Постанова

від 23.11.2022 по справі 905/734/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року м. Харків Справа № 905/734/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

представників учасників справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання (вх.№3Д/1-43) на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Сковородіна О.М., суддя Устимова А.М., суддя Ніколаєва Л.В., повний текст рішення складено 16.12.2021) у справі №905/734/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання, Запорізька область, м. Бердянськ;

до ОСОБА_1 , Донецька область, м. Маріуполь;

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичної особи-підприємця Каретника Павла Володимировича, Донецька область, м. Маріуполь;

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Малого приватного підприємства Галакс, Донецька обл., м. Маріуполь;

про стягнення заборгованості в розмірі 102 713,05 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 102 713,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 03.05.2017 щодо оплати вартості оренди.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/734/21 в позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання з рішення суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/734/21 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Судові витрати просить покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спірний договір оренди є неукладеним так як він підписувався на останньому аркуші, а надані суду позивачем та відповідачем є ідентичними, але в яких була вказана різна ставка орендної плати. Зазначає, що місцевим судом проігноровано норми ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину. Вважає, що відповідач фактично підтвердив підписання договору, однак з меншою орендною ставкою, що не враховано судом. Крім того, вважає, що строк дії договору було пролонговано до 31.12.2020, оскільки відповідач продовжувала користуватись приміщеннями та здійснила останній платіж 07.10.2020,тобто у період, коли договір оренди було поновлено на новий строк згідно статті 764 ЦК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/734/21. Встановлено строк відповідачу та третім особам для подання відзивів на апеляційну скаргу. Призначено справу до розгляду на 07.02.2022 о 14:30 годині.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання, Заремба С.В. (вх.1234 від 01.02.2022) надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі №905/734/21 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання Заремба С.В. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі №905/734/21 до прийняття рішення господарським судом Донецької області по справі №905/2266/21 (вх.№1192 від 31.01.2022).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2022, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шутенко І.А., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Терещенко О.І., суддя Гези Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі №905/734/21 в судовому засіданні оголошено перерву до "02" березня 2022 р. о 14:30 год.

23.02.2022 від представника позивача адвоката Заремби С.В. через систему електронний суд надійшли письмові пояснення (вх.№2293).

Враховуючи, що Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, судове засідання, призначене на 02.03.2022, у справі не відбулося.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі №905/734/21 зокрема доведено до відома учасників справи, що дата наступного судового засідання у справі №905/734/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю сторін спору та інших учасників судового процесу. Ухвалено додатково повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/734/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі №905/734/21 зокрема повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/734/21 відбудеться "23" листопада 2022 р. о 13:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. №132. Визнано необов`язковою явку представників учасників справи в судове засідання та доведено до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

07.11.2022 від представника позивача адвоката Заремби С.В. через систему електронний суд надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№6808).

Інші представники учасників справи в судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю учасників справи.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2017 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачкою, як орендарем, підписаний договір оренди нежитлового приміщення (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає та орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, площею 300,00 кв.м. та зобов`язується сплачувати орендну плату.

Пунктом 2.1 Договору встановлене цільове призначення приміщення передається в оренду для подальшої передачі в оренду (суборенда).

Пунктом 3.1 встановлено, що орендодавець протягом 10-ти днів передає орендатору в користування приміщення, яке орендується та оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами. З цього моменту орендарю нараховується орендна плата.

Орендатор протягом 10 днів після закінчення строку оренди повертає, а орендодавець приймає орендне приміщення, що оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Орендна плата нараховується до дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, копія примірнику якого надана позивачем, розмір орендної плати за один місяць складає 10 172,54 грн., в тому числі ПДВ 1 645, 42 грн.

Згідно з п.п 10.4-10.5 Договору зміни в нього можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, якщо інше не передбачене самим Договором. Такі зміни набувають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору.

Як зазначає позивач, за даними його бухгалтерського обліку в цілому на його користь відповідачкою перераховано 274 370,50 грн. та у зв`язку з неналежним виконанням останньою зобов`язань зі сплати орендної плати, вважає, що у неї існує заборгованість у розмірі 99 543,2 36 грн. за період до 31.12.2020 (початок періоду обчислення заборгованості, яка виникла у відповідачки за договором оренди позивачем не вказується).

