Постанова

від 23.11.2022 по справі 918/459/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року Справа № 918/459/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 (повний текст - 28.10.2021) та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21 (суддя Церковною Н.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал"

до відповідача - 1: Приватного сільськогосподарське підприємство "Полісся"

до відповідача - 2: Державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Янович Іванни Ярославівни

про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача-1 - Лук`янчук С.М.;

відповідача-2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (далі ТОВ "ФК "Профкапітал") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (далі ПСП "Полісся") про:

- визнання за ним права іпотеки на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу (які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 23,2 м2, приміщення №1 загальною площею 1781,5 м2, приміщення №2 загальною площею 3427,9 м2, приміщення №3 загальною площею 330,9 м2, будівлі вагової загальною площею 16,5 м2, будівлі котельні загальною площею 101,5 м2, будівлі кормоцеху загальною площею 348,7 м2, приміщення блоку №2 загальною площею 231,6 м2, будівлі пташника №3 загальною площею 1762,9 м2, будівлі пташника №4 загальною площею 1765,2 м2, будівлі пташника №5 загальною площею 1573,6 м2, будівлі пташника №6 загальною площею 1756,3 м2, розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський р-н, с.Жобрин, вул. Центральна, буд. 9 та перебувають у власності ПСП "Полісся") на підставі договору іпотеки від 16 грудня 2005 року №1612-2, укладеного між іпотекодавцем Приватною агропромисловою фірмою "Брошукова" (далі ПАФ "Брошукова" та іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" (далі ПАТ "Західінкомбанк"), посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В. і зареєстрованого у реєстрі за №4310;

- зобов`язання державного реєстратора Янович Іванни Ярославівни зареєструвати за ТОВ "ФК "Профкапітал" право іпотеки на ці будівлі та споруди.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2021 року у справі №918/459/21 відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся", Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11 задоволено позовні вимоги ПСП "Полісся" до ПАФ "Брошукова" та ЗАТ "СГП "Жобрин" про визнання права власності і витребування майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16 грудня 2005 року, укладений між ЗАТ "СГП "Жобрин" та ПАФ "Брошукова" щодо спірних нежитлових приміщень, витребувано з незаконного володіння ЗАТ "СГП "Жобрин" на користь позивача (ПСГП "Полісся") нерухоме майно, в тому числі визначене Іпотечним договором №1612-2 від 16 грудня 2005 року як заставне. Вказане рішення набрало законної сили. Вказаним рішенням встановлено, що зокрема, "будівля прохідної, приміщення №1, приміщення №2, приміщення №3, будівля вагової для зважування худоби, будівля котельні, будівля пташника №4, будівля пташника №5, будівля пташника №6, будівля цеху ЗЦМ, будівля кормоцеху, приміщення блоку №2, будівля пташника №3, будівля гаражів пожежного депо, які знаходяться в с.Жобрин, Рівненського р-ну Рівненської області по вул. Центральній (70-річчя жовтня), 9 без правових підстав використовуються ЗАТ СГП "Жобрин", оскільки ним право власності не набуто, а договори щодо користування не укладались. Судовим рішенням у справі №5019/2145/11 встановлено, що ПАФ "Брошукова" не було законним власником нерухомого майна, яке було передано ним в іпотеку, відтак на законного власника ПСП "Полісся" не можуть поширюватися вимоги за зобов`язаннями ПАФ "Брошукова". Переходу права власності від ПАФ "Брошукова" до ПСП "Полісся" не відбулося. ПАФ "Брошукова" не могла передавати спірне нерухоме майно в іпотеку, оскільки власником було ПСП "Полісся". Тобто ПСП "Полісся" не є новим набувачем прав та обов`язків іпотекодавця в розумінні статті 23 Закону України "Про іпотеку", а є первісним власником нерухомого майна, яке ПАФ "Брошукова" передав в іпотеку ПАТ "Західінкомбанк" в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. Оскільки, ПСП "Полісся" є первісним та законним власником спірного нерухомого майна, а тому відсутні правові підстави для застосування у даній справі положень статті 23 Закону України "Про іпотеку".

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року у справі №918/459/21 задоволено заяву представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" про ухвалення додаткового рішення. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2021 року та додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року, позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" - звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2021 року у справі №918/459/21 та прийняти нове рішення (постанову), якою позовні вимоги задовольнити повністю; скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року у даній справі та відмовити у задоволенні заяви про стягнення з позивача судових витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача-1; судові витрати віднести за рахунок відповідача-1.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2022 року рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання за ТОВ "ФК "Профкапітал" права іпотеки на нерухомість та ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення позову, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції також змінив додаткове рішення від 08 листопада 2021 року, стягнувши з ТОВ "ФК "Профкапітал" на користь ПСП "Полісся" 16 000 грн витрат на правову допомогу.

Постановою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року касаційні скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2022 року скасовано, справу №918/459/21 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховним Судом у постанові від 07 вересня 2022 року досліджувалися підстави касаційного оскарження та було зазначено, що у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції, визнавши право іпотеки і фактично іпотекодавцем ПСП "Полісся", не досліджував обставин зміни іпотекодавця з ПАФ "Брошукова" на відповідача. Без дослідження питання переходу обтяження від ПАФ "Брошукова" до ПСП "Полісся" неможливо достеменно встановити порушення відповідачем права на іпотеку позивача і відповідно вирішити питання застосування/незастосування позовної давності.

23 вересня 2022 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/459/21.

Автоматизованою системою документообігу суду, протоколом від 23 вересня 2022 року для розгляду справи №918/459/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Савченко Г.І., суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року прийнято до свого провадження справу №918/459/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 31 жовтня 2022 року, встановлено учасникам справи строк для подання суду відзиву на апеляційну скаргу, пояснень та доказів їх надсилання (надання) всім учасникам справи до 28 жовтня 2022 року.

27 жовтня 2022 року від ПСП "Полісся" надійшли письмові пояснення щодо вказівок Верховного Суду викладених у постанові від 07 вересня 2022 року у справі №918/459/21.

ПСП "Полісся" посилається на те, що у позовній заяві ТОВ "ФК "Профкапітал" зазначає, що 15 лютого 2019 року ним було придбано право вимоги згідно кредитного договору та договору забезпечення до нього. А у подальшому товариству стало відомо, що у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно власником об`єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Жобрин, вулиця Центральна, 9, та є предметом іпотеки обліковується Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся". Дата внесення запису про право власності 30 грудня 2012 року. Однак, відомості про обтяження описаною вище іпотекою саме майна, що обліковується за ПСП "Полісся" в Державному реєстрі прав відсутні. Однак, ПАТ "Західінкомбанк" (у якого фінансова компанія придбала право вимоги) про дані обставини було відомо ще у 2012 році. Між ПСП "Полісся", ЗАТ "СГП "Жобрин", пайовиками та ПАТ "Західінкомбанк" існувала численна кількість судових справ (господарських, адміністративних та цивільних). Кінцевим результатом було відновлення реєстрація права власності на об`єкти нерухомості за його законним власником, а саме ПСП "Полісся". Вказана реєстрація відбулась на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11, яке оскаржувалось до суду апеляційної та касаційної інстанції, є чинним та апріорі добросовісним. Виходячи з викладеного, ПАТ "Західінкомбанк" знав про реєстрацію права власності та відсутність обтяжень ще у грудня 2012 року. На підставі статті 262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Враховуючи встановлену можливість довідатись про порушення свої прав починаючи з грудня 2012 року, строк позовної давності щодо позовних вимог у даній справі сплив у грудні 2015 року.

При цьому, ПСП "Полісся" посилається на правову позицію Верховного Суду щодо застосування судами позовної давності до позовної вимоги про визнання майна предметом іпотеки та визначення початку перебігу строку за такою вимогою, яка викладена у постанові від 11 серпня 2021 року у справі №725/2206/19.

31 жовтня 2022 року від представника ТОВ "ФК "Профкапітал" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, заявник просить врахувати, що позивач не пропустив строк позовної давності. Сенс порушення свого права позивач вбачає у тому, що іпотечне майно було у сумнівний спосіб передано від відповідача-1 на відповідача-2 рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11, що явно перешкоджає зверненню стягнення на предмет іпотеки. Однак при спробі банку оскаржити рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11 в апеляційному порядку постановою від 02 жовтня 2012 року у справі №5019/2145/11 Рівненського апеляційного господарського суду у задоволенні апеляційної скарги відмовлено. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд не вирішував питання про права та обов`язки Публічного акціонерного товариства "Західкомбанк". Цей висновок підтверджений у Постанові від 20 грудня 2012 року у справі №5019/2145/11 Вищого господарського суду України. Отже, було встановлено, що право позивача (юридичного попередника) не порушується. Тому увесь цей період від 20 грудня 2012 року вважалося, що права позивача не порушуються. Однак при спробі здійснити стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку", з`ясувалося, що це зробити неможливо без судового визнання знаходження предмета іпотеки, що обліковується у власності третіх осіб, що зазначено в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 27 квітня 2020 року у справі № 19/101.

ТОВ "ФК "Профкапітал" зазначає, що якщо суд все-таки вирішить застосувати строк позовної давності, суд повинен вирішити заяву позивача по суті, тобто визнати, що саме ПСГП "Полісся" є іпотекодавцем щодо спірного майна. Однак якщо суд вирішить, що права позивача таки порушені, то це означатиме фактичні неправильні дії відповідача-1, який незаконно вивів майно із власності первісного іпотекодавця. А це означатиме, що слід застосувати норму частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за якою у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

31 жовтня 2022 року від головуючого судді Савченка Г.І. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2022 року задоволено заяву головуючого судді Савченка Г.І. про самовідвід від розгляду справи №918/459/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2021 року та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року у справі №918/459/21 про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав. Відведено головуючого суддю Савченка Г.І. від розгляду справи №918/459/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2021 року та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року у справі №918/459/21 про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав. Матеріали справи №918/459/21 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2021 року та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року у справі №918/459/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 листопада 2022 року для розгляду справи №918/459/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 листопада 2022 року справу №918/459/21 прийнято до свого провадження та призначено дату судового засідання на 23 листопада 2022 року.

22 листопада 2022 року від представника ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю у розгляді іншої справи у Господарському суді Рівненської області, а саме справи №918/1383/16.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд враховує наступне.

Згідно з частиною 11 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними. При цьому відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про таку участь як обов`язкову і в ухвалі про призначення судового засідання.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи Північно-західний апеляційний господарський суд, призначив розгляд даної справи на 23 листопада 2022 року раніше, ніж Господарський суд Рівненської області у справі №918/1383/16 (що вбачається із дат ухвал про призначення судових засідань), а надання переваги одним судовим засіданням перед іншими залежало виключно від волевиявлення заявника. ТОВ "ФК "Профкапітал" було завчасно повідомлене про судове засідання та не було позбавлене можливості забезпечити участь іншого представника. Правова позиція викладена позивачем у апеляційній скарзі, у клопотанні про відкладення розгляду справи, яке подавалось 31 жовтня 2022 року, відома суду та іншим учасникам процесу.

Як вбачається з матеріалів справи представник позивача подає клопотання про відкладення розгляду справи вже вдруге.

Отже, з огляду на викладене, клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Безпосередньо в судовому засіданні 23 листопада 2022 року представник ПСП "Полісся" повністю підтримав вимоги і доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та у письмових поясненнях щодо вказівок Верховного Суду викладених у постанові від 07 вересня 2022 року у справі №918/459/21.

Представник відповідача 2 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Янович Іванни Ярославівни у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується карткою про вручення процесуального документа та заявою про вступ у справу (подана через "Електронний суд").

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача 1, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, письмових пояснень перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі кредитного договору №1312-2 від 13 грудня 2005 року Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" надав Приватній агропромисловій фірмі "Брошукова" кредит у вигляді відкриття мультивалютної відкличної поновлювальної кредитної лінії максимальним лімітом лінії у розмірі 2 000 000,00 грн.

16 грудня 2005 року між Банком та ПАФ "Брошукова" укладено додатковий договір до кредитного договору №1312-2 від 13 грудня 2005 року, згідно якого пункт 2.1 кредитного договору викладено в новій редакції.

Пунктом 2.1 зазначеного кредитного договору, з урахуванням додаткового договору від 16 грудня 2005 року, визначено, що в забезпечення зобов`язань "ПОЗИЧАЛЬНИКА" за даним кредитним договором "КРЕДИТОРОМ" прийнято, зокрема, іпотечний договір №1612-2 від 16 грудня 2005 року, укладений між "КРЕДИТОРОМ" та ПАФ "Брошукова".

Згідно договору, в іпотеку надано будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 23,2 кв. м, приміщення № 1 загальною площею 1781,5 кв. м, приміщення №2 загальною площею 3427,9 кв. м, приміщення №3 загальною площею 330,9 кв. м, будівлі вагової загальною площею 16,5 кв. м, будівлі котельні загальною площею 101,5 кв. м, будівлі кормоцеху загальною площею 348,7 кв. м, приміщення блоку №2 загальною площею 231,6 кв. м, будівлі пташника №3 загальною площею 1762,9 кв. м, будівлі пташника №4 загальною площею 1765,2 кв. м, будівлі пташника №5 загальною площею 1573,6 кв. м, будівлі пташника №6 загальною площею 1756,3 кв. м, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11 задоволено позовні вимоги ПСП "Полісся" до ПАФ "Брошукова" та ЗАТ "СГП "Жобрин" про визнання права власності і витребування майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16 грудня 2005 року, укладений між ЗАТ "СГП "Жобрин" та ПАФ "Брошукова" щодо спірних нежитлових приміщень, витребувано з незаконного володіння ЗАТ "СГП "Жобрин" на користь позивача (ПСГП "Полісся") нерухоме майно, в тому числі визначене Іпотечним договором №1612-2 від 16 грудня 2005 року як заставне. Вказане рішення набрало законної сили.

Вказаним рішенням встановлено, що "будівля прохідної, приміщення №1, приміщення №2, приміщення №3, будівля вагової для зважування худоби, будівля котельні, будівля пташника №4, будівля пташника №5, будівля пташника №6, будівля цеху ЗЦМ, будівля кормоцеху, приміщення блоку №2, будівля пташника №3, будівля гаражів пожежного депо, які знаходяться в с.Жобрин, Рівненського р-ну Рівненської області по вул.Центральній (70-річчя жовтня), 9. - будівлі ферми, що знаходяться за адресою: вул. Річна 30, с. Углище Рівненського району, а саме: будівля прохідної, будівля пташника, будівля пташника №1, будівля пташника №2, насосна станція, будівля вагової для зважування худоби; та будівлі автотракторного гаражу, що знаходяться за адресою: вул. Центральна 86, с. Жобрин Рівненського р-ну, а саме: будівлі автотракторного гаражу прохідна, гаражі для комбайнів, мийка, авто гаражі, гаражі для тракторів, авто вага до 30 тонн. без правових підстав використовуються ЗАТ СГП "Жобрин", оскільки ним право власності не набуто, а договори щодо користування не укладались.

Спірне майно від ПСП "Полісся" пайовикам не передавалось по акту, останні не оформили в установленому порядку на нього право власності, про що достовірно відомо ЗАТ "СГП "Жобрин" та ПАФ "Брошукова", відтак, в контексті вимог статті 388 ЦК України останні не є добросовісними набувачами.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 січня 2017 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" порушено провадження у справі №918/1383/16 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дяченко Яну Володимирівну.

10 квітня 2017 року до місцевого господарського суду надійшла заява ПАТ "Західінкомбанк" №316-19 від 07 квітня 2017 року про визнання грошових вимог кредитора на суму 3483458,26 грн. В заяві вказано, що в забезпечення виконання умов кредитного договору №1312-2 від 13 грудня 2005 року між банком та боржником було укладено іпотечний договір №1312-3 від 13 грудня 2005 року, реєстраційний №4227, відповідно до пункту 3.1 якого боржник надав в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору №1312-2 від 13 грудня 2005 року будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, що знаходиться в селі Жобрин, вул. Центральна, 9 (які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 23,2 м2, приміщення №1 загальною площею 1781,5 м2, приміщення №2 загальною площею 3427,9 м2, приміщення №3 загальною площею 330,9 м2, будівлі вагової загальною площею 16,5 м2, будівлі котельні загальною площею 101,5 м2, будівлі кормоцеху загальною площею 348,7 м2, приміщення блоку №2 загальною площею 231,6 м2, будівлі пташника №3 загальною площею 1762,9 м2, будівлі пташника №4 загальною площею 1765,2 м2, будівлі пташника №5 загальною площею 1573,6 м2, будівлі пташника №6 загальною площею 1756,3 м2). До заяви долучено копію іпотечного договору №1312-3 від 13 грудня 2005 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 травня 2017 року у справі №918/1383/16 затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "СГП "Жобрин", де серед іншого зазначено Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" з грошовими вимогами в сумі 3 483 458 грн 26 коп., в тому числі 803 874 грн 98 коп. неустойка (штраф, пеня) - черговість задоволення вимог шоста; 2 679 583 грн 28 коп. - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та внесені окремо до реєстру. Судовий збір в сумі 3 200 грн 00 коп. - черговість задоволення вимог перша. В мотивувальній частині ухвали зазначено, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" з грошовими вимогами в сумі 3 483 458 грн 26 коп. (підтверджено кредитним договором №1312-2 від 13 грудня 2005 року з додатковими договорами до кредитного договору, іпотечним договором №1312-3 від 13 грудня 2005 року з додатковими договорами, виконавчим написом нотаріуса від 14 березня 2011 року №475, розрахунком заборгованості). Вказана ухвала набрала законної сили та не оскаржена ПАТ "Західінкомбанк".

Постановою господарського суду Рівненської області від 29 травня 2017 року у справі №918/1383/16, серед іншого, затверджено звіт розпорядника майна Дяченко Я.В. про проведену роботу в процедурі розпорядження майном; визнано банкрутом Закрите акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" (вул. Центральна, 7, с. Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, ІК 33733690); відкрито ліквідаційну процедуру Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" (вул. Центральна, 7, с. Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, ІК 33733690) строком на 12 місяців.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами аукціону з продажу прав вимог ПАТ "Західінкомбанк" за кредитним портфелем - Лот №F44GL37362, 15 лютого 2019 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" укладено Договір №2018-12-29-000001-9 про відступлення прав вимоги.

Згідно Додатку №160 до даного Договору вказано, що Банк відступив, а Новий кредитор - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" набув право вимоги до ПАФ "Брошукова" (код ЄДРПОУ 30716583, адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Іваничі, боржник). Права вимоги, які відступилися, ґрунтуються на кредитному договорі №1312-2 від 13 грудня 2005 року з додатковими до нього договорами (угодами), укладеними між Банком та ПАФ "Брошукова".

Одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором Банк відступив Новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" права вимоги за договорами, які є забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, зокрема, згаданий вище іпотечний договір №1612-2 від 16 грудня 2005 року, укладений між Банком та іпотекодавцем ПАФ "Брошукова".

Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №1612-2 від 16 грудня 2005 року, укладений між Банком та Новим кредитором посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу А.А. та зареєстрований в реєстрі за №119, що підтверджується наведеним вище Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 22 лютого 2019 року №157282687.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року у справі №918/1383/16 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОФКАПІТАЛ" (03150, м.Київ, вул. Предславинська, 11, код ЄДРПОУ 39827967) про заміну кредитора у справі №918/1383/16. Здійснено заміну первісного кредитора - Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОФКАПІТАЛ". Зобов`язано ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" Драгун Ірину Іванівну внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2020 року у справі №918/1383/16 частково задоволено апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року у справі №918/1383/16. Скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року у справі №918/1383/16 в частині задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОФКАПІТАЛ" (03150, м.Київ, вул. Предславинська, 11, код ЄДРПОУ 39827967) про заміну кредитора у справі №918/1383/16 з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" з вимогами до Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" в сумі 2 679 583,28 грн. - вимоги, що забезпечені заставою боржника та внесені окремо до реєстру. В цій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду встановлено, що звертаючись з заявою про визнання грошових вимог кредитора ПАТ "Західінкомбанк" зазначав іпотечний договір №1312-3 від 13 грудня 2005 року, реєстраційний №4227 у відповідності до пункту 3.1 якого боржник надав в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору (майнова порука) будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, що знаходиться в селі Жобрин, вул. Центральна, 9. До заяви долучалася копію іпотечного договору №1312-3 від 13 грудня 2005 року. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 травня 2017 року у справі №918/1383/16, якою затверджувався реєстр вимог кредиторів було передбачено, що грошові вимоги ПАТ "Західінкомбанк" підтверджуються іпотечним договором №1312-3 від 13 грудня 2005 року. Вказана ухвала набрала законної сили та не оскаржувалась ПАТ "Західінкомбанк". Враховуючи викладене, долучена до матеріалів заяви ТОВ "ФК "Профкапітал" про заміну кредитора засвідчена копія договору від 18 квітня 2019 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за якою відступлено права вимоги за іпотечним договором №1312-2 від 13 грудня 2005 року, реєстраційний номер 4227, який стосується цілісного майнового комплексу, що складається з будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Углище, вулиця Річна, будинок №30 не є належним доказом переходу грошових вимог, що забезпечені заставою майна від ПАТ "Західінкомбанк" до ТОВ "ФК "Профкапітал" у даній справі по іпотечному договору №1312-3 від 13 грудня 2005 року, реєстраційний номер №4227, який стосується цілісного майнового комлексу, що складається з будівель та спору, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Жобрин, вулиця Центральна, 9. Жодного іншого нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки №1312-3 від 13 грудня 2005 року, реєстраційний номер 4227, який стосується цілісного майнового комлексу, що складається з будівель та спору, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Жобрин, вулиця Центральна, 9, та є підставою грошових вимог ПАТ "Західінкомбанк", що забезпечені заставою майна у даній справі як суду першої так і апеляційної інстанції не надано. Отже, відсутні правові підстави вважати, що ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" набув право вимоги до ЗАТ "СГП "Жобрин" як забезпечений кредитором у справі про банкрутство останнього. Заявником клопотання про заміну кредитора не доведено, що він є правонаступником забезпеченого кредитора - ПАТ "Західінкомбанк" у справі №918/1383/16 про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин".

07 травня 2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося до Державного реєстратора з відповідно заявою (вих. № 070521/3 від 07.05.2021), у якій просило:

- зареєструвати обтяження речових прав на нерухоме майно - іпотеку щодо наступного нерухомого майна: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 23,2 кв. м, приміщення №1 загальною площею 1781,5 кв. м, приміщення №2 загальною площею 3427,9 кв. м, приміщення №3 загальною площею 330,9 кв. м, будівлі вагової загальною площею 16,5 кв. м, будівлі котельні загальною площею 101,5 кв. м, будівлі кормоцеху загальною площею 348,7 кв. м, приміщення блоку № 2 загальною площею 231,6 кв. м, будівлі пташника №3 загальною площею 1762,9 кв. м, будівлі пташника №4 загальною площею 1765,2 кв. м, будівлі пташника №5 загальною площею 1573,6 кв. м, будівлі пташника №6 загальною площею 1756,3 кв. м, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9;

- підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 1612-2, виданий 16 грудня 2005 року, видавник: Приватний нотаріус Омельяненко І.В.; стаття 23 Закону України "Про іпотеку";

- відомості про суб`єктів: Майновий поручитель (іпотекодавець): Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся", код ЄДРПОУ30716578. Боржник: Приватна агропромислова фірма "Брошукова", код ЄДРПОУ: 30716583. Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал", код ЄДРПОУ: 39827967. (Відомості про реєстрацію до 01.01.2013: Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки 2704569, 16.12.2005 12.25.27, реєстратор: Рівненський районний нотаріальний округ).

Рішенням Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ від 07 травня 2021 року №58032382 ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова обґрунтована тим, що безпосередньо іпотечний договір № 1612-2 від 16 грудня 2005 року не містить згадки про іпотекодавця - Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся", код ЄДРПОУ 30716578.

Враховуючи наведені обставини, 07 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся", Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав.

Враховуючи вищевикладені обставини, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відмову у позові, оскільки судовим рішенням у справі №5019/2145/11 встановлено, що ПАФ "Брошукова" не було законним власником нерухомого майна, яке було передано ним в іпотеку, відтак на законного власника ПСП "Полісся" не можуть поширюватися вимоги за зобов`язаннями ПАФ "Брошукова". ПАТ "Західінкомбанк" отримуючи майно в іпотеку не пересвідчився в належності цього майна за іпотекодавцем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Іпотека є одним із видів забезпечення виконання зобов`язань. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (стаття 1 Закону України "Про іпотеку").

Предметом іпотеки, згідно з приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку" може бути один або декілька об`єктів нерухомого майна, зокрема, за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Статтями 317, 321 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном і право власності є непорушним.

Із аналізу вказаних норм законодавства, вбачається, що предметом іпотеки може бути майно, яке належить на праві власності іпотекодавцю, та який має право володіти, користуватися та розпоряджетися своїм майном.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що переходу права власності від ПАФ "Брошукова" до ПСП "Полісся" не відбулося. ПАФ "Брошукова" не могла передавати спірне нерухоме майно в іпотеку, оскільки власником було ПСП "Полісся". Тобто ПСП "Полісся" не є новим набувачем прав та обов`язків іпотекодавця в розумінні статті 23 Закону України "Про іпотеку", а є первісним власником нерухомого майна, яке ПАФ "Брошукова" передав в іпотеку ПАТ "Західінкомбанк" в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

У спірних правовідносинах, які склалися у даній справі, відсутня обов`язкова умова, з якою законодавство пов`язує перехід прав та обов`язків іпотекодавця за іпотечним договором, а саме перехід права власності на спірне нерухоме майно від іпотекодавця до нового власника. Оскільки, ПСП "Полісся" є первісним та законним власником спірного нерухомого майна, а тому відсутні правові підстави для застосування у цій справі положень статті 23 Закону України "Про іпотеку", так як ПСП "Полісся" не набуло статусу іпотекодавця за договором іпотеки, укладеного між ПАТ "Західінкомбанк" та ПАФ "Брошукова" №1612-2 від 16 грудня 2005 року, а отже, відповідач не несе обов`язків перед позивачем за цим іпотечним договором.

Доводи ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" про чинність договору іпотеки, за умови встановлення обставин, які підтверджують, що ПАФ "Брошукова" не мала права передавати спірне майно в іпотеку, не спростовують висновку про відсутність підстав для застосування у цій справі статті 23 Закону України "Про іпотеку".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №902/729/18.

Стаття 23 Закону України "Про іпотеку", на яку посилається позивач, в даному випадку не може бути застосована, оскільки власник, майно якого вибуло з його володіння і який витребував це майно з незаконного володіння, не є особою до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, оскільки майно їй повернено в порядку віндикації за рішенням суду як законному власнику.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №925/1121/17.

Щодо преюдиціального значення рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11 колегія суддів зазначає наступне.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною четвертою статті 75 ГПК України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач 1 - ПСП "Полісся" було стороною у справі №5019/2145/11, у якій встановлювались обставини щодо спірного нерухомого майна.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №916/495/21, від 03 листопада 2020 року у справі №909/948/18.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Згідно із частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/12, яке набрало законної сили, відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, повинні бути враховані судами як преюдиційні при розгляді інших справ.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11 задоволено позовні вимоги ПСП "Полісся" до ПАФ "Брошукова" та ЗАТ "СГП "Жобрин" про визнання права власності і витребування майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16 грудня 2005 року, укладений між ЗАТ "СГП "Жобрин" та ПАФ "Брошукова" щодо спірних нежитлових приміщень, витребувано з незаконного володіння ЗАТ "СГП "Жобрин" на користь позивача (ПСГП "Полісся") нерухоме майно, в тому числі визначене Іпотечним договором №1612-2 від 16 грудня 2005 року як заставне.

Вказаним рішенням, серед іншого, встановлено, що "будівля прохідної, приміщення №1, приміщення №2, приміщення №3, будівля вагової для зважування худоби, будівля котельні, будівля пташника №4, будівля пташника №5, будівля пташника №6, будівля цеху ЗЦМ, будівля кормоцеху, приміщення блоку №2, будівля пташника №3, будівля гаражів пожежного депо, які знаходяться в с.Жобрин, Рівненського р-ну Рівненської області по вул.Центральній (70-річчя жовтня), 9. без правових підстав використовуються ЗАТ СГП "Жобрин", оскільки ним право власності не набуто, а договори щодо користування не укладались.

Судом було встановлено, що договір купівлі-продажу між ЗАТ СГП "Жобрин" та ПАФ "Брошукова" від 16 грудня 2005 року є недійсним і майно знаходиться в користуванні ПАФ "Брошукова" без правових підстав.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11 було підставою для внесення запису про право власності на спірне нерухоме майно за ПСП "Полісся" 30 грудня 2012 року.

На виконання вказівок Верховного Суду у даній справі щодо переходу обтяження від ПАФ "Брошукова" до ПСП "Полісся", колегією суддів встановлено, що спірне нерухоме майно було передано в іпотеку ПАФ "Брошукова" з посиланням на договір купівлі-продажу від 16 грудня 2005 року, який був визнаний недійсним рішенням Господарського суду Рівненської області у справі №5019/2145/11.

Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Водночас, в апеляційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" не наведено наявності передбачених чинним законодавством обставин, які б зумовлювали визнання оцінених судом першої інстанції доказів недопустимими, а також аргументів, які б могли поставити під сумнів обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №5019/2145/11, що спростовує доводи апелянта про порушення судом положень статті 75 ГПК України під час оцінки доказів, які містяться в матеріалах справи.

Доказом, який був наданий апелянтом на спростування даних обставин є належним чином засвідчена копія договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном реформованого КСП "Полісся" від 14-27 лютого 2005 року.

Однак, вказаний договір жодним чином не спростовує обставин встановлених рішенням від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11. Майнові сертифікати залишалися на руках, доказів їх погашення не існувало. Процедура передбачена листом Мінагрополітики №37-25-3-11/3923 від 05 травня 2001 року "Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства" дотримана не була.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Скаржником не надано доказів неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції.

Відтак, апелянтом не доведено належними та допустимими доказами у загальному порядку обставин на спростування фактів, які відображені в рішенні Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11 при розгляді справи №918/459/21.

Крім того, у справі №5019/2145/11 не встановлювались обставини щодо ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" (ПАТ "Західінкомбанк"), які остання не визнає, що давало б право цій особі спростувати ці обставини у загальному порядку відповідно до вимог частини 5 статті 75 ГПК України, а встановлювались обставини щодо незаконного вилучення нерухомого майна у ПСП "Полісся" Закритим акціонерним товариством СГП "Жобрин" та ПАФ "Брошукова" і які є преюдиційними при розгляді цієї справи.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №910/10514/20.

З встановленого колегією суддів вбачається, що ПАТ "Західінкомбанк" подавалась апеляційна скарга на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/12 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2012 року у справі №5019/2145/12.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 грудня 2012 року у справі №5019/2145/11 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2012 року у справі №5019/2145/11 було скасовано. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Західкомбанк" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 припинено. Вищим господарським судом України було зазначено, що рішенням місцевого господарського суду від 20 лютого 2012 року не порушені права скаржника; питання про його права і обов`язки щодо сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, а відтак відповідно до встановленого, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги банку. Проте, встановивши, що судовим рішенням у справі не вирішено питання про права та обов`язки ПАТ "Західкомбанк", апеляційний господарський суд помилково ухвалив постанову у справі.

Таким чином, постановою Вищого господарського суду України від 20 грудня 2012 року у справі №5019/2145/11 встановлено, що рішення у справі №5019/2145/11 не впливає на права банку, що давало б право цій особі спростувати ці обставини у загальному порядку відповідно до вимог частини 5 статті 75 ГПК України.

Колегією суддів досліджено рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 12 червня 2013 року у справі №570/529/13-ц за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" до Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин", співвласників майнових паїв ПСП "Полісся" в особі ОСОБА_2 про визнання недійсними третейських угод від 23 вересня 2005 року та рішень третейського суду та ухвала Апеляційного суду Рівненської області від 06 серпня 2013 року у даній справі. Із дослідженого вбачається, що як судом першої так і апеляційної інстанції встановлювалися обставини щодо дотримання ПСП "Полісся" строку на оскарження рішень третейського суду та дотримання строків позовної давності. Жодних інших обставин взагалі не встановлювалось, а тому судові рішення у справі №570/529/13-ц не впливають на вирішення спору у справі №918/459/21.

Посилання ТОВ "ФК "Профкапітал" на те, що ПСП "Полісся" є лише користувачем спірного нерухомого майна, яке перебуває у нього на балансі є безпідставними, оскільки відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Крім того, колегією суддів приймаються до уваги доводи відповідача 1 щодо суперечливої поведінки позивача (доктрина venire contra factum proprium- заборони суперечливої поведінки), оскільки ПАТ КБ "Західінкомбанк" (правопопередник ТОВ "ФК "Профкапітал") звертаючись з заявою про визнання грошових вимог до ЗАТ СГП "Жобрин" у справі №918/1383/16 у квітні 2017 року надавав договір іпотеки №1312-3 від 13 грудня 2005 року предметом якого є цілісний майновий комплекс, який знаходиться у селі Жобрин, вулиця Центральна, 9. В той час, у даній справі, ТОВ "ФК "Профкапітал" стверджує про те, що цілісний майновий комплекс, який знаходиться у селі Жобрин, вулиця Центральна, 9 є предметом іпотеки за договором №1612-2 від 16 грудня 2005 року, іпотекодавцем за яким є ПАФ "Брошукова". Вказані дії свідчать про те, що процесуальні дії фінансової компанії є суперечливими та порушують принцип venire contra factum proprium.

Подібні висновки викладено і у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №206/2-1238/11.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Однак, судом апеляційної інстанції також досліджується питання дотримання позивачем строків позовної давності з огляду на вказівки Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2022 року.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

У позовній заяві ТОВ "ФК "Профкапітал" зазначає, що 15 лютого 2019 року ним було придбано право вимоги згідно кредитного договору та договору забезпечення до нього. А у подальшому товариству стало відомо, що у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно власником об`єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Жобрин, вулиця Центральна, 9, та є предметом іпотеки обліковується Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся". Дата внесення запису про право власності 30 грудня 2012 року. Однак, відомості про обтяження описаною вище іпотекою саме майна, що обліковується за ПСП "Полісся" в Державному реєстрі прав відсутні.

Однак, ПАТ "Західінкомбанк" (у якого фінансова компанія придбала право вимоги) про дані обставини було відомо ще у грудні 2012 року.

Реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем 1 здійснена 30 грудня 2012 рок на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі №5019/2145/11, яке оскаржувалось до суду апеляційної та касаційної інстанції банком, що додатково свідчить про обізнаність ПАТ "Західінкомбанк".

Закон України "Про доступ до судових рішень" визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Згідно зі статтями 3, 4 цього Закону суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Виходячи з викладеного, ПАТ "Західінкомбанк" знав про реєстрацію права власності та відсутність обтяжень ще у грудні 2012 року.

Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є офіційними, публічними та загальнодоступними (статті 1, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Наявна у державному реєстрі інформація містить відомості про відсутність обтяжень та реєстрацію права власності на нерухоме майно в 2012 році, отже дозволяла скористатися правом на судовий захист.

Тобто, з моменту внесення відомостей до Держреєстру, ПАТ "Західінкомбанк" могло дізнатися про порушення своїх прав.

На підставі статті 262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, відтак безпідставні доводи ТОВ "ФК "Профкапітал" про те, що строк позовної давності необхідно відраховувати з моменту придбання ними права вимоги.

Враховуючи встановлену можливість довідатись про порушення свої прав починаючи з грудня 2012 року, строк позовної давності щодо позовних вимог у даній справі сплив у грудні 2015 року.

Позивач звернувся до господарського суду з цими вимогами про визнання нерухомого майна предметом іпотека поза межами строку позовної давності в червні 2021 року.

З огляду на викладене, позивачем було пропущено строк позовної давності.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду щодо застосування судами позовної давності до позовної вимоги про визнання майна предметом іпотеки та визначення початку перебігу строку за такою вимогою викладена у постанові від 11 серпня 2021 року у справі №725/2206/19.

Верховним Судом було зазначено, що початком перебігу є день, коли банк довідався або міг довідатися про порушення свого права - поділу предмета іпотеки на два самостійних об`єкта нерухомості та подальше його відчуження без згоди іпотекодавця.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог заявлених позивачем до відповідача-2, оскільки жодних протиправних дій Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни, які б порушували права позивача у даному випадку під час розгляду даного спору не встановлено.

Однак, застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Даний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16.

Таким чином, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності, відсутні підстави для застосування положень про позовну давність, сплив якої може стати самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про захист порушеного права (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року у справі №918/459/21, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся", Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав. Ухвалою господарського суду від 22 червня 2021 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/459/21.

За результатами розгляду даного спору, 20 жовтня 2021 року господарським судом відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал".

25 жовтня 2021 року від представника відповідача-1 ПСП "Полісся" до господарського суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 жовтня 2021 року у справі №918/459/21 вказана заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 08 листопада 2021 року.

03 листопада 2021 року до суду надійшли заперечення позивача щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

08 листопада 2021 року відповідач 1 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує у повному обсязі.

Частиною 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини 3-4 статті 244 ГПК України).

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що інтереси відповідача-1 ПСП "Полісся" у цьому судовому провадженні представляв адвокат Лук`янчук С.М. У відзиві на позовну заяву було відповідачем 1 подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 50 000,00 грн.

Згідно з попереднім розрахунком судових витрат, наведеним останнім розмір витрат на професійну правову допомогу становить 50000,00грн. Вартість правової допомоги включає в себе: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції; отримання доказів для підготовки відзиву, виготовлення копій документів; підготовка відзиву та інших документів.

При цьому, після винесення рішення у даній справі по суті спору, у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача-1 просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32000,00 грн.

На підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат відповідачем-1 на професійну правову допомогу адвоката в сумі 32000,00 грн. представником відповідача -1 надано для суду копії: договору про надання правничої допомоги адвокатським бюро "ШЕВЧУКА ВІКТОРА" №21-07/38 від 12 липня 2021 року; акту про прийняття-передачі послуг №2 від 23 жовтня 2021 року; розрахунок №2 за надану правничу допомогу, крім того, в матеріалах справи міститься ордер про надання правничої (правової) допомоги №704 від 13 липня 2021 року.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору про надання професійної правничої допомоги №21-07/38 від 12 липня 2021 року розрахунок проводиться на підставі актів прийому - передачі послуг та не пізніше 10 робочих днів з дня подання їх Бюро Клієнтові для підпису.

Як вбачається з наданого представником відповідача-1 акту про прийняття-передачі наданих послуг №2 від 23 жовтня 2021 року, що на виконання умов договору про надання правової допомоги було виконано: вивчення позовної заяви з додатками, проведено аналіз та визначення переліку/обсягу доказів, які долучались до позовної заяви, пошук судової практики, підготовка стратегії захисту, підготовка процесуальних клопотань у справі (кількість витрачених годин 10 по 2000,00 грн за год. всього 20000,00 грн). Представництво інтересів клієнта в суді 20 липня 2021 року, 08 вересня 2021 року, 22 вересня 2021 року (2000,00 грн за год. всього 12 000,00 грн).

Загальна вартість послуг виконавця за цим актом складає - 32000,00 грн.

Позивач у свої запереченнях щодо заявлених відповідачем 1 витрат, посилається зокрема на те, що усі спори навколо звернення стягнення на спірне майно та реалізації позивачем прав іпотекодержателя виникли внаслідок неправильних дій Відповідача-1 (шахрайських дій). На думку Позивача, заявлена вимога стягнення з нього судових витрат є безпідставною, не підлягає задоволенню та стягненню на підставі частини 9 статті 129 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 ГПК України.

Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини 4 та 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши подані представником відповідача-1 докази/документи (договір про надання професійної правничої допомоги №21-07/38 від 12 липня 2021 року, акт про прийняття-передачі наданих послуг №2 від 23 жовтня 2021 року) на підтвердження заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000 грн., суд першої інстанції з урахуванням рішення від 20 жовтня 2021 року прийнятого у даній справі по суті спору, прийшов до вірного висновку, що подана відповідачем-1 заява згідно статті 126 ГПК України є обґрунтованою.

Підсумовуючи вищевикладене, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні та додатковому рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду не вбачається.

У відповідності до статті 129 ГПК України апеляційним судом здійснюється розподіл сум судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви ТОВ "ФК "Профкапітал" було сплачено 4540 грн. (2270 грн * 2) судового збору. За подання апеляційної ТОВ "ФК "Профкапітал" було сплачено 6810 грн (4540 грн * 150%) судового збору.

Оскаржуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2022 року, якою скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2021 року у цій справі про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання за ТОВ "ФК "Профкапітал" права іпотеки на вищевказану нерухомість і відповідно визнано за позивачем таке право, ПСП "Полісся" було сплачено 4540 грн. судового збору

Однак, Верховним Судом було залишено без руху касаційну скаргу ПСП "Полісся" та зазначено, що враховуючи майновий характер позовної вимоги про визнання права іпотеки, для встановлення розміру судового збору, який необхідно сплатити за звернення з касаційною скаргою у цій справі, скаржнику необхідно вказати ціну позову, виходячи з вартості предмета іпотеки з наданням відповідних доказів, оскільки з матеріалів касаційної скарги та змісту судових рішень не має можливості визначити таку вартість (ухвала Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №918/459/21).

На виконання вимог ухвали Верховного Суду відповідачем 1 була зазначена ціна позову 1318975 грн з наданням підтверджуючих доказів та надано докази доплати судового збору на суму 35029,25 грн. Загальна сума сплачено судового збору за подання касаційної скарги ПСП "Полісся" склала 39569,25 грн. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" та зазначено про усунення недоліків касаційної скарги.

З огляду на задоволення касаційної скарги з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" підлягає стягненню на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" 39569,25 грн судового збору сплаченого останнім за подання касаційної скарги.

Крім цього, якщо факт недоплати судового збору з`ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору.

Враховуючи висновок Верховного Суду у даній справі щодо порядку обрахунку судового збору, апеляційний господарський суд вважає за необхідне достягнути з ТОВ "ФК "Профкапітал" належну суму судового збору, а саме: 17514,63 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 26271,94 грн. судового збору за розгляд справи у апеляційному господарському суді.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21 залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (вул.Предславинська, 11, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39827967) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (вул.Центральна, буд.7, с.Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 30716578) 39569,25 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (вул.Предславинська, 11, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39827967) в дохід Державного бюджету України 17514,63 грн - судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (вул.Предславинська, 11, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39827967) в дохід Державного бюджету України 26271,94 грн - судового збору за апеляційний перегляд рішення.

Видачу наказів доручити Господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28.11.2022

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.