Ухвала

від 23.11.2022 по справі 473/2524/22

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2524/22

УХВАЛА

іменем України

"23" листопада 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ціліциної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську заяву ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору по цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі КП «Вознесенський МЦПМСД») про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з таким позовом, в якому вказувала, що 26 березня 2014 року вона була призначена на посаду оператора комп`ютерного набору КУ «Вознесенський МЦПМСД», а 04 січня 2016 року - переведена на посаду секретаря-друкарки.

Рішенням Вознесенської міської ради від 15 березня 2018 року дану установу реорганізовано в КП «Вознесенський МЦПМСД».

На виконання вимог наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року №2153 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» 04 січня 2022 року КП «Вознесенський МЦПМСД» повідомило позивачку про необхідність надання останньою в термін до 16 січня 2022 року документа про наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідки про наявність протипоказань проти такого щеплення. Також останній роз`яснено наслідки ненадання відповідних документів у визначений термін, а саме: відсторонення від роботи без збереження заробітної плати.

21 лютого 2022 року комісією КП «Вознесенський МЦПМСД» складено акт про відмову позивачки від надання документа про наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідки про наявність протипоказань проти такого щеплення.

Наказом головного лікаря КП «Вознесенський МЦПМСД» від 21 лютого 2022 року №70-К з 21 лютого 2022 року ОСОБА_1 було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати у зв`язку з відсутністю у неї щеплення проти COVID-19, на час відсутності щеплення.

Наказом МОЗ України від 25 лютого 2022 року №380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року №2153» зупинено діюнаказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року №2153, до завершення воєнного стану в Україні (що передбачало допущення до роботи усіх відсторонених працівників, які не пройшли щеплення проти COVID-19). Вказаний наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто з 01 березня 2022 року.

Проте лише 16 травня 2022 року на підставі наказу головного лікаря КП «Вознесенський МЦПМСД» від 11 травня 2022 року №130-К ОСОБА_1 було допущено до роботи, та в цей же день її за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України, звільнено з займаної посади.

Тому ОСОБА_1 , вказуючи на незаконність її відсторонення від роботи за період з 01 березня 2022 року до 16 травня 2022 року, протягом якого вона не отримувала заробітну плату, просила на підставі ст. 235 КЗпП України стягнути з КП «Вознесенський МЦПМСД» на свою користь 40169,30 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також понесені нею судові витрати.

Ухвалою суду від 26 вересня 2022 року відкрито провадження по справі. Цією ж ухвалою визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21 жовтня 2022 року від головного лікаря КП «Вознесенський МЦПМСД» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказувала на безпідставність позовних вимог. Зокрема представник просила врахувати безпідставність тверджень позивачки про її незаконне відсторонення від посади за період з 01 березня 2022 року до 16 травня 2022 року, оскільки наказами головного лікаря КП «Вознесенський МЦПМСД» від 28 лютого 2022 року за №№77-К, 31-Л, 78-К зупинено дію наказу від 21 лютого 2022 року №70-К та з 01 березня 2022 року ОСОБА_1 допущено до роботи. Проте протягом спірного періоду позивачка ухилялася від ознайомлення з вказаними наказами та відмовлялася від виконання роботи, передбаченої трудовим договором, внаслідок чого підприємство здійснювало облік та табелювання працівника за кодом «НЗ» та не виплачувало їй заробітну плату. Лише 16 травня 2022 року ОСОБА_1 з`явилася на роботу, внаслідок чого був виданий наказ №130-К від 11 травня 2022 року про допущення позивачки до роботи з 16 травня 2022 року. В цей же день остання за власним бажанням була звільнена з займаної посади. Враховуючи вказані обставини, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

03 листопада 2022 року від головного лікаря КП «Вознесенський МЦПМСД» надійшла заява про часткове визнання вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2022 року по 16 травня 2022 року у розмірі 33631,20 грн. (з урахуванням відрахувань ПДФО та військового збору 27073,12 грн.).

В подальшому позивачка ОСОБА_1 зменшила розмір позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2022 року по 16 травня 2022 року до 33631,20 грн.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 10 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Також 10 листопада 2022 року позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про повернення їй надмірно сплаченого судового збору у розмірі 496,20 грн., вказуючи на те, що вона сплатила цей судовий збір за подання заяви про забезпечення вказаного позову, проте відповідну заяву в межах цієї справи не подавала.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , представник КП «Вознесенський МЦПМСД» не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно п.1 ч.1, ч. 2ст.7 Закону України «Про судовий збір» №3674/VI від 08 липня 2011 року(зі змінами) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Згідно квитанції код №9285-3330-2255-4057 від 24 жовтня 2022 року позивачкою було сплачено судовий збір за забезпечення її позову по цивільній справі №473/2524/22 у розмірі 496,20 грн. Проте заява про забезпечення позову позивачкою не подавалася.

За встановлених обставин, враховуючи те, що позивачкою надмірно сплачено судовий збір, а тому сплачена сума судового збору в розмірі 496,20 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1, ч. 2ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору по цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 доКомунального підприємства«Комунальне некомерційнепідприємство Вознесенськийміський центрпервинної медико-санітарноїдопомоги» простягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу задовольнити.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Вознесенському районі Миколаївської області повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) судовий збір, внесений на користь державного бюджету Вознесенського району (Миколаїв.ГУК/тгм.Вознесенськ/22030101,Кодотримувача (ЄДРПОУ):37992030,Банк отримувача:Казначейство України(ЕАП),Розрахунковийрахунок: UA238999980313181206000014446, Код класифікації доходів бюджету: 22030101) у розмірі 496(чотиристадев`яносто шість)гривень20копійок за квитанцією код №9285-3330-2255-4057 від 24 жовтня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Вуїв