Постанова

від 28.06.2023 по справі 910/18056/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2023 р. Справа№ 910/18056/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 28.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 (повний текст складено 23.11.2022)

у справі № 910/18056/21 (суддя - Бондаренко - Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДОР ПЛЮС"

про стягнення 2 041 560, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДОР ПЛЮС" про стягнення 2 041 560, 00 грн відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, 12.12.2022 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/18056/21, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/18056/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" задовольнити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновок експерта № 776/09/2021 від 22.09.2021 якраз є належним доказом фактичної меншої площі придбаного за договором купівлі-продажу приміщення, різниці фактичною та документальною площею приміщення, а також ринкової (дійсної) вартості недоотриманої площі. Тобто, визнаючи висновок експерта № 776/09/2021 від 22.09.2021 неналежним в частині доведення обставин передання відповідачем позивачеві 01.02.2012 площі спірного нежитлового приміщення у меншому розмірі, а ніж передбачено договором купівлі-продажу, суд не заперечує допустимість цього висновку як доказу в іншій частині.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що на підставі наведених позивачем доказів можна зробити висновок, що було порушено право власності позивача, який за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 одержав на 53,9 кв.м. менше, ніж оплатив.

Господарський суд міста Києва в оскаржуваному рішенні про відмову у позові по справі № 910/18056/21 від 01.11.2022 дійшов неправильного висновку про обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права. Натомість позивач правильно застосував норму права, закріплену ч. 1 ст. 670 ЦК України та обрав ефективний спосіб захисту порушеного права.

Також, в обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що повернення судом до підготовчого провадження після його закриття, яке не передбачено ГПК України, суперечить положенням ст. 19 Конституції України та не узгоджується з положеннями ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18056/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

09.01.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/18056/21.

Головуючий суддя Гончаров С.А. з 26.12.2022 по 20.01.2023 перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/18056/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022. Повідомлено сторін, що судове засідання відбудеться 15.03.2023.

31.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" адвоката Бонтлаба В.В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" адвоката Бонтлаба В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 2 у справі №910/18056/21 призначено в режимі відеоконференції на 15.03.2023.

02.03.2022 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" звернулось з клопотанням про витребування доказів, в якому просить суд викликати в судове засідання судового експерта Експертно-дослідної служби України Свістунова Ігоря Сергійовича (свідоцтво №1623 від 22.03.2013) з метою надання додаткових усних роз`яснень щодо складеного висновку експерта №776/09/2021 за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно- технічної експертизи від 22.09.2021 на замовлення ТОВ «КВАДРАТ-ПРО».

02.03.2022 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" звернулось з клопотанням про витребування доказів, в якому просить витребувати у ТОВ «ФК «Нерухомість-Інвест» по поверховий план будинку, розташованого за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 (літера А), з плануванням поверху, на якому знаходиться група нежитлових приміщень № 416, чинного станом на 01.02.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви..

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Скаржником не вказано причини неможливості отримати цей доказ самостійно, та не зазначено причин, які заважали чи унеможливлювали таке звернення у суді першої інстанції.

Щодо виклику в судове засідання судового експерта Експертно-дослідної служби України Свістунова Ігоря Сергійовича, колегією суддів встановлено, що 02.08.2022 в судове засідання суду першої інстанції прибув судовий експерта Свістунов І. С. та судом першої інстанції було заслухано роз`яснення судового експерта щодо складеного ним висновку та їм надана оцінка в оскаржуваному рішенні.

До того ж, судом апеляційної інстанції досліджено висновок експерта № 776/09/2021 від 22.09.2021 та колегія суддів не вбачається підстав для виклику експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" адвоката Бонтлаба В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/18056/21 на 17.04.2023.

17.04.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у щорічній відпустці з 10.04.2023 по 05.05.2023.

Судді Шаптала Є.Ю. та Яковлєв М.Л. з 08.05.2023 по 09.05.2023 перебували у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 призначено до розгляду в режимі відеоконференції справу № 910/18056/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 на 07.06.2023 об 11 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П., який входив до складу суду, у відпустці відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2023 прийнято справу № 910/18056/21 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. та повідомлено сторін, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 призначена до розгляду в режимі відеоконференції на 07.06.2023.

Суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 06.06.2023 по 09.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 1. призначено до розгляду в режимі відеоконференції справу № 910/18056/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 на 28.06.2023.

В судове засіданні 28.06.2023 з`явились представник позивач та надав свої пояснення стосовно обставин справи. Відповідач до суду не з`явився, своїх представників не направив, про дату, час, та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням поштового листа (штрих-код № 04116 3887308 7), підстави повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач про розгляд справи №910/18056/21 та про його право на подання відзиву повідомлений належним чином, однак, таким правом у встановлений судом строк не скористався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2012 між ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» (далі - відповідач, продавець) та ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» (далі - позивач, покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення (далі - договір), згідно умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов`язується оплатити на нижчевикладених умовах нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416) (надалі - майно) загальною площею 137, 00 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Щербакова, будинок 52 (п. 1).

Згідно п. 2 договору майно, що відчужується, належить продавцеві на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26.10.2011 Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 26.10.2011 №706-В.

Право власності на майно зареєстроване в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» 11.11.2011, за реєстраційним №35133059, номер запису 10709-п в книзі 227п-50.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.11.2011 року загальна вартість майна складає 1 826 666,67 грн. ( вартість вказана з довідки про балансову вартість, надану власником).

Згідно п. 3 договору, продаж вчинено за погоджену сторонами суму 1 734 700, 00 грн без ПДВ та разом з ПДВ - 2 081 640, 00 грн.

Згідно п. 15 договору, цей договір після підписання сторонами та нотаріального посвідчення, підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації договір вважається укладеним.

Відповідно до Акту №1 приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2012 на підставі укладеного договору ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» передав, а ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» прийняв нежилі приміщення у житловому будинку по вул. Щербакова, 52 у м. Києві з наступними характеристиками: нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416) загальною площею 137, 00 кв. м.

Договір купівлі-продажу від 01.02.2012 було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко І. Г. та зареєстровано в реєстрі за №133, а також вказаний договір був зареєстрований в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» 20.06.2012.

Так, право власності позивача на майно зареєстроване в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 - 20.06.2012 за реєстраційним №35133059, номер запису 10709-п в книзі 227п-51.

У процесі експлуатації нежилого приміщення, після спливу дев`яти років після укладення договору купівлі-продажу від 01.02.2012, позивач виявив ймовірну невідповідність фактичної площі свого приміщення тій площі, що зазначена в договорі купівлі-продажу нежилого приміщення (137 кв. м.).

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Науково-дослідний інститут «АРХБУДЕКСПЕРТИЗА» вих. 21/07/20-2 від 20.08.2021 за результатами проведеної технічної інвентаризації встановлено, що площа після проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна фактично становить - 83, 1 кв. м. Назва об`єкту нерухомого майна, відповідно до його конфігурації, змінена відповідно до встановленого зразка форм документів наведених у «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна»: з «нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416)» на «група приміщень №416 (літ. А)».

Крім того, 29.07.2021 ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» звернулось до ТОВ «Експертно-дослідна служба» із запитом на проведення незалежної експертизи з питаннями:

1) яка фактична площа недоотримана покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52?

2) яка ринкова вартість на дату проведення оцінки площі недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі продажу купівлі продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52?

У відповідності до висновку експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 складеного за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи судовим експертом ТОВ «Експертно-дослідна служба» Свістуновим Ігорем Сергійовичем встановлено що:

- по першому питанню встановлено, що площа досліджуваної групи приміщень № 416 за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Щербаківського Данила, 52, станом на дату проведення дослідження становить 83,1 кв.м, а за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі під № 133) становить 137,00 кв.м.

Отже, на дату проведення дослідження (22.09.2021 року) площа групи приміщень № 416 на 53,9 кв.м менша, ніж зазначено в договорі купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі під № 133).

