Постанова

від 16.11.2022 по справі 914/426/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 914/426/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМ-Ресурс»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 (головуючий суддя Кравчук Н. М., судді: Матущак О. І., Скрипчук О. С.) та рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2021 (суддя Галамай О. З.) у справі

за позовом Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМ-Ресурс»

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

прокурора - Савицької О. В.

СУТЬ СПОРУ

1. 23.11.2004 між Трускавецькою міською радою (далі - Трускавецька міськрада, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМ-Ресурс» (далі - ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс», відповідач) укладено договір оренди землі (далі - договір оренди).

2. Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури (далі - прокурор) стверджує, що наявні підстави для розірвання вказаного договору, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, не сплачує орендну плату, тому прокурор звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

3. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін. ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

4. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

5. У лютому 2021 року прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Трускавецької міськради з позовом до ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

6. Позов мотивований систематичним порушення відповідачем умов договору оренди, укладеного між Трускавецькою міськрадою та ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс», в частині своєчасного внесення орендної плати.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

7. 23.11.2004 між Трускавецькою міськрадою (орендодавець) та ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» (орендар) на підставі рішення Трускавецької міськради від 19.11.2004 № 417 було укладено договір оренди.

8. Відповідно до пунктів 1, 2 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування з метою несільськогосподарського використання земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового комплексу, який знаходиться в м. Трускавці Львівської області на вул. Бориславській, загальною площею 8,1748 га.

9. Пунктом 8 договору оренди сторони узгодили, що договір укладено на 25 років до 19.11.2029.

10. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 23.11.2004 земельна ділянка загальною площею 8,1748 га, що розташована в м. Трускавці на вул. Бориславській, була передана орендарю.

11. У подальшому Трускавецькою міськрадою та відповідачем неодноразово укладались додаткові договори про внесення змін до договору оренди, а саме: 14.04.2005, 15.09.2006, 17.04.2008 та 21.11.2008, якими внесено зміни та викладено у новій редакції пункти 1, 2, 4, 5, 9, 11, 14- 16, 29- 31 договору оренди.

12. Додатковим договором від 21.11.2008 про внесення змін до договору оренди було визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування з метою несільськогосподарського використання земельну ділянку для іншої комерційної діяльності (будівництво та обслуговування готельно-відпочинкового комплексу) та для прибережних захисних смуг озера. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, землі водного фонду (пункт 2.4 додаткового договору від 21.11.2008).

13. Останні зміни до договору оренди внесено на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 у справі № 914/348/15.

14. Указаним рішенням суду було викладено пункти 5, 9, 11 договору оренди в такій редакції:

- «п. 5. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області від 14.02.2015 № 910, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13 708 322,12 грн ( за 1 кв. м 167,69 грн)»;

- «п. 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за земельну ділянку у розмірі 3% (три) від нормативної грошової оцінки землі та становить 411 249,60 грн в місяць»;

- «п. 11. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на поточний рахунок власника землі (орендодавця): одержувач УДКС у м. Трускавець банк, м. Трускавець, р/р № 33214812700018, банк одержувач ГУДКСУ у Львівській області, ЗКПО 37835447, МФО 825014, код платежу 13050200».

15. Листом від 29.12.2020 № 18/29-2138/1, наданим на запит прокуратури, Трускавецька міськрада просила прокурора вжити заходи представницького характеру щодо стягнення заборгованості зі стягнення орендної плати та повернення земельної ділянки в розпорядження Трускавецької територіальної громади по земельній ділянці загальною площею 8,1748 га, що розташована в м. Трускавці на вул. Бориславській, використовується ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» на підставі договору оренди землі. У цьому листі зазначено, що згідно з інформацією з Трускавецької Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області станом на 01.10.2020 заборгованість зі сплати орендної плати становить 364 370, 04 грн. Станом на 01.12.2020 заборгованість не погашена. Орендарю неодноразово направлялись листи-вимоги щодо погашення зазначеної заборгованості, внесення змін до договору оренди у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки та з повідомленнями про наявність у міськради права на дострокове розірвання зазначеного договору в односторонньому порядку (листи від 17.03.2020 № 18/16-536/1, від 20.10.2020 № 18/16-1701/1, від 29.12.2020 № 18/16-2134/1).

16. Згідно з наданою на запит прокурора інформацією Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області) у листі від 16.01.2021 № 189/5/13-01-13-03-12 станом на 01.01.2021 у ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» обліковується податковий борг з орендної плати за землю на суму 364 370, 04 грн.

17. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 380/8846/20 задоволено позов ГУ ДПС у Львівській області до ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю на суму 364 370, 04 грн.

