Рішення

від 22.11.2022 по справі 908/3403/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/56/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2022 Справа № 908/3403/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третіх осіб-1,2,3: не з`явилися

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3403/21

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача-1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

до відповідача-2: Приватного нотаріуса Чепкової Олени Володимирівни (пр. Соборний, буд. 153/вул. Михайла Гончаренка, офіс 13-14, м. Запоріжжя, 69000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМК Торгстрой» (вул. Нижньодніпровська, буд. 12, кв. 1, м. Запоріжжя, 69091)

про визнання недійсними договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі, скасування реєстраційної дії

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № б/н від 23.11.2021) до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: Приватного нотаріуса Чепкової Олени Володимирівни про: 1. Визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" від 30.07.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; 2. Визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" від 30.07.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; 3. Скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", реєстраційної дії № 11031070025015832 від 01.08.2021 "Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) та зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", здійснену приватним нотаріусом ОСОБА_5 ; 4. Зобов`язання приватного нотаріуса Чепкової Олени Володимирівни провести реєстраційну дію "Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) та зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", відповідно до якої поновити склад учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" із зазначенням належних їм часток станом на 30.07.2019.

Позов обґрунтовано ст.ст. 16, 203, 635, 639, 640 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

30.07.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой". Внаслідок зазначеного між сторонами договору було складено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Чепковою О.В. акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ТМК Торгстрой". Відповідно до договору та акту позивач передав, а відповідач-1 прийняв частку в статутному капіталі ТОВ "ТМК Торгстрой" розміром 30% статутного капіталу. 01.08.2019 відповідач-2 на підставі наданого відповідачем-1 акту провів відповідну реєстраційну дію № 11031070025015832 від 01.08.2021 "Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) та зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", в результаті якої позивач має (зменшено) частку розміром 20% статутного капіталу товариства, а відповідач-1 має частку розміром 30% статутного капіталу товариства. Вважає зазначену реєстраційну дію незаконною та передчасною, враховуючи недійсність договору та акту, що суттєво порушило корпоративні права позивача та норми чинного законодавства, які полягають у такому. У пункті 5.1 договору зазначено, що він вважається укладеним та набирає чинності з дня підписання його сторонами та нотаріального посвідчення. Позивач завбачливо наполіг на даному пункті договору, оскільки товариство мало та має в своєму володінні об`єкти нерухомості, вартість яких значно перевищує вартість, зазначену в договорі, та на момент його підписання не була визначена (узгоджена) сторонами. Відтак, пункт 5.1 надавав сторонам час для узгодження кінцевої ціни договору. Лише після такого узгодження, яка відповідає інтересам позивача, мало бути підписано відповідний та нотаріально посвідчений договір і реалізовано право відповідача-1 не порушуючи при цьому норми законодавства та корпоративні права позивача. Посилаючись на норми ч.ч. 1, 3 ст. 635, ч. 2 ст. 639, ч. 3 ст. 640 ЦК України, враховуючи те, що сторони договору домовились про нотаріальне посвідчення цього договору але не дотримались форми договору, такий договір вважається не укладеним (недійсним). В оскаржуваному акті зазначено, що він був складений у зв`язку з укладенням договору. Тобто, акт був складений та нотаріально посвідчений відповідачем-1 в результаті неукладеного договору. Таким чином, на підставі акту було проведено реєстраційну дію № 11031070025015832, що призвело до зміни складу засновників товариства, і саме цей документ та зазначена дія спричинили для позивача негативні наслідки у вигяді втрати суттєвої частини корпоративних прав у товаристві, яка позбавила позивача законного права контролю та прийняття рішень у товаристві.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача-1. Заяви відповідача-1

Відповідач-1 у відзиві, що надійшов до суду 11.01.2022, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що укладений договір не містить ознаки та істотні умови попереднього договору, встановлені законодавством. Зокрема, не містить обов`язку сторін щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" та строку укладення основного договору; не містить визначення його як "попереднього". Укладеним договором передбачено та погоджено сторонами усі істотні умови договору купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі, зокрема: предмет, ціна та порядок розрахунків, які уже було здійснено на момент укладення договору. В обгрунтування позову позивач посилається як на норми законодавства щодо неукладеного договору, так і щодо недійсності договору. Однак, "неукладений" та "недійсний" договір є різними та взаємовиключними поняттями. Ані діючим законодавством, ані статутом ТОВ "ТМК Торгстрой" не встановлено вимоги щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі. Сторони саме згідно умов договору, а не закону, уклали договір у простій письмовій формі, що виключає його визначення як недійсного (нікчемного). На підставі договору було підписано акт приймання-передачі частки, погоджено, що сторони не мають один до одного матеріальних претензій. Таким чином, договір є виконаним повністю. Після укладення договору та акту було проведено відповідну реєстраційну дію. Безпосереднім замовником проведення реєстраційної дії був саме позивач, а не відповідач-1, як стверджує позивач. Зазначене свідчить про його обізнаність щодо умов договору, безумовну згоду щодо укладення договору в простій письмовій формі, підписання на виконання сторонами акта і проведення реєстраційної дії. Для акту приймання-передачі частки у статутному капіталі законодавством встановлено вимогу щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на документів, що було дотримано сторонами.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Позиція (аргументи) відповідача-2. Заяви відповідача-2

14.06.2022 від відповідача-2 надійшли письмові заперечення. Відповідно до Закону України "Про нотаріат", у нотаріуса немає спільних однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не має самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. 30.07.2019 було засвідчено справжність підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой". Нотаріус не посвідчує факти, викладені в документах, а лише підтверджує справжність підпису. У задоволенні позову просив відмовити.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

4. Пояснення третіх осіб-1,2,3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, щодо позову або відзиву

Письмових пояснень щодо позову або відзиву до суду не надійшло.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

5. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 25.11.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3403/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою суду від 26.11.2021 зобов`язано Відділ реєстрації виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, відносно фізичної особи: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відома адреса місця проживання, зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_5 .

Ухвалою суду від 26.11.2021 відмовлено в задоволенні заяви (вих. № б/н від 23.11.2021) ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вказана ухвала залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2022.

Ухвалою суду від 29.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

01.12.2021 до суду від позивача надійшла заява вих. № б/н від 01.12.2021, до якої додано документи на усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно ч. 2 ст. 176 ГПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

09.12.2021 до суду надійшов лист Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради «Про надання інформації». Згідно довідки про реєстрацію місяця проживання особи, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021 суддею Ярешко О.В. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3403/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.01.2022. На підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (третя особа-1), ОСОБА_4 (третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМК Торгстрой» (третя особа-3).

Ухвалою суду від 12.01.2022 підготовче засідання відклалено на 08.02.2022.

Ухвалою суду 08.02.2022 відмовлено в задоволенні усного клопотання позивача про продовження процесуального строку для надання відповіді на відзив. На підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 16.03.2022 включно. Підготовче засідання відкладено на 15.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Через ймовірну неможливість учасників процесу прибути до суду 15.03.2022, а також не надання будь-яких заяв, клопотань щодо даної справи, підготовче засідання 15.03.2022 не відбулось.

У зв`язку з ситуацією, що склалась в країні, судову справу перенесено слуханням без визначення дати наступного засідання.

Ухвалою суду від 05.07.2022 підготовче засідання призначено на 30.08.2022.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2 Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ухвалою суду від 30.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження справи № 908/3403/21 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Підготовче засідання відкладено на 20.09.2022.

Ухвалою суду від 30.08.2022 клопотання ОСОБА_1 про призначення судової комплексної оціночно-економічної експертизи у справі № 908/3403/21 залишено без задоволення. Підготовче засідання в справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 11.10.2022.

У зв`язку з погіршення безпекової ситуації в місті Запоріжжі, регулярними обстрілами міста, зокрема, будівель критичної інфраструктури, розгляд справи, призначений на 11.10.2022, перенесено без визначення дати наступного засідання, про що повідомлено учасників справи ухвалою від 11.10.2022.

Ухвалою суду від 01.11.2022 розгляд справи призначено в судовому засіданні 22.11.2022.

У судове засідання 22.11.2022 учасники справи не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання учасники справи повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи до суду не надійшло.

Представник позивача - адвокат Волков Ю.О. повідомлений про розгляд справи 22.11.2022 телефонограмою суду, повідомив про неможливість явки в судове засідання через відсутність в місті Запоріжжі.

Відповідач-2 - Приватний нотаріус Чепкова Олена Володимирівна, згідно клопотання, що надійшло до суду 14.06.2022, просила розглянути справу без її участі.

Ухвали суду, які надсилалися на поштові адреси третіх осіб, були повернуті поштовим відділенням на адресу суду з відмітками: «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд справи, суд вирішив за моживе розглянути справу за відсутності учасників справи.

У судовому засіданні 22.11.2022 судом ухвалено рішення, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

6. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

Згідно п.п. 3.1, 5.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "ТМК Торгстрой" (протокол № 1/03-2019 від 04.0.2019), учасники товариства, зокрема, мають право відчужувати частку (частину частки) в статутному капіталі товариства оплатно чи безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

30.07.2019 між ОСОБА_1 (продавець, позивач) та ОСОБА_2 (покупець, відповідач-1) укладено договір купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой".

Згідно п. 1.1 договору, продавець передає покупцю шляхом продажу, а покупець приймає у власність частину від належної продавцю частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой".

Відповідно п. 1.3.1, розмір належної продавцю частки в статутному капіталі Товариства на момент укладення цього договору становить 125000,00 грн., що складає 50% статутного капіталу товариства.

Частка, що є предметом цього договору, становить 75000,00 грн. та складає 30% статутного капіталу товариства (п. 1.3.2).

Згідно п. 2.1, продаж зазначеної в п. 1.3.2 договору частки в статутному капіталі товариства, за домовленістю сторін, вчиняється за 75000,00 грн., які повністю отримані продавцем від покупця на момент підписання цього договору. Своїми підписами під цим договором сторони стверджують факт повного розрахунку за цим договором. Зміна ціни після укладення цього договору не допускається.

Вартість предмету договору, визначену в п. 2.1, продавець вважає вигідною, її розмір не пов`язаний зі збігом важких для нього обставин і повністю його задовольняє (п. 2.2).

За умовами п. 3.1 договору, факт переходу зазначеної в п. 1.3.2 частини частки від продавця до покупця оформляється відповідним актом прийому-передачі частки, підлягає державній реєстрації в ЄДР в порядку, що установлений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

З моменту підписання акту прийому-передачі частки, продавець втрачає право власності на зазначену в п 1.3.2 частину частки та передає відповідну частину прав та обов`язків щодо товариства покупцю (п. 3.2).

У пункті 5.1 визначено, що договір вважається укладеним та набирає чинності з дня підписання його сторонами та нотаріального посвідчення.

30.07.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписано (укладено) акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой".

Зазначено, що сторони, у зв`язку з укладенням 30.07.2019 договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", склали цей акт, згідно з яким ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" розміром 30% статутного капіталу, що у грошовому еквіваленті становить 75000,00 грн. (пункт 1 акту).

Згідно пункту 2 акту, сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки.

Справжність підписів сторін акту: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , засвідчено 31.07.2019 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою Оленою Володимирівною, за реєстровим № 4487-4488.

01.08.2021 приватним нотаріусом Чепковою О.В. проведено реєстраційну дію № 11031070025015832 "Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) та зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи".

7. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1-2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно позовної заяви, позивач вважає оспорюваний договір купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" від 30.07.2019 попереднім договором.

Згідно ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Попередній договір може передувати укладенню основного договору будь-якого виду. Практично укладення попереднього договору може бути доцільним в тих випадках, коли, наприклад, річ, яка буде предметом основного договору, ще не існує, або хоча й існує, але ще не належить на праві власності продавцю, або належить продавцю, але обтяжена правами на неї третіх осіб тощо.

З умов спорюваного договору від 30.07.2019 не слідує, що даний договір є попереднім у розумінні ст. 635 ЦК України, зокрема, не визначено обов`язку та строку укладення у майбутньому основного договору.

У матеріалах справи не міститься та позивачем не подано будь-якого листування з приводу необхідності укладення "основного" договору купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі ТОВ "ТМК Торгстрой" після підписання сторонами оспорюваного договору від 30.07.2019. Також, відсутнє будь-яке листування з приводу домовленостей щодо грошового еквіваленту належної позивачу частини частки у статутному капіталі (30%).

Відповідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

За приписом ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

За приписами ст. 209 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору від 30.07.2019), правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 4 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Між позивачем та відповідачем-1 було підписано договір купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" від 30.07.2019.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (в редакції, чинній на момент укладення договору від 30.07.2019), учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Законом не визначено обов`язкового нотаріального посвідчення договору щодо відчуження частини частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Однак, сторони в пункті 5.1 договору від 30.07.2019 передбачили, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з дня підписання його сторонами та нотаріального посвідчення.

Доказів нотаріального посвідчення договору від 30.07.2019 матеріали справи не містять.

Враховуючи наведені вище приписи цивільного законодавста, у зв`язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору, про яке домовилися сторони, договір купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" від 30.07.2019, що підписано між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є неукладеним.

Відтак, у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" від 30.07.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , судом відмовляється.

Позивач також заявив вимогу про визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" від 30.07.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки вказаний акт підписано на підставі неукладеного договору купівлі-продажу від 30.07.2019.

В матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченого 31.07.2019 акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" від 30.07.2021, що підписаний між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Підписання вказаного акту позивачем та відповідачем-1 не оспорюється.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 922/2182/21 зауважив, що акт приймання-передачі як такий не має ознак правочину в розумінні ст. 202 ЦК, а є лише первинним документом, який посвідчує факт існування між сторонами відповідних правовідносин, зокрема, відносин купівлі-продажу (подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/12258/17 та від 11.06.2018 у справі № 916/613/17). Відтак, акт є належним доказом укладення сторонами договору купівлі-продажу.

До договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18).

Суд зазначає, що чинне на момент укладення спірного договору від 30.07.2019 законодавство не встановлювало будь-яких особливостей щодо форми та змісту договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі господарських товариств, тому до таких договорів застосовуються загальні положення цивільного законодавства про купівлю-продаж.

Відповідно статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Договір купівлі-продажу є консенсуальним договором, тобто вважається укладеним з моменту досягнення угоди щодо усіх його істотних умов. Вислів у цій нормі «передає або зобов`язується передати», «приймає або зобов`язується прийняти» не означає, що договір купівлі-продажу може бути реальним або консенсуальним за вибором сторін, залежно від того, чи визначили сторони в договорі, що продавець передає майно, чи що він зобов`язується його передати. Натомість це означає, що договором може бути передбачено виконання зобов`язання, що виникає з договору купівлі-продажу, одночасно з укладенням договору або в майбутньому. Положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18).

Зі змісту поданого позивачем акту від 30.07.2021 слідує, що позивачем передано ОСОБА_2 належну позивачу частину частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" розміром 30% статутного капіталу, що у грошовому еквіваленті становить 75000,00 грн.

Позивачем вказаної обставини, а також отримання від ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 75000,00 грн., про що зазначено останнім у відзиві, не заперечено.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції станом на 30.07.2019), для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подається, зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "г"). Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "г" цієї частини, засвідчується нотаріально.

Вказаним Законом не передбачено необхідності подання державному реєстратору примірника чи копії договору про відчуження частки в статутному капіталі.

Отже, для здійснення державної реєстрації саме акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства є підтвердженням того, що частка у статутному капіталі переходить до іншого власника і саме на цій підставі вносяться відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Справжність підписів позивача та відповідача-1 на оспорюваному акті від 30.07.2021 засвідчена нотаріально, що означає про роз`яснення нотаріусом сторонам наслідків його підписання.

Так, відповідно до абз. 3 ст. 5 Закону України "Про нотаріат" (в редакції станом на 30.07.2019), нотаріус зобов`язаний: сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 особисто було подано приватному нотаріусу, як реєстратору, документи для проведення реєстраційної дії: "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установичих документах" стосовно юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", а саме: акт приймання-передачі часток, що підтверджується описом документів до реєстраційної справи: 1_103_015832_67, код: 405863242278.

Про вказану обставину зазначено відповідачем-1 у відзиві; даної обставини позивач не заперечив та не спростував.

Відтак, подаючи даний документ для здійснення відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач знав та розумів, що ним відчужується ОСОБА_2 частина його частки в статутному капіталі ТОВ "ТМК Торгстрой" - 30% статутного капіталу, що еквівалентно 75000,00 грн.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі "ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці" (постанови Верховного Суду у справах №910/19179/17, №914/2622/16, №914/3593/15, №237/142/16-ц, №911/205/18).

Враховуючи наведені вище норми права та встановлені судом обставини, судом відмовляється у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" від 30.07.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 30.07.2021 та акту приймання-передачі частки в статутному капіталі, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", реєстраційної дії № 11031070025015832 від 01.08.2021 "Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) та зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", здійснену приватним нотаріусом Чепковою Оленою Володимирівною; зобов`язання приватного нотаріуса Чепкової Олени Володимирівни провести реєстраційну дію "Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) та зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", відповідно до якої поновити склад учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" із зазначенням належних їм часток станом на 30.07.2019.

Таким чином, задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 судом відмовляється у повному обсязі.

8. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 28 листопада 2022.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко