Рішення

від 22.11.2022 по справі 761/12678/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12678/21

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Пальчак Р. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд гарантування вкладників фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернулось АТ «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. з позовною заявою до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд гарантування вкладників фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13 листопада 2018 року Правлінням НБУ було прийнято рішення № 764-рш/БТ «Про віднесення АТ «ВТБ БАНК» до категорії проблемних». На підставі рішення Правління НБУ від 27 листопада 2018 року № 796-рш/БТ «Про віднесення АТ «ВТБ БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладників фізичних осіб прийнято рішення від 27 листопада 2018 року № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення АТ «ВТБ БАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28 листопада 2018 року по 27 грудня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «ВТБ БАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» начальнику відділу аналізу фінансового стану банків департамент дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Фонду Заболотній Ю.Ю. строком до 27 грудня 2018 року. У подальшому, на підставі рішення Правління НБУ від 18 грудня 2018 року № 849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 18.12.2018 прийнято рішення № 3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Розпочато процедуру ліквідації банку з 19.12.20218 по 18.12.2020 включно та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ВТБ Банк» Шевченка О.В. Рішенням дирекції Фонду № 2706 від 24.10.2019 змінено уповноважену особу ліквідатора на Стрюкову І.О . Рішенням виконавчої дирекції від 17.11.2020 продовжено повноваження ліквідатора до внесення запису про припинення банку до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб. З 28.11.2018 АТ «ВТБ БАНК» здійснює свої повноваження на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 27 листопада 2018 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ВТБ БАНК», в межах гарантованої суми відшкодування, було перераховано грошові кошти з рахунку ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» № НОМЕР_2 , відкритого також в АТ «ВТБ БАНК», в розмірі 180000 грн. з призначенням платежу «Надання безвідсоткової позики за договором № 120219 від 12.02.2018». На підставі наказу № 32-од від 29.11.2018 «Про перевірку вкладів фізичних осіб», створено Комісію з перевірки документів, пов`язаних з укладанням АТ «ВТБ БАНК» протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб АТ «ВТБ БАНК». За результатами перевірки виявлено 135 операцій, які на підставі п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мають ознаки нікчемності. Зокрема, наказом уповноваженої особи № 92/1-од від 30.05.2019 затверджено результати перевірки та визнано нікчемним правочин щодо перерахування грошових коштів в сумі 180000 грн. з поточного рахунку ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» на рахунок ОСОБА_1 , що відкриті в АТ «ВТБ БАНК», на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з призначенням платежу «Надання безвідсоткової позики за договором № 120219 від 12.02.2018». Тому, посилаючись на положення ст. 216 ЦК України та положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину за рахунком за рахунком ОСОБА_1 , відкритим в АТ «ВТБ БАНК» шляхом повернення з рахунку останнього на рахунок ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» грошових коштів у розмірі 180000 грн., які були перераховані на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «ВТБ БАНК» з поточного рахунку ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» № НОМЕР_2 в АТ «ВТБ БАНК».

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києві від 17 серпня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд гарантування вкладників фізичних осіб передано на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 жовтня 2021 року, головуючим суддею у справі визначено Головчака М.М.

08 листопада 2021 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

07 вересня 2022 року представником відповідачів надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дійсно, 26 листопада 2018 року, до прийняття рішення НБУ від 27 листопада 2018 року «Про віднесення АТ «ВТБ БАНК» до категорії неплатоспроможних, ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» надало безвідсоткову позику згідно договору № 120219 від 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 та здійснило перерахування коштів, що підтверджується копіями платіжних доручень. Датою зарахування коштів зазначено наступний день - 27 листопада 2018 року. При цьому, станом на 07.09.2022 кошти так і не були зараховані ОСОБА_1 , а з рахунку ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» зняті 26.11.2018, а тому такий правочин не можна вважати нікчемним. 14.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи ФГВФО Шевченка О.В. з заявою № 1810 про визнання вимог кредитора. Положення ст. 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійсненні власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відтак, на дату перерахування коштів 26.11.2018, відповідач не міг знати про те, що в АТ «ВТБ БАНК» запроваджено обмеження щодо окремих операцій, а рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних прийнято не було. Вважає, що доводи позивача стосовно того, що правочин є нікчемним як такий, що укладений під час дії обмежень, встановлених постановою Правління НБУ від 27.11.2018 та спрямований на збільшення гарантованої суми відшкодування, що здійснюється Фондом необґрунтованими, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 07 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено судовий розгляд.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідачів у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за ого відсутності, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне

Судом встановлено, що, на підставі рішення правління Національного банку України від 27 листопада 2018 року № 796-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 листопада 2018 року № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації» та делегування повноважень тимчасовому адміністратору банку. Розпочато процедуру виведення банку з ринку (а.с. 18).

Рішенням Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 849-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку (а.с. 19).

