Ухвала

від 17.11.2022 по справі 920/277/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.11.2022Справа № 920/277/22Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші"

2) Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1

про визнання незаконними та скасування рішень, припинення права оренди

Представники учасників справи:

від позивача: Іванова О.І.;

від відповідача-1: Рибак Я.В.;

від відповідача-2: Коваленко А.С.;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Суми-Агро» (позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розсоші» (відповідач-1) та Реєстраційної служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області (відповідач-2) відповідно до якого просить суд:

-визнати незаконними та скасувати рішення індексний № 8825868 від 23.02.2015 та індексний № 8825685 від 23.02.2015, прийняті Реєстраційною службою Великописарівського районного управління юстиції Сумської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,1393 га за кадастровим номером 5921281700:12:004:0048 та земельної ділянки площею 2,1393 га за кадастровим номером 5921281700:12:002:0049, на підставі договорів оренди землі б/н, укладених між орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Розсоші» та орендодавцем ОСОБА_2 ;

-припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Розсоші» право оренди земельних ділянок за кадастровим номером 5921281700:12:002:0048 площею 2,1393 га та кадастровим номером 5921281700:12:004:0049 площею 2,1393 га, які розташовані на території Добрянської сільської ради.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.07.2022 замінено відповідача у справі - Реєстраційну службу Великописарівського районного управління юстиції Сумської області на належного відповідача - Міністерство юстиції України, матеріали справи № 920/277/22 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

01.08.2022 матеріали справи № 920/277/22 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2022 суд прийняв справу до розгляду та постановив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.09.2022.

16.08.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залучення третьої особи, заява про застосування строку позовної давності та відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.08.2022 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

23.08.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України.

08.09.2022 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 , підготовче засідання відкладено на 03.11.2022.

27.09.2022 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

29.09.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

24.10.2022 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення по справі та заява про застосування строку позовної давності.

24.10.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача-1 зазначив, що зважаючи на характер правовідносин у цій справі та суб`єктний склад, даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

31.10.2022 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи та заперечення на заяву про застосування строку позовної давності.

У судовому засіданні 03.11.2022 розгляд справи відкладено на 17.11.2022.

Розглянувши у судовому засіданні 17.11.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Статтею 124 Конституції України унормовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ст. 5, 7, 8 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто, сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Зазначений правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Отже, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Водночас за змістом ч. 1 ст. 19 Цивільного-процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацію громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та із цивільним оборотом земельних ділянок, ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Як убачається з предмета і підстав позову, заявлених позивачем, останній взяв в оренду у власника (фізичної особи) земельні ділянки. Під час дії договору оренди, як стверджує позивач, фізичною особою (власником, орендодавцем) укладено договір з відповідачем-1 про надання йому права користування цими ж самими земельними ділянками.

Державним реєстратором зареєстровано за відповідачем-1 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Розсоші") право користування вже орендованими позивачем земельними ділянками. Внаслідок цього було допущено одночасне існування державної реєстрації декількох прав оренди на одні й ті самі земельні ділянки, чим порушено права позивача на орендовані земельні ділянки.

Отже, позивач звернувся до суду за захистом свого права користування земельними ділянками, яке було порушено власником цих земельних ділянок (третьою особою) та відповідачем-1 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Розсоші"), шляхом укладення ними договору про надання права користування цими ж самими земельними ділянками.

Оскільки позивач оспорює спільні дії власника цих земельних ділянок (третьої особи) та відповідача-1, то предмет спору, як і результат його вирішення, безпосередньо стосується прав і обов`язків не тільки відповідача-1, а й фізичної особи - власника земельних ділянок.

Отже, належними сторонами справи у цьому спорі є позивач, відповідач-1 та власник земельних ділянок.

Зазначений власник земельних ділянок ( ОСОБА_1 ) є фізичною особою, яка не має статусу підприємця, що сторонами не заперечується.

Саме з цих підстав справа у цьому спорі не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України та має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Неоспорювання позивачем дій третьої особи (власника земельних ділянок) не може бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків цієї фізичної особи і спір у позивача виник саме із власником земельних ділянок як орендодавцем.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 657/33/19.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 175 і п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі та суб`єктний склад, та враховуючи висновки Верховного Суду, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає вирішенню не в порядку господарського судочинства, а у порядку цивільного судочинства.

Аналогічної правової позиції дотримується Північний апеляційний господарський суд у постанові від 15.09.2022 у справі № 925/887/20 та постанові від 10.11.2022 у справі № 925/1573/20.

Керуючись ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" про закриття провадження у справі № 920/277/22 - задовольнити.

2.Закрити провадження у справі № 920/277/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" та Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, припинення права оренди.

Ухвала набирає законної сили 17.11.2022 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 22.11.2022.

Суддя С. В. Стасюк