На заборгованість з орендної плати, згідно зі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано:

- 3% річних у розмірі 867,25 грн. за період з 01.01.2021 по 16.04.2021;

- індекс інфляції у розмірі 2 302,44 за період з 01.01.2021 по 16.04.2021.

Позивачем на адресу відповідачки була направлена претензія №8/1 від 29.01.2021, в якій останній просить відповідачку сплатити суму боргу у розмірі 99 543,36 грн. За твердженнями позивача, станом на дату подання позовної заяви відповідачкою борг у розмірі 99 543,36 грн. не погашено.

Наведене стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до господарського суду.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що договори оренди, надані позивачем та відповідачкою містять розбіжності, а саме відповідно до п. 5.1 Договору, копія примірнику якого надана позивачем, розмір орендної плати за один місяць складає 10 172,54 грн., в тому числі ПДВ 1 645, 42 грн. Разом з цим, згідно з п. 5.1 Договору, копію примірника якого надала відповідачка, розмір орендної плати за один місяць складає 5 086,27 грн., в тому числі ПДВ.

Кожна зі сторін наполягає, що підписувала надану до суду саме нею редакцію договору.

Місцевий суд в своєму рішенні зазначив, як копія примірнику договору, наданого як позивачем, так і наданого відповідачкою, підписані сторонами лише на останньому аркуші, який не містить будь-яких істотних умов договору оренди, окрім реквізитів сторін.

Наданий до матеріалів справи акт приймання-передачі нежитлового приміщення до Договору від 03.05.2017, підписаний сторонами без зауважень. Разом з цим, відповідачка наполягає, що не підписувала вказаний акт приймання-передачі.

За твердженнями позивача, сторонами за Договором також були підписані:

- Додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2018 (п. 2), якою було продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2018, а також змінено суму орендної плати та яка з моменту підписання додаткової угоди складає 7 200,00 грн. (п. 2);

- Додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 28.12.2018, якою було продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2019.

Відповідачка у своєму відзиві заперечує, що підписувала додаткові угоди та акт приймання-передачі, зазначаючи, що між позивачем та відповідачем існували тільки усні домовленості щодо продовження строку дії Договору.

Ухвалюючи рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції враховуючи суперечливість наданим сторонами доказів дійшов висновку, що при підписанні акту приймання-передачі нежитлового приміщення, сторони дійшли згоди щодо предмету оренди, проте не узгодили розмір орендної плати, яка є істотною умовою договору. Тобто, станом на 03.05.2017 договірні відносини між позивачем та відповідачкою, які б можливо було кваліфікувати як орендні, не були встановлені, оскільки сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов, які притаманні цьому виду правочину.

Суд першої інстанції зазначив, що твердження позивача про те, що договір оренди, наданий в його редакції, не визнаний недійсним, а тому є підставою для стягнення орендної плати, є неспроможними, оскільки, як вказано вище, окремі сторінки документа (копії договору) взагалі неможливо ототожнювати з договором, як єдиним документом, за яким сторони досягли домовленостей про встановлення певних правовідносин.

У подальшому, 01.02.2018 сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди, факт підписання якої не спростований відповідачкою у встановленому процесуальному порядку, якою врегульовано питання ціни користування нежитловим приміщенням, тобто саме з цього часу, за висновком місцевого суду, слід вважати договір оренди укладеним, оскільки сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов Договору, в тому числі продовжили строк оренди.

Щодо строку дії договору оренди від 03.05.2017, місцевий суд вказав, що при оцінці кінцевого строку оренди, суд виходить з факту припинення володіння самим позивачем спірним приміщенням, а саме з дати набуття рішенням Господарського суду Донецької області від 04.08.2020 у справі №5006/27/69б/2012 (905/748/20), яким витребувано із незаконного володіння позивача на користь Малого приватного підприємства Галакс нерухомого майна, яке є предметом спірного договору оренди, законної сили

Враховуючи встановлений у додатковій угоді до договору оренди від 01.02.2018 розмір орендної плати в сумі 7 200,00 грн. за кожен місяць користування нежитловим приміщенням, суд дійшов висновку, що у відповідачки існував обов`язок зі сплати позивачу орендної плати, виходячи з вказаного розміру, а саме з моменту досягнення сторонами згоди щодо ціни договору 01.02.2018 по 15.12.2020 (момент припинення володіння майном позивачем), загальний розмір якої становить 248 400,00 грн.

Наявними у справі доказами підтверджується, що позивачем в цілому було отримано в рахунок оплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням 274 370,50 грн., з яких 248 400,00 грн. суд вважає платою за період з 01.02.2018 по час закінчення володіння позивачем майном 15.12.2020 (за розміром орендної плати 7 200,00 грн. за кожен місяць користування, встановленого додатковою угодою від 01.02.2018).

При цьому, вартість орендної плати за час користування нежитловим приміщенням за попередній період з 03.05.2017 по 01.02 2018 не була визначена сторонами, як слід, суд дійшов висновку про недоведеність підстав для отримання позивачем як суми 25 970,50 грн. (різниця між фактично отриманими позивачем коштами в сумі 274 370,50 грн. та нарахуваннями за час користування нежитловим приміщенням з 01.02.2018 по 15.12.2020 по узгодженому розміру орендної плати в сумі 248 400,00 грн.), так і власне нарахувань в розмірі 99 543,36 грн. як заборгованості з орендної плати за період загального часу користування об`єктом оренди.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання за недоведеністю правових підстав для стягнення орендної плати в розмірі 99 543,36 грн. та нарахувань на неї.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Колегія суддів, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, вважає за необхідне дослідити обставини пов`язані з правом власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, оскільки на відсутність у позивача права власності на орендоване приміщення посилається відповідачка у відзиві на позов та МПП Галакс у письмових поясненнях.

На підтвердження права власності позивача на нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, останнім до матеріалів справи надано наступні документи:

копію свідоцтва про право власності від 30.07.2013, відповідно до якої за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» зареєстровано право власності не нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м.;

копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2013, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» зареєстровано право власності не нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м.;

Колегією суддів встановлено, що відповідно до письмових пояснень Малого приватного підприємства «Галакс» та інформації отриманої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судами розглядались справи відносно Малого приватного підприємства «Галакс» та відчуження нежитлової будівлі загальною площею -3527,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область,м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена (колишня назва вул. Енгельса, 60).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.05.2012 порушено справу №5006/27/69б/2012 про банкрутство Малого приватного підприємства «Галакс».

Постановою Господарського суду Донецької області від 31.05.2012 у справі №5006/27/69б/2012 боржника Мале приватне підприємство «Галакс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії - Симонова А.Л.

У зв`язку з проведенням на території міста Донецька та Донецької області антитерористичної операції матеріали справи №5006/27/69б/2012 були втрачені.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.12.2016 частково відновлено за наявними документами втрачену справу №5006/27/69б/2012 про банкрутство Малого приватного підприємства «Галакс» м. Маріуполь на стадії ліквідаційної процедури.

23.04.2020 Мале приватне підприємство «Галакс» в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 Приватного підприємства «Дімітріус», відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про визнання недійсними результатів аукціону від 11.07.2012 та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду Донецького області від 04.08.2020 по справі №5006/27/696/2012 (905/748/20) позовні вимоги Малого приватного підприємства «Галакс» в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича до відповідача 1 Приватного підприємства «Дімітріус», відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про визнання недійсними результатів аукціону від 11.07.2012 та витребування майна із незаконного чужого володіння задоволені повністю.

Визнано недійсними результати аукціону, що відбувся 11.07.2012 з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства «Галакс» (ідентифікаційний код 13537629), а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, А3- 1), що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва - вулиця Енгельса), будинок 60 адміністративної будівлі, загальною площею - 8 080,1 кв. м., літ. А-4, площадка літ. А, прибудова літ. А3 -1м, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Фонтанна, будинок 70.

Витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (код ЄДРПОУ 37793512) на користь Малого приватного підприємства «Галакс» (код ЄДРПОУ 13537629) нерухоме майно - нежитлову будівля загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, А3-1), що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: 120034914123,що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (код ЄДРПОУ 37793512, місцезнаходження: 71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Правди, будинок 80-А).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 року у справі №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) залишено без задоволення апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» та Приватного підприємства «Дімітріус» на рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2020 року, а рішення суду залишено без змін.

Рішенням суду від 04.08.2020 року по справі №5006/27/696/2012 (905/748/20) встановлено наступне:

01.08.2013 Мале приватне підприємство «Галакс» зверталося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Дімітріус», Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 06 вересня 2012 року № 2655, зобов`язання Відповідача 2 скасувати записи стосовно реєстрації права власності за ПП Дімітріус на нежитлову будівлю загальною площею 3527,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд.60, та державної реєстрації договору купівлі-продажу у реєстрах правочинів; зобов`язати Відповідача 2 поновити запис про реєстрацію права власності за МПП Галакс на нежитлову будівлю загальною площею 3527,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд.60.

