Постанова

від 15.11.2022 по справі 380/9197/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/9197/22 пров. № А/857/14051/22

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівЗапотічного І.І., Матковської З.М.,

за участю секретаряПославського Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року (ухвалене головуючим суддею Клименко О.М. у м. Львові, повне судове рішення складено 22 вересня 2022 року) у справі № 380/9197/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЕНЕРГОТРАНСРЕМБУД» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЛВ12673/1355/АВ/П від 16.12.2021, винесений Головним управлінням Держпраці у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що винесений спірний припис про усунення виявлених порушень № ЛВ12673/1355/АВ/П від 16.12.2021 є протиправним та таким, що складений із порушенням норм законодавства про працю, а також порушенням процедури здійснення державного контролю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень № ЛВ12673/1355/АВ/П від 16.12.2021, складений Головним управлінням Держпраці у Львівській області.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що проведення інспекційного відвідування позивача у грудні 2021 року на підставі положень нечинної Постанови № 823 є неправомірним, оскільки рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 640/17424/19 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі № 640/17424/21 апеляційні скарги Державної служби України з питань праці та Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 без змін.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до Доповідної записки № 7923/1 від 09.12.2021 начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Львові Н. Климчук висловлено пропозицію провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Приватному підприємстві «Енерготрансрембуд» в частині трудового договору.

На підставі вказаної вище Доповідної записки Головним управлінням Держпраці у Львівській області 13.12.2021 винесено наказ № 1876-П «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ПП «Енерготрансрембуд», яким, переліченим у ньому інспекторам праці, наказано провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині трудового договору у Приватному підприємстві «Енерготрансрембуд» (пункт 1); позаплановий захід державного контролю провести з 13.12.2021 по 24.12.2021 (пункт 2).

13.12.2021 Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу № 1876-П від 13.12.2021, звернення від 19.10.2021 № Н-1293 за погодженням Державної служби України з питань праці від 29.10.2021 вих. № 7384/1/13-21 видано направлення № 1867 для проведення позапланового заходу здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування у Приватному підприємстві «Енерготрансрембуд». Строк здійснення заходу: з 13.12.2021 по 24.12.2021.

З 14 год. 25 хв. 15.12.2021 по 16 год. 30 хв. 16.12.2021 посадовими особами Головного управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу № 1876-П від 13.12.2021 та направлення № 1867 від 13.12.2021 проведено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю Приватним підприємством «Енерготрансрембуд» в частині трудового договору.

За результатами проведеного позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування складено акт від 16.12.2021 № ЛВ12673/1355/АВ.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24, ст. 29 ст. 31 Кодексу законів про працю України, абзацу першого постановляючої частини Постанови № 413, абзацу першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції № 58.

16.12.2021 головним державним інспектором праці Скибою Степаном Володимировичем складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ12673/1355/АВ/П.

У вказаному приписі зазначено, що інспектором праці Скибою Степаном Володимировичем відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, проведено захід державного контролю у Приватному підприємстві «Енерготрансрембуд», за результатами якого складено акт від 16.12.2021 № 12673/1355/АВ. У зв`язку з цим відповідно до ч. 1 Ст. 8 та ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, зобов`язано директора Приватного підприємства «Енерготрансрембуд» Лозинського Ростислава Богдановича усунути порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані в акті від 16.12.2021 № 12673/1355/АВ.

Позивач вважаючи, що спірний припис незаконним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення № 96).

Згідно із пунктом 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877 передбачено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Управління Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю, яке може здійснюватися шляхом планового або позапланового заходу і у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає зокрема припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Так позивач вважає, що відсутні підстави для прийняття спірного припису, оскільки відповідачем порушено процедури проведеного заходу державного контролю

Як зазначив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у цій справі захід державного контролю позивача у формі інспекційного відвідування проведено, зокрема, на підставі положень Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі Постанова № 823), про що прямо зазначено в приписі про усунення виявлених порушень № ЛВ12673/1355/АВ/П від 16.12.2021, який є предметом оскарження.

Крім цього, згідно оскаржуваного припису директора Приватного підприємства «Енерготрансрембуд» ОСОБА_1 зобов`язано усунути порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані в акті від 16.12.2021 № 12673/1355/АВ, відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823.

Разом з цим, рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 640/17424/19 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі № 640/17424/21 апеляційні скарги Державної служби України з питань праці та Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 набрало законної сили 14.09.2021.

Згідно з приписами ст. 265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, треба розуміти так, що дія акту починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

30.09.2010 Конституційний Суд України ухвалив рішення № 20-рп/2010 у справі щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 №2222-IV, яким визначено юридичні наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, часові межі чинності такого акта, а також і відповідні межі дії відновлених норм з початкової редакції Основного Закону.

Визнання нечинною з 14.09.2021 в судовому порядку постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин (винесення спірного припису) відповідні норми постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 не підлягали застосуванню.

Відтак, є вірним висновок суду першої інстанції, що проведення інспекційного відвідування позивача у грудні 2021 року на підставі положень нечинної Постанови № 823 є неправомірним, що в свою чергу вказує на неправомірність складення спірного припису про усунення виявлених порушень і зобов`язання усунути порушення вимог законодавства про працю на підставі норм нечинної Постанови № 823.

В розумінні вимог ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Тобто, докази, отримані за результатами вказаного заходу державного контролю та відображені в акті перевірки, є недопустимими доказами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Рисовський проти України (№ 29979/04), зазначив, що принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття спірного припису мало місце поза межами правового регулювання, що є достатніми і самостійними підставами для визнання протиправним та скасування припиус про усунення виявлених порушень № ЛВ12673/1355/АВ/П від 16 грудня 2021 року.

Також вірним є висновок суду першої інстанції, що суд не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.07.2020 (справа № 818/471/17), від 17.04.2018 (справа № 826/12612/17), від 19.08.2020 (справа № 756/6946/16-а), від 23.04.2020 (справа № 804/1671/17), від 31.07.2020 (справа № 440/1933/19), від 09.07.2020 (справа № 821/851/17), від 12.03.2019 (справа № 819/1500/16), від 24.04.2018 (справа № 825/705/17) від 24.12.2019 (справа № 360/403/19), від 13.10.2020 (справа № 809/1185/16), оскільки з урахуванням фактичних обставин справи, установлених судом, такі правові висновки не є релевантними до цієї справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі № 380/9197/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Повне судове рішення складено 24 листопада 2022 року