Ухвала

від 28.11.2022 по справі 447/2609/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №4-с/447/13/22 Справа №447/2609/16-ц

У Х В А Л А

28.11.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,

в с т а н о в и в :

27.09.2022 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, в якій просить суд: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Новороздільського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мостової Лілії Степанівни щодо залишення арешту на картковому рахунку у форматі ІВАN: НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та картковому рахунку у форматі ІВАN: НОМЕР_2 , відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати; зобов`язати державного виконавця Новороздільського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мостову Лілію Степанівну скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку у форматі ІВАN: НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та картковому рахунку у форматі ІВАN: НОМЕР_2 відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати. В обгрунтування скарги вказує, що він є боржником на підставі виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області №447/2609-16-ц від 27.02.2018 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 253292,49 грн та 8000 грн судового збору.

Стягнення боргу проводиться Новороздільським відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). 15.07.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. ОСОБА_1 працює в Новороздільській міській філії Львівського обласного центру зайнятості. Заробітна плата зараховується на рахунок у форматі ІВАN: НОМЕР_2 відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України» (МФО 325796, ЗКПО 09325703) (спеціальний режим рахунку). З 19.04.2022 по даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_1 . Заробітна плата зараховується на рахунок у форматі ІВАN: НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (спеціальний режим рахунку).

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 не може отримати заробітну плату, яка є єдиним джерелом його існування, також немає можливості оплачувати комунальні платежі, купляти продукти харчування, одяг, засоби гігієни та лікарські засоби. Накладення арешту на банківські рахунки вважає незаконним та перевищенням повноважень державного виконавця. 22.07.2022 ОСОБА_1 отримав відмову у знятті арешту з рахунків, оскільки відсутні відомості про те, що рахунок на який накладено арешт має спеціальний режим використання.

Отже, постанова державного виконавця Мостової Лілії Степанівни від 15.07.2022 про арешт коштів боржника позбавила його права на розпорядження заробітною платою, тобто державним виконавцем Мостовою Лілею Степанівною фактично звернено стягнення на 100 відсотків його заробітної плати, що суперечить чинному законодавству.

Заявник ОСОБА_1 надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, скаргу підтримав та просив таку задовольнити.

В.о.начальника Новороздільського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Чорний Т. надіслав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

ОСОБА_2 подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити у його відсутності, щодо задоволення скарги заперечував.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України, неявка у судове засідання стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши доводи викладені у скарзі та додані до неї матеріали, вважає скаргу такою, що підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.2, 3 ст. 451 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В ч.2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» наведено перелік коштів та рахунків, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту, зокрема на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно ч.3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч.1 ст. 34 цього Закону (ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно п. 1 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У ч. 1,3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків (ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 провадження № 14-218цс21 вказано, що «встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань. Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя. Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

За таких обставин суд враховує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України), зокрема шляхом встановлення законом граничних розмірів відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника залежно від видів стягнення (ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»). Тому звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад граничні розміри відрахувань заборонено законом.

Окрім того, 24.02.2022 з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан.

Судом встановлено, що накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_1 та винесення відповідної постанови державним виконавцем здійснено з порушенням норм Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022, а саме до скасування або до припинення воєнного стану на території України тимчасово припинено звернення стягнення на заробітну плату боржника. При цьому оскаржувана постанова була винесена 15.07.2022, тобто арешт на грошові кошти боржника, в тому числі і заробітну плату, був накладений в період дії воєнного стану в Україні.

Аналізуючи зміст постанови про арешт коштів боржника від 15.07.2022, суд відзначає, що державним виконавцем не було враховано приписи Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 щодо тимчасового припинення на період воєнного стану звернення стягнення на заробітну плату боржника, а тому скарга підлягає до часткового задоволення, а саме в частині скасування арешту на грошові кошти, які є заробітною платою боржника, на картковому рахунку у форматі ІВАN: НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та картковому рахунку у форматі ІВАN: НОМЕР_2 відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 127, 447, 449, 451 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Новороздільського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою ОСОБА_1 , на картковому рахунку у форматі ІВАN: НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та картковому рахунку у форматі ІВАN: НОМЕР_2 відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 .

В задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 28.11.2021.

Суддя Павлів В. Р.