Ухвала

від 08.12.2022 по справі 344/14537/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/14537/22

Провадження № 11-сс/4808/394/22

Категорія ст. 183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеннямрозміру заставищодо підозрюваного ОСОБА_7 в кримінальному провадженні № 12022091010000610 за ч. 3 ст. 201-2, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Захисник ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вважає ухвалу слідчого судді про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами. Зазначає, що ОСОБА_7 має малолітню дитину, одружений, має міцні соціальні зв`язки, родина ОСОБА_10 з 2014 року займалась волонтерством.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року клопотання задоволено, продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування до 21 січня 2023 року включно, визначено заставу в сумі 400 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 040 000 (один мільйон сорок тисяч) гривень.

Слідчий суддя обґрунтував прийняте рішення тим, що наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину. Стороною обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які, в свою чергу, перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховував вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 вказаного злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, те, що він притягався до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 115 КК України, був засуджений, судимість не погашена, має постійне місце проживання та сім`ю, він, його дружина, дитина та батько мають поганий стан здоров`я, потребують остійного лікування, до взяття під варту офіційно не працював, зі слів був менеджером з продажу автозапчастин. Враховуючи наведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 25 листопада 2022 року, дійшов висновку, що клопотання необхідно задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 26 січня 2023 року включно. Враховуючи тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, наявні в кримінальному провадженні докази його участі у ньому, зважаючи на доведені в судовому засіданні ризики, слідчий суддя не вбачав підстав для зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

В судовому засіданні апеляційного суду:

- підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 просили задовольнити апеляційну скаргу;

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає її безпідставною.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що саме рішення слідчого судді про продовження строку тримання під вартою з визначення розміру застави є предметом апеляційного оскарження, у зв`язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку судовим рішенням, які вже набули законної сили та виконані у повному обсязі, зокрема про обрання запобіжного заходу.

Так, 23 листопада 2022 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 січня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування із визначенням застави в межах 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 040 000 (один мільйон сорок тисяч) гривень (том 1, а.п. 249-255).

Перевіривши доводиапеляційної скарги,суд апеляційноїінстанції погоджується з висновком слідчого судді про необхідність продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Суд апеляційної інстанції враховує приписи ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини відносно обмеження права на свободу і особисту недоторканість та щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

За змістом ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На думку суду апеляційної інстанції, задовольняючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя, правильно послався на обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.201-2 КК України.

26 серпня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, - продажі товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому в значному розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану (том 1, а.п. 14-19).

Санкція ч. 3 ст. 201-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, відповідно таке кримінальне правопорушення згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Факти та інформація, яка вбачається з сукупності зібраних у кримінальному провадженні доказів у їх взаємозв`язку, - з протоколу огляду та вчення грошових коштів від 25.07.2022 ОСОБА_11 , 25.07.2022 за результатами контролю за вчиненням злочину, за яким було передано відповідні грошові кошти в сумі 5500 грн.; протоколу добровільної видачі автомобіля марки «Мітцубісі Паджеро» ОСОБА_11 від 25.07.2022; протоколу обшуку від 25.08.2022; протоколу про результати контролю за вчинення злочину від 25.08.2022 з приводу огляду автомобіля «Mercedes Ambulance»; протоколу огляду та вручення грошових коштів на суму 1200 дол.США ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; протокол добровільної видачі автомобіля «Mercedes Ambulance» від 25.08.2022; постановою про визнання речових доказів від 26.08.2022, щодо вилучених речей за результатами обшуку; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 17.08.2022, від 06.09.2022; протоколами допису свідка ОСОБА_13 від 24.08.2022; заявою ОСОБА_14 від 18.07.2022, за якою ним передано вищевказані для потреб військових формувань та Збройних сил України, отримав такі автомобілі волонтери ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 24.08.2022, за яким вказує про передачу трьох транспортних засобів через волонтерів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; випискою по БО «МФ «Медична фундація»; протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії «зняття інформації з електронних телекомунікаційний мереж» від 01.08.2022 (розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_19 за період з 25.06.2022 по 31.07.2022); протоколом за результатами проведення НСРД від 19.09.2022 (аудіо-відеоконтроль 22.07.2022 відносно ОСОБА_19 ); протоколом огляду речей та документів від 09.11.2022 документації із Закарпатської митниці Державної митної служби України за період з 24.02.2022 по 31.08.2022, де зазначені декларації громадян, що здійснювали переміщення через митний кордон України, серед яких є відомості про ОСОБА_7 , ОСОБА_19 та інших, після їх дослідження та оцінки щодо пред`явленої підозри, є достатніми для висновку про те, що ОСОБА_7 міг вчинити таке правопорушення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що слідчий суддя досліджує обставини злочину лише щодо пред`явленої підозри, після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування ще триває, встановлюються нові фактичні дані, перевіряються обставини.

Суд апеляційної інстанції вважає, що сукупність відомостей, які були встановлені під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, давали підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку мають місце ризики здійснити підозрюваним ОСОБА_7 дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається орган досудового розслідування, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 7 років та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину;

- п. 2 - знищити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено всіх фактів вчинення протиправних дій, які полягають у реалізації товарів гуманітарної допомоги, не встановлено місце знаходження та підстави користування транспортними засобами, які ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків та заявників у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 відомо їх повні особисті дані, внаслідок чого може здійснювати фізичний та моральний тиск;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжить надалі реалізовувати товари гуманітарної допомоги, які призначені для потреб Збройних сил України, оскільки на теперішній час ОСОБА_7 не працевлаштований, а отримує грошові кошти виключно через здійснення протиправної діяльності шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги протягом тривалого часу.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновок про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею зроблено в результаті аналізу сукупності даних про подію кримінального правопорушення, відомостей, що характеризують особу підозрюваного, його поведінку під час досудового розслідування, інших обставин по кримінальному провадженню, оцінки доводів прокурора.

Ризики, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, з моменту застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та продовжують існувати до теперішнього часу.

Не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду доводи сторони захисту про те, що слідчий суддя не врахував обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, оскільки, як підтверджує суть та зміст оскарженого рішення слідчим суддею враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 зазначеного вище злочину, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, характеризуючі особу підозрюваного дані, відомі на час розгляду клопотання, про його вік, сімейний та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, наявність дитини, розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється.

Прокурор пояснив, що завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою перешкоджали значна завантаженість експертної установи, яка не змогла своєчасно завершити судові експертизи, значна кількість попередньо проведених першочергових невідкладних слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій, процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності, їх аналізі та оцінці, значна територія проведення зазначених дій, процесуальні порядки отримання дозволів на проведення слідчих дій, які обмежують конституційні права та свободи громадян.

На даний час стороною обвинувачення доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти відповідним ризикам, та, що у разі відмови у задоволенні клопотання про продовження строку такого запобіжного заходу, застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, існує значна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_7 порушуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

Більш того, стороною захисту не наведено, як змінилися обставини, які були взяті до уваги при обранні запобіжного заходу, які нові обставини виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню виникненню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя правильно задовольнив клопотання про продовження строку запобіжного заходу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що при вирішенні питання про необхідність тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 необхідно враховувати наявність конкретного суспільного інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме прав людини та основоположних свобод та здоров`я людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю згідно до ст. 3 Конституції України.

При цьому, слідчим суддею ОСОБА_7 визначено запобіжний захід альтернативний триманню під вартою - заставу в сумі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, в тому числі щодо злочину.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2, ч. 1 ст. 263 КК України, в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 182 КПК України.

Слідчий суддя, визначаючи розмір застави взяв до уваги необхідність обрання запобіжного заходу обумовленого підозрою ОСОБА_7 у вчиненні такого кримінального правопорушення, його обставини, тяжкість кримінального правопорушення, в якому його підозрюють, та суворість покарання за такі дії, наявні з матеріалів клопотання дані про особу підозрюваного, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та інші обставини, які враховуються згідно з ст. 178 КПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді про необхідність визначення застави - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки вважає такий розмір застави пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставин кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, а також достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_7 як підозрюваним, покладених на нього обов`язків, таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, суд апеляційної інстанції не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином,під часапеляційного розглядуне знайшлисвоє підтвердженнядоводи сторонизахисту,тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 12, 176-178, 182, 183, 194, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Івано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті від23листопада 2022року пропродовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою звизначенням розмірузастави ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4