Ухвала

від 25.11.2022 по справі 440/9326/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

. 25 листопада 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/9326/22

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа - Головне управління ДКСУ у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Полтавській області, в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання УДКСУ м. Полтави висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України надміру зарахованих коштів у сумі 46524,29 грн;

зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення позивачу з Державного бюджету України надміру сплачених коштів у сумі 46524,29 грн. та подати його до виконання до УДКСУ м. Полтави.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, у відповідача витребувано додаткові докази у справі.

Під час здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження судом встановлено обставини, які зумовлюють залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху в зв`язку із невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України; позивачу запропоновано в п`ятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали для усунення недоліків позовної заяви подати до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримав копію зазначеної ухвали Полтавського окружного адміністративного суду 17 листопада 2022 року.

Таким чином, позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 22 листопада 2022 року.

22 листопада 2022 року до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач посилається на свою необізнаність з особливостями податкового законодавства, а також вказав на те, що ним здійснювались активні заходи з метою врегулювання спору.

Надаючи оцінку обґрунтованості зазначених підстав, суд зважає на таке.

У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-авід 01 грудня 2020 року у справі № 807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що "поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)."

Також Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а тощо, висловлювалась позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.

Зі змісту позовної заяви не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо судового оскарження спірних дій контролюючого органа у встановлений законом строк.

Суд зазначає, що відвідування позивачем Полтавського ЦОПП та здійснення телефонних дзвінків на адресу контролюючого органа з приводу спірного питання не змінює моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій щодо отримання допомоги.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Пунктом 3 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб /п.1/, а також у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" /п.3/.

Указами Президента України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який триває і наразі.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.

Враховуючи викладене, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, зазначені позивачем у наданих поясненнях, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

За викладених обставин, доводи позивача на те, що строк звернення до суду ним був пропущений з поважних причин, не визнаються судом.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже у визначений судом строк позивачем вимоги ухвали суду від 16 листопада 2022 року про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.

За правилами частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 123, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа - Головне управління ДКСУ у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяА.О. Чеснокова