- по другому питанню експертом встановлено, що вартість недоотриманої площі ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 року за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Щербаківського Данила, 52, укладеним з ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» (ідентифікаційний код - 32558401) у розмірі 53,9 кв.м. становить: 2 041 560 (два мільйони сорок одна тисяча п`ятсот шістдесят) грн.

Таким чином, позивач керуючись положеннями ч. 1 ст. 670 ЦК України просить стягнути з відповідач вартість недоотриманої покупцем за Договором купівлі-продажу від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі під № 133) площі в розмірі 53, 9 кв. м. вартістю 2 041 560 грн. 00 коп.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Спір у даній справі виник внаслідок наявності або відсутності факту передання відповідачем згідно договору купівлі-продажу майна меншою площею, а ніж передбачено самим договором, та наявності або відсутності підстав для повернення суми, сплаченої позивачем за недоотриману площу на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Спірні правовідносини виникли на підставі укладеного Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012, та підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

При цьому, необхідно наголосити на тому, що особа , права якої порушено може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини (правовий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24.05.2017 року у справі №6-951цс16 та Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 757/44693/15-ц).

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення (вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 №911/1563/17).

Водночас, установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18.

Звертаючи до суду з даним позовом позивач обґрунтовує правові підстави позову частиною 1 статті 670 ЦК України, згідно якої якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позивач зазначає, що ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» зазнало порушення права власності, оскільки за договором купівлі-продажу нежилого приміщення товариство, як покупець, отримало нерухоме майно у меншій кількості, ніж передбачено договором, однак оплатило за нерухоме майно суму з урахування площі 137 квадратних метрів, зазначених у договорі купівлі-продажу цієї нерухомості.

У зв`язку з чим, обраним способом захисту права власності ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» є стягнення безпідставно отриманих (надмірно сплачених) продавцем ТОВ «ВІНДОР-ПЛЮС» коштів за недоотриману покупцем площу нежитлового приміщення, яка становить різницю площі приміщення за договором купівлі-продажу та фактичної площі, отриманої покупцем.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входять обставини передання відповідачем позивачем площі спірного нежитлового приміщення у меншому розмірі, аніж передбачено договором купівлі-продажу від 01.02.2012, саме на момент укладення такого договору.

Позивач стверджує, що розмір недоотриманої площі становить 53, 9 кв. м., а її вартість 2 041 560,00 грн.

Зокрема, вказані висновки викладені у висновку експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 складеного за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи судовим експертом ТОВ «Експертно-дослідна служба» Свістуновим Ігорем Сергійовичем на замовлення позивача.

За приписами ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами та висновками експертів.

При цьому суд приймає до уваги припис, закріплений у ст. 104 ГПК України, згідно якого висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Об`єктом дослідження згідно висновку експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 є - група вбудованих нежитлових приміщень №416, які розташовані на другому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Щербаківського Данила (колишня вулиця Щербакова), буд. 52.

Відповідно до розпорядження від 19.02.2016 №125/1 Київського міського голови про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві, вулиці Щербакова на відрізку від проспекту Перемоги до вулиці Стеценка у Шевченківському адміністративному районі міста Києва присвоєно нову назву - «вулиця Щербаківського Данила» (сторінка 9 висновку експерта).

Суд оцінюючи наданий позивачем висновок експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 зазначає, що він місить відповіді на питання:

1) яка фактична площа недоотримана покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52?

2) яка ринкова вартість на дату проведення оцінки, площі недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі продажу купівлі продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52?

Відповідно до результатів дослідження, експерт на сторінці 41 висновку вказав:

1) Площа групи нежитлових приміщень №416 (чотириста шістнадцять) за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул.. Щербаківського Данила, 52, яка була недоотримана покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», але придбана за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі №133), становить 53, 9 кв. м (п`ятдесят три цілих та дев`ять десятих) кв. м.

2) Дійсна (ринкова) вартість недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» площі, що передана за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрований в реєстрі №133), в розмірі 53, 9 кв. м., за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул.. Щербаківського Данила, 52, становить 2 041 560 (два мільйони сорок одна тисячі п`ятсот шістдесят) гривень.

Під час розгляду справи №910/18056/21 суд, в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України, викликав судового експерта Свістунова І. С. для дачі роз`яснень щодо складеного ним висновку та надання відповідей на виниклі запитання суду

1. Чи надався ТОВ "Квадрат-Про" експертові на дослідження технічний паспорт ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року?

Якщо такий документ позивачем надався, суд просить експерта подати до суду технічний паспорт ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року в тому вигляді, що був наданий позивачем.

2. Чи звертав експерт увагу на те, що згідно технічного паспорту ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року рік будівництва будинку за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 52 - 2014, в той час як договір купівлі-продажу нежилого приміщення за вказаною адресою укладено в 2012 році?

3. За рахунок чого існує відмінність в площі нежилого приміщення за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 переданого за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 та площі приміщення станом на дату проведення дослідження?

4. Чи може різниця в площі нежилого приміщення за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 станом на дату укладення договору купівлі-продажу та дату проведення дослідження, бути наслідком проведення ремонтних робіт?

5. Відповідаючи на друге питання, що поставлено позивачем на вирішення експерта щодо ринкової вартості недотриманої площі приміщення чи проводилась експертом оцінка вартості об`єкта дослідження з урахуванням проведеного ремонту, що мав місце після 01.02.2012?

6. Чи встановлювався експертом візуально технічний стан (наявність чи відсутність ремонту) об`єкта дослідження при його оцінці?

7. Чи враховувався судовим експертом технічний стан, оздоблення об`єкта дослідження тощо на дату укладення договору купівлі-продажу - 01.02.2012 чи на дату проведення дослідження?

Судового експерта Свістунова І. С. було викликано в судове засідання 02.08.2022 ухвалою суду від 01.07.2022 (з урахуванням виправленої описки ухвалою від 05.07.2022).

В судове засідання 02.08.2022 в режимі відеоконференції прибув судовий експерт Свістунов І. С. надав відповіді на поставлені судом запитання, що в тому числі були викладені та подані до суду 29.07.2022 та 02.08.2022 в письмовому вигляді.

Відповідаючи на питання 1, експерт зазначив: «На дослідження разом із заявою щодо проведення експертизи від 29 липня 2021 року надана копія технічного паспорту складеного ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01 липня 2018 року на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, 52. Надати Суду надану разом із заявою від 29 липня 2021 року копію технічного паспорту складеного ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01 липня 2018 року на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, 52, не вбачається за можливе, оскільки всі представлені на дослідження матеріали, у тому числі копія технічного паспорту, про який наведено вище, повернуті Замовнику, про що також зазначено в примітці після резолютивної частини висновку.»

Відповідаючи на питання 2, експерт зазначив: «Експертом у дослідницькій частині висновку проведено аналіз як технічного паспорту, складеного ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01 липня 2018 року та зазначено про рік будівництва - 2014 (на арк. 14 висновку), так і договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстрованого в реєстрі під № 133) (аналіз договору наведений на арк. 9 висновку).»

Відповідаючи на питання 3, експерт зазначив: «В ході відповіді на перше питання, в результаті проведеного зіставлення об`ємнопланувальних рішень групи нежитлових приміщень № 416 (площею 83,1 кв.м) відповідно до технічного паспорту складеного ТОВ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «АРХБУДЕКСПЕРТИЗА» станом на 20 серпня 2021 року та групи нежитлових приміщень № 416 (площею 137,00 кв.м) відповідно до технічного паспорту складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна станом на 05 вересня 2011 року (див. рис. №12 у висновку), встановлено, що 2 з 2 відмінності площ виникли за рахунок зміщення контуру зовнішньої стіни тильного фасаду, яка зміщена орієнтовно на 7,7 м за фактичні межі будівлі.»

Відповідаючи на питання 4, експерт зазначив: «Встановити причину зміщення на 7,7 м за фактичні межі будівлі зовнішньої стіни тильного фасаду, що в свою чергу стало причиною виникнення різниці в площі нежилого приміщення за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52, не вбачається за можливе, оскільки відсутня будь-яка фото- або відеофіксація вигляду тильного фасаду житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 станом до 01.02.2012 включно.»

Відповідаючи на питання 5, експерт зазначив: «На вирішення експертизи поставлено питання щодо визначення ринкової вартості на дату проведення оцінки площі недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі продажу купівлі продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд.52. Тому рівень оздоблення досліджуваного приміщення прийнятий як такий, що актуальний на дату проведення оцінки. Відомості щодо того чи проведений ремонт приміщень, що сформував актуальний на дату проведення рівень оздоблення, відбувався до або після 2012 року у експерта відсутні.»

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що датою оцінки є 17.09.2021, що вказано на сторінці 5 висновку.

Відповідаючи на питання 6, експерт зазначив: «При проведенні обстеження експертом встановлено, що досліджувані приміщення мають «добрий» технічний стан на дату проведення дослідження.»

Відповідаючи на питання 7, експерт зазначив: «Питання № 2 поставлене на вирішення експертизи вимагало визначення ринкової вартості на дату проведення оцінки площі недоотриманої покупцем ТОВ «КВАДРАТ-ПРО», згідно договору купівлі продажу купівлі продажу нежилого приміщення від 01 лютого 2012 року. Тому рівень оздоблення визначався як такий, що має місце на дату проведення візуального обстеження.»

При цьому, суд зазначає, що 18.08.2021 судовим експертом Свістуновом І. С. в присутності директора ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» проведено візуальне обстеження нежитлового (з літ. «А») (групи приміщень №416) за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, будинок 52, про що зазначено на сторінці 2 висновку.

Таким чином, судовим експертом було встановлено, що фактична площа групи спірних нежитлових приміщень на дату проведення дослідження (тобто станом на вересень 2021) становить 83, 1 кв. м., а за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012, (зареєстрований в реєстрі під №133) становить 137, 00 кв. м., що менше ніж на 53, 9 кв.м. (сторінка 20 висновку).

Поряд з цим, відмінності площ виникли за рахунок зміщення контуру зовнішньої стіни тильного фасаду, яка зміщена орієнтовно на 7,7 м за фактичні межі будівлі. Натомість, з огляду на відсутність будь-якої фото- або відеофіксації вигляду тильного фасаду житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52, станом до 01.02.2012, встановити причину зміщення на 7,7 м за фактичні межі будівлі зовнішньої стіни тильного фасаду, не вбачається за можливе.

Разом з тим, невідповідність фактичної площі приміщення тій, що зазначена в договорі купівлі-продажу позивач виявив вже під час експлуатації спірного приміщення лише в серпні 2021 році, тобто через 9 років користування ним.

З 2012 по 2021 рік позивач не оспорював укладений договір купівлі-продажу від 01.02.2021 в судовому порядку, не зазначав про неналежне виконання відповідачем умов договору та не направляв відповідачеві жодних повідомлень/претензій щодо невідповідності площі.

Натомість, як підтверджено представником позивача в судових засіданнях, позивач за період користування спірним приміщенням провів в ньому ремонтні роботи. Втім, як зазначив судовий експерт у своїх письмових відповідях на питання суду, встановити причину відмінності площ та чи була така відмінність зумовлена проведеними ремонтними роботами - не можливо.

Судом встановлено, що позивачем на дослідження експерту було передано наступні матеріали, а саме копію технічного паспорту складеного ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського, 52 (про що зазначено на ст. 1 «вступ» до висновку).

