Постанова

від 28.11.2022 по справі 489/2627/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

28.11.22

22-ц/812/1014/22

Єдиний унікальний номер судової справи: 489/2627/22

Провадження № 22-ц/812/1014/22

Постанова

Іменем України

28 листопада 2022 року м. Миколаїв Справа №489/2627/22

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Лівінського І.В., Серебрякової Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11 жовтня 2022 року ухвалене у складі головуючого судді Микульшиної Г.А. у приміщенні цього суду в м. Миколаєві, повний текст якого складений того ж дня, за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гранат-148» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів,

встановив:

15 вересня 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гранат-148» (далі ОСББ «Гранат-148») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів.

Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та співвласником багатоквартирного будинку, в якому було створено ОСББ «Гранат-148».

Відповідно до Статуту позивача - співвласники будинку приймають участь у витратах по утриманню будинку, прибудинкової території та у витратах по виконаних роботах пов`язаних з експлуатацією та утриманням будинку, а також комунальних платежів.

У зв`язку з цим власники квартир, в тому числі і відповідач, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі сплачувати належні внески й платежі.

Відповідно до затверджених правлінням ОСББ «Гранат-148» кошторисів за період з 2019 року по серпень 2022 року включно, та з огляду на систематичну несплату відповідачем комунальних послуг та внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у останнього утворилася заборгованість, яка станом на 01 вересня 2022 року склала 9 351 грн. 98 коп.

Посилаючись на те, що відповідач ігнорує висунуті йому вимоги про погашення заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, три проценти річних на підставі статті 625 ЦПК України у розмірі 19 грн. 21 коп. та 56 грн. 98 коп. інфляційних витрат, а також стягнути 2 481 грн. судового збору та 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 14 909 грн. 17 коп.

У заяві від 30 вересня 2022 року відповідач, заперечуючи проти позову, вказував, що позивач з ним будь яких договорів не укладав, він не є членом ОСББ «Гранат-148», тому вважав, що підстави для стягнення з нього боргу відсутні. Також зазначав, що правовідносини між ним та позивачем не регулюються положеннями Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та при постановленні рішення просив суд керуватись положеннями Закону України «Про кооперацію».

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11 жовтня 2022 року позов ОСББ «Гранат-148» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Гранат-148» заборгованість з обов`язкових внесків і платежів у розмірі 9 351,98 грн. 48 коп.; втрати від інфляції у сумі 56,98 грн.; 3 % річних у розмірі 19,21 грн., а всього - 9 428,17 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Гранат-148» судовий збір 2 481 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСББ «Гранат-148» надає житлово-комунальні послуги, зокрема і за вказаною адресою.

Суд вважав, що незалежно від укладення письмового договору, при фактичному отриманні наданих позивачем послуг, відповідач зобов`язаний проводити оплату за спожиті послуги в повному обсязі, із тарифів за управління багатоквартирним будинком у розмірах, які встановлені рішеннями загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 24 лютого 2019 року, 25 грудня 2019 року та 20 лютого 2021 року.

На думку суду, наявні у справі докази дають достатні підстави вважати обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати внесків та платежів за період з 2019 року по серпень 2022 року включно у розмірі 9 351 грн. 98 коп., 56 грн. 98 коп. - інфляційних втрат та 19 грн. 21 коп. - трьох процентів річних.

Суд відхилив доводи відповідача проти позову, які викладені у заяві від 30 вересня 2022 року, щодо відсутності договірних відносин з позивачем, пославшись на те, що позивач фактично надавав житлово-комунальні послуги, тобто вчиняв певні дії з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач отримував ці послуги та користувався ними, а тому, з урахуванням норм ст. 11 ЦК України зобов`язаний проводити оплату.

Крім того, суд не взяв до уваги посилання відповідача на необхідність застосовування до спірних правовідносин положень Закону України «Про кооперацію», оскільки правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, а тому просив його скасувати та ухвалити нове рішення за Законом України «Про кооперацію» та покласти витрати судового збору в сумі 3 721 грн. 50 коп. на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСББ «Гранат - 148» є прибутковою організацією, яка веде підприємницьку діяльність та наймає працівників, тому правовідносини між сторонами справи мають регулюватися за Законом України «Про кооперацію», а не за статутом цієї організації, членом якої не є відповідач.

В заяві, яка надійшла до апеляційного суду 15 листопада 2022 року, ОСББ «Гранат 148», апеляційну скаргу не визнало та просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановив суд першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 24 травня 2017 року Другою миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області (а.с.41-43).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСББ «Гранат 148» створено фізичними особами співвласниками багатоквартирного будинку, з розміром внеску до статутного фонду 0,00 грн. та зареєстровано 27 квітня 2016 року, ідентифікаційний код юридичної особи: 40451629 (а.с.62).

ОСББ «Гранат 148» діє на підставі статуту (а.с. 5-11).

Згідно статуту ОСББ «Гранат 148» (пункт 2 розділ 1) об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту.

Метою створення цього об`єднання є, серед іншого, забезпечення належного утримання та використання спільного майна будинку (пункт 1 глава 2).

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання (пункт 2 розділ 2).

Звертаючись з позовом, позивач ОСББ «Гранат 148» просило про стягнення з відповідача заборгованості по внескам та платежам співвласників об`єднання, які ним не сплачені за період з 2019 року серпень 2022 року включно.

Таким чином, спір у справі, яка переглядається, виник між ОСББ та власником квартири, розташованої у багатоквартирному будинку, з приводу сплати останнім відповідних внесків та платежів, необхідних для утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

В силу пункту 5 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 7 цього Закону обов`язки співвласників багатоквартирного будинку включають забезпечення належного утримання та належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечення технічного обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

Положеннями статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

В силу частини 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Як встановлено судом першої інстанції, з метою управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_2 його співвласниками 27 квітня 2016 року було створено ОСББ «Гранат 148».

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку встановлені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом статей 15,16 Закону об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Статтею 20 Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно зі статтею 22 Закону самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Відповідно до положень статті 10 Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі в редакції закону, що була чинною на час спірних правовідносин) визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком є житловою послугою, яка належить до житлово-комунальних послуг належать, і включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із статтею 9 цього закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що відповідач у спірний період був співвласником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , в якому створено ОСББ, а тому в силу приписів закону зобов`язаний сплачувати визначені загальними зборами цього об`єднання платежі та збори.

Як вбачається з копій наданих позивачем протоколів загальних зборів ОСББ «Гранат 148» від 24 лютого 2019 року, від 25 грудня 2019 року та від 20 лютого 2021 року співвласниками об`єднання були затверджені такі тарифи за управління будинком та прибудинкової території: за метр квадратний площі для першого поверху - 4 грн. 00 коп., з другого поверху по дев`ятий за метр квадратний загальної площі - 5 грн. 00 коп. з урахуванням обслуговування ліфтів; з 01 січня 2020 року по 28 лютого 2021 року за метр квадратний площі для першого поверху - 4 грн. 30 коп., з другого поверху по дев`ятий за метр квадратний загальної площі - 5 грн. 30 коп. з урахуванням обслуговування ліфтів та з 01 березня 2021 року за метр квадратний для першого поверху - 5 грн. 30 коп., з другого поверху по дев`ятий за метр квадратний загальної площі - 6 грн. 20 коп. з урахуванням обслуговування ліфтів.

Згідно розрахунків позивача станом на 31 серпня 2022 року за період з 01 вересня 2019 року до 31 серпня 2022 року заборгованість відповідача перед ОСББ «Гранат 148» складає 9 351 грн. 98 коп. зі сплати внесків на утримання, 56 грн. 98 коп. - інфляційні витрати та 19 грн. 21 коп. - три відсотки річних, з яких позивачем не сплачено жодних нарахованих сум.

Відповідачем факт несплати вказаних сум за спірний період часу та розрахунок заборгованості не оспорювався.

Статтею 17 Закону передбачено право об`єднання звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

За такого, через встановлений факт невиконання відповідачем як співвласником багатоквартирного будинку своїх обов`язків щодо сплати визначених ОСББ внесків та платежів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Аргументи апеляційної скарги про те, що судом не враховані заперечення відповідача проти позову, а саме те, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про кооперацію», не заслуговують на увагу, оскільки є наслідком власного помилкового тлумачення відповідачем законодавства, що регулює правові та організаційні засади створення та функціонування об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку. Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. ОСББ не є суб`єктом господарювання, не здійснює господарської діяльності у розумінні Закону України «Про кооперацію», оскільки його діяльність спрямована на забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Мета та предмет діяльності ОСББ, визначені чинним законодавством, не передбачають провадження ним господарської діяльності, вони направлені на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, а відтак, ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта.

Тому вид діяльності ОСББ як комплексне обслуговування об`єктів згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та оплата позивачем праці працівників об`єднання не є підставою для регулювання спірних правовідносин за Законом України «Про кооперацію».

У рішенні викладений аналіз судом зазначених заперечень ОСОБА_1 , яким надана відповідна правова оцінка, з якою апеляційний суд погоджується.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: І.В. Лівінський

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складений 28 листопада 2022 року.