Рішення

від 23.11.2022 по справі 483/2063/21

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/2063/21

Провадження № 2/483/156/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2022 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх витребування з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

10 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім». Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі розпорядження Очаківської райдержадміністрації № 49 від 28 лютого 2005 року він одержав державні акти на право власності на земельні ділянки площею 3,43 га та 0,74 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. У 2020 році він дізнався про існування договорів оренди вказаних земельних ділянок, які нібито було підписано ним. Посилаючись на те, що спірні договори було укладено від його імені сторонньою особою, яка не мала права на здійснення правочинів від його імені, просив усунути йому перешкоди у користуваннівказаними вищеземельними ділянкамишляхом зобов`язання відповідача повернути йому у власність зазначені земельні ділянки.

Особи, які беруть участь у справі, будучі належним чином повідомленими про дату, час та місце її розгляду, в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, в якій, крім цього, зазначила, що повністю підтримує заявлені вимоги.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 130 ЦПК України, за електронною адресою, зазначеною ним у клопотанні від 20 вересня 2022 року, до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. При цьому суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, а саме те, що судова повістка на електронну адресу сторони є належним повідомленням, якщо особа раніше повідомила цю адресу суду.

24 січня 2022 року відповідачем надіслано письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач схвалив укладені договори оренди, і це підтверджується одержанням ним орендної плати. Також зазначив, що наступне схвалення особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Посилаючись на те, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог позивачем не надано, а також на пропуск позивачем строку позовної давності звернення до суду, просив відмовити у задоволенні позову.

Крім того, у цьому відзиві міститься письмове клопотання про передачу справи на розгляд Господарського суду Одеської області, яким 23 грудня 2020 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Очаківський райагрохім».

Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Очаківської райдержадміністрації №49 від 28 лютого 2005 року позивач ОСОБА_1 одержав державні акти серії ЯА № 068913 та серії ЯА № 068914 на право власності на земельні ділянки площею 3,43 га з кадастровимномером 4825182800:02:000:0412 та 0,74га зкадастровим номером 4825182800:01:000:1322за цільовимпризначенням ведення товарногосільськогосподарського виробництва,що розташованів межахтериторії Парутинськоїсільської ради Очаківського району Миколаївської області (а.с. 12-13).

Як вбачається з договорів оренди землі (а.с. 42-47), між ОСОБА_1 та ТОВ «Очаківський райагрохім» було укладено договори оренди земельних ділянок площею 3,43га зкадастровим номером4825182800:02:000:0412та 0,74 га з кадастровим номером 4825182800:01:000:1322, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Очаківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 21 травня 2012 року за №№ 482510004003410 та 482510004003411.

Звернувшись 26 травня 2020 року до ТОВ «Очаківський райагрохім» із заявою про повернення йому спірних земельних ділянок (а.с. 19), позивач відповіді на своє звернення не одержав.

Згідно з ч. 1 ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 ст.15Закону України«Про орендуземлі» встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

На підставі заяви представника позивача ОСОБА_2 від 19 липня 2021 року Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було проведено судову почеркознавчу експертизу щодо відповідності підписів ОСОБА_1 на оригіналах спірних договорів оренди землі.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 21-497 від 10 серпня 2021 року, підписи в оригіналах спірних договорів оренди землі, які 21 травня 2012 року були зареєстровані у відділі Держкомзему у Очаківському районі за №№ 482510004003410 та 482510004003411, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 22-26).

Підписання особою від імені іншої особи договору оренди без довіреності, не є перевищенням повноважень представника, оскільки в такому випадку ніякого представництва не виникає. Такі дії є порушенням інтересів особи, від імені якої без її згоди та відома вчинені юридичні дії, на які вона нікого не уповноважувала.

Висновок про недійсність спірних договорів на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України у зв`язку з тим, що їх було підписано від імені позивача не ним, а іншою особою, тобто без волевиявлення сторони договору, викладено в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року (справа № 6-48цс15).

Таким чином, судом встановлено, що під час укладання договорів оренди землі текст цих договорів було підписано від імені ОСОБА_1 сторонньоюособою,яка немала належнихповноважень навчинення такихдій,що свідчитьпро відсутністьвільного волевиявленняпозивача.Крім того,в спірнихдоговорах відсутнідати їхукладання,що,на думкусуду,додатково свідчитьпро те,що сторонине досяглиусіх істотнихумов договоріворенди землі,оскільки вонине відповідають волі орендодавця та вимогам закону.

Посилання представника відповідача у своєму відзиві на те, що ТОВ «Очаківський райагрохім» своєчасно сплачує орендну плату і позивач її отримує, суд вважає необґрунтованими, оскільки особа, яка підписала договір, не була представником орендодавця і не мала будь-яких повноважень на вчинення дій від імені позивача, а тому наступне схвалення цих договорів було неможливим. Факт нарахування відповідачем орендної плати за землю позивачеві може свідчити лише про здійснення оплати за фактичне користування землею.

Відповідно до ст.ст. 321, 387ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Суд констатує, що захист права власності гарантується як національним законодавством так і ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкрито, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29 листопада 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others vs. Ireland, № 12742/87), в якому вказано, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватись своєю власністю.

В даному випадку зазначене сподівання, тобто те, на що розраховував позивач ОСОБА_1 , було порушено відповідачем.

Надаючи оцінку клопотанню представника відповідача про передачу справи на розгляд Господарського суду Одеської області, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду звимогами проусунення перешкоду користуванніземельними ділянками,які євимогами немайновогохарактеру.Спір зацими вимогамине входитьдо числатих,що відповіднодо ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства належать до юрисдикції господарського суду в межах справи про банкрутство.

Той факт, що право оренди є майновим правом і охоплюється поняттям «власність» за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не змінює бухгалтерський облік такого права як нематеріального активу та не впливає на кваліфікацію спору про розірвання договорів оренди або усунення перешкод у користуванні земельними ділянками як немайнового.

Вказане повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 289/2204/17 (провадження №14-246 цс 19).

Вирішуючи питання про застосування позовної давності у цій справі, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не пропущено строків давності звернення до суду, оскільки про факт порушення своїх прав він дізнався у 2020 році, про що свідчить його письмове звернення до відповідача від 26 травня 2020 року, а позов подано до суду 10 грудня 2021 року.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 1816 грн., сплата яких підтверджується відповідними квитанціями від 08 грудня 2021 року (а.с. 1, 2), витрати на проведення експертизи в розмірі 6589 грн. 90 коп. (а.с. 32), сплата яких підтверджується квитанцією від 28 липня 2021 року, а також 7000 грн. в рахунок витрат на правову допомогу, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 29 жовтня 2020 року, ордером на надання правничої допомоги розрахунком суми гонорару адвоката за надання правової допомоги та квитанцією про сплату адвокатських послуг (а.с. 28-32).

На підставівикладеного, керуючись ст. ст. 12,13,259,263-265ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх витребування з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 укористування земельноюділянкою шляхом зобов`язання товариства зобмеженою відповідальністю«Очаківський райагрохім» повернути у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,43 га з кадастровим номером 4825182800:02:000:0412, що розташована в межах території Парутинської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 укористування земельноюділянкою шляхом зобов`язання товариства зобмеженою відповідальністю«Очаківський райагрохім» повернути у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,74 га з кадастровим номером 4825182800:01:000:1322, що розташована в межах території Парутинської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» на користь ОСОБА_1 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень в рахунок відшкодування судового збору, 6589 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 90 копійок в рахунок витрат на проведення експертизи, а також 7000(сімтисяч)гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: