Рішення

від 01.11.2022 по справі 910/18056/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2022Справа № 910/18056/21

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В. судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/18056/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" (вул. Межигірська 82-А, м. Київ 80, 04080)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор Плюс" (вул. Ак. Кримського, буд. 4а, м. Київ 142, 03142)

Про стягнення 2 041 560, 00 грн

За участі представників сторін:

Від позивача (відеоконференція): Яцкевич І. І., адвокат, довіреність №б/н від 11.07.2022;

Від відповідача: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор Плюс" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 2041560, 00 грн за договором купівлі-продажу від 01.02.2012 року за неотриману площу нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором купівлі - продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 в частині передачі позивачу, як покупцю за договором, обумовленої в договорі площі нежилого приміщення. Згідно викладеного позивачем, в договорі сторони обумовили передачу 137, 00 кв. м. нежилого приміщення, проте за твердженням позивача фактично йому було передано 83, 1 кв. м. нежилого приміщення. У зв`язку із зазначеним, позивач просить стягнути з відповідача ринкову вартість на момент звернення до суду не переданих 53, 9 кв. м. в розмірі 2 041 560, 00 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

22.11.2021 суд ухвалою залишив позовну заяву без руху та надав позивачеві строк для усунення недоліків позову.

07.12.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

14.12.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 13.01.2022.

20.12.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 13.01.2022 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув. Суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 25.01.2022.

13.01.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 25.01.2022 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув. Суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 22.02.2022.

25.01.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 22.02.2022 прибув представник позивача (в режимі відеоконференції), відповідач або його уповноважений представник не прибув. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.03.2022.

Судове засідання, призначене на 22.03.2022, не відбулось, у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України та введенням указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та відсутністю можливості забезпечити розгляд справи у відкритому судовому засіданні із забезпеченням безпеки працівників суду та відвідувачів суду.

07.06.2022 ухвалою викликом-повідомленням суд повідомив сторін про визначення нової дати судового засідання по суті справи на 28.06.2022.

14.06.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 28.06.2022 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув. Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 02.08.2022 та викликати в наступне судове засідання судового експерта Експертно-дослідної служби України Свістунова Ігоря Сергійовича (свідоцтво №1623 від 22.03.2013) (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, б. 26-Б, оф. 1105) з метою надання усних роз`яснень щодо складеного висновку експерта №776/09/2021 за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 22.09.2021 на замовлення ТОВ "КВАДРАТ-ПРО", мотиви протокольно ухвали суду викладено в ухвалі від 01.07.2022. Крім того, вказаною ухвалою суд витребував:

- у позивача належним чином засвідчену копію технічного паспорту ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року, у вигляді, що надався судовому експерту Свістунову І. С. на дослідження та яку позивач зобов`язаний подати до суду впродовж 3 (трьох) днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше дати судового засідання.

- у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченко Ірини Григорівни (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8, корп. 5) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було посвідчено укладений між сторонами спору договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстровано в реєстрі за №133), зокрема тих, що значаться в п. 2 вказаного Договору.

26.07.2022, 29.07.2022 та 02.08.2022 до суду від Експертно-дослідної служби України надійшли листи про забезпечення участі судового експерта в судовому засіданні у режимі відеоконференції та пояснення судового експерта.

27.07.2022 та 02.08.2022 до суду від приватного нотаріуса надійшли листи на виконання вимог ухвали про витребування доказів, а саме було надано свідоцтво про право власності від 26.10.2011 року, виданого згідно наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 26.10.2011 року за № 706-В, , рішення про державну реєстрацію таких прав щодо належності ТОВ "Віндор Плюс" нежилого приміщення № 1 площею 137 кв.м. за адресою вул. Щербакова, 52 (літ. А).

Позивачем, витребувані ухвалою суду від 01.07.2022 року не надав.

В судове засідання 02.08.2022 прибув представник позивача та судовий експерта Свістунов І. С., відповідач або його уповноважений представник не прибув. Суд на місці ухвалив повернутись на стадію підготовчого провадження, у зв`язку із поданням в матеріали справи нових доказів за ініціативою суду, та зобов`язав позивача надіслати докази витребувані судом відповідачу в належним чином завірених копіях. Заслухавши роз`яснення судового експерта щодо складеного ним висновку, суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 20.09.2022.

31.08.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 20.09.2022 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.11.2022.

07.10.2022 та 28.10.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 01.11.2022 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши виступ представника позивача у судових дебатах, який просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі -

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

01.02.2012 між ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» (продавцем) та ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» (покупцем) укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення, згідно умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов`язується оплатити на нижчевикладених умовах нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416) (надалі Майно) загальною площею 137, 00 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Щербакова, будинок 52 (п. 1).

Згідно п. 2 Договору купівлі-продажу майно, що відчужується, належить продавцеві на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 26 жовтня 2011 року Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 26 жовтня 2011 №706-В. Право власності на майно зареєстроване в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» 11 листопада 2011 року, за реєстраційним №35133059, номер запису 10709-п в книзі 227п-50. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.11.2011 року загальна вартість майна складає 1826666,67 грн. ( вартість вказана з довідки про балансову вартість, надану власником).

Згідно п. 3 Договору купівлі-продажу продаж вчинено за погоджену сторонами суму 1 734 700, 00 грн без ПДВ та разом з ПДВ - 2 081 640, 00 грн.

Згідно п. 15 Договору купівлі-продажу - цей договір після підписання сторонами та нотаріального посвідчення, підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації договір вважається укладеним.

Відповідно до Акту №1 приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2012 на підставі укладеного Договору купівлі-продажу ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» передав, а ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» прийняв нежилі приміщення у житловому будинку по вул. Щербакова, 52 у м. Києві з наступними характеристиками: нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416) загальною площею 137, 00 кв. м.

Договір купівлі-продажу від 01.02.2012 було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко І. Г. та зареєстровано в реєстрі за №133, а також вказаний договір був зареєстрований в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» 20.06.2012.

Так, право власності позивача на майно зареєстроване в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 - 20.06.2012 за реєстраційним №35133059, номер запису 10709-п в книзі 227п-51.

У процесі експлуатації нежилого приміщення після спливу дев`яти років після укладення договору купівлі-продажу від 01.02.2012 , позивач виявив ймовірну невідповідність фактичної площі свого приміщення тій площі, що зазначена в договорі купівлі-продажу нежилого приміщення (137 кв. м.).

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Науково-дослідний інститут «АРХБУДЕКСПЕРТИЗА» вих. 21/07/20-2 від 20.08.2021 за результатами проведеної технічної інвентаризації встановлено, що площа після проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна фактично становить - 83, 1 кв. м. Назва об`єкту нерухомого майна, відповідно до його конфігурації, змінена відповідно до встановленого зразка форм документів наведених у «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна»: з «нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416)» на «група приміщень №416 (літ. А)».

Крім того, 29.07.2021 ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» звернулось до ТОВ «Експертно-дослідна служба» із запитом на проведення незалежної експертизи з питаннями:

1) яка фактична площа недоотримана покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52?

2) яка ринкова вартість на дату проведення оцінки площі недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі продажу купівлі продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52?

У відповідності до висновку експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 складеного за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи судовим експертом ТОВ «Експертно-дослідна служба» Свістуновим Ігорем Сергійовичем:

- по першому питанню встановлено, що площа досліджуваної групи приміщень № 416 за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Щербаківського Данила, 52, станом на дату проведення дослідження становить 83,1 кв.м, а за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі під № 133) становить 137,00 кв.м.

Отже, на дату проведення дослідження (22.09.2021 року) площа групи приміщень № 416 на 53,9 кв.м менша, ніж зазначено в договорі купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі під № 133).

- по другому питанню експертом встановлено, що вартість недоотриманої площі ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 року за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Щербаківського Данила, 52, укладеним з ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» (ідентифікаційний код - 32558401) у розмірі 53,9 кв.м. становить: 2 041 560 (два мільйони сорок одна тисяча п`ятсот шістдесят) грн.

Таким чином, позивач керуючись положеннями ч. 1 ст. 670 ЦК України просить стягнути з відповідач вартість недоотриманої покупцем за Договором купівлі-продажу від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі під № 133) площі в розмірі 53, 9 кв. м. вартістю 2 041 560 грн. 00 коп.

II. Предмет позову

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення вартості недоотриманої покупцем за Договором купівлі-продажу від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі під № 133) площі в розмірі 53, 9 кв. м., ринкова вартість якої складає 2041560 грн. 00 коп.

III. Доводи позивача у справі.

(1) Згідно Договору купівлі-продажу від 01.02.2012 відповідач передав, а позивач прийняв майно, а саме нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416) за адресою: місто Київ, вул.. Щербакова, буд. 52 загальною площею - 137, 00 кв. м., про що сторонами підписано Акт №1 приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2012.

(2) 20.08.2021 за результатами проведеної технічної інвентаризації ТОВ «Науково-дослідний інститут «АРХБУДЕКСПЕРТИЗА» встановлено, що фактична площа об`єкта нерухомого майна становить - 83, 1 кв. м.

(3) У відповідності до висновку експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 складеного за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи судовим експертом ТОВ «Експертно-дослідна служба» Свістуновим Ігорем Сергійовичем площа досліджуваної групи приміщень №416 станом на дату проведення дослідження становить 83, 1 кв. м., що менше площі зазначеної в Договорі купівлі-продажу від 01.02.2012 на 53, 9 кв. м.

(4) Судовим експертом встановлено, що ринкова вартість станом на момент складення висновку ( 22.09.2021) недоотриманої площі у розмірі 53, 9 кв. м. становить 2041560, 00 грн.

(5) ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» має право вернутися до суду з позовом про захист права власності в межах трирічного строку з моменту, коли воно дізналося про порушення такого права, що неможливо було до виявлення такого порушення, встановленого у висновку експерта №776/09/2021 від 22.09.2021, що є початком перебігу трирічного строку позовної давності.

(6) У відповідності до ч. 1 ст. 670 ЦК України відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість недоотриманої покупцем за Договором купівлі-продажу від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі під № 133) площі в розмірі 53, 9 кв. м. вартістю 2 041 560 грн. 00 коп.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.12.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Ак. Кримського, буд. 4а, м. Київ 142, 03142, яка була отримана представником відповідача за довіреністю - 10.01.2022, про що міститься відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (№0105491575162).

В тому числі, відповідачем були отримані ухвали-виклики від 14.01.2022, 26.01.2022, про що наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Поштові конверти з ухвалами-викликами від 23.02.2022, 07.06.2022, 01.07.2022, 03.08.2022, 21.09.2022 повернулись на адресу Господарського суду міста Києва із відмітками про відсутність адресата за вказаною на конверті адресою: вул. Ак. Кримського, буд. 4а, м. Київ 142, 03142.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач про розгляд справи №910/18056/21 та про його право на подання відзиву повідомлений належним чином, однак, таким правом у встановлений судом строк не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відзив від відповідача або заява про продовження/поновлення строку для його подання до суду не надходила, представник відповідача жодного разу в судове засідання не прибув, а відтак відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, надання заперечень, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник внаслідок наявності або відсутності факту передання відповідачем згідно договору купівлі-продажу майна меншою площею, а ніж передбачено самим договором, та наявності або відсутності підстав для повернення суми, сплаченої позивачем за недоотриману площу на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи можливо на підставі зібраних доказів зробити висновок про те, що 01.02.2012 відповідачем було передано майно, що не відповідає площі зазначеній в договорі купівлі-продажу;

- на підставі яких документів встановлено розмір та вартість фактично недоотриманої площі у розмірі 53, 9 кв. м. та чи підлягає врахуванню висновок експерта Свістунова І. С. щодо розміру недоотриманої площі та її вартості як належний2 та допустимий доказ того, що відповідачем не було передано майно в момент укладення договору;

- чи належний спосіб захисту обраний позивачем та чи доведено позивачем наявність його порушеного права, що підлягає захисту, а відтак чипідлягають позовні вимоги задоволенню;

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли на підставі укладеного Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012, та підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

При цьому, необхідно наголосити на тому, що особа , права якої порушено може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини (правовий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24.05.2017 року у справі №6-951цс16 та Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 757/44693/15-ц).

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення (вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 №911/1563/17).

Водночас, установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019р. у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019р. у справі № 916/1134/18.

Звертаючи до суду з даним позовом позивач обґрунтовує правові підстави позову частиною 1 статті 670 ЦК України, згідно якої якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позивач зазначає, що ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» зазнало порушення права власності, оскільки за договором купівлі-продажу нежилого приміщення товариство, як покупець, отримало нерухоме майно у меншій кількості, ніж передбачено договором, однак оплатило за нерухоме майно суму з урахування площі 137 квадратних метрів, зазначених у договорі купівлі-продажу цієї нерухомості.

У зв`язку з чим, обраним способом захисту права власності ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» буде стягнення безпідставно отриманих (надмірно сплачених) продавцем ТОВ «ВІНДОР-ПЛЮС» коштів за недоотриману покупцем площу нежитлового приміщення, яка становить різницю площі приміщення за договором купівлі-продажу та фактичної площі, отриманої покупцем.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входять обставини передання відповідачем позивачем площі спірного нежитлового приміщення у меншому розмірі, аніж передбачено договором купівлі-продажу від 01.02.2012, саме на момент укладення такого договору.

Позивач стверджує, що розмір недоотриманої площі становить 53, 9 кв. м., а її вартість 2 041 560 грн. 00 коп. Зокрема, вказані висновки викладені у висновку експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 складеного за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи судовим експертом ТОВ «Експертно-дослідна служба» Свістуновим Ігорем Сергійовичем на замовлення позивача.

За приписами ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами та висновками експертів.

При цьому суд приймає до уваги припис, закріплений у ст. 104 ГПК України, згідно якого висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Об`єктом дослідження згідно висновку експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 є - група вбудованих нежитлових приміщень №416, які розташовані на другому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Щербаківського Данила (колишня вулиця Щербакова), буд. 52.

Відповідно до розпорядження від 19.02.2016 року №125/1 Київського міського голови про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві, вулиці Щербакова на відрізку від проспекту Перемоги до вулиці Стеценка у Шевченківському адміністративному районі міста Києва присвоєно нову назву - «вулиця Щербаківського Данила» (сторінка 9 висновку експерта).

Оцінюючи наданий позивачем висновок експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 суд зазначає, що він місить відповіді на питання:

1) яка фактична площа недоотримана покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52?

2) яка ринкова вартість на дату проведення оцінки, площі недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі продажу купівлі продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52?

Відповідно до результатів дослідження, експерт на сторінці 41 висновку вказав:

1) Площа групи нежитлових приміщень №416 (чотириста шістнадцять) за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул.. Щербаківського Данила, 52, яка була недоотримана покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», але придбана за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі №133), становить 53, 9 кв. м (п`ятдесят три цілих та дев`ять десятих) кв. м.

2) Дійсна (ринкова) вартість недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» площі, що передана за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі №133), в розмірі 53, 9 кв. м., за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул.. Щербаківського Данила, 52, становить 2 041 560 (два мільйони сорок одна тисячі п`ятсот шістдесят) гривень.

Втім, під час розгляду справи №910/18056/21 суд, в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України, викликав судового експерта Свістунова І. С. для дачі роз`яснень щодо складеного ним висновку та надання відповідей на виниклі запитання суду

1. Чи надався ТОВ "Квадрат-Про" експертові на дослідження технічний паспорт ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року?

Якщо такий документ позивачем надався, суд просить експерта подати до суду технічний паспорт ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року в тому вигляді, що був наданий позивачем.

2. Чи звертав експерт увагу на те, що згідно технічного паспорту ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року рік будівництва будинку за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 52 - 2014, в той час як договір купівлі-продажу нежилого приміщення за вказаною адресою укладено в 2012 році?

3. За рахунок чого існує відмінність в площі нежилого приміщення за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 переданого за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 та площі приміщення станом на дату проведення дослідження?

4. Чи може різниця в площі нежилого приміщення за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 станом на дату укладення договору купівлі-продажу та дату проведення дослідження, бути наслідком проведення ремонтних робіт?

5. Відповідаючи на друге питання, що поставлено позивачем на вирішення експерта щодо ринкової вартості недотриманої площі приміщення чи проводилась експертом оцінка вартості об`єкта дослідження з урахуванням проведеного ремонту, що мав місце після 01.02.2012?

6. Чи встановлювався експертом візуально технічний стан (наявність чи відсутність ремонту) об`єкта дослідження при його оцінці?

7. Чи враховувався судовим експертом технічний стан, оздоблення об`єкта дослідження тощо на дату укладення договору купівлі-продажу - 01.02.2012 чи на дату проведення дослідження?

Судового експерта Свістунова І. С. було викликано в судове засідання 02.08.2022 ухвалою суду від 01.07.2022 (з урахуванням виправленої описки ухвалою від 05.07.2022).

В судове засідання 02.08.2022 в режимі відеоконференції прибув судовий експерт Свістунов І. С. надав відповіді на поставлені судом запитання, що в тому числі були викладені та подані до суду 29.07.2022 та 02.08.2022 в письмовому вигляді. Зокрема:

Відповідаючи на питання 1, експерт зазначив: «На дослідження разом із заявою щодо проведення експертизи від 29 липня 2021 року надана копія технічного паспорту складеного ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01 липня 2018 року на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, 52. Надати Суду надану разом із заявою від 29 липня 2021 року копію технічного паспорту складеного ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01 липня 2018 року на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, 52, не вбачається за можливе, оскільки всі представлені на дослідження матеріали, у тому числі копія технічного паспорту, про який наведено вище, повернуті Замовнику, про що також зазначено в примітці після резолютивної частини висновку.»

Відповідаючи на питання 2, експерт зазначив: «Експертом у дослідницькій частині висновку проведено аналіз як технічного паспорту, складеного ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01 липня 2018 року та зазначено про рік будівництва - 2014 (на арк. 14 висновку), так і договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрованого в реєстрі під № 133) (аналіз договору наведений на арк. 9 висновку).»

Відповідаючи на питання 3, експерт зазначив: «В ході відповіді на перше питання, в результаті проведеного зіставлення об`ємнопланувальних рішень групи нежитлових приміщень № 416 (площею 83,1 кв.м) відповідно до технічного паспорту складеного ТОВ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «АРХБУДЕКСПЕРТИЗА» станом на 20 серпня 2021 року та групи нежитлових приміщень № 416 (площею 137,00 кв.м) відповідно до технічного паспорту складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна станом на 05 вересня 2011 року (див. рис. №12 у висновку), встановлено, що 2 з 2 відмінності площ виникли за рахунок зміщення контуру зовнішньої стіни тильного фасаду, яка зміщена орієнтовно на 7,7 м за фактичні межі будівлі.»

Відповідаючи на питання 4, експерт зазначив: «Встановити причину зміщення на 7,7 м за фактичні межі будівлі зовнішньої стіни тильного фасаду, що в свою чергу стало причиною виникнення різниці в площі нежилого приміщення за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52, не вбачається за можливе, оскільки відсутня будь-яка фото- або відеофіксація вигляду тильного фасаду житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 станом до 01.02.2012 включно.»

Відповідаючи на питання 5, експерт зазначив: «На вирішення експертизи поставлено питання щодо визначення ринкової вартості на дату проведення оцінки площі недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі продажу купівлі продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд.52. Тому рівень оздоблення досліджуваного приміщення прийнятий як такий, що актуальний на дату проведення оцінки. Відомості щодо того чи проведений ремонт приміщень, що сформував актуальний на дату проведення рівень оздоблення, відбувався до або після 2012 року у експерта відсутні.»

При цьому, суд констатує, що датою оцінки є 17.09.2021, що вказано на сторінці 5 висновку.

Відповідаючи на питання 6, експерт зазначив: «При проведенні обстеження експертом встановлено, що досліджувані приміщення мають «добрий» технічний стан на дату проведення дослідження.»

Відповідаючи на питання 7, експерт зазначив: «Питання № 2 поставлене на вирішення експертизи вимагало визначення ринкової вартості на дату проведення оцінки площі недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі продажу купівлі продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року. Тому рівень оздоблення визначався як такий, що має місце на дату проведення візуального обстеження.»

При цьому, суд зазначає, що 18.08.2021 судовим експертом Свістуновом І. С. в присутності директора ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» проведено візуальне обстеження нежитлового (з літ. «А») (групи приміщень №416) за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, будинок 52, про що зазначено на сторінці 2 висновку.

Таким чином, судовим експертом було встановлено, що фактична площа групи спірних нежитлових приміщень на дату проведення дослідження (тобто станом на вересень 2021) становить 83, 1 кв. м., а за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012, (зареєстрований в реєстрі під №133) становить 137, 00 кв. м., що менше ніж на 53, 9 кв.м. (сторінка 20 висновку).

Поряд з цим, відмінності площ виникли за рахунок зміщення контуру зовнішньої стіни тильного фасаду, яка зміщена орієнтовно на 7,7 м за фактичні межі будівлі. Натомість, з огляду на відсутність будь-якої фото- або відеофіксації вигляду тильного фасаду житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 станом до 01.02.2012, встановити причину зміщення на 7,7 м за фактичні межі будівлі зовнішньої стіни тильного фасаду, не вбачається за можливе.

Разом з тим, суд враховує, що невідповідність фактичної площі приміщення тій, що зазначена в договорі купівлі-продажу позивач виявив вже під час експлуатації спірного приміщення лише в серпні 2021 році, тобто через 9 років користування ним. З 2012 по 2021 рік позивач не оспорював укладений договір купівлі-продажу від 01.02.2021 в судовому порядку, не зазначав про неналежне виконання відповідачем умов договору та не направляв відповідачеві жодних повідомлень/претензій щодо невідповідності площі.

Натомість, як підтверджено представником позивача в судових засіданнях, позивач за період користування спірним приміщенням провів в ньому ремонтні роботи. Втім, як зазначив судовий експерт у своїх письмових відповідях на питання суду, встановити причину відмінності площ та чи була така відмінність зумовлена проведеними ремонтними роботами - не можливо.

Крім того, судом встановлено, що позивачем на дослідження експерту було передано наступні матеріали, а саме копію технічного паспорту складеного ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського, 52 (про що зазначено на ст. 1 «вступ» до висновку).

На сторінці 13-14 судовим експертом було досліджено технічний паспорт складений ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року, який містить об`ємно-планувальне рішення щодо розташування групи нежитлових приміщень №416 2-го поверху будівлі. Відповідно до експлікації приміщень, група приміщень №416 складається з п`яти приміщень загальною площею 82, 6 кв. м. (згідно технічного паспорту ТОВ «Науково-дослідного інституту «АРХБУДЕКСПЕРТИЗА» станом на 20.08.2021 яким обґрунтовано позовні вимоги всього по групі приміщень 416 загальна площа 83, 1 кв. м. ). Крім того, за таблицею характеристики, який міститься в технічному паспорті, будинок за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського, 52 - 2014 року будівництва (в той час як договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 року).

