Ухвала

від 24.11.2022 по справі 640/20243/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 листопада 2022 року м. Київ № 640/20243/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК» Стеценка»

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0258781207,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК» Стеценка» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0258781207.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Поряд з цим, як вже було зазначено вище, частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України (у чинній редакції та редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. А саме, відповідно до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, у разі адміністративного (досудового) оскарження податкового повідомлення-рішення, платник податків має право оскаржити в суді таке податкове повідомлення-рішення - протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №1.380.2019.005981, від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Судом встановлено, що предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0258781207.

При цьому, наявні у справах матеріали справи свідчать про те, що позивач 02.05.2019 скористався процедурою адміністративного оскарження та подав до Державної фіскальної служби України скаргу (вх. від 07.05.2019 №16914/6) на податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0258781207.

За результатами розгляду даної скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 27.06.2019 №29282/6/99-99-11-06-01-25, згідно з яким податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0258781207 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до адміністративного суду лише 21.11.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ст. 123 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу пояснень щодо строку для звернення до суду з нормативно та документально обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення від 21.11.2022 №3009 на суму 2481,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установити у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2 481, 00 гривні.

Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру на суму 389 295,33, то розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 5839,43 грн., однак позивачем відповідно до платіжного доручення від 21.11.2022 №3009 сплачено лише 2481, 00 грн.

Таким чином, позивачеві необхідно доплатити суму судового збору в розмірі 3358,43 грн. та надати суду докази сплати судового збору у повному обсязі, згідно з приписами чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити інші підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122-123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.