П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2023 р. м.ОдесаСправа № 540/3291/21Суддя першої інстанції: Гордієнко Т.О.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 25.11.2022р.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алг-Груп» до Миколаївської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
В С Т А Н О В И В:
08.07.2021р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) «Алг-Груп» звернулося до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (нині - Миколаївська митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021р. №UA508280/2021/000011/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508280/2021/00022.
В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Алг-Груп» надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, однак відповідач протиправно скоригував митну вартість товарів та прийняв картки відмови в прийняття митних декларацій, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2022р. позов задоволений з підстав того, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваними рішеннями резервний метод визначення митної вартості товару.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на неподання позивачем витребуваних митною службою документів визначених ч.ч.2-4 ст.53 МК України та ненадання можливості упевнитися в достовірності та точності розрахунку заявленої митної вартості, поданих для цілей визначення митної вартості.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.01.2021р. ТОВ «Алг-Груп» (покупець) та I.N. Seafood Sarl, Марокко (продавець) укладений контракт №11012021, згідно умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити свіжоморожену рибну продукцію. /т.1 а.с.16-23/
Відповідно до специфікації №3 від 05.04.2021р. сторони домовились про поставку товару за контрактом від 11.01.2021р. №11012021 наступної продукції: сардина тушка 28008 МТ нетто за ціною 970 євро МТ CFR Одеса, Україна. Сума поставки: 27167,76 євро. /а.с.24-25/
12.05.2021р. ТОВ «Алг-Груп» подана до Чорноморської митниці Держмитслужби митна декларація №UA508280/2021/003991 для здійснення митного оформлення товару. Товар ввезено на умовах поставки CFR Чорноморськ на виконання умов контракту від 11.01.2021р. №11012021. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (перший метод) в загальній за всіма деклараціями сумі 27167,76 євро. /т.1 а.с.14-15/
Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: рахунок-фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, сертифікат про походження товару, специфікацію.
Електронними повідомленнями митного органу, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, запропоновано ТОВ «Алг-Груп» надати додаткові документи: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; 4) виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертами. /т.1 а.с.29/
Листами «Алг-Груп» №12/05-2021р. надано відповідачу наступні додаткові документи: контракт від 11.01.2021р. №11012021; повідомлення про не здійснення платежів третім особам, контракт укладено без посередницьких послуг; повідомлення про відсутність рахунків з третіми особами, контракт укладено без посередницьких послуг; оборотно-сальдові відомості по рахунках 632 «Розрахунок з іноземними постачальниками, 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті, 201 Сировина та матеріали»; Специфікацію виробника товару №3, платіжне доручення №56 від 13.04.2021р., калькуляцію вартості товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. /т.1 а.с.30-43/
За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем прийнято рішення від 12.05.2021р. №UA508280/2021/000011/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /т.1 а.с.50-51/
Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508280/2021/00022 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів. /т.1 а.с.52-53/
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021р. №UA508280/2021/000011/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508280/2021/00022.
В даному випадку, з вказаного рішення та картки відмови вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. За результатами митну вартість визначено за резервним методом.
При цьому, за наслідком проведення митних процедур, митним органом встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема, у наданих до митного оформлення прайс-лист не містить терміну дії; собівартість товару в наданій калькуляції вартості від 05.04.2021р. розрахована до місця призначення CFR Одеса, але фактично товар поставлявся на умовах CFR Чорноморськ, що ставить під сумнів розрахунок транспортних витрат та калькуляції; умова CFR означає, що покупець здійснює оплату страхування товару, при цьому поліс страхування товару митниці не надано; підпис директора продавця відмінний від підпису на специфікації; джерела та посилання зазначені у висновку експерта фактично не дають змоги ідентифікувати оцінювані товари, що ставить під сумнів правильність визначення експертом ціни.
В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару.
Щодо тверджень митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) даних щодо вартості на пакування, маркування та страхування товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до специфікації №3 від 05.04.2021р. сторони домовились про поставку товару за контрактом від 11.01.2021р. №11012021 наступної продукції: сардина тушка 28008 МТ нетто за ціною 970 євро МТ CFR Одеса, Україна. Сума поставки: 27167,76 євро. /а.с.24-25/.
Тобто, за умовами контракту від 11.01.2021р. №11012021, витрати щодо тари та упаковки з транспортними та страховими витратами товару несе його продавець, а не позивач, а у відповідності до п. «б» ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, понесені покупцем - вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами.
В даному випадку вартість тари та упаковки з транспортними та страховими витратами включена до ціни товару, поставленого позивачу, а тому зауваження митного органу щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання митного органу на те, шо джерела та посилання зазначені у експертному висновку Торгово-промислової палати Миколаївської області від 11.05.2021р. фактично не дають змоги ідентифікувати оцінювані товари, оскільки у зазначеному висновку чітко вказано пред`явлений до експертизи товар сардина HGT ввезена в Україну з Марокко на умовах CFR Чорноморськ, відповідно до контракту від 11.01.2021р. №11012021. /т.1 а.с.37-38/
При цьому, колегія суддів також вважає безпідставним посилання апелянта на орфографічні помилки у первинних документа, оскільки вони не спростовують вартості імпортованого товару за контрактом від 11.01.2021р. №11012021.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару.
Так, у постанові Верховного Суду від 08.10.2019р. у справі №803/776/17 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Так, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.
Частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Миколаївської митниці залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2023 |
Оприлюднено | 17.03.2023 |
Номер документу | 109570837 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Крусян А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні