Рішення

від 12.12.2024 по справі 640/20243/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року м. Київ№ 640/20243/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК" "СТЕЦЕНКА" до Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖК" "СТЕЦЕНКА" з позовом до Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 № 0258781207.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідмолення-рішення, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 3892953,30 грн, застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 389295,33 грн. Позивач в частині несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних погоджується з висновками відповідача, однак, позивач не погоджується, з висновками відповідача зазначеними в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних № 1 від 05.12.2018, № 2 від 10.12.2018, № 5 від 14.12.2018, № 3 від 13.12.2018.

Враховуючи вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТОВ «ЖК «СТЕЦЕНКА» було зобов`язане зареєструвати податкові накладні від 05.12.2018, 10.12.2018, 14.12.2018, 13.12.2018 на суму 1980166,67 грн, виписані у зв`язку з наданням послуг, до 31.12.2018 включно. На виконання вимог законодавства, вказані податкові накладні були направлені для реєстрації до ДФС 29.12.2018 в період часу з 22:04 по 22:11, тобто в термін до 31.12.2018. Тобто, якщо граничний день реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом періоду з 8.00 до 20.00.

Однак, податкові накладні згідно даних системи електронного адміністрування ПДВ були зареєстровані лише 03.01.2019, при цьому, несвоєчасна реєстрація податкових накладних виникла з незалежних від позивача причин, а саме у зв`язку з перенесенням робочих днів згідно повідомлення Державної Казначейської служби України щодо роботи в період завершення бюджетного 2018 року, яке було оприлюднене на сайті лише 28.12.2018. Позивач наголошує на тому, що належним чином виконав приписи ПК України та вчасно направив податкові накладні для реєстрації, проте несвоєчасна реєстрація вказаних податкових накладних відбулась з підстав незалежних від позивача, шо виключає його вину, як платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2022 позовну заяву залишено без руху. В подальшому, позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

20.02.2023 протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Журавлю В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 провадження відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023, суддю Київського окружного адміністративного суду Журавля В.О. було звільнено у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

До суду від Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що згідно з ІС «ЄРПН» податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, виписані ТОВ «ЖК «СТЕЦЕНКА» у листопаді 2017 року, вересні, грудні 2018 року, перелік яких надано в акті перевірки, зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 3892953,30 грн.

Враховуючи викладене, відповідно до п. 120.1.1 ст. 120.1 ПК України, ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 № 0258781207 щодо застосування штрафу на суму 389295,33 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Водночас, для звільнення від відповідальності, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Також, Головним управлінням ДПС в м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС України суду подано клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано тим, що після процедури адміністративного оскарження, позивач подано позовну заяву до суду з пропуском строку звернення до суду з позовом.

Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України (у чинній редакції та редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас п. 56.19 ст. 56 ПК України передбачено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. А саме, відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, у разі адміністративного (досудового) оскарження податкового повідомлення-рішення, платник податків має право оскаржити в суді таке податкове повідомлення-рішення - протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 № 0258781207. При цьому, наявні у справах матеріали справи свідчать про те, що позивач 02.05.2019 скористався процедурою адміністративного оскарження та подав до Державної фіскальної служби України скаргу (вх. від 07.05.2019 №16914/6) на податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 № 0258781207. За результатами розгляду даної скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 27.06.2019 № 29282/6/99-99-11-06-01-25, згідно з яким, податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 № 0258781207 залишено без змін. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до адміністративного суду 21.11.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного п. 56.19 ст. 56 ПК України.

Водночас, судом враховується те, що реалізуючи своє право на судове оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, який було повернуто 17.09.2019 (справа № 640/13218/19) та в наступному 05.02.2020 (справа № 640/24995/19).

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2" на всій території України встановлено карантин, що передбачає ряд обмежувальних протиепідемічних заходів.

Надалі, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 з наступними змінами та доповненнями, встановлено дію правового режиму воєнного стану.

Відповідно до п. 102.9. ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 судом з наведених підсатв позовна заява залишалась без руху.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання, відтак доводи позивача щодо поважності причин пропуску звернення до суду щодо даного податкового правовідношення, яке виникло та набуло характеру спірного до зміни судової практики були взяті судом до уваги.

Суд вважає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним позовом, проте, за наведених обставин, та з урахуванням того, що спір не розглянутий з листопада 2022 року, наявні підстави для поновлення строку на звернення до суду з даним позовм задля доступу до правосуддя та дотримання принципу передбачуваності. Таким чином, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ЖК «СТЕЦЕНКА» за 2017-2018 роки, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України та складено акт перевірки від 05.02.2019 № 532/26-15-12-07/40196292.

ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 № 0258781207 щодо застосування штрафу на суму 389295,33 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

На адресу товариства засобами поштового зв`язку надійшло податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.03.2019 № 0258781207, проте, товариство не погоджуючись з таким висновком, звернулось до зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 № 0258781207, виклавши свої доводи та аргументи на підтвердження правомірності дій платника податків. Проте, рішенням про результати розгляду скаргу залишило без задоволення, а спірне повідомлення-рішення без змін.

З висновками податкового органу, наведеними в акті перевірки позивач не погоджується в частині. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно положень п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Абзацами 14-16 п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі Порядок № 1246).

Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки за результатами яких згідно п. 13 Порядку №1246 формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

За п. 2 Порядку № 1246 операційний день це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку № 1246 передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Механізм застосування штрафу за ст. 120-1 ПК України передбачає наявність бази для його нарахування - сума ПДВ, зазначена в податковій накладній - яка помножується на вказаний в нормі відсоток.

Суд зауважує, що штраф запроваджувався з метою захисту бюджету та платників податків від зловживань та недобросовісних дій їх контрагентів, зокрема, мав дисциплінувати постачальника своєчасно реєструвати податкові накладні, щоб покупець мав законне право відобразити податковий кредит.

Як вбачається із фактичних обставин справи, несвоєчасно зареєстровані податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних з якими позивач погоджується згідно податкового повідомлення-рішення 26.03.2019 № 0258781207; №1 від 14.11.2017, № 3 від 14.11.2017, № 2 від 14.11.2019, № 9 від 09.11.2017, № 2 від 02.11.2017, № 8 від 09.11.2017, № 4 від 07.11.2017, № 10 від 10.11.2017, № 6 від 01.12.2017, № 5 від 07.11.2017, № 3 від 03.11.2017,№ 11 від 13.11.2017, № 13від 14.11.2017, № 16 від 14.11.2017, № 15 від

14.11.2017, № 17 від 15.11.2017, № 14 від 14.11.2017, № 1 від 01.11.2017, № 12 від 13.11.2017, № 7 від 09.11.2017,№ 4 від 13.12.2018,№ 13 від 19.09.2018, № 17від 21.09.2018, № 16 від 21.09.2018, № 12 від 17.09.2018, № 18 від 27.9.2018, № 19 від 28.09.2018, № 15 від 19.09.2018, № 20 від 28.09.2018,№ 14 від 19.09.2018, № 11 від 17.09.2018. Тож, в цій частині висновки акта перевірки та податкове повідомлення-рішення не перевіряється.

Однак, позивач не погоджується, з висновками відповідача зазначеними в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних № 1 від 05.12.2018, № 2 від 10.12.2018, № 5 від 14.12.2018, № 3 від 13.12.2018.

Суд зазначає, що враховуючи вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ «ЖК «СТЕЦЕНКА» було зобов`язане зареєструвати податкові накладні від 05.12.2018, 10.12.2018,

14.12.2018, 13.12.2018 на суму 1980166,67 грн, виписані у зв`язку з наданням послуг, до 31.12.2018 включно.

Так, вказані податкові накладні були направлені позивачем для реєстрації до ДФС 29.12.2018 в період часу з 22:04 по 22:11, тобто в термін до 31.12.2018. Податкові накладні повинні були зареєструватися 31.12.2018, з урахуванням того, що якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем. (п.3 Порядку № 1246)

Тобто, якщо граничний день реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом періоду з 8.00 до 20.00. Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, а отже, суд вважає, що позивачем виконано обов`язок щодо відправлення для реєстрації податкових накладних за період 01.12.2018-15.12.2018 у встановлений законодавством термін.

Однак, як вбачається з Квитанцій № 1, податкові накладні згідно даних системи електронного адміністрування ПДВ були зареєстровані лише 03.01.2019.

Відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 1-р «Про перенесення робочих днів у 2018 році» та відповідно до повідомлення Державної казначейської служби України щодо роботи в період завершення бюджетного 2018 року та на початку 2019 року в Системі електронних платежів Національного банку України, операційний день 31.12.2018 буде перенесено на 29.12.2018, який, відповідно, буде останнім днем в поточному році для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних строків.

30-31 грудня 2018 року роботу електронних сервісів та інформаційних систем буде тимчасово обмежено.

У 2019 році першим операційним днем є друге січня. З огляду на зазначене, кількість операційних днів для реєстрації податкових з урахуванням перенесення робочого дня 31.12.2018 на 29.12.2018 не змінилась, при цьому з урахуванням Порядку № 1246 30.12.2018 вихідний день.

Між тим, п. 3 Порядку № 1246 чітко передбачено, що якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

У процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування ); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Крім того, Порядок №1246 не містить норм, які визначають підстави для перенесення операційного дня та Порядком не передбачений правовий механізм перенесення операційного дня для реєстрації податкових накладних на інший день.

Тож, несвоєчасна реєстрація податкових накладних виникла з незалежних саме від позивача причин, а саме, у зв`язку з перенесенням робочих днів згідно повідомлення Державної Казначейської служби України щодо роботи в період завершення бюджетного 2018 року, яке було оприлюднене на сайті лише 28.12.2018. При цьому, позивач належним чином виконав приписи ПК України та вчасно направив податкові накладні для реєстрації, проте несвоєчасна реєстрація вказаних податкових накладних відбулась з підстав незалежних від позивача, що виключає його вину, як платника податків. Відповідних пояснень та заперечень від відповідача у відзиві на позовну заяву не зазначено та не спростовано наведених позивачем обставин та обґрунтувань.

Зважаючи на те, що позивачем вживались всі залежні заходи спрямовані на реєстрацію спірних податкових накладних, а саме № 1 від 05.12.2018, № 2 від 10.12.2018, № 5 від 14.12.2018, № 3 від 13.12.2018 в ЄРПН у межах граничних термінів встановлених п. 201.10. ст. 201 ПК України, суд приходить до висновків, що відповідальність платника податку на додану вартість, встановлена за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної може застосовуватись виключно в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) до ДФС протягом встановлених строків.

Суд зауважує, що обов`язковою умовою притягнення платника податків до відповідальності має бути протиправний характер дій або бездіяльності, однак обставини, що склалися відносно реєстрації 4 податкових накладних, свідчать про відсутність ознак протиправності в діях позивача, так як позивачем вчинялися всі залежні від нього заходи спрямовані на своєчасну реєстрацію податкових накладних.

Тож, за висновками суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню не у повному обсязі, а лише в частині штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 1 від 05.12.2018 (66666,67 грн), № 2 від 10.12.2018 (44400,00 грн), № 5 від 14.12.2018 (18500,00 грн), № 3 від 13.12.2018 (68450,00 грн), загальна сума по яким складає 198016,67 грн, у іншій частині позивач з рішенням відповідача погоджується. Тобто, податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 № 0258781207 підлягає скасуванню в частині суми штрафних санкцій 198016,67 грн.

При прийнятті рішення у даній справі судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення "Москаль проти Польщі"). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що штрафні санкції, застосовані до позивача неправомірно, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в наведеній вище частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Відповідач, у свою чергу, докази і доводи позивача не спростував, лише стверджував про несвоєчасну реєстрацію податкових накладених, про які зазначається в акті перевірки та розрахунку до податкового повідомлення-рішення.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК""СТЕЦЕНКА" до Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.03.2019№ 0258781207 в частині штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у розмірі 198016,67 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК""СТЕЦЕНКА" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2970,25 грн (дві тисячі девґятсот сімдесят гривень 25 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.