Відповідно до Рішення дирекції Фонду № 2706 від 24.10.2019 змінено уповноважену особу ліквідатора (а.с.20).

Рішенням виконавчої дирекції № 1957 від 17.11.2020 продовжено повноваження ліквідатора до внесення запису про припинення банку до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб (а.с. 21).

Згідно з виписки по особовому рахунку з 25.11.2018 по 28.11.2018 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , відкритий в АТ«ВТБ БАНК», перераховано грошові кошти з рахунку ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ВТБ БАНК», в розмірі 180000 грн. з призначенням платежу: «Надання безвідсоткової позики за договором № 120219 від 12.02.2018». (а.с. 10,11).

Як вбачається з повідомлень про нікчемність правочину № 3064/1-2 від 31.05.2019 на ім`я ОСОБА_1 та № 3223/1-2 від 31.05.2019 на адресу ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія», уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Шевченко О.В. повідомлено вказаних осіб про нікчемність транзакції (операції) від 26.11.2018 відповідно до пунктів 7), 9) частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 12-16).

В свою чергу, у вищенаведених нормах матеріального права зазначено наступне: правочини банку, у тому числі укладені з пов`язаними з банком особами, в якому Фондом здійснюється тимчасова адміністрація та/або процедура ліквідації, є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення; банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв`язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

У той же час, як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, між АТ «ВТ БАНК» та ОСОБА_1 будь-яких договорів укладено не було, що й не заперечувалось сторонами.

Договір про надання позики укладений між ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» та ОСОБА_1 12 лютого 2018 року. АТ «ВТБ БАНК» перерахував наявні на поточному рахунку ПП «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» грошові кошти на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 .

Тобто, враховуючи наведене, вбачається, що позивач - АТ «ВТБ БАНК», вказаний правочин не укладав, тому відсутні правові підстави для застосування положень пунктів 7), 9) частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які передбачають нікчемність правочинів, які були укладені банком.

Положеннями ч. 2 ст. 38 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації Фонд здійснює перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року, а правочинів, вчинених (укладених) банком з пов`язаними особами та/або в інтересах пов`язаних осіб, та/або на їх користь, - протягом трьох років до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або процедури ліквідації банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що дії Фонду по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, мають бути вчинені виключно під час запровадження тимчасової адміністрації банку.

Проте, Наказ уповноваженої особи № 92/1-од від 30 травня 2019 року яким затверджено результати перевірки, на який посилається в позовній заяві позивач, суду не надано. З врахуванням дати, з якої розпочато процедуру ліквідації, тобто з 19 грудня 2018 року, на яку вказує позивач у позовній заяві, суд приходить до висновку, що проведена перевірка з метою виявлення нікчемних правочинів в період процедури ліквідації не відповідає нормам статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 18 жовтня 2019 року у справі № 826/17410/16 (№ К/9901/47192/18), від 26 травня 2020 року у справі № 826/17586/16 (№ К/9901/48533/18), що на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України застосовується до спірних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних права та обов`язків.

Тобто, спеціальний закон надає Фонду право перевірки не всіх правочинів, а лише вчинених (укладених) банком. Втім, як зазначалося, правочин між відповідачами, банком не вчинявся та не укладався.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» розрахунковими банківськими операціями є рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Отже, за своєю правовою природою, перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочином в розумінні вищезазначених правових норм, а є банківськими операціями, які не можуть бути визнані нікчемними.

Проведення банківської операції є результатом правочину, тобто цивільно-правової угоди, яка позивачем не оспорюються та є дійсною в силу правової презумпції, закріпленої у ст. 204 ЦК України.

Правовий висновок відносно того, що банківська операція з перерахування грошових коштів не є правочином, а тому не може бути визнана недійсною (нікчемною), висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, провадження № 14-209цс18, які згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Таким чином, відсутні правові підстави визнавати нікчемними транзакції щодо перерахування коштів з одного рахунку на інший у порядку ст. 38 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, а також у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 185/9773/16-ц.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано суду рішення уповноваженої особи на підставі якого затверджено висновки комісії про визнання нікчемними даної транзакції з метою дослідження відповідності її статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Положеннями ст. 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи досліджені докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, тому в задоволенні позовних вимог уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» Стрюковій І.О. до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Впроваджувальна експериментальна лабораторія» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд гарантування вкладників фізичних осіб, - залишити без задоволення.

Сторони по справі:

позивач - Акціонерне товариство «ВТБ БАНК», код ЄДРПОУ 14359319, юридична адреса: бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ;

відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - приватне підприємство «Впроваджувальна експериментальна лабораторія», код ЄДРПОУ 30972877, юридична адреса: вул. Північно - Сирецька, буд. 3, м. Київ;

третя особа - Фонд гарантування вкладників фізичних осіб, код ЄДРПОУ 21708016, юридична адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. М. Головчак