Рішення

від 22.11.2022 по справі 910/5149/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2022Справа № 910/5149/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "НОВО ТРАНС ПІВНІЧНИЙ"

до Товариства з обмежено відповідальністю "Трансстрім"

про стягнення 1 446 703,36 грн

за участю представників:

від позивача: Владимиров Г.А.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "НОВО ТРАНС ПІВНІЧНИЙ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССТРІМ" про стягнення 1 446 703,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди (суборенди) залізничного рухомого складу №11/01/2021 від 11.01.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.07.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі № 910/5149/22 на 06.09.2022.

31.08.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про надання пояснень до позовної заяви.

У зв`язку із перебуванням 06.09.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/5149/22 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 призначено підготовче засідання по справі № 910/5149/22 на 20.09.2022.

У підготовчому засіданні 20.09.2022 у зв`язку з неявкою представника відповідача суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 04.10.2022.

У підготовчому засіданні 04.10.2022 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.10.2022.

17.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

У зв`язку із перебуванням 18.10.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/5149/22 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 призначено розгляду справи по суті № 910/5149/22 на 22.11.2022.

21.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Суд розглянувши вищевказані заяви позивача про зменшення позовних вимог, встановив наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, позивач міг подати заяву про зменшення позовних вимоги до закінчення підготовчого засідання, тобто до 04.10.2022 включно.

З урахування наведеного, заяви про зменшення позовних вимог від 17.10.2022 та від 21.11.2022 подано до суду з порушення строку встановленого процесуальним законом.

За таких обставини, заяви позивача про зменшення позовних вимог від 17.10.2022 та від 21.11.2022 не відповідають положенням Господарського процесуального кодексу, а тому суд не приймає до розгляду вказані заяви позивача та розгляд справи здійснюється згідно вимог заявлених у позові.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2022 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з урахуванням часткової оплати боргу відповідачем та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав. Про час та місце судового засідання відповідача було повідомлено ухвалою суду від 14.11.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 22.11.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2021 між Приватним підприємством "НОВО ТРАНС ПІВНІЧНИЙ" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансстрім" (орендар, відповідач) укладений договір оренди (суборенди) залізничного рухомого складу №11/01/2021 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в оренду залізничний рухомий склад орендодавця напіввагони (далі по договору - «РС»), придатний до перевезень в технічному і комерційному відношенні, очищений від залишків вантажу, що раніше перевозився, і підготовлений для перевезення вантажу вказаного у листі-заявці орендаря.

Перелік вагонів з вказівкою по кожному вагону номера, моделі, роки випуску приведений в Додатку №1 до цього договору, який є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, номери вагонів, модель, рік випуску, дата останнього і наступного планового ремонту, місце передачі зазначаються в Актах прийому-передачі, які є невід`ємною частиною цього договору.

Передача РС в оренду і повернення з оренди оформляється Актами прийому- передачі, які підписуються сторонами на станції прийому-передачі, яка знаходиться на території України, або на станції прикордонного переходу у випадках першого навантаження за межами митної території України. Датою прибуття є дата, вказана в календарному штемпелі станції в залізничній накладній. Дата прибуття може також бути підтверджена на підставі даних ГІОЦ УЗ» (