Натомість, в матеріалах справи відсутній технічний паспорт складений ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року, який надався позивачем судовому експерту для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим, суд ухвалою від 01.07.2022 витребував у позивача належним чином засвідчену копію технічного паспорту ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року, у вигляді, що надався судовому експерту Свістунову І. С. на дослідження.

Втім, позивач не виконав вимоги ухвали суду про витребування доказів, а відтак в матеріалах справи відсутній технічний паспорт складений ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року, який надався позивачем судовому експерту для проведення експертного дослідження.

Як встановлено матеріалами справи, 01.02.2012 між ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» (продавцем) та ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» (покупцем) укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення, згідно умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов`язується оплатити на нижчевикладених умовах нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416) (надалі Майно) загальною площею 137, 00 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Щербакова, будинок 52 (п. 1).

Майно, що відчужується, належить продавцеві на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 26 жовтня 2011 року Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 26 жовтня 2011 №706-В. Право власності на майно зареєстроване в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» 11 листопада 2011 року, за реєстраційним №35133059, номер запису 10709-п в книзі 227п-50 (п. 2 Договору купівлі-продажу).

Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко Іриною Григорівною (зареєстровано в реєстрі №133).

Відповідно до Акту №1 приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2012 на підставі укладеного Договору купівлі-продажу ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» передав, а ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» прийняв нежилі приміщення у житловому будинку по вул. Щербакова, 52 у м. Києві з наступними характеристиками: нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416) загальною площею 137, 00 кв. м.

З метою з`ясування площі спірної групи приміщень №416, що передавалась у власність позивачеві відповідачем за документами зазначеним в п. 2 Договору купівлі-продажу, суд, ухвалою від 01.07.2022 витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченко Ірини Григорівни (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8, корп. 5) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було посвідчено договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстровано в реєстрі за №133), зокрема тих, що значаться в п. 2 вказаного Договору.

27.07.2022 та 02.08.2022 на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 від приватного нотаріуса надійшли належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких за реєстровим номером №133 було посвідчено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012, а саме: Свідоцтва про право власності від 26.10.2011 року; Витягу про державну реєстрацію прав №32015357 від 11.11.2011; Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №3215468 від 11.11.2011.

Вказаним підтверджується, що на підставі Свідоцтва про право власності від 26.10.2011 виданого 26 жовтня 2011 року Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, відповідачеві на праві приватної власності належало нежиле приміщення №1 (групи приміщень №416) площею 137, 00 кв. м., яке розташоване в м. Києві, по вул.. Щербакова, 52 (літера А).

Вказане Свідоцтво про право власності в судовому порядку не скасовувалось та недійсним не визнавалось, а відтак суд не вбачає за можливе встановити, що на момент укладення договору купівлі-продажу, який в тому числі позивачем в судовому порядку не оскаржувався, площа спірного приміщення була меншою, а ніж 137, 00 кв.м., що зокрема, не можливо встановити і з висновку експерта, наданого позивачем.

Жодної фото чи відеофіксації групи приміщень №416 станом на 01.02.2012 та їх технічний стан, оздоблення, матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що висновок експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 не може бути прийнятий судом, як належний доказ в частині доведення обставин передання відповідачем позивачеві 01.02.2012 площі спірного нежитлового приміщення у меншому розмірі, а ніж передбачено договором купівлі-продажу, що в тому числі входить до предмета доказування у даній справі. Суд зазначає, що висновок експерта, який фіксує стан приміщення на момент 2021 року, не може підміняти собою дані офіційних документів, зокрема, свідоцтва про право власності та державну реєстрацію прав на нерухоме майно, що фіксують площу такого приміщення станом на момент укладення договору у 2012 році.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач заявляє позов на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України та просить стягнути з відповідача вартість недоотриманої площі вартість якої оцінено станом на 17.08.2021 (тобто з урахуванням стану приміщення на дату візуального обстеження, з урахуванням ремонтних робіт проведених позивачем за час користування ним).

