Рішення

від 15.11.2022 по справі 902/672/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2022 р. Cправа № 902/672/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.,

представника позивача - Тиховського М.О.,

представників відповідача - Кукурузи Ю.М., Сушка М.С.,

у відсутності третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Фермерського господарства "Агродім КП" (вул. Леніна, 14-А, с. Махаринці, Козятинський район, Вінницька область, 22141)

до: Козятинської міської ради (вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Вінницька область, 22100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Фермерським господарством "Агродім КП" подано позов до Козятинської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

В обґрунтування поданого позову Фермерське господарство "Агродім КП" стверджує, що відповідачем було протиправно допущено бездіяльність у поновленні договору оренди землі та порушено вимоги Закону України "Про оренду землі", що слугувало підставою звернення із позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №885 від 10.11.2014 у викладеній позивачем редакції.

Ухвалою суду від 03.08.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/672/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.08.2022.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 20.09.2022 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України з власної ініціативи суду, вчинено ряд процесуальних дій:

- за результатами слухання справи 30.08.2022, внаслідок задоволення відповідного клопотання представника позивача, суд у протокольній формі ухвалив залучити до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача;

- протокольною ухвалою від 20.09.2022, внаслідок задоволення викладеного у прохальній частині позовної заяви клопотання позивача, у Козятинської міської ради витребувано належним чином засвідчену копію клопотання з додатками Баришполя Г.Р. до Козятинської міської ради про продовження договору оренди землі №885 від 10.11.2014;

- третя особа скористалася правом на подання пояснення по суті спору.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 15.11.2022, про що 24.10.2022 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначену дату та час у судове засідання з`явилися усі учасники справи, за винятком представника третьої особи.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

Слід зазначити, що 09.09.2022 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, розгляд якої у судовому засіданні 20.09.2022 відкладено, роз`яснено позивачу сталу позицію Верховного Суду про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, а доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог (постанова ВС КГС від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20).

Враховуючи, що від позивача заяви про зміну предмету позову до суду не надійшло та під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав лише позовну вимогу, викладену позовній заяві, суд дійшов висновку про відхилення заяви Фермерського господарства "Агродім КП" про збільшення позовних вимог (вх. канцелярії суду № 01-34/7576/22 від 09.09.2022) як такої, що не відповідає приписам ст. 46 ГПК України.

Представники відповідачів проти позову заперечили, вказуючи, що Баришполь Гергій Русланович звертався до Козятинської міської ради про поновлення договору оренди землі як фізична особа, а не від імені Фермерського господарства "Агродім КП".

Позиція третьої особи, викладена у поясненні на позовну заяву, зводиться до того, що з 27.05.2021 в силу законодавчих змін Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не має повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, при вирішенні справи покладається на розсуд суду та просить розглядати справу за відсутності його представника.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

10.11.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області (Орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір оренди землі №885 (Договір), відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель запасу Сестринівської сільської ради (за межами населеного пункту), Козятинського району, Вінницької області кадастровий номер 0521487000:02:004:0593 загальною площею 33 га ріллі.

Згідно із п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 785 953 грн.

Пунктом 9 Договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 31 438,12 грн за 1 рік.

Договір укладено на 7 (сім) років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 09.11.2021 року (п. 8 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (п. 14 Договору).

Договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.12.2014, номер запису 7912351.

Як підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.09.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 0521487000:02:004:0593 становить 931 465,74 грн.

22.09.2021 гр. ОСОБА_1 звернувся до Козятинської міської ради із Листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі №885 від 10.11.2014 строком на 7 років та встановленням орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, що становитиме 93 146,57 грн за рік.

За змістом листа №782/22 від 09.05.2022 Козятинська міська рада повідомила гр. ОСОБА_1 , що підстави для укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі №885 від 10.11.2014 відсутні, позаяк проект рішення про поновлення договору оренди землі ОСОБА_1 вже виносився на розгляд 16 сесії 8 скликання, засідання якої відбулось 29.10.2021. Рішення не прийнято, не набрало достатньої кількості голосів (за - 4; проти - 1; утримались -16; не голосували - 4) - (а.с. 95, т. 1).

Визначаючись щодо заявленої позовної вимоги, суд враховує таке.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").

Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Визначальним є те, що Законом України від 05.12.2019 № 340-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" внесено зміни до Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV.

Так, Закон № 340-ІХ суттєво змінив підхід до продовження орендних відносин.

Він чітко розмежував зміст понять "поновлення договору оренди землі" та "переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк", доповнивши ЗК України статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови", Закон № 161-XIV - статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі", яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закон № 161-XIV у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон № 340-ІХ набрав чинності 16.07.2020.

Разом з тим згідно із законом № 340-ІХ розділ IX "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону № 161-XIV "Про оренду землі" доповнено абзацом третім та четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення."

Тому в даному випадку, правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції до змін, які набрали чинності 16.07.2020), яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частини 2-4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Водночас у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Законодавцем у частині п`ятій статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

Поряд з цим необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 06.02.2019 у справі № 920/752/17, від 20.02.2019 у справі № 915/1401/17.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

Водночас добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 ЦК України.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було ініційовано механізм поновлення строку договору оренди, встановлений саме частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Однак, відповідач як орендодавець у місячний термін не повідомив позивача про результати розгляду поданого орендарем листа-повідомлення, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Як слідує зі змісту листа відповідача №782/22 від 09.05.2022, проект рішення про поновлення договору оренди землі Баришполю Г.Р. виносився на розгляд 16 сесії 8 скликання, засідання якої відбулось 29.10.2021. Рішення не прийнято, позаяк не набрало достатньої кількості голосів.

Тобто, відповідач констатує, що питання поновлення Баришполю Г.Р. договору оренди землі стало предметом розгляду сесії лише 29.10.2021, тобто вже за спливом місячного строку розгляду поданого орендарем листа-повідомлення (в тому числі з проектом додаткової угоди), оскільки такий лист-повідомлення отримано Козятинською міською радою 22.09.2021 (а.с. 77, т. 1).

Факт порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на завчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі згідно із законом, а також частиною шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Такий висновок підтримано у постанові ВП ВС від 22.09.2020 № 159/5756/18 (14-99цс20).

Суд враховує, що у заявленому до поновлення Договорі визначена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка була актуальна на момент його укладення (785 953 грн).

Водночас у постанові ВП ВС від 09.11.2021 № 635/4233/19 (14-139цс20) викладено висновок, що розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об`єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Згідно із частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (стаття 30 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18.

У первісному Договорі сторони погодили розмір орендної плати - 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 9 Договору), при цьому ініціювавши поновлення Договору Баришполем Г.Р. у проекті додаткової угоди визначено орендну плату в розмірі 10 %, а при зверненні із позовом до суду позивачем визначено орендну плату в розмірі 12%. Водночас суд зауважує, що на розгляд 16 сесії 8 скликання, засідання якої відбулось 29.10.2021, відповідач за змістом проекту рішення також визначив орендну плату в розмірі саме 12% від нормативної грошової оцінки.

За таких обставин є підстави вважати, що сторони обопільно дійшли згоди про визначення орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є істотною умовою Договору.

Так, принцип процесуальної економії передбачає, зокрема, що суд має ефективно захистити право в межах одного судового провадження, тобто унеможлививши повторний позов.

Отже, зважаючи на волевиявлення позивача та відсутність заперечень відповідача під час судового провадження у справі щодо розміру орендної плати в 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, актуальність нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 931 465,74 грн, з метою забезпечення балансу інтересів сторін та з метою дотримання принципу процесуальної економії, суд вважає за доцільне прийняти такі умови заявленої позивачем редакції додаткової угоди.

Окрім того, в частині зміни позивачем первісного орендодавця - Головного управління Дерземагентства у Вінницькій області на Козятинську міську раду, суд враховує таке.

27.05.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Підпунктом 58 п. 4 розділу І вказаного Закону, внесено зміни до розділу Х Перехідні положення ЗК України, зокрема, доповнено пунктом 24 такого змісту:

З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Також підпунктом 20 п. 4 розділу І вищевказаного Закону, внесено зміни до ст. 83 ЗК України, зокрема частину другу цієї статті доповнено пунктом такого змісту: у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Отже, вказаними нормами законодавства чітко зазначено, що з 27.05.2021 та до моменту державної реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою на землі державної форми власності органи виконавчої влади (Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області), що здійснювало розпорядження такими земельними ділянками (в т.ч. і спірною земельною ділянкою), вже не має права розпоряджатися ними.

Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області з вказаної дати автоматично втратило повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованими за межами населених пунктів, незалежно від того, чи зареєструвала територіальна громада за собою такі земельні ділянки.

У свою чергу відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є лише офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, земельна ділянка, яка є предметом спору у даній справі з 27.05.2021 належить до комунальної форми власності, розпорядником якої є Козятинська міська рада. Водночас Козятинська міська рада вважається розпорядником навіть до моменту державної реєстрації права на спірну земельну ділянку, тому відповідно Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не має повноважень укладати будь - які договори чи додаткові угоди на спірну земельну ділянку.

Актуальним у даному господарсько-правовому спорі, на думку суду, є правовий висновок ВС КГС, викладений у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №916/410/18, згідно із яким зміна розпорядника земельної ділянки державної форми власності не є підставою для припинення прав та обов`язків відповідача як орендодавця за цим договором. Законодавчі зміни в розподілі повноважень органів державної влади щодо розпорядження землями державної форми власності не впливають на чинність договорів оренди, укладених на підставі, зокрема, рішення органу виконавчої влади в межах повноважень, які існували до внесення відповідних змін, однак продовження строку таких договорів здійснюється вже на нових (загальних) засадах, передбачених чинним ЗК України.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту прав Фермерського господарства "Агродім КП" на поновлення договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди в редакції запропонованій позивачем, а відтак і про задоволення позову в повному обсязі.

Висновків про належний спосіб захисту при вирішенні правовідносин щодо поновлення договору оренди землі Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у справі № 908/299/18, вказавши у постанові від 26.05.2020, що при вирішенні правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону про оренду землі, належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме з викладенням її змісту.

Твердження представників відповідача, що Баришполь Гергій Русланович звертався до Козятинської міської ради про поновлення договору оренди землі як фізична особа, а не як керівник Фермерського господарства "Агродім КП" не спростовують підстав для задоволення позову, позаяк цільове призначення земельної ділянки визначено для ведення фермерського господарства, не змінювалося та використовувалася саме Фермерським господарством "Агродім КП".

У постанові від 30.06.2020 у справі №927/79/19 (провадження №12-21гс20) ВП ВС зазначила, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються у т.ч. з земельних ділянок, що використовуються ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також строк, на який передається це майнове право.

Після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

ВП ВС підкреслила, що після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства. При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачене і, відповідно, не є обов`язковим.

Водночас додаткова угода до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство може бути укладена за згодою сторін.

В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати позивача на сплату судового збору в сумі 2 481 грн покладаються на відповідача.

Поряд з цим суд враховує, що складення проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів (ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , ст.ст. 75, 76 Бюджетного кодексу України). Розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 76, 77 Бюджетного кодексу України). Виконання місцевих бюджетів покладено на виконавчі органи місцевих рад та місцеві фінансові органи (ст.ст. 63, 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 43, 46-51, 78 Бюджетного кодексу України).

За таких обставин, фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники). Отже, у місцевих рад відсутні закріплені фінансові ресурси. Відтак, стягнення за наказом повинно здійснюватись з відповідного виконавчого органу - в спірному випадку виконавчого комітету Козятинської міської ради.

Окрім того, з урахуванням заявлення представником позивача до закінчення судових дебатів про надання доказів понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку про встановлення 5-ти денного строку для подання таких доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з призначенням судового засідання відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі №885 від 10.11.2014 року, зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.12.2014 року, номер запису 7912351, з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, в такій редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі від №885 від 10.11.2014 року

м. Козятин "___"

---

2022 р.

Козятинська міська рада в особі міського голови Єрмолаєвої Тетяни Миколаївни яка діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про оренду землі", іменована далі за текстом Орендодавець, з однієї сторони, та ФГ "Агродім КП" в особі голови Баришполя Георгія Руслановича, іменований в подальшому "Орендар" з іншої сторони, згідно зі ст. 19, 21, 30, 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1. Сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі №885 від 10.11.2014 року, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.12.2014 року, номер запису 7912351 строком на 7 (сім) років.

2. Пункт 9 Договору оренди земельної ділянки №885 від 10.11.2014 року, викласти в наступній редакції:

"Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 111775,89 грн в рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 931465,74 грн (дев`ятсот тридцять одна тисяча чотириста шістдесят п`ять гривень 74 коп.)."

3. Всі інші умови вищевказаного договору оренди земельної ділянки не визначені даною угодою, залишаються незмінними.

4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі №885 від 10.11.2014 року та набирає чинності після набрання законної сили рішення суду та її державної реєстрації, яка оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Козятинська міська рада Фермерське господарство

"Агродім КП" в особі голови

Баришполя Георгія Руслановича

вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, вул. Леніна, 14-А, с Махаринці,

Вінницька область, 22100 Козятинський район, Вінницька область

Код ЄДРПОУ 23063121 Україна, 22141

Тел. 2-01-05 Код ЄДРПОУ 39553478

E-mail: rada@komr.gov.ua Тел. НОМЕР_1

Підпис

---

М.П. Підпис

---

М.П.

3. Стягнути з виконавчого комітету Козятинської міської ради (вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Вінницька область, 22100; код ЄДРПОУ 03084799) на користь Фермерського господарства "Агродім КП" (вул. Леніна, 14-А, с. Махаринці, Козятинський район, Вінницька область, 22141; код ЄДРПОУ 39553478) 2 481 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 29.11.2022 о 12:30 год. в приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, зал № 8 (4-й поверх).

5. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк - п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язати позивача у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів відповідачу.

6. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача - rada@komr.gov.ua; третьої особи - vinnytsia@land.gov.ua.

Повне рішення складено 25 листопада 2022 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Леніна, 14-А, с. Махаринці, Козятинський район, Вінницька область, 22141;

3 - відповідачу - вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Вінницька область, 22100;

4 - третій особі - вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027.