Ухвала

від 23.11.2022 по справі 344/14537/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14537/22

Провадження № 1-кс/344/5014/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091010000610 від 06.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, ч. 3 ст.201-2, ч. 1 ст. 263 КК України, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, офіційно непрацюючого, із незакінченою вищою освітою, раніше судимого за ч.4 ст.187, ч.2 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И ЛА :

Старший слідчий ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вказаним вище клопотанням.

В обґрунтування клопотання вказує, що Указом Президента України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введено військовий стан на всій території України.

Вподальшому, Указом Президента України ОСОБА_7 від 12.08.2022 № 573/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, у період часу з 24.02.2022 до 25.08.2022 на території України запроваджено та діє воєнний стан.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - це надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам.

Гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема, внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Положеннями ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є, зокрема допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану тощо.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про гуманітарну допомогу», не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім:

- автомобілів швидкої медичної допомоги, легкових автомобілів спеціального призначення для Міністерства внутрішніх справ України, органів Національної поліції;

- транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях для отримання і використання Збройними Силами України, Національною гвардією України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України для забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

- транспортних засобів, призначених для перевезення більше ніж вісім осіб, та автомобілів, обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, що передаються для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров`я і навчальним закладам, громадським організаціям осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, державним закладам системи реабілітації, фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт»;

- легкових автомобілів, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж вісім років тому, з об`ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, для подальшої передачі особам з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством;

- транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (крім таксі, автомобілів інкасації) для підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад.

У той же час, статтею 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу» встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про гуманітарну допомогу, несуть відповідальність згідно із законами України. Порушеннями законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність згідно із законом, є: використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням; використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку; нерозміщення та/або несвоєчасне розміщення спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою на своєму офіційному веб-сайті; не направлення та/або несвоєчасне направлення спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою до митних органів, податкових органів та інших державних органів; порушення органами, які безпосередньо проводять заходи офіційного контролю щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги, строків проведення відповідних видів контролю товарів (предметів) гуманітарної допомоги. Товари (предмети) гуманітарної допомоги, які продаються за грошові кошти або передаються за інші види компенсації, та (або) виручка, отримана за такий продаж, вилучаються або конфіскуються у встановленому законом порядку.

Однак, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 , будучи засновником Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Медична фундація», код ЄДРПОУ 43055770, всупереч вищевказаним положенням законодавства, вступив у злочинну змову із ОСОБА_4 , який є волонтером, щодо незаконного використання товарів гуманітарної допомоги на території міста Івано-Франківська з метою отримання прибутку.

У подальшому, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на реалізацію гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, діючи з корисливих мотивів, незважаючи на обов`язок безоплатної передачі таких товарів військовим формуванням, здійснювали їх продаж зацікавленим особам за грошові кошти, в результаті чого отримували прибуток для власного збагачення.

Так, у липні 2022 року, ОСОБА_9 , у зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації на територію України, добровільно, безкоштовно, на засадах благодійництва, вирішив за власні грошові кошти купувати транспортні засоби для потреб Збройних сил України. Із цією метою, останній звернувся до ОСОБА_10 із пропозицією допомагати Збройним силам України шляхом підшукання, купівлі та подальшої передачі різного роду транспортних засобів на потреби військовим.

Надалі, 10.07.2022, ОСОБА_10 , знайшовши на одній із площадок з продажу автомобілів у Республіці Польща транспортний засіб марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний № HGW- НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та узгодивши купівлю вказаного автомобіля із ОСОБА_9 , останні вирішили передати його в якості гуманітарної допомоги для проведення бойових дій Збройними силами України.

У подальшому, 13.07.2022, до ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_4 , який повідомив про те, що він спільно із ОСОБА_8 займаються волонтерською діяльністю та мають власну благодійну організацію, а також мають досвід у ввезенні транспортних засобів на територію України в якості гуманітарної допомоги на потреби Збройних сил України та можуть допомогти у безпосередній передачі автомобілів для військових. Будучи переконаним у добросовісності намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 щодо передачі вказаного транспортного засобу на потреби Збройних сил України, ОСОБА_10 погодився на вказану пропозицію, після чого, за допомогою соціальної мережі «WhatsApp», перекинув ОСОБА_4 фотознімки документації щодо вказаного автомобіля з метою підготування відповідних документів для безперешкодного ввезення в якості гуманітарної допомоги на потреби Збройних сил України.

Надалі, 19.07.2022 близько 02:00 год, ОСОБА_10 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 , зустрівся з останнім на автомобільній стоянці у м. Перемишль Республіки Польща, де у ході розмови, ОСОБА_8 зобов`язався передати вказаний транспортний засіб на потреби Збройних сил України, про що підписав відповідний документ про отримання та передачу автомобіля марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний № НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_2 та отримав вказаний автомобіль від ОСОБА_10 .

У цей час, в ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , виник протиправний умисел, спрямований на отримання прибутку від незаконного продажу вказаного транспортного засобу на території міста Івано-Франківська.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою спільно із ОСОБА_4 , повідомив ОСОБА_11 , який здійснював пошук транспортного засобу для виконання бойових завдань Збройними силами України, про те, що у нього є для продажу автомобіль марки «Mitsubishi Pajero» та скинув йому фотознімки у соціальній мережі «WhatsApp». Після чого, ОСОБА_8 домовився про зустріч із ОСОБА_11 на АЗС «Стелс» по вул. Г. Мазепи у м. Івано-Франківську для безпосереднього огляду автомобіля.

22 липня 2022 року о 21:00 год, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , зустрілись в обумовленому місці із ОСОБА_11 та після візуального огляду вказаного автомобіля, домовились про його купівлю за 5 500 євро.

У подальшому, 25.07.2022 о 15 год 15 хв, ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізуючи спільний протиправний умисел на отримання прибутку шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги, з корисливих мотивів, з метою спільного збагачення, не зважаючи на заборону продажу гуманітарної допомоги та обов`язок безоплатної передачі такої допомоги одному із військових формувань, здійснив продаж ОСОБА_11 транспортного засобу марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний № HGW- НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який ввезений на територію України в якості гуманітарної допомоги, за грошові кошти у загальній сумі 5 500 євро, що згідно курсу НБУ станом на 25.07.2022 становить 204 655 гривень.

Крім цього, 20.08.2022, ОСОБА_10 , за попереднім узгодженням із ОСОБА_9 , перебуваючи у Республіці Польща, домовився із громадською організацією «Стей Сейф УА» про передачу на благодійній основі транспортного засобу марки «Mersedes-Benz Ambulance», 2009 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , жовтого кольору, на потреби Збройних сил України.

Із цією метою, ОСОБА_10 зателефонував до ОСОБА_8 та повідомив про те, що неподалік м. Цішанів Руспубліки Польща, на автомобільній стоянці знаходиться транспортний засіб марки «Mersedes-Benz Ambulance», 2009 року випуску, який він може безкоштовно отримати з обов`язковою передачею на потреби Збройних сил України, на що ОСОБА_8 погодився.

Цього ж дня, о 22:00 год, ОСОБА_12 зустрівся із ОСОБА_8 неподалік м. Цішанів Республіки Польща, де фактично отримав вказаний автомобіль з метою оформлення всіх необхідних документів для ввезення на територію України та подальшу передачу для потреб Збройних сил України.

У цей час, в ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , виник протиправний умисел, спрямований на отримання прибутку від незаконного продажу вказаного транспортного засобу на території міста Івано-Франківська.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою спільно із ОСОБА_4 , 20.08.2022 повідомив ОСОБА_13 , який здійснював пошук транспортного засобу для потреб Збройним силам України, про те, що у нього є для продажу транспортний засіб, зокрема швидка медична допомога, яку він пригнав із Швеції, та скинув йому фотознімки у соціальній мережі «WhatsApp». Надалі, 23.08.2022, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_13 про те, що приїхав вказаним автомобілем на територію України, після чого матиме змогу її продати.

У подальшому, 25.08.2022 о 14 год 55 хв, ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізуючи спільний умисел на отримання прибутку шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги, з корисливих мотивів, з метою спільного збагачення, не зважаючи на заборону продажу гуманітарної допомоги та обов`язок безоплатної передачі такої допомоги одному із військових формувань, здійснив продаж ОСОБА_13 та ОСОБА_11 транспортного засобу марки «Mersedes-Benz Ambulance», 2009 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , жовтого кольору, який ввезений на територію України в якості гуманітарної допомоги, за грошові кошти у загальній сумі 7 200 євро, що згідно курсу НБУ станом на 25.08.2022 становить 261 360 гривень.

Внаслідок здійснення протиправної діяльності щодо реалізації гуманітарної допомоги, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 отримали прибуток на загальну суму 466 015 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, тобто у продажі товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому в значному розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану.

26серпня 2022року о14:50год ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

27 серпня 2022 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_14 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 22.10.2022 включно та визначено розмір застави в межах 600 (шестисот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1 488 600 гривень.

На підставі постанови керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_15 від 17.10.2022, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022091010000610 продовжено до трьох місяців, тобто до 26.11.2022 року.

19 жовтня 2022 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_16 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 до 25.11.2022 включно та визначено розмір застави в межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1 040 000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_17 у справі № 344/14462/22 від 17.11.2022, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 12022091010000610 від 06.05.2022 продовжено до 5-ти місяців, тобто до 26.01.2023 року.

З метою закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні необхідно виконати низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема завершити виконання судових товарознавчих, судових комп`ютерно-технічних експертиз, а також судової молекулярно-генетичної експертизи, зняти грифи таємності з матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, у порядку передбаченому Главою 15 КПК України, встановити місце фактичного знаходження та підстави користування транспортними засобами, які ввезені на митну територію України в якості гуманітарної допомоги підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , а також іншими особами та зареєстровані за БО «Міжнародний благодійний фонд «Медична фундація» згідно з інформацією, яка отримана у Львівській та Закарпатській митницях, вилучити та проаналізувати документи щодо руху коштів по банківських платіжних картках підозрюваних та інших осіб, які можливо причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, встановити та допитати в якості свідків інших осіб, яким відома інформація про вчинення кримінального правопорушення, виконати вимоги ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Зазначені слідчі та процесуальні дії, які необхідно провести, мають суттєве значення для судового розгляду, оскільки спрямовані на здобуття доказів, які в подальшому дадуть змогу судді, стороні захисту та стороні обвинувачення повно та об`єктивно дослідити обставини вчинення злочинів, вірно кваліфікувати дії підозрюваних та відповідно прийняти законне, обґрунтоване кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні.

Вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не могли бути проведені чи завершені раніше із об`єктивних причин, оскільки обставинами, що перешкоджали проведенню таких слідчих та процесуальних дій у тримісячний строк є особлива складність кримінального провадження, значна завантаженість експертних установ, які не змогли своєчасно завершити судові експертизи, значна кількість попередньо проведених гласних та негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності підозрюваних, їх аналізі та оцінці.

На теперішній час у сторони обвинувачення немає жодних підстав для зміни чи скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а також за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Зазначено, що відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, заявлені раніше ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, зокрема: п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 7 років та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину; п. 2 - знищити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено всіх фактів вчинення протиправних дій, які полягають у реалізації товарів гуманітарної допомоги, не встановлено місце знаходження та підстави користування транспортними засобами, які ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога; п. 3 - незаконно впливати на свідків та заявників у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 відомо їх повні особисті дані, внаслідок чого може здійснювати фізичний та моральний тиск; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжить надалі реалізовувати товари гуманітарної допомоги, які призначені для потреб Збройних сил України, оскільки на теперішній час ОСОБА_4 не працевлаштований, а отримує грошові кошти виключно через здійснення протиправної діяльності шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги протягом тривалого часу.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та застави не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки враховуючи вищенаведені ризики та характеризуючі дані підозрюваного, вказані запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання встановленим ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов`язань про взяття підозрюваного на поруки.

Перелічені ризики є достатніми для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

На підставі наведеного, просили продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, терміном до 26.01.2023. Визначити розмір застави в межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 040 000 гривень.

Прокурор просив клопотання задоволити з викладених мотивів. Додатково зазначив, що досудове розслідування триває, зокрема необхідно виконати низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у тому числі завершити виконання судових експертиз, встановити та допитати в якості свідків інших осіб, яким відома інформація про вчинення кримінального правопорушення, оскільки відомо про інші автомобілі, які були предметом кримінального правопорушення. Ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати. Застосований запобіжний захід свідчить про свою ефективність. Просив врахувати, що визначений розмір застави є обґрунтованим в контексті специфіки кримінальних правопорушень. Того, що вказані автомобілі швидкої допомоги були передані саме безоплатно на потреби країни. Вартість автомобілів, які є предметом кримінального правопорушення, становить понад 800000 грн. Тому, вважає, що підозрюваним не доведено свого тяжкого матеріального становища для зменшення розміру застави.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, долучив до матеріалів клопотання письмове заперечення із додатками, яке підтримав з підстав, наведених в ньому. Також зазначив, що клопотання прокурора подане без будь-яких підтверджуючих додатків та доводів, зазначені ризики належним чином об`єктивно не підтверджені достатніми та допустимими доказами. Вважає, що жоден із наведених в клопотанні стороною обвинувачення ризик не знайшов свого об`єктивного підтвердження. Просив врахувати, що підозрюваний є самозайнятою особою, яка приймає активну участь в сімейному бізнесі, родина якого займається підприємницькою діяльністю, володіє майном, одружений, має на утриманні малолітню дитину, яка хворіє, в тому числі доглядав онкохворого батька. У зв`язку з наведеним просив у задоволенні клопотанні відмовити, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло та з покладенням обов`язку носити електронний засіб контролю. Разом з тим, просив врахувати, що родина дружини мала відповідний бізнес у Запорізькій області, про що свідчать документи про право власності, однак такий був знищений ворогом.

Подав підготовлене клопотання про взяття підозрюваного на поруки, яке не підписане, зазначивши, що на даний час проводяться збори, відтак відсутній протокол зборів.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Додатково зазначив, що вказаний розмір застави є непосильним, а підозра необґрунтованою. Зазначив, що працював офіційно та середній дохід становив близько 6 000 грн., загальний дохід сім`ї становив 15 000 грн .

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.

Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у межах кримінального провадження № 12022091010000610 від 06.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 1 ст. 263 КК України.

26серпня 2022року о14:50год ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме увчиненні дій, які полягали у продажі товарів гуманітарної допомоги з метою прибутку, вчиненому у значному розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27.08.2022 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 22.10.2022 включно та визначено розмір застави в межах 600 (шестисот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1 488 600 гривень.

Постановою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_15 від 17.10.2022, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022091010000610 продовжено до трьох місяців, тобто до 26.11.2022 року.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.10.2022 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 до 25.11.2022 включно та визначено розмір застави в межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1 040 000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 17.11.2022, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022091010000610 від 06.05.2022 продовжено до 5-ти місяців, тобто до 26.01.2023 року.

Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, яка, зокрема, підтверджується : протоколом огляду та вчення грошових коштів від 25.07.2022 ОСОБА_11 , 25.07.2022 за результатами контролю за вчиненням злочину, за яким було передано відповідні грошові кошти в сумі 5500 грн., протокол добровільної видачі автомобіля марки «Мітцубісі Паджеро» ОСОБА_11 від 25.07.2022, протоколом обшуку від 25.08.2022; протокол про результати контролю за вчинення злочину від 25.08.2022 з приводу огляду автомобіля «Mercedes Ambulance»; протокол огляду та вручення грошових коштів на суму 1200 дол.США ОСОБА_11 та ОСОБА_13 ; протокол добровільної видачі автомобіля «Mercedes Ambulance» від 25.08.2022; постановою про визнання речових доказів від 26.08.2022, щодо вилучених речей за результатами обшуку; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 17.08.2022, від 06.09.2022; протоколами допису свідка ОСОБА_10 від 24.08.2022; заявою ОСОБА_18 від 18.07.2022, за якою ним передано вищевказані для потреб військових формувань та Збройних сил України, отримав такі автомобілі волонтери ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.08.2022, за яким вказує про передачу трьох транспортних засобів через волонтерів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; випискою по БО «МФ «Медична фундація»; протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії «зняття інформації з електронних телекомунікаційний мереж» від 01.08.2022 ( розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_8 за період з 25.06.2022 по 31.07.2022); протоколом за результатами проведення НСРД від 19.09.2022 ( аудіо-відеоконтроль 22.07.2022 відносно ОСОБА_8 ); протоколом огляду речей та документів від 09.11.2022 документації із Закарпатської митниці Державної митної служби України за період з 24.02.2022 по 31.08.2022, де зазначені декларації громадян, що здійснювали переміщення через митний кордон України, серед яких є відомості про ОСОБА_4 , ОСОБА_8 .

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК, також були перевірені слідчим суддею при продовженні вказаного запобіжного заходу.

Питання доведеності чи недоведеності вини у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому можливому майбутньому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, що стосується показів свідків.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваного, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.

Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності припущень слідчого на вказаній стадії кримінального процесу.

Враховуючи конкретні обставини вчинення даного кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність до інкримінованого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

У судовому засіданні прокурором доведено ризики наведені у клопотанні, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 7 років та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину; ризик знищення або приховування будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено всіх фактів вчинення протиправних дій, які полягають у реалізації товарів гуманітарної допомоги, не встановлено місце знаходження та підстави користування транспортними засобами, які ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога; ризик незаконно впливатина свідківта заявниківу цьомуж кримінальномупровадженні,оскільки ОСОБА_4 відомо їхповні особистідані,внаслідок чогоможе здійснюватифізичний таморальний тиск; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження надалі реалізовувати товари гуманітарної допомоги, які призначені для потреб Збройних сил України, оскільки на теперішній час ОСОБА_4 не працевлаштований, а є розумні підозри щодо отримання грошових коштів через здійснення протиправної діяльності шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги.

Разом з тим слід зазначити, що КПК України встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Згідно п. 36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).

Слідчий суддя бере до уваги особу підозрюваного : є молодого віку, притягався до кримінальної відповідальності за ч.4 ст.187, ч.2 ст.115 КК України, був засуджений, судимість не погашена, має постійне місце проживання та сім`ю, він, його дружина, дитина та батько мають поганий стан здоров`я, потребують остійного лікування, до взяття під варту офіційно не працював, зі слів був менеджером з продажу автозапчастин. Разом з тим, слідчий суддя враховує, що такі обставини також існували на момент застосування запобіжного заходу.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Однак, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема завершити виконання призначених судових товарознавчих, судових комп`ютерно-технічних експертиз, а також судової молекулярно-генетичної експертизи (постанови про призначення таких надано), зняти грифи таємності з матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, у порядку передбаченому Главою 15 КПК України, встановити місце фактичного знаходження та підстави користування транспортними засобами, які ввезені на митну територію України в якості гуманітарної допомоги підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , а також іншими особами та зареєстровані за БО «Міжнародний благодійний фонд «Медична фундація» згідно з інформацією, яка отримана у Львівській та Закарпатській митницях, вилучити та проаналізувати документи щодо руху коштів по банківських платіжних картках підозрюваних та інших осіб, які можливо причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, встановити та допитати в якості свідків інших осіб, яким відома інформація про вчинення кримінального правопорушення, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Твердження сторони захисту про те, що слідство проводиться із зволіканням, як наслідок зумовлює продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому захисником заявлялися усні клопотання про слідчі дії, зокрема про одночасний допит підозрюваних у даному кримінальному провадженні, однак такі були проігноровані. Не може бути належним, адже існує кримінально-процесуальний механізм щодо подачі відповідних скарг за наявних для того підстав щодо недотримання розумних строків проведення досудового розслідування.

Відтак надано як стороні обвинувачення, так і стороні захисту відповідні процесуальні інструменти для реалізації принципу змагальності у кримінальному проваджені. Суб`єктивна позиція сторони захисту щодо порядку проведення кримінального провадження не свідчить про неефективність досудового розслідування з урахуванням також існуючої таємниці досудового розслідування та специфікою саме даного кримінального провадження, об`єм слідчих (розшукових) дій, процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів, їх аналіз, процес їх розтаємнення. Крім того, слідчий є самостійний у здійсненні досудового розслідування, а порядок оскарження його дій, як вже зазначено вище чітко передбачений КПК України.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

При цьому слідчий суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Клопотання про взяття на поруки, слідчий суддя не приймає до уваги у зв`язку з його невідповідністю вимогам закону.

Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під ватрою закінчується 25.11.2022, при цьому строк досудового розслідування продовжено до 26.01.2023 за необхідністю, ризики продовжують існувати, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 21 січня 2023 року.

Разом з тим, зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, покарання у разі визнання підозрюваного винним за ч.3 ст.201-2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З даного клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, тобто у продажі товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому в значному розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану, інкримінується зайняття діяльністю протягом тривалого часу, що сприяло потенційній можливості акумулювати велику частину грошових коштів та інших товарно-матеріальних цінностей, які ввезені на територію України як товари гуманітарної допомоги.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.10.2022 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 до 25.11.2022 включно та зменшено розмір застави в межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1 040 000 гривень, яку не внесено.

Твердження сторони захисту про те, що неможливість сплати такої застави з моменту її визначення свідчить про її непосильність, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки свідчить про ситуативну форму захисту, враховуючи, що такий розмір вже було зменшено.

Разом з тим, слідчий суддя враховує увагу на те, що дії, з приводу яких ОСОБА_4 , який є волонтером, оголошено підозру, вчинено в умовах введеного в державі воєнного стану, такі дії в цілому пов`язані з волонтерською діяльністю, як окремим фронтом боротьби з агресором, що в свою чергу підриває довіру суспільства до волонтерського руху, формує негативну думку щодо українського волонтерства у міжнародних та національних благодійників, підриває довіру може відбити бажання подальшої допомоги та призвести до негативних наслідків, не сприятиме перемозі над ворогом.

Такі інкриміновані дії дискредитують чесних і порядних волонтерів, які часто, ціною власного життя доставляють допомогу військовослужбовцям на передову лінію.

Дії, з приводу яких оголошено підозру, є бажаними для ворога, з яким сьогодні бореться Україна, оскільки дають йому можливість паплюжити волонтерський рух України.

В даному випадку слідчий суддя також зауважує, що визначений розмір застави має бути превентивним фактором як для підозрюваного, так і для всіх інших «псевдоволонтерів», та мати своїм наслідком відбиття бажання займатися незаконною діяльністю.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя не знаходить підстав для зменшення застави. Відтак, слід залишити раніше визначений розмір застави - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 040 000 гривень. Разом з тим, у випадку сплати застави на підозрюваного, слід покласти, передбачені у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена, оскільки такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулювати соціальну поведінку.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 21 січня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».

Залишити раніше визначений розмір - 400 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 040 000 (один мільйон сорок тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного у випадку звільнення з місць позбавлення волі на строк до 21 січня 2023 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 23 листопада 2022 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_22