18. 19.01.2021 прокурор звернувся до Трускавецької міськради з листом № 04-27-158вих-21, в якому, керуючись статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», просив з метою вирішення питання щодо застосування заходів представницького характеру з боку місцевої прокуратури шляхом стягнення з ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» заборгованості зі сплати орендної плати землі у сумі 364 370,04 грн, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки у комунальну власність в строк до 22.01.2021 надати інформацію про те: чи наявна на даний час у ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» заборгованість з орендної плати за землю (більше 3 місяців поспіль), чи надходили від ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» (її уповноваженої особи) на рахунок Трускавецької міськради (виконавчого комітету Трускавецької міськради) кошти зі сплати орендної плати за землю площею 8,1748 га на вул. Бориславській у м. Трускавці упродовж 2019- 2020 років, надавши їх з розбивкою про суму надходжень за кожен місяць, долучивши копії підтверджуючих документів.

19. За результатами розгляду вказаного листа прокурора Трускавецька міськрада листом від 22.01.2022 № 18/29-123/1 зазначила, що згідно з інформацією Трускавецької Державної податкової інспекції Дрогобицького управління ГУ ДФС у Львівській області ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» самостійно подано податкову декларацію з плати за землю на 2019 рік засобами електронного зв`язку, де нараховано річну суму орендної плати в розмірі 624 680,61 грн з помісячною розбивкою по 52 056,72 грн. Станом на 01.01.2021 заборгованість з орендної плати становить 364 370,04 грн. Сплата орендної плати у 2019 році - 312 340,29 грн (нараховано 572 623,89 грн). Сплата орендної плати у 2020 році - 0,00 грн. З огляду на викладене Трускавецька міськрада просила вжити заходи представницького характеру щодо захисту інтересів Трускавецької територіальної громади стосовно розірвання договору оренди із зазначеним орендарем та повернення земельної ділянки в розпорядження Трускавецької територіальної громади.

20. 16.02.2021 прокурор листом № 04-27-630вих-21 повідомив Трускавецьку міськраду про те, що заступником керівника Дрогобицької місцевої прокуратури на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру» підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Трускавецької міськради до ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки площею 8,1748 га на вул. Бориславській у м. Трускавці, яку буде скеровано до Господарського суду Львівської області.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

21. Господарський суд Львівської області рішенням від 02.09.2021 позов задовольнив.

22. Західний апеляційний господарський суд постановою від 19.04.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2021 залишив без змін.

23. Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» допущено систематичне порушення взятих на себе зобов`язань за договором оренди, укладеного між Трускавецькою міськрадою та відповідачем, в частині невнесення орендної плати упродовж 2020 року, що свідчить про істотне порушення умов договору оренди, тому наявні правові підстави для розірвання спірного договору оренди.

24. Суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки визнано обґрунтованою вимогу про розірвання договору оренди землі, то вимога про повернення земельної ділянки є похідною, тому також підлягає задоволенню.

25. Щодо обґрунтованості представництва прокурором інтересів держави при зверненні із позовною заявою суди вказали, що порушення інтересів держави полягає в користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї в обсязі та у строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам, підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому. При цьому судами встановлено дотримання прокурором при зверненні до суду статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та невжиття міськрадою належних заходів для здійснення захисту інтересів територіальної громади.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26. У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» (скаржник), в якій скаржник просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2021 скасувати, справу направити на новий розгляд.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги і заперечень на неї

27. Підставою касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

28. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 26.02.2019 у справі № 920/284/18, від 03.04.2019 у справі № 909/63/18, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 31.07.2019 у справі № 916/2914/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) у подібних правовідносинах.

29. ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» вважає, що прокурором не дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», в частині попереднього, до звернення до суду повідомлення про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

30. Скаржник також вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

31. У відзиві на касаційну скаргу Львівська обласна прокуратура зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено дотримання прокурором при зверненні до суду приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та невжиття міськрадою належних заходів для здійснення захисту інтересів територіальної громади.

32. Крім того, зауважує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (у даному випадку - суду).

33. З урахуванням викладеного Львівська обласна прокуратура просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

34. У судовому засіданні прокурор виклала заперечення щодо касаційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.

35. Трускавецька міськрада правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

36. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

38. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

39. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

40. Наведена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

41. Суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

42. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент подання позову) визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина друга). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1, 2 частини третьої).

43. При цьому прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (абзац 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

44. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, вказала, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

45. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

46. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

47. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

48. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

49. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

50. Звертаючись із цим позовом до суду, прокурор на обґрунтування підстав представництва інтересів держави зазначив про те, що органами прокуратури встановлено порушення інтересів Трускавецької міськради, яке полягає в користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї в обсязі та у строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам, підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.

51. Суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали справи містять листування прокуратури та позивача, в яких зазначено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-вимогами щодо погашення заборгованості, про необхідність внесення змін до договору оренди та дострокового розірвання договору в односторонньому порядку (листи від 17.03.2020 № 18/16-536/1, від 20.10.2020 № 18/16-1704/1, 29.12.2020 № 29.12.2020 № 18/16-2134/1), проте відповідач не сплатив заборгованість.

52. Суди також встановили, що у листах від 29.12.2020 № 18/29-2138/1, від 22.01.2022 № 18/29-123/1 позивач просив прокуратуру вжити заходів представницького характеру з метою стягнення заборгованості та дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

53. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у розумінні Закону України «Про прокуратуру» Трускавецька міськрада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Тобто, усвідомлюючи порушення інтересів держави у сфері земельного законодавства, уповноважений суб`єкт владних повноважень, який наділений відповідними повноваженнями, у спірних правовідносинах не вчинив жодних дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту.

54. 16.02.2021 Дрогобицька місцева прокуратура скерувала на адресу Трускавецької міськради лист, в якому повідомила, що прокуратурою відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом подання позову до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Трускавецької міськради.

55. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що, звертаючись до суду з цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 Господарського процесуального кодексу України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

56. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що часовий проміжок, який минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Критерій «розумності», який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників відносять, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 910/3158/19). Подібні правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 927/468/20, від 23.02.2021 у справі № 923/496/20.

57. Отже, оскільки правові висновки, викладені у наведених постановах Верховного Суду, були враховані судами попередніх інстанцій, доводи скаржника в цій частині не містять виключного випадку для касаційного перегляду судових рішень.

58. Тому суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення відповідно до правових висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, що у розумінні пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі № 914/426/21 за касаційною скаргою ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2021 з підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

59. Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі.

60. У касаційній скарзі ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» також посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, згідно з якими обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. А відсутність у такому випадку законних підстав для представництва інтересів держави свідчить про з`явлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 26.02.2019 у справі № 920/284/18, від 03.04.2019 у справі № 909/63/18, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 31.07.2019 у справі № 916/2914/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).

61. Щодо вказаних доводів скаржника суд касаційної інстанції зазначає таке.

62. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) уточнила висновки, зроблені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, та зазначила, що якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

63. При цьому слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Таким же чином підлягають врахуванню при вирішенні спору й інші постанови Верховного Суду.

64. Отже, наведені ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» доводи є необґрунтованими.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

65. Підставою касаційного оскарження також є пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

66. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

67. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

68. Щодо наведених доводів ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» суд касаційної інстанції зазначає таке.

69. За матеріалами справи ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» на рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2021, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.01.2022.

70. Ухвалами від 18.01.2022, від 14.02.2022 розгляд апеляційної скарги було призначено на 08.02.2022, 15.03.2022 відповідно.

71. При цьому 17.01.2022, 07.02.2022, 10.03.2022 ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» подавало клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

72. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022 розгляд справи було відкладено на 19.04.2022, попереджено учасників справи про те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.

73. Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

74. Відповідно до наявного у матеріалах справи списку розсилки поштової кореспонденції копію ухвали від 15.03.2022 було направлено відповідачу 24.03.2022 за вказаною ним в апеляційній скарзі адресою.

75. Частиною першою статті 43 Господарського кодексу України, серед іншого, визначено, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

76. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, більш того, якщо провадження у справі, у тому числі апеляційне чи касаційне, відкрито за їх заявою/скаргою.

77. Щодо цього суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

78. Враховуючи конкретні обставини цієї справи, вимоги процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини, Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6, від 28.07.2022 у справі № 910/17303/18).

79. За матеріалами справи вбачається, що судом апеляційної інстанції ухвали про розгляд цієї справи, в тому числі від 15.03.2022, надсилалися ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» рекомендованим листом з повідомленням про вручення на ту адресу, яка була вказана ним при подачі апеляційної скарги.

80. Таким чином, вищенаведені обставини, що підтверджуються матеріалами справи, свідчать про належне та таке, що відповідає вимогам процесуального закону, повідомлення відповідача про час та дату судового засідання.

81. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, в частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з цієї підстави.

82. З огляду на викладене касаційна скарга відповідача є необґрунтованою, а судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Зважаючи на те, що підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 914/426/21 за касаційною скаргою ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» на судові рішення судів попередніх інстанцій з цієї підстави.

84. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

85. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

86. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

87. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» відповідно до приписів статті 296 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не підлягають.

88. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги ТОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційне провадження у справі № 914/426/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМ-Ресурс» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМ-Ресурс» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2021 у справі № 914/426/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський