Постанова

від 23.11.2022 по справі 460/10687/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 460/10687/21 пров. № А/857/5738/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гудима Л. Я.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,

представника позивача Красовського В. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові заяву Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з розглядом справи № 460/10687/21 за позовом Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року Приватне підприємство «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» (далі - ПП «МВА», Підприємство, позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області) податкове повідомлення-рішення № 622717000702 від 17.07.2021.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року в адміністративній справі № 460/10687/21 без змін.

08 листопада 2022 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ПП «МВА» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат, понесених під час розгляду в апеляційній інстанції, в якій просило стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати в розмірі: 12 000 грн - витрати на правничу допомогу та 261,66 грн - витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою справи до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що вимоги заявлені в заяві про ухвалення додаткового судового рішення підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Проте, від відповідача надійшло клопотання, в якому він заперечив проти вимоги заяви, вважає, що розмір суми, заявлений у заяві про відшкодування витрат є завищеним та не відповідає критеріям співмірності. Тому просив у задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні цього питання зазначає таке.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 135 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витратсторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомоюстатті 139 КАС Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей1,30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як видно з матеріалів справи, між ПП «МВА» і Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» укладено договір б/н про надання правової допомоги від 01.02.2021, а згодом - додаткову угоду № 2 від 10.10.2022 до цього договору.

На підтвердження витрат в апеляційній інстанції позивач надав копії рахунку № INV-000574 від 02.11.2022; звіту з описом наданої правової допомоги; наказу № 20/22-в від 01.11.2022 зі звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт 20/22-в від 02.11.2022; документів на підтвердження витрат на поштове відправлення № 3301500245787 від 17.10.2022; документів на підтвердження витрат на поштове відправлення за №3301500237962 від 25.07.2022; посадочного документу 000В4498-4FF7-7992-0001 (проїзд Рівне - Львів 02.11.2022); посадочного документу 000В449C-AFFB-4C3E-0001(проїзд Львів - Рівне 02.11.2022).

При визначенні суми відшкодування суд, з урахуванням вимог заперечення на заяву щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, враховуючи що надані адвокатом позивачу послуги в апеляційній інстанції базуються на попередніх послугах, зокрема, підготовленому позові, а також на базі рішень суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний так як і час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Отже, понесені позивачем витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі у розмірі 2500 грн витрат на правничу допомогу та 261,66 грн витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою справи до розгляду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткового судового рішення та часткового задоволення заяви позивача.

Керуючись статтями 243, 252, 310, 321, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Приватного підприємства Красносільське мале приватне підприємство «МВА» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з розглядом справи № 460/10687/21 задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову в адміністративній справі № 460/10687/21 за позовом Приватного підприємства Красносільське мале приватне підприємство «МВА» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Стягнути на користь Приватного підприємства Красносільське мале приватне підприємство «МВА» (ЄДРПОУ 31358915) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ 44070166) 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн судових витрат на правничу допомогу та 261 (двісті шістдесят одну) грн 66 коп. витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою справи до розгляду.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим Н. В. Ільчишин

Додаткова постанова в повному обсязі складена 25 листопада 2022 року.