Натомість, частиною 1 статті 670 ЦК України, згідно якої якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Втім, визначаючи дійсну (ринкову) вартість недоотриманої площі покупцем станом на дату оцінки - 17.08.2021, позивач фактично просить стягнути з відповідача збитки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати:

1) з яких саме правовідносин сторін виник спір;

2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;

3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача;

4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

Обираючи спосіб захисту свого порушеного права позивач повинен (в першу чергу) перевірити, чи не передбачає закон або договір іншого більш ефективного способу захисту порушених прав.

Якщо такий спосіб захисту законом або договором передбачено, - позивач повинен обрати саме такий спосіб.

Якщо у такому випадку позивач обрав інший спосіб захисту - суд має відмовити в задоволенні позову, крім випадків, коли з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 ГПК, дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту спроможний більш ефективно захистити порушені права, свободи чи інтереси особи, але за умови, що такий спосіб захисту є адекватним обставинам справи.

В даному випадку, позивач обравши правові підстави позову (ч. 1 ст. 670 ЦК України) фактично доводить та просить стягнути завдану матеріальну шкоду (збитки) в розмірі дійсної (ринкової) вартості недоотриманої площі станом на 17.08.2021, що є неналежним та неефективним способом захисту, оскільки, керуючись ч. 1 ст. 670 ЦК України позивач повинен був заявляти вимоги про стягнення надміру сплачених коштів та доводити розмір переплати станом на 01.02.2012.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про стягнення надміру сплачених коштів, що еквівалентно недоотриманій площі майна станом на 01.02.2012 та доводити суду, що площа приміщення станом саме на 01.02.2012 року не відповідала даним офіційних правовстановлюючих документів.

Крім того, суд зазначає, що з огляду на площу приміщення, які як посилається позивач він недоотримав, а саме 53,9 квадратних метри (що може становити окремий об`єкт нерухомості), що є досить значною, не міг не помітити різницю у площі при підписанні договору та передачі приміщення при акті приймання-передачі. Отже, суд вважає, що позивач міг помітити те, що він недоотримав квадратні метри та висловити щодо неналежного виконання умов договору відповідачем свої заперечення на момент укладення договору. Разом з тим, з наявних матеріалів справи, суд не може встановити, що саме на момент укладення договору позивачем не було недоотримано квадратні метри за договором купівлі-продажу приміщення від 01.02.2012 року, оскільки наявні в справі офіційні документи свідчать про передачу саме 137 квадратних метрів. Як вже зазначалось судом вище, висновок експерта стосується стану та площі приміщення на момент серпня-вересня 2021 року, і ані експерт, ані суд не можуть встановити, чи станом на 2012 рік площа приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу від 01.02.2012, була менше 137 квадратних метри, і становила 83,1 метр квадратний.

Відсутність порушеного права, у зв`язку з не доведенням позивачем передання відповідачем майна меншою площею, а ніж передбачено договором купівлі-продажу, саме станом на момент укладення договору купівлі-продажу від 01.02.2012 року, в свою чергу, також є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на наведене, позовні вимоги не підлягають до задоволення, з урахуванням як недоведеності позовних вимог, так і невірно обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід зазначити, що обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Неефективний спосіб правового захисту, який обрано позивачем та недоведеність свого порушеного права є двома самостійними і кожна окремо достатніми підставами для відмови у позові.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд покладає понесені судові витрати позивача зі сплати судового збору на останнього.

Відповідач про понесення ним судових витрат суду не заявляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор Плюс" прго стягнення 2 041 560, 00 грн - відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.11.2022.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких