Рішення

від 22.11.2022 по справі 286/3564/21

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/3564/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Агротрейд» про усунення перешкод у користуванні майном, повернення земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права оренди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Левківський Сергій Васильович, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз», в якому просить усунути перешкоди користування позивачем земельними ділянками розміром 0,6961 га та 1,6171 га, що знаходяться на території колишньої Слобідської сільської ради Овруцького району, кадастрові номери 1824287001:18:000:0023 та 1824287001:17:000:0009 відповідно, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину від 18 серпня 2021 року, шляхом повернення земельних ділянок; скасувати рішення державного реєстратора Коростенського районного управління юстиції Житомирської області № 233442460 та № 23342079 від 03.08.2015 року про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок розміром 0,6961 га та 1,6171 га, що знаходяться на території колишньої Слобідської сільської ради Овруцького району, кадастрові номери 1824287001:18:000:0023 та 1824287001:17:000:0009 відповідно, орендар ТОВ «Благодійний союз»; скасувати державну реєстрацію права оренди земельних ділянок розміром 0,6961 га та 1,6171 га, що знаходиться на території колишньої Слобідської сільської ради Овруцького району, кадастрові номери 1824287001:18:000:0023 та 1824287001:17:000:0009 відповідно, орендар ТОВ «Благодійний союз», шляхом припинення права оренди, мотивуючи тим, що спірні земельні ділянки він успадкував після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; договори оренди цих земельних ділянок зареєстровані у 2015 році, тобто після смерті матері, однак, ні вона, ні позивач, ніяких договорів з відповідачем не укладали і не могли укласти.

Ухвалою суду від 14.07.2022 року замінено первісного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз», код ЄДРПОУ 43051760, належним відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Агротрейд», код ЄДРПОУ 35893156.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав, будучи належно повідомленим, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, клопотань не заявляв.

Представник позивача подав заяву, в якій просить провести судовий розгляд без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.

Тому, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 , є власником земельних ділянок площею 0,6961 га та 1,6171 га, що знаходяться на території колишньої Слобідської сільської ради Овруцького району Житомирської області, кадастрові номери 1824287001:18:000:0023 та 1824287001:17:000:0009 відповідно, які він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину від 18.08.2021 року та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.08.2021 року.

Бажаючи розпорядитися належними йому земельними ділянками, позивач виявив, що на ці земельні ділянки у 2015 році зареєстровано право оренди за ТОВ «Благодійний союз», код ЄДРПОУ 35893156. Останнє згодом було перейменовано у ТОВ «Схід-Агротрейд», код ЄДРПОУ 35893156, - відповідач у справі.

Зокрема, як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.10.2021 року, щодо земельних ділянок площею 0,6961 га, кадастровий номер 1824287001:18:000:0023 та площею 1,6171 га, кадастровий номер 1824287001:17:000:0009, державним реєстратором Коростенського міськрайонного управління юстиції Васянович Т.В. на підставі договорів оренди, виданих 15.05.2015 року ТОВ «Благодійний союз», 30.07.2015 року проведено державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки на строк 10 років і внесено запис на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.08.2015 року, індексні номери 23342460, 23342079 відповідно, згідно з якими орендарем є ТОВ «Благодійний союз», ЄДРПОУ 35893156, а орендодавцем ОСОБА_2 .

Проте, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Відтак, померла особа не могла укласти 15.05.2015 року з ТОВ «Благодійний союз» договори оренди земельних ділянок та підписати їх.

Відповідно до частини 2 статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Тобто, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Однак, такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Вищенаведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року № 145/2047/16-ц.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду, як від 16 червня 2020 року № 145/2047/16-ц, так і від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Судом встановлено обставину того, що спірні договори оренди земельних ділянок спадкодавець позивача не підписувала та, відповідно, істотних умов цих договорів не погоджувала, а відтак їх не укладала.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року № 145/2047/16-ц констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року № 145/2047/16-ц (пункт 7.27), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)). За таких обставин Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року № 145/2047/16-ц вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

З огляду на викладене в сукупності, позовні вимоги слід задоволити повністю.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2724 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Агротрейд» (колишнє найменування ТОВ «Благодійний союз»), код ЄДРПОУ 3589315, усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками площею 0,6961 га, кадастровий номер 1824287001:18:000:0023 та площею 1,6171 га, кадастровий номер 1824287001:17:000:0009, що знаходяться на території колишньої Слобідської сільської ради Овруцького району Житомирської області, та повернути їх ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Скасувати рішення державного реєстратора Коростенського районного управління юстиції Житомирської області Васянович Т.В. від 03.08.2015 року індексний номер 233442460 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,6961 га, кадастровий номер 1824287001:18:000:0023, що знаходиться на території Слобідської сільської ради Овруцького району Житомирської області, орендар ТОВ «Благодійний союз», код ЄДРПОУ 3589315, орендодавець ОСОБА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,6961 га, кадастровий номер 1824287001:18:000:0023, що знаходяться на території Слобідської сільської ради Овруцького району Житомирської області, орендар ТОВ «Благодійний союз», код ЄДРПОУ 3589315, орендодавець ОСОБА_2 , та припинити право оренди.

Скасувати рішення державного реєстратора Коростенського районного управління юстиції Житомирської області Васянович Т.В. від 03.08.2015 року індексний номер 23342079 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 1,6171 га, кадастровий номер 1824287001:17:000:0009, що знаходиться на території Слобідської сільської ради Овруцького району Житомирської області, орендар ТОВ «Благодійний союз», код ЄДРПОУ 3589315, орендодавець ОСОБА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,6171 га, кадастровий номер 1824287001:17:000:0009, що знаходяться на території Слобідської сільської ради Овруцького району Житомирської області, орендар ТОВ «Благодійний союз», код ЄДРПОУ 3589315, орендодавець ОСОБА_2 , та припинити право оренди.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.11.2022 року.

Суддя: В. І. Вачко