Рішення

від 25.11.2022 по справі 540/3291/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2022 р. № 540/3291/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариствв з обмеженою відповідальністю "АЛГ-ГРУП", вул. Конторська, 37/34,Харків,61052, до відповідача:Миколаївської митниці, вул. Московська, 57-А,Миколаїв,54017, про:визнання протиправним та скасування рішення від 12.05.21 р. № UA 508280/2021/000011/2, визнання протиправною та скасування картки відмови,ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АЛГ-ГРУП", звернувся до суду із позовом до Миколаївської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021 № UA 508280/2021/000011/2; визнання протиправним та скасування картки відмови в митному оформленні випуску чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA 508280/2021/00022.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно прийняв рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, оскільки до митних декларацій позивачем надані всі документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом.

Відповідач надав суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до ч.2 ст.58 МК України декларантом неправомірно застосований основний метод визначення митної вартості товару, оскільки відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов`язкової при обчисленні митної вартості товару. В графі 33 рішення зазначено обгрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Відтак, відповідач вважає, що позов є необґрунтованим, а спірні рішення та вимога правомірними.

У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позовні вимоги та зазначив, що документи щодо страхування відповідно до п. 8. Ч. ч ст. 53 МК України подаються лише якщо таке здійснювалося, однак у даному випадку умови поставки CFR не передбачають зобов`язань зі страхування; вказані у спірному рішенні відомості не мають відношення до числових значень митної вартості товару чи відомостей щодо ціни та не можуть бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач уклав зовнішньоекономічний контракт № 11012021 від 11.01.2021 з I.N. SEAFOOD SARL, в якому встановлена ціна товару (свіжоморожена Сардина тушка) 970.00 ЄВРО, на загальну суму 27 167,76 ЄВРО.

З метою митного оформлення товару позивачем через митний пост «Костянтинівка» 12.05.2021 подана митна декларація №UA 508280/2021/003991 до якої надано рахунок-фактура (інвойс) із зазначенням ціни за одну одиницю товару 970,00 ЄВРО та загальна сума 27 167,76 ЄВРО, автотранспортну накладну, сертифікат про походження товару, доповнення до зовнішньоекономічного договору Специфікація №3 до контракту. Також, в п. 44 митної декларації були зазначені відомості про документи, які відповідно до МК України не подаються митному органу одночасно з митною декларацією та зберігаються декларантом: сертифікат якості, коносамент, міжнародний ветеринарний сертифікат, платіжний документ, що підтверджує вартість товару, зовнішньекономічний контракт, додаткова угода №3.

Позивач отримав повідомлення митниці, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів відсутня інформація щодо вартості страхування, пакування товару, керуючись ч.3 ст.53 МК України, для підтвердження митної вартості товару відповідач просив надати 1)договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3)рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; 4) виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертами.

Листом № 12/05-2021 позивач подав відповідачу запитувану інформацію та документи, а саме: Контракт №11012021 від 11.01.2021; повідомлення про не здійснення платежів ретім особам, контракт укладено без посередницьких послуг; повідомлення про відсутність рахунків з третіми особами, контракт укладено без посередницьких послуг; оборотно-сальдові відомості по рахунках 632 «Розрахунок з іноземними постачальниками, 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті, 201 Сировина та матеріали»; Специфікацію виробника товару №3, платіжне доручення № 56 від 13.04.2021, калькуляцію вартості товару; Висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021 № UA 508280/2021/000011/2 зазначено, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не застосовується, у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень, подані документи містять розбіжності, а саме: Наданий позивачем прайс-лист не містить терміну дії; собівартість товару в наданій калькуляції вартості від 05.04.2021 розрахована до місця призначення Одеса, але фактично товар поставлявся на умовах CFR Чорноморськ, що ставить під сумнів розрахунок транспортних витрат та калькуляції. Умовами CFR означає, що покупець здійснює оплату страхування товару, при цьому поліс страхування товару митниці не надано. Підпис директора продавця відмінний від підпису на специфікації. Джерела та посилання зазначені у висновку експерта фактично не дають змоги ідентифікувати оцінювані товари, що ставить під сумнів правильність визначення експертом ціни. В наданій обертово-сальдовій відомості зазначено відмінний від наданого контракту. (п. 33 рішення). Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не надані кількісно і достовірні та відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно з п.3 ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях.

Карткою відмови в митному оформленні випуску чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA 508280/2021/00022.

Позивач скористався правом наданим йому ч. 7 ст.55 МУ України, з метою випуску товару у вільний обіг подав нову митну декларацію UA 508280|2021|004019 із зазначенням митної вартості товару у скоригованому митним органом розмірі, сплатив митні платежі та забезпечив сплату різниці між сумою, обчисленою згідно контракту та сумою визначеною митним органом шляхом надання гарантій, що свідчить про незгоду із визначенням митної вартості відповідно до розділу Х МК України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган тільки зазначив, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень.

Позивач надав митниці на підтвердження митної вартості товару: рахунки-фактури(інвойс), платіжні доручення, ТТН, Специфікацію до контракту, калькуляцію вартості товару.

Надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознак підробки та містить всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час митного оформлення були надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Ненадання позивачем додаткових документів на вимогу митниці не може вважатись обставиною, що не дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся.

Умовами контракту не передбачено страхування товару, а також ним укладався контракт без посередницьких послуг, тому позивач не мав можливості надати документи щодо страхування товару та платіжні доручення і рахунки з третіми особами.

Щодо підтвердження витрат на транспортування, позивачем надавалась калькуляція, з якої вбачається, що транспортні витрати включені до ціни товару.

Також відповідач не довів суду, яким чином вказані в рішенні відомості впливають на числові значення складових митної вартості товару чи ціни та унеможливило розмитнення товару за першим методом - ціною контракту.

Відповідно до ст.19 Конституції України та ст.2 КАС України відповідач, як суб`єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не довів суду наявність правових підстав для коригування митної вартості товару, не обґрунтував правомірність застосування резервного методу для визначення митної вартості товару, тому позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України та підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГ-ГРУП" (вул. Конторська, 37/34,Харків,61052 39027847) до Миколаївської митниці (вул. Московська, 57-А,Миколаїв,54017 44017652) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 12.05.2021 № UA 508280/2021/000011/2, картки відмови в митному оформленні випуску чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA 508280/2021/00022.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці (вул. Московська, 57-А,Миколаїв,54017 44017652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГ-ГРУП" (вул. Конторська, 37/34,Харків,61052 39027847) судовий збір в розмірі 4540 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко