Постанова

від 23.11.2022 по справі 922/954/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року м. Харків Справа № 922/954/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від прокуратури Зливка К.О. (службове посвідчення № 057328 від 09.10.2020);

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №04 Х/1)

на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 (повний текст складено 15.12.2021), ухвалене у складі судді Жельне С.Ч.

у справі № 922/954/21

за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області,

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад»,

про стягнення коштів 390 220, 23 грн

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад» про стягнення на користь держави збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 390220, 23 грн.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора, судові витрати відшкодувати за рахунок відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права (статті 116 ЦК України, статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 за № 277) та порушення норм процесуального права (статей 75, 76-79, 86, 236 ГПК України), а також неповним з`ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема, безпідставним та юридично неспроможнім є висновок суду про те, що Методика № 277 не застосовується до спірних відносин, мотивований тим, що дана Методика не діяла на час вчинення порушення. Водночас, принцип прямої дії нормативно правового акту у часі означає його здатність регулювати не тільки відносини, що виникли після набрання ним чинності, а також і відносини, які виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати (стосовно прав та обов`язків суб`єктів правовідносин, що виникли після набрання ним чинності). А отже, на думку прокурора, в даному випадку Методика № 277 повинна буди застосована до спірних правовідносин, саме в частині здійснення розрахунку збитків, оскільки розрахунки проводяться вже після набрання чинності цій Методики, а порушення виявлені до.

Крім того, зазначив, що формула Методики № 639 (за якої суд першої інстанції вказав повинні бути здійснені розрахунки) та формула Методики № 277 є аналогічними, а отже, жодним чином не впливають на визначений позивачем розмір шкоди.

Наголошував, що наявність такого суперечливого судового рішення в межах даної справи фактично створює ситуацію, що надає можливості суб`єктам господарювання не тільки уникнути відповідальності за вчинення правопорушення у природоохоронній сфері, а й загалом нівелює значення та роль низки законів та підзаконних нормативно правових актів у сфері охорони та захисту атмосферного повітря.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №04 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21. Призначено справу до розгляду на 22.02.2022 о 12:00 год.

07.02.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1438), в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 залишити без змін.

В судовому засіданні 22.02.2022 прокурор доводи апеляційної скарги підтримав та просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора, судові витрати відшкодувати за рахунок відповідача.

В судовому засіданні 22.02.2022 представник позивача також підтримала доводи прокурора та просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 22.02.2022 представник відповідача проти доводів прокурора заперечувала у повному обсязі, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 без змін. В обґрунтування зазначила, що Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, набула чинності з 15.05.2020, передбачений нею розрахунок розмірів відшкодування збитків може бути застосований лише до відносин, що виникли після набрання нею чинності. Вказувала, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про застосування до спірних правовідносин в частині розрахунку розміру збитків Методики № 639, яка діяла в момент виявлення порушення. Зазначила, що за формулою Методики № 639 та № 277, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. На час виявлення порушення, а саме: у 2019 році мінімальна заробітна плата становила 4173, 00 грн. Однак, розрахунок зроблено на підставі мінімальної заробітної плати, яка діяла у 2020 році у розмірі 4723, 00 грн. Також, вказала, що не погоджується з кількістю годин, які позивач зазначив у розрахунку, що призвело до помилкового розрахунку розміру збитків, заявлених до стягнення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №04 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 до 10.03.2022 о 12:00 год.

Водночас, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 № 03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01 квітня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Отже, судове засідання, призначене на 10.03.2022 у справі не відбулося, оскільки, в Україні продовжено строк дії воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, розташованого у м. Харкові.

В оголошеннях, розміщених на офіційному веб-порталі судової влади України та на сторінці Східного апеляційного господарського суду в мережі «Фейсбук», суд зазначив, що відповідні судові засідання будуть перенесені на іншу дату, про що учасників судових процесів буде повідомлено додатково.

Крім того, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі № 922/954/21 доведено до відома учасників справи, що дата наступного судового засідання у справі № 922/954/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю сторін спору та інших учасників судового процесу; постановлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №04 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 учасників справи повідомити додатково; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі «Електронний суд».

Східний апеляційний господарський суд поступово відновив свою роботу у особливому режимі, у зв`язку з чим, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2022 призначено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №04 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 на 06.09.2022 о 12:45 год.

05.09.2021 з використанням програми «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування зазначено, що представник відповідача та директор не мають можливості прибути у судове засідання, оскільки представник Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад» перебуває за межами України, документів по справі не має, флешка з поясненнями знаходиться в м. Харкові, про судове засідання дізналась лише 02.09.2022. Директор підприємства знаходиться за межами Харківської області (фізично не встигне приїхати). Окремо зазначила, що Приватне акціонерне товариство Сокомаринад з початку російської агресії не працює в м. Харкові, більшість працівників виїхало.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №04 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 до 18.10.2022 о 14:15 год.

06.09.2022 до Східного апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника.

07.09.2022 з використанням програми «Електронний суд» від представника відповідача надійшло повідомлення про отримання копії ухвали суду від 06.09.2022.

30.09.2022 до Східного апеляційного господарського суду від представника Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 задоволено клопотання Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 922/954/21 призначене на 18.10.2022 о 14:15 год., ухвалено провести за участю прокурора Харківської обласної прокуратури Зливки Каріни Олександрівни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

Разом з тим, 18.10.2022 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду був відсутній інтернет, що призвело до неможливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Вказане підтверджується Актом № 12-33/157 від 18.10.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №04 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 відкладено на 23.11.2022 о 11:45 год.

26.10.2022 до Східного апеляційного господарського суду від представника Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 задоволено клопотання Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 922/954/21 призначене на 23.11.2022 о 11:45 год., ухвалено провести за участю прокурора Харківської обласної прокуратури Зливки Каріни Олександрівни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

Присутній у судовому засіданні прокурор доводи апеляційної скарги підтримав та просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора, судові витрати відшкодувати за рахунок відповідача.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 на поштову адресу та електронну адресу останніх, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про одержання 27.10.2022 та 31.10.2022.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, крім того, враховуючи, що у судовому засіданні 22.02.2022 представники сторін надали свої пояснення, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом, на підставі наказу про здійснення планового заходу від 22.11.2019 № 888/11-02, направлення на проведення планової перевірки від 22.11.2019 № 888/11-02/03-06 та повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.08.2019 № 3146/02-06, Державною екологічною інспекцією проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у періоди з 25.11.2019 по 29.11.2019 та з 02.12.2019 по 06.12.2019 в діяльності Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад» (далі - ПрАТ «Сокомаринад») (т. 1 а.с. 31-33).

Відповідно до акту, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 888/11-02/03-06 від 06.12.2019, проведеного за період з 25.11.2019 по 06.12.2019 встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється від наступних джерел викидів (утворення), а саме:

-котлу ДКВР 4/13 (джерело викиду димова труба);

-акумуляторної (джерело викиду труба);

-зварювального апарату, токарного верстату, свердлильного верстату, точильного верстату (джерело викиду дверні та віконні отвори);

-пропан кисневий різак (джерело викиду дверні та віконні отвори);

-пост фарбування (джерело викиду дверні та віконні отвори);

-котлу РОСС АОГВ-32 (джерело викиду труба);

-котлу РОСС АОГВ-32 (джерело викиду труба);

-ГРП (неорганізоване джерело викиду залповий викид) (т.1 а.с. 37-41).

Під час проведення перевірки надано дозвіл на викиди від 28.11.2013 № 6310138800-515, терміном дії до 28.11.2018 (т. 1 а.с. 263- 271).

Тобто, з 29.11.2018 джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: котел ДКВР 4/13 (джерело викиду димова труба); акумуляторна (джерело викиду труба); зварювальний апарат, токарний верстат, свердлильний верстат, точильний верстат (джерело викиду дверні та віконні отвори); пропан кисневий різак (джерело викиду дверні та віконні отвори); пост фарбування (джерело викиду дверні та віконні отвори); котел РОСС АОГВ-32 (джерело викиду труба); котел РОСС АОГВ-32 (джерело викиду труба) працюють за відсутності дозволу на викиди.

Джерело утворення (викиду) ГРП не було враховано в дозволі на викиди від 28.11.2013 № 6310138800-515, тобто, є новоутвореним, та працює за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Вищевказаний акт перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській отримано представником ПрАТ «Сокомаринад», що підтверджується підписом останнього. Пояснення, зауваження чи заперечення представником відповідача не заявлялися (т. 1 а.с. 39).

За результатами виявлених порушень Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис від 09.12.2019 № 249/03-13, який отримано представником товариства, про що свідчить підпис останнього (т. 1 а.с. 35-36).

Відповідно до п. 1 вище вказаного припису ПрАТ «Сокомаринад» у строк до 06.02.2020 приписано, зокрема отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викиду забруднюючих речовин, що розташовані за адресою вул. Кузнечна, 2, у м. Харків.

Крім того, за результатами виявлених порушень позивачем, стосовно ОСОБА_1 (директора ПрАТ «Сокомаринад») державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.01.2020 за № 002436, відповідальність за яке передбачена ч. 1 статтею 78 КУпАП, а саме: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викиду без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади (т. 1 а.с. 53).

Постановою державного інспектора від 24.01.2020 за №02-14/10 на директора товариства накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136, 00 грн, який останній сплатив 27.01.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 63 від 27.01.2020 (т. 1 а.с. 54-55).

Листом (відсутня дати та №) та листом вих. № 1 від 04.03.2020 відповідач повідомив позивача про виконання припису від 09.12.2019 № 249/03-13 та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 24.02.2020 № 6310138800-5557. Доказів направлення листів до суду не надано (т. 1 а.с. 115-116).

З метою перевірки виконання ПрАТ «Сокомаринад» припису від 09.12.2019 № 249/03-13, Державною екологічною інспекцією у Харківській на підставі наказу про здійснення позапланового заходу (перевірки) ПрАТ «Сокомаринад» від 26.05.2020 № 453/11-02, направлення від 26.05.2020 № 453/11-02/02-06 проведено позапланову перевірку товариства за період з 28.05.2020 по 05.06.2020 (т.1 а.с. 28-29).

Відповідно до акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 05.06.2020 № 453/11-02/02-06 встановлено, що ПрАТ «Сокомаринад» отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 24.02.2020 № 6310138800-5557, відповідно до якого стаціонарними джерелами викиду (утворення) забруднюючих речовин в атмосферне повітря є:

-котел ДКВР 4/13 (джерело викиду № 1);

-котел РОС 322.25А.00.000 РЕ (джерело викиду № 2);

-котел РОС 322.25А.00.000 РЕ (джерело викиду № 3);

-котел твердопаливний SWaG-50 (джерело викиду № 4);

-ГРП (джерело викиду № 5);

-зварювальний апарат, токарний верстат, свердлильний верстат, точильний верстат, що розміщені на зварювальній ділянці (джерело викиду № 6);

-акумуляторна, що розміщена на станції обслуговування (джерело викиду № 7);

-газовий різак (джерело викиду № 8) (т. 1 а.с. 42-48, 215-262).

Згідно з п. 1 акту вбачається, що перевіркою встановлено, що джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1 (котел ДКВР 4/13), № 2 (котел РОС 322.25А.00.000 РЕ), № 3 (котел РОС 322.25А.00.000 РЕ), № 6 (зварювальний апарат), № 7 (акумуляторна, що розміщена на станції обслуговування) та № 8 (газовий різак) у період з 29.11.2018 по 23.02.2020 працювали за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тобто, наднормативно.

Інформація щодо часу роботи джерел викиду забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викиду № 1, 2, 3, 6 (зварювальний апарат), 7, 8 за період з 29.11.2018 по 23.02.2020 не надано.

Джерела викиду № 4 (котел твердопаливний SWaG-50), № 5 (ГРП), № 6 (токарний верстат, свердлильний верстат, точильний верстат, що розміщені на зварювальній ділянці) є новоутвореними та такими, що з моменту введення в експлуатацію працювали за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тобто, наднормативно.

Інформація щодо часу роботи джерел викиду забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викиду № 4, 5, 6 (токарний верстат, свердлильний верстат, точильний верстат, що розміщені на зварювальній ділянці) за період 28.05.2017 по 23.02.2020 до перевірки не надано (т. 1 а.с. 42-48).

Представник ПрАТ «Сокомаринад» відмовився від підпису та отримання вказаного акту перевірки від 05.06.2020 № 453/11-02/02-06, про зроблено відповідний запис. У зв`язку з чим, позивачем 05.06.2020 на адресу відповідача поштовим відправленням направлено акт перевірки від 05.06.2020 № 453/11-02/02-06, яке 09.06.2020 отримано товариством (т. 1 а.с. 47, 49).

За результатами виявлених порушень Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис від 11.06.2020 № 54/02-13, який отримано представником товариства 16.06.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 50-51).

Відповідно до п. 1, 2 вище вказаного припису ПрАТ «Сокомаринад» у строк протягом 15 календарних днів приписано, зокрема надати інформацію стосовно часу роботи джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викиду.

За результатами вищезазначених перевірочних заходів Державною екологічною інспекцією у Харківській області розраховано суму збитків, завданих державі ПрАТ «Сокомаринад» внаслідок порушення останнім вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», загальний розмір яких складає 390220, 23 грн. Розрахунок розміру збитків здійснено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020 №277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/3469.

З метою добровільного відшкодування вказаної суми шкоди позивачем направлено на адресу відповідача 6 претензій, а саме: № 234 від 11.12.2020 (на суму 317447, 48 грн), № 250 від 28.12.2020 (на суму 18835,91 грн), № 251 від 28.12.2020 (на суму 21759, 58 грн), № 252 від 28.12.2020 (на суму 4062, 89 грн), № 253 від 28.12.2020 (на суму 25981, 32 грн), № 254 від 28.12.2020 (на суму 2133, 05 грн), з доданими до них відповідними розрахунками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 04.01.2021 (т. 1 а.с. 57-82).

В матеріалах справи наявні відповіді на претензії №234 від 11.12.2020, № 250 від 28.12.2020, № 251 від 28.12.2020 , № 252 від 28.12.2020, № 253 від 28.12.2020, з яких вбачається, що відповідач не згоден з підставами та розрахунком розміру шкоди, тому не вбачає підстав для сплати зазначених сум, та просить переглянути рішення про стягнення (т. 1 а.с. 278-294). Водночас, доказів направлення вказаних відповідей до суду не надано.

Зазначені обставини стали підставами для звернення прокурора до суду з даним позовом про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 390220, 23 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 в позові відмовлено повністю.

Надаючи оцінку підставам представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області прокурором, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч. 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 статті 20І Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 № 230, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.

Проте, Держекоінспекцією з моменту пред`явлення претензій ПрАТ «Сокомаринад» до цього часу не вжито заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, які створенні та діють з метою фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

У зв`язку з встановленням з боку ПрАТ «Сокомаринад» порушень вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та наявності невідшкодованої суми збитків, прокуратурою повідомлено Держекоінспекцію про вказаний факт (лист №35-1037-543вих-21 від 24.02.2021) виявлених правопорушень та акцентовано увагу останньої на необхідності вжиття заходів до стягнення шкоди (т. 1 а.с. 23).

Однак, листом від 25.02.2021 Держекоінспекція повідомила прокуратуру про те, що самостійно Інспекція звертатися до суду з позовом не буде, оскільки у останньої відсутні асигнування на сплату судового збору, у зв`язку з чим, Інспекція позбавлена об`єктивної можливості на звернення до суду (т. 1 а.с. 26).

Позов до суду прокурором подано після направлення повідомлення позивачу в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (вих. №35-1037-543вих-21 від 24.02.2021) (т. 1 а.с. 23).

Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений статтею 53 ГПК України та положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Загальні положення про цивільно - правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, що підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 922/3228/20.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

1) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

3) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4) Остання складова- вина завдавача шкоди,але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Разом з цим, відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Статтею 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, у тому числі забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, щовикиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

У відповідності до приписів статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Разом з тим, відповідач в порушення вищезазначених норм здійснював викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря за відсутності спеціального дозволу.

Особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом (стаття 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Наведеними нормами встановлено правило поведінки, що полягає в необхідності утримання від експлуатації стаціонарних джерел викиду з забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання відповідного дозволу. Цей висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, викладеною у постанові від 06.03.2018 у справі №607/4516/17.

Факт порушення відповідачем вказаного правила поведінки вбачається з експлуатації відповідачем у період з 29.11.2018 по 23.02.2020 джерел викиду з забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання відповідного дозволу. Це підтверджується актом перевірки № 888/11-02/03-06 від 06.12.2019 (т. 1 а.с. 37-41), актом перевірки від 05.06.2020 № 453/11-02/02-06 (т. 1 а.с. 42-49), приписом від 09.12.2019 № 249/03-13 (т. 1 а.с. 35-36), приписом від 11.06.2020 № 54/02-13 (т. 1 а.с. 50-52), постановами про накладення адміністративного стягнення від 24.01.2020 №002436, від 24.01.2020 №02-14/10 (т.1. а.с. 53-54) та власне самим дозволом, датою видачі якого є 24.02.2020 (т. 1 а.с. 215).

Відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферу в зазначений період.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність в діях відповідача протиправної поведінки - експлуатації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 29.11.2018 по 23.02.2020 без спеціального дозволу, чим порушено вимоги статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

У відповідності до статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Приписами ч. 3статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1статті 69 вказаного Закону встановлено, щошкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За нормами статті 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.

Спеціальний склад та порядок визначення розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позивачем здійснено розрахунок збитків за період з 29.11.2018 по 23.02.2020 на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 (далі - Методика).

Суд першої інстанції вказав, щодо неможливості застосування вказаної Методики № 277 до спірних правовідносин, адже така ще не діяла у час здійснення порушення, у зв`язку з чим, дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом juracuria(«суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами їхніх спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні нормативні приписи (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц).

А отже, судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні позову на цій підставі.

Подібний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 922/3228/20.

Водночас, колегія суддів приймає до уваги, що позивач при здійсненні розрахунку розміру збитків помилково посилається на положення Методики №277, яка була затверджена 15.05.2020, оскільки в даному випадку порушення були зафіксовані у двох актах складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме:

- № 888/11-02/03-06 від 06.12.2019,

- № 453/11-02/02-06 від 05.06.2020.

У зв`язку з чим, колегія суддів констатує, що розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин за актом № 888/11-02/03-06 від 06.12.2019 повинен здійснюватися на підставі Методики № 639, яка діяла на момент складання вказаного акту, а вже розрахунок збитків за актом № 453/11-02/02-06 від 05.06.2020 повинен здійснюватися на підставі Методики № 277, яка набула чинності з 15.05.2020.

Однак, п. 4.1 та формула Методики за № 639 та № 277 є аналогічними.

Так, у відповідності до п. 4.1. Методики № 639 та № 277, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Як вбачається з розрахунку позивача, останній здійснюючи розрахунки розміру збитків, визначив, що розмір мінімальної заробітної плати становить 4723, 00 грн, тобто розмір мінімальної заробітної плати встановленої у 2020 році.

Водночас, колегія суддів вважає, що така ставка може бути застосована тільки до порушення, яке виявлено під час перевірки у 2020 році, а саме: до джерела викиду № 4 -котел твердопаливний SWaG-50, який є новоутвореним.

До порушень, які зафіксовані у акті № 888/11-02/03-06 від 06.12.2019, а саме: до джерел викиду: № 1- котел ДКВР 4/13, № 2 - котел РОС 322.25А.00.000 РЕ, № 3 -котел РОС 322.25А.00.000 РЕ, № 5 ГРП, № 7 - акумуляторна, що розміщена на станції обслуговування, повинен бути застосований розмір мінімальної заробітної плати 4173, 00 грн, тобто встановлений у 2019 році.

Колегією суддів самостійно здійснено розрахунок та встановлено, що збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів ПрАТ «Сокомаринад» забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять 347804, 08 грн, а саме:

- від джерела № 1- котел ДКВР 4/13 - 280480, 27 грн

(Мі 0,7746140160 х 1.1П 4590, 30 х Аі 3, 33 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 26641,16 +

Мі 0,9830937600 + 1.1П 4590,30 х Аі 25 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 253839, 11).

- від джерела № 2 - котел РОС 322.25А.00.000 РЕ 16642, 44 грн

(Мі 0,0403729920 + 1.1.П 4590, 30 х Аі 3,33 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 1388,54 +

Мі 0,0590768640 х 1.1П 4590,30 х Аі 25 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 15253, 90).

- від джерела № 3 -котел РОС 322.25А.00.000 РЕ 19225, 64 грн

(Мі 0,050409210 х 1.1П 4590,30 х Аі 3,33 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 1733, 71 +

Мі 0,0677445120 х 1.1. П 4590,30 х Аі 25 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 17491, 93).

- від джерела № 5 ГРП 1884, 65 грн

(Мі 0,910,840000 х 1.1.П 4590, 30 х Аі 0,2 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 1884,65).

- від джерела № 7- акумуляторна, що розміщена на станції обслуговування 3589, 76 грн

(Мі 0,0347569920 х 1.1.П 4590,30 х Аі 10 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 3589,76).

- від джерела № 4 -котел твердопаливний SWaG-50 25981, 32 грн

(Мі 0,1114767360 х 1.1.П 5195, 30 х Аі 3,33 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 4339,32 +

Мі 0,0640846080 х 1.1.П 5195, 30 х Аі 25 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 18727,81 +

Мі 0,0373766400 х 1.1.П 5195, 30 х Аі 6,67 х Кт 2,25 х Кзі 1 = 2914,20).

Колегія суддів критично оцінує доводи відповідача про помилковість розрахунку позивача в частині кількості годин роботи джерел викиду.

У відповідності до п. 3.11 Методики № 639 встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Аналогічний п. 3.11 містить і Методика № 277, якою встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

Приписом № 54/02-13 від 11.06.2020, який отримано відповідачем 16.06.2020, було зобов`язано ПрАТ «Сокомаринад» у строк протягом 15 календарних днів, зокрема, надати інформацію стосовно часу роботи джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викиду (т.1 а.с. 50-51).

Відповідач вказує, що листом від 25.06.2020 відповідав Інспекції, що у останнього відсутнє чітке розуміння суті правопорушення, які необхідно усунути, інформація про виконання вже надавалась в грудні 2019 року та в березні 2020 року (т. 1 а.с. 272-275).

Крім того, зазначає, що листом від 28.07.2020 направляв на адресу Інспекції:

-копію інструкції;

- копію платіжних доручень про сплачу адмін. штрафів;

- інформацію щодо переліку форм, які необхідно надавати в органи державної статистики ПрАТ «Сокомаринад»;

- копії статистичних звітів;

- копію запиту до Головного управління статистики у Харківській області від 27.07.2020,

- фото№ 1, № 2, № 3;

- копію наказу № 1/ЕК від 04.01.2020 (т. 1 а.с. 276-277).

Водночас, доказів направлення вказаних листів до суду не надано, додатки вказані у листі від 28.07.2020 в матеріалах справи також відсутні.

Позивач заперечує отримання вказаної інформації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 статті 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Таким чином, оскільки відповідач у встановленому порядку не оскаржив даний припис, у тому числі з підстав необґрунтованого, на його думку, повторного витребування Держекоінспекцією інформації про робочий час джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, він був зобов`язаний виконати вимоги отриманого припису від № 54/02-13 від 11.06.2020.

Доказів, які підтверджують направлення листа з інформацією про час роботи джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря до суду не надано.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає правомірним нарахування позивачем збитків з використанням часу роботи джерел викидів 2 години на добу, із врахуванням опалювального періоду.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 347804, 08 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ПрАТ «Сокомаринад» збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 347804, 08 грн, в іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ПрАТ «Сокомаринад» збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 347804, 08 грн, із ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог, а в іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін, витрати прокурора зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5217, 06 грн покладаються на відповідача, крім того, витрати прокурора зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7825, 60 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №04 Х/1) задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 скасувати в частині відмови у стягненні з Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад» збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 347804, 08 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад» збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 347804, 08 грн.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/954/21 залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

«Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад» (61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 2, код ЄДРПОУ 24334545) на користь держави (р/р UA758999980333109331000020011 УК Основ?янського району м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, МФО 899998 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку Казначейство України (ЕАП)) збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 347804, 08 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад» (61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 2, код ЄДРПОУ 24334545) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код банку820172, банк отримувача: Держказначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5217, 06 грн».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сокомаринад» (61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 2, код ЄДРПОУ 24334545) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, розрахунковий рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Держказначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800); призначення платежу: Повернення судового збору) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 7825, 60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2022.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя М.М. Слободін

Суддя В.С. Хачатрян