Під час розгляду справи Позивачем 23.09.2013 надано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06 вересня 2012 року №2655 з моменту його укладення, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 липня 2013 року № 4525463, зобов`язати Реєстраційну службу Маріупольського міського управління юстиції скасувати запис про реєстрацію спірних будівель за Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕЦТОРГОБЛАДНАННЯ, скасувати записи про реєстрацію спірних будівель за Приватним підприємством Дімітріус та поновити записи про право власності за Позивачем.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 у справі №905/5579/13 задоволено позовні вимоги Малого приватного підприємства «Галакс» до Приватного підприємства «Дімітріус», третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання». Визнано недійсним договір від 06.09.2012 року №2655 купівлі-продажу нежилої будівлі за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 (на теперішній час - вул. Нільсена Архітектора, 60) укладений між Малим приватним підприємством «Галакс» та Приватним підприємством «Дімітріус».

Провадження в частині позовних вимог Малого приватного підприємства «Галакс» до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі №905/5579/13 змінено п. 1 резолютивної частини рішення Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 та викладено його в наступній редакції: «Припинити провадження в частині позовних вимог Малого приватного підприємства «Галакс» до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції про зобов`язання Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції скасувати запис про реєстрацію спірних будівель за Приватним підприємством «Дімітріус» та поновити записи про право власності за Малим приватним підприємством «Галакс». В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 у справі №905/5579/13 залишено без змін.

Судовими рішеннями у справі №905/5579/13 встановлено наступні обставини.

10.07.2012 відбулося засідання зборів кредиторів МПП Галакс, оформлене протоколом №1, за результатами якого сформовано комітет кредиторів у складі ОСОБА_2 та Симонова А.Л., який одночасно є ліквідатором.

Протоколом зборів комітету кредиторів Малим приватним підприємством «Галакс» №1 від 10.07.2012 було затверджено реєстр вимог кредиторів, затверджено вартість нежитлових будівель, у тому числі - розташованих за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 у розмірі 3501661 грн. згідно експертного висновку.

Вирішено продати вказане нерухоме майно боржника не нижче експертної вартості, шляхом проведення 11.07.2012 аукціону. Проведення аукціону доручили ліквідатору Симонову А.Л.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 26.06.2013 у справі №5006/27/69б/2012 визнав збори кредиторів від 10.07.2012 неповноважними та визнав неповноважним обраний на таких зборах комітет кредиторів через допущені ліквідатором Симоновим порушення.

11.07.2012 ліквідатором Симоновим А.Л. було проведено аукціон з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства «Галакс», зокрема нежитлової будівлі загальною площею - 3 527,30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60.

Переможцем аукціону з продажу нежитлової будівлі літ. А-4, площадка літ.А, прибудова літ. А3-1, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, загальною площею 3527,3кв.м. - було визнано Приватне підприємство «Дімітріус».

06.09.2012 між Малим приватним підприємством «Галакс» в особі ліквідатора Симонова Андрія Леонідовича та Приватним підприємством «Дімітріус» укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60.

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу, 12.09.2012 за Приватним підприємством «Дімітріус» було зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою; м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.

Досліджуючи обставини стосовно здійснення Приватним підприємством «Дімітріус» розрахунків з продавцем (Малим приватним підприємством «Галакс»), Донецький апеляційний господарський суд в постанові від 17.03.2014 у справі №905/5579/13 зазначив про відсутність належних доказів виконання покупцем грошових зобов`язань з оплати майна.

19.07.2013 засновником Приватним підприємством «Дімітріус» прийнято рішення увійти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» з внесенням до статутного капіталу товариства своєї частки нерухомим майном: нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд.60, загальною площею 3527,30 кв.м. вартістю 3501661,00 грн.

Враховуючи зазначене, протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» від 23.07.2013 було затверджено статут товариства у новій редакції.

24.07.2013 Приватне підприємство «Дімітріус» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» склали та підписали акт приймання-передачі нерухомого майна: нежитлової будівлі загальною площею - 3527,30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання».

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2013, право власності на вищевказану нежитловубудівлю зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання».

11.11.2013 на підставі рішення засновника Приватного підприємства «Дімітріус» на загальних зборах фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», оформлених протоколом, Приватне підприємство «Дімітріус» було виключено зі складу учасників фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» та вирішено виплатити йому вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства грошовими коштами або матеріальними цінностями.

Мале приватне підприємство «Галакс» зверталося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» про витребування з незаконного володіння нежитлової будівлі розташованої за адресою: Україна, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса 60, загальною площею 3527, 3 кв.м. та визнання права власності на вказану будівлю.

17.12.2013 Господарським судом Донецької області прийнято рішення у справі №905/7978/13, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано право власності за Малим приватним підприємством «Галакс», м. Маріуполь на нерухоме майно - нежитлове приміщення, літ. А-4 з прибудовою літ. А3-1, площею - 3527, 30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» нерухоме майно - нежитлове приміщення, літ. А-4 з прибудовою літ. А3-1, площею - 3527, 30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, реєстраційний номер 120034914123. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у справі №905/7978/13 рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2013 скасовано в частині задоволення позовних вимог і в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Галакс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» про витребування майна та визнання права власності відмовлено.

У вказаній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази вибуття майна з володіння позивача поза його волею, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» є добросовісним набувачем, а тому відсутні підстави для витребування майна.

Суд першої інстанції при вирішенні справи №5006/27/69б/2012 (905/748/20) дійшов висновку, що спірне майно (нежитлова будівля загальною площею - 3527,30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60) вибуло з власності Малого приватного підприємства «Галакс» поза його волею, оскільки в межах справи №905/748/20 суд визнав недійсними результати аукціону, що відбувся 11.07.2012 з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства «Галакс» (за наслідками якого між МПП «Галакс» та ПП «Дімітрус» був укладений договір від 06.09.2012 №2655 купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі), а сам договір рішенням Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 по справі №905/5579/13 також було визнано недійсним.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила обставини порушення вимог Закону України про банкрутство та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" при підготовці та проведенні аукціону від 11.07.2012, а саме: порушення порядку визначення і погодження первинної вартості майна; порушення порядку оповіщення про проведення аукціону з продажу майна банкрута; здійснення публікації оголошення про аукціон з порушенням визначених законом строків та порядку розрахунків; відсутність доказів оплати з боку ПП «Дімітріус» за придбане майно; визначення ринкової, а не ліквідаційної вартості об`єкту нерухомості за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60; відсутність належним чином вираженої волі уповноваженого органу комітету кредиторів на реалізацію майна; порушення порядку зниження ціни під час проведення аукціону.

Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.06.2013 у справі №5006/27/69б/2012 визнано неналежним та таким, що порушує інтереси кредитора виконання ліквідатором Симоновим А.Л. своїх обов`язків та припинено його повноваження з тих підстав, що при підготовці до продажу майна банкрута ліквідатором були допущені порушення порядку скликання комітету кредиторів, а саме, не повідомлено ПАТ «Банк Форум» як заставного кредитора про проведену оцінку заставного майна та про призначення прилюдних торгів з реалізації заставного майна банку.

У вказаній ухвалі судом зазначено, що через допущені порушення збори кредиторів та комітет кредиторів МПП «Галакс» є неповноважними.

Таким чином, в порушення ч.2 ст.30 Закону про банкрутство, комітетом кредиторів не було погоджено порядок та умови продажу майна банкрута, а отже, не було належним чином вираженої волі уповноваженого органу комітету кредиторів на реалізацію спірного майна на умовах, визначених договором купівлі-продажу з ПП «Дімітріус».

Колегією суддів за результатами розгляду справи №5006/27/69б/2012 (905/748/20) встановлено численні порушення порядку підготовки, проведення та оформлення аукціону від 11.07.2012, а також розпорядження ліквідатором майном не у спосіб і не в межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство, про що було зазначено вище.

Наведені вище обставини свідчать про те, що майно боржника вибуло з володіння власника (органу управління МПП «Галакс») поза межами його волевиявлення, при цьому визначений законодавцем орган управління майном (ліквідатор Симонов Л.А.) діяв з порушенням тих повноважень, які йому було надано законодавцем при реалізації спірного майна з аукціону.

Під час розгляду справи №905/748/20 встановлено недійсність результатів аукціону, що відбувся 11.07.2012 з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства «Галакс», а сам договір купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі від 06.09.2012 №2655 визнано недійсним за рішенням Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 у справі №905/5579/13.

Отже, судова колегія прийшла до висновку про відсутність вираження волі власника на вибуття майна з його володіння.

Судова колегія звернула увагу на ту обставину, що спірне майно було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» в результаті внесення його Приватним підприємством «Дімітріус» до статутного фонду товариства.

Таким чином, вказаний правочин не є відплатним договором в розумінні ст. 388 Цивільного Кодексу України.

Крім того, колегія суддів звернула увагу на наступне.

19.07.2013 рішенням засновника Приватного підприємства «Дімітріус» було вирішено увійти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» з внесенням до статутного капіталу товариства своєї частки нежитлове приміщення за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60.

24.07.2013 між відповідачами складено акт приймання-передачі нерухомого майна.

24.10.2013 року рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/5579/13 визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного майна, що було внесено до статутного фонду.

Разом із тим, 11.11.2013 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» було виключено Приватне підприємство "Дімітріус» зі складу учасників товариства, що встановлено судовими рішеннями у справі №905/5579/13.

Докази сплати ПП «Дімітріус» товариством «Спецторгобладнання» частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі відсутні.

Вказані дії сторін, які здійснені під час розгляду господарським судом спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна є недобросовісними.

Враховуючи наведене, судова колегія у постанові по справі №5006/27/69б/2012 (905/748/20) погодилась з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» на користь Малого приватного підприємства «Галакс» нерухомого майна - нежитлової будівля загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, АЗ-1), що знаходиться з: адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У справі №5006/27/69б/2012 (905/748/20) брали участь ті самі особи (МПП «Галакс», ТОВ «Спецторгобладнання»), встановлювалися обставини щодо продажу майна МПП «Галакс», розташованого за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60, а тому, встановлені у вказаному рішенні обставини (факти) мають преюдиціальне значення при вирішенні цього спору стосовно відповідача та третьої особи та не потребують повторного доказування.

Отже, обставини пов`язані з незаконністю та недійсністю аукціону, що відбувся 11.07.2012 з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства «Галакс» (ідентифікаційний код 13537629), зокрема: нежитлової будівлі, загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, А3-1), що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва - вулиця Енгельса), будинок 60; обставини пов`язані з відсутністю вираження волі власника,- Малого приватного підприємства «Галакс» на вибуття нежитлової будівля загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, АЗ-1), що знаходиться з: адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60 з його володіння; обставини пов`язані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» набуло право власності на нежитлову будівлю загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, АЗ-1), що знаходиться з: адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60 не за відплатним договором; обставини пов`язані з недобросовістністю дій Приватного підприємства «Дімітріус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» щодо внесенням до статутного капіталу товариства частки приватного підприємства нежитлового приміщення за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60 та виходу зі складу учасників товариства підприємства у період судових спорів щодо майна; обставини пов`язані з недійсністю договору купівлі- продажу договору від 06.09.2012 №2655, на підставі якого Приватне підприємство «Дімітріус» набуло право власності на нежитлове приміщення що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60 та в подальшому передало його до статутного капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», яке в подальшому використовувало дане приміщення у своїй господарській діяльності.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою майна здійснюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає про таке.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення закріплені в ч. 1ст. 759 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

У даній справі, у зв`язку з тим, що відповідачка у відзиві на позов оспорює право позивача на стягнення орендної плати через те, що останній не є власником орендованого приміщення, суду слід дослідити обставини пов`язані з правом позивача передавати майно у найм за договором від 03.05.2017, тобто з набуттям позивачем прав власності та/або майнових прав та/або повноважень на укладення договору найму на нежитлове приміщення, що є предметом договору оренди.

Як встановлено судом вище, на підтвердження права власності позивача на нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, останнім до матеріалів справи надано наступні документи:

копію свідоцтва про право власності від 30.07.2013, відповідно до якої за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» зареєстровано право власності не нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м.;

копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2013, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м.;

З наданої відповідачем інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.05.2021 вбачається, що 05.01.2021 зареєстровано право власності вказаної нежитлової будівлі за Малим приватним підприємством «Галакс» на підставі рішення суду від 04.08.2020 №905/748/20.

Крім того, судом встановлено, що згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за позивачем було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м за період з 30.07.2013 по 05.01.2021.

Спірний договір оренди підписаний 03.05.2017 року.

Разом з тим, як встановлено судовою колегією вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» набуло право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м шляхом внесення останнього Приватним підприємством «Дімітріус» до статутного капіталу товариства. Приватне підприємство «Дімітріус» отримало право власності на нежитлову будівлю на підставі укладеного з Малим приватним підприємством «Галакс» договору купівлі-продажу від 06.09.2012 №2655, який був визнаний рішенням Господарським судом Донецької області від 24.10.2013, залишеним в цій частині без змін постановою апеляційної інстанції від 17.03.2014, недійсним. Після визнання недійсним договору від 06.09.2012 сторони не здійснили двосторонню реституцію та не внесли зміни до відповідних реєстрів. Спір щодо витребування майна з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» завершився залишенням без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 року у справі №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) рішення Господарського суду Донецької області від 04.08.2020, яким витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» на користь Малого приватного підприємства «Галакс» спірну нежитлову будівлю. Поряд з цим, як судом зазначено вище, суд при вирішенні справи №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) встановив обставини пов`язані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» набуло право власності на спірну нежитлову будівлю загальною площею не за відплатним договором, а дії Приватного підприємства «Дімітріус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» щодо внесенням до статутного капіталу товариства частки приватного підприємства нежитлового приміщення за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60 та виходу зі складу учасників товариства підприємства у період судових спорів щодо майна, суд визнав недобросовісними.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

П. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Аналогічні висновки викладені в постанові ОП КГС ВС від 24.01.2020 №910/10987/18.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від 06.09.2012 №2655, на підставі якого Приватне підприємство «Дімітріус» набуло право власності на нежитлове приміщення, яке є предметом оренди, був визнаний недійсним рішенням Господарським судом Донецької області від 24.10.2013, залишеним в цій частині без змін постановою апеляційної інстанції від 17.03.2014, а також те, що судом під час вирішення справи №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» було недобросовісним та незаконним володільцем нежитлової будівлі за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м., то відповідно наявність державної реєстрації права власності за позивачем не приймається колегією суддів як належний та допустимий доказ на підтвердження права власності позивача у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів у позивача на спірну нежитлову будівлю.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» на момент підписання договору оренди від 03.05.2017 не було власником спірної нежитлової будівлі, як встановлено судом у справі №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) володіло ним без законних на то підстав.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» не мало право 03.05.2017 передавати майно в оренду, яке не належить йому на праві власності, на яке у нього відсутні майнові права та на передачу якого в оренду відсутні доручення власника.

В останніх поясненнях наданих до суду першої інстанції (т.2 а.с.243-244) позивач посилається на ч. 1,2 статті 1214 Цивільного кодексу України, згідно з якими особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави, а також на ч. 1 ст. 390 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Вказані норми права, на думку позивача, надають йому право вимагати стягнення орендної плати з відповідачки, оскільки в подальшому, на вимогу законного власника, він буде зобов`язаний відшкодувати власнику всі доходи, які позивач отримав за час незаконного володіння та розпорядження майном.

Колегія суддів вважає безпідставними такі твердження позивача, оскільки вказана норма не закріплює право володільця отримувати доходи від незаконного володіння чужим майном шляхом стягнення коштів з користувача, а навпаки передбачає право власника майна вимагати відшкодування доходів від незаконного володільця.

При цьому, матеріали справи не містять відповідної вимоги Малого приватного підприємства «Галакс» до позивача про відшкодування неодержаних доходів в порядку статті 1214 Цивільного кодексу України.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не був власником спірного майна на момент укладання договору оренди та не мав права укладати такий договір. Відтак, позивач не має права вимагати від відповідача сплати орендних платежів та користуванням спірним нежитловим приміщенням, що є підставою для відмови в позові

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вони спростовуються долученими до матеріалів справи доказами та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Частинами 1, 2, 4 статті 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Суд першої інстанції при вирішенні цієї справи не надав належної оцінки доказам у справі, не врахував обстави щодо відсутність у позивача прав на спірний об`єкт нерухомості, а тому його висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Однак, зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, тобто висновок місцевого господарського суду щодо кінцевого результату вирішення спору є правильним, рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/734/21 підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.2, ч.1 ст.275, ч.4 статті 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецторгобладнання залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/734/21 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 25.11.2022.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.І. Терещенко