяльність Харківської міської ради на той час здійснювалась у дистанційному режимі, тому листування відбувались виключно засобами електронної пошти.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає, що прокурором виконані вимоги ст. 23 Закону України Про прокуратуру в частині повідомлення органів уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах про необхідність звернення до суду та враховуючи тривале не виконання відповідачем зобов`язань з оплати орендної плати за користування земельною ділянкою та відсутність дій зі сторони таких органів з метою захисту порушених прав, прокурором правомірно подано позов в інтересах держави.

На підставі викладеного господарський суд залишає без задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Щодо заявлених позовних вимог уданій справі, господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Вказане кореспондується з частиною першою статті 93 ЗК України - право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частин першої-третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (стаття 22 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до п.3.2.2 Договору орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату за землю.

Статтею 269.1.2. ПК України передбачено, що платниками плати за землю, серед іншого, є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до ст. 286.2. ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (286.3. ПК України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (ст. 287.3 ПК України).

Згідно інформаційних баз даних Головного управління ДПС у Харківській області станом на 03.11.2021 року ТОВ "ТАМІРА" має заборгованість з орендної плати за землю у сумі 247 580,52 грн., яка розташована у Московському районі м. Харкова.

Крім того, відповідно до інформаційних ресурсів Головного управління ДПС у Харківській області ТОВ "ТАМІРА" податкова звітність з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не надавалась з 2012 року.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. При цьому, частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас, у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до умов п.4.4 Договору оренди землі договір може бути розірвано за несвоєчасну сплату орендної плати при простроченні її та пені більш ніж на 3 місяці.

Згідно частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 дійшла висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зазначено, що «зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Отже, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, орендна плата за спірним договором не сплачується орендарем з 2012 року, що є підставою для розірвання договору оренди землі. Відповідач наведені обставини у поданому відзиві на позов не спростував.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови збереження стану об`єкта оренди.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Зі змісту статті 25 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Аналогічна норма закріплена в статті 31 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2271цс15 та від 20 січня 2016 року у справі № 6-1998цс15.

Відповідно до п. 1.2 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для будівництва та подальшої експлуатації та обслуговування універсального оптово-роздрібного торговельного центру з автостоянкою, будівництво якого необхідно виконати до 01.12.2010 року.

Згідно з пунктом 3.1.1 Договору оренди орендодавець вправі вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором.

Пунктом 4.4 Договору оренди передбачена можливість розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Судом встановлено, що в порушення вищезазначених вимог, орендар (відповідач) не розпочав та не закінчив будівництво на земельній ділянці територіальної громади м. Харкова у строки визначені договором. Отже, земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням згідно укладеного договору.

З матеріалів справи вбачається, що проведеним оглядом земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 55-А, з кадастровим номером 6310137500:08:001:0017 встановлено, що земельна не огороджена, вільна від забудови, знаходиться в занедбаному стані, забур`янена та заросла чагарниками.

Згідно інформації з реєстру будівельної діяльності, розміщеної на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва станом на 07.12.2021 відсутня інформація про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації за вищевказаною адресою.

У відзиві на позовну заяву від подач зазначив, що строк будівництва за Договором оренди встановлено до 01.12.2010 року. Однак, ТОВ "Таміра" наголошує, що справа про банкрутство ТОВ "Таміра" була порушена 18.05.2011, а ліквідаційна процедура була відкрита 02.06.2011. Таким чином, вказаний обов`язок мав бути виконаний ТОВ "Таміра" ще до початку ліквідаційної процедури, а тому ліквідатор не може нести жодної відповідальності за невиконання ТОВ "Таміра" вказаного обов`язку. Крім цього, з огляду на зазначені темпоральні ознаки спірних правовідносин, ліквідатору ТОВ "Таміра" не відомо і не може бути відомо причин, які зумовили невиконання ТОВ "Таміра" вказаного обов`язку до початку ліквідаційної процедури. Наразі у ліквідатора відсутні будь-які документи, які підтверджують будівництво ТОВ "Таміра" якого-небудь нерухомого майна, зокрема, Центру, на спірній земельній ділянці.

З урахуванням наведеного, господарський суд погоджується з твердженнями прокурора, що неналежне використання земельної ділянки протягом майже 19 років без виконання умов договору є підставою для розірвання укладеного договору оренди через порушення відповідачем статей 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», що призвело до порушення режиму використання земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Сторонами у п.п. б п. 4.4. договору передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених цим договором та законодавством України, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

З огляду на викладене підлягають задоволенню позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 55-А укладений 12.12.2003 між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Таміра, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. за №7237 та зареєстрований у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 12 грудня 2003 року за № 7592/03.

Відповідно до п. 6.1. договору земельна ділянка повертається орендодавцю на протязі, одного місяця по акту прийому-передачі після припинення дії цього договору.

Оскільки позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання спірного договору, вона також підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов`язань, доводи прокурора не спростував.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідач порушує умови договору, господарський суд вважає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи вимоги прокурора про розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233,237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 55-А укладений 12.12.2003 між Харківською міською радою (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) та Товариством з обмеженою відповідальністю Таміра (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, 9, код ЄДРПОУ 22610495), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. за №7237 та зареєстрований у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 12 грудня 2003 року за № 7592/03.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Таміра (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, 9, код ЄДРПОУ 22610495) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку загальною площею 22950,1 кв.м. з кадастровим номером 6310137500:08:001:0017, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 55-А, про що видати наказ.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Таміра (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, 9, код ЄДРПОУ 22610495) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.11.2022р.

Суддя І.В. Владимиренко