На сторінці 13-14 судовим експертом було досліджено технічний паспорт складений ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року, який містить об`ємно-планувальне рішення щодо розташування групи нежитлових приміщень №416 2-го поверху будівлі. Відповідно до експлікації приміщень, група приміщень №416 складається з п`яти приміщень загальною площею 82, 6 кв. м. (згідно технічного паспорту ТОВ «Науково-дослідного інституту «АРХБУДЕКСПЕРТИЗА» станом на 20.08.2021 яким обґрунтовано позовні вимоги всього по групі приміщень 416 загальна площа 83, 1 кв. м. ). Крім того, за таблицею характеристики, який міститься в технічному паспорті, будинок за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського, 52 - 2014 року будівництва (в той час як договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 року).

Матеріали справи не містять технічного паспорту, складеного ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018 року, який надався позивачем судовому експерту для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим, суд ухвалою від 01.07.2022 витребував у позивача належним чином засвідчену копію технічного паспорту ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018, у вигляді, що надався судовому експерту Свістунову І. С. на дослідження.

Позивач не виконав вимоги ухвали суду про витребування доказів, а відтак в матеріалах справи відсутній технічний паспорт складений ТОВ «Реєстраційний центр «АЛТАНА» станом на 01.07.2018, який надався позивачем судовому експерту для проведення експертного дослідження.

Як встановлено матеріалами справи, 01.02.2012 між ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» (продавцем) та ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» (покупцем) укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення, згідно умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов`язується оплатити на нижчевикладених умовах нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416) (надалі Майно) загальною площею 137, 00 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Щербакова, будинок 52 (п. 1).

Майно, що відчужується, належить продавцеві на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 26.10.2011 Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 26.10.2011 №706-В. Право власності на майно зареєстроване в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» 11.11.2011, за реєстраційним №35133059, номер запису 10709-п в книзі 227п-50 (п. 2 договору).

Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко Іриною Григорівною (зареєстровано в реєстрі №133).

Відповідно до Акту №1 приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2012 на підставі укладеного Договору купівлі-продажу ТОВ «ВІНДОР ПЛЮС» передав, а ТОВ «КВАДРАТ-ПРО» прийняв нежилі приміщення у житловому будинку по вул. Щербакова, 52 у м. Києві з наступними характеристиками: нежиле приміщення №1 (в літ. А) (групи приміщень №416) загальною площею 137, 00 кв. м.

З метою з`ясування площі спірної групи приміщень №416, що передавалась у власність позивачеві відповідачем за документами зазначеним в п. 2 Договору купівлі-продажу, суд, ухвалою від 01.07.2022 витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченко Ірини Григорівни (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8, корп. 5) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було посвідчено договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012 (зареєстровано в реєстрі за №133), зокрема тих, що значаться в п. 2 вказаного договору.

27.07.2022 та 02.08.2022 на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 від приватного нотаріуса надійшли належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких за реєстровим номером №133 було посвідчено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.02.2012, а саме: Свідоцтва про право власності від 26.10.2011 року; Витягу про державну реєстрацію прав №32015357 від 11.11.2011; Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №3215468 від 11.11.2011.

Вказаним підтверджується, що на підставі Свідоцтва про право власності від 26.10.2011 виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, відповідачеві на праві приватної власності належало нежиле приміщення №1 (групи приміщень №416) площею 137, 00 кв. м., яке розташоване в м. Києві, по вул.. Щербакова, 52 (літера А).

Вказане Свідоцтво про право власності в судовому порядку не скасовувалось та недійсним не визнавалось, а відтак суд не вбачає за можливе встановити, що на момент укладення договору купівлі-продажу, який в тому числі позивачем в судовому порядку не оскаржувався, площа спірного приміщення була меншою, а ніж 137, 00 кв.м., що зокрема, не можливо встановити і з висновку експерта, наданого позивачем.

Жодної фото чи відеофіксації групи приміщень №416 станом на 01.02.2012 та їх технічний стан, оздоблення, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку, що висновок експерта №776/09/2021 від 22.09.2021 не може бути прийнятий судом, як належний доказ в частині доведення обставин передання відповідачем позивачеві 01.02.2012 площі спірного нежитлового приміщення у меншому розмірі, а ніж передбачено договором купівлі-продажу, що в тому числі входить до предмета доказування у даній справі.

Суд першої інстанції вірно зазначає, що висновок експерта, який фіксує стан приміщення на момент 2021 року, не може спростувати дані свідоцтва про право власності та державної реєстрації прав на нерухоме майно, що фіксують площу такого приміщення станом на момент укладення договору у 2012 році.

В свою чергу. позивач заявляє позов на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України та просить стягнути з відповідача вартість недоотриманої площі вартість якої оцінено станом на 17.08.2021 (тобто з урахуванням стану приміщення на дату візуального обстеження, з урахуванням ремонтних робіт проведених позивачем за час користування ним).

Натомість, частиною 1 статті 670 ЦК України, згідно якої якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Втім, визначаючи дійсну (ринкову) вартість недоотриманої площі покупцем станом на дату оцінки - 17.08.2021, позивач фактично просить стягнути з відповідача збитки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати:

1) з яких саме правовідносин сторін виник спір;

2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;

3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача;

4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19.

Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

Обираючи спосіб захисту свого порушеного права позивач повинен (в першу чергу) перевірити, чи не передбачає закон або договір іншого більш ефективного способу захисту порушених прав.

Якщо такий спосіб захисту законом або договором передбачено, - позивач повинен обрати саме такий спосіб.

Якщо у такому випадку позивач обрав інший спосіб захисту - суд має відмовити в задоволенні позову, крім випадків, коли з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 ГПК, дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту спроможний більш ефективно захистити порушені права, свободи чи інтереси особи, але за умови, що такий спосіб захисту є адекватним обставинам справи.

В даному випадку, позивач обравши правові підстави позову (ч. 1 ст. 670 ЦК України) фактично доводить та просить стягнути завдану матеріальну шкоду (збитки) в розмірі дійсної (ринкової) вартості недоотриманої площі станом на 17.08.2021, що є неналежним та неефективним способом захисту, оскільки, керуючись ч. 1 ст. 670 ЦК України позивач повинен був заявляти вимоги про стягнення надміру сплачених коштів та доводити розмір переплати станом на 01.02.2012.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про стягнення надміру сплачених коштів, що еквівалентно недоотриманій площі майна станом на 01.02.2012 та доводити суду, що площа приміщення станом саме на 01.02.2012 не відповідала даним офіційних правовстановлюючих документів.

Суд першої інстанції вірно зазначає, що з огляду на площу приміщення, які як посилається позивач він недоотримав, а саме 53,9 квадратних метри (що може становити окремий об`єкт нерухомості), що є досить значною, не міг не помітити різницю у площі при підписанні договору та передачі приміщення при акті приймання-передачі.

Разом з тим, з наявних матеріалів справи, не можливо встановити, що саме на момент укладення договору позивачем не було недоотримано квадратні метри за договором купівлі-продажу приміщення від 01.02.2012, оскільки наявні в справі офіційні документи свідчать про передачу саме 137 квадратних метрів.

В свою чергу, висновок експерта стосується стану та площі приміщення на момент серпня-вересня 2021 року, матеріали справи не доводять, чи станом на 2012 рік площа приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу від 01.02.2012, була менше 137 квадратних метри, і становила 83,1 метр квадратний. З огляду на викладене колегія суддів вважає доводи апелянта стосовно висновку експерта безпідставними.

Відсутність порушеного права, у зв`язку з не доведенням позивачем передання відповідачем майна меншою площею, а ніж передбачено договором купівлі-продажу, саме станом на момент укладення договору купівлі-продажу від 01.02.2012 року, в свою чергу, також є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на наведене, позовні вимоги не підлягають задоволенню, з урахуванням, як недоведеності позовних вимог, так і невірно обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Неефективний спосіб правового захисту, який обрано позивачем та недоведеність свого порушеного права є двома самостійними і кожна окремо достатніми підставами для відмови у позові.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДОР ПЛЮС" про стягнення 2 041 560, 00 грн.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/18056/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/18056/21 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Про".

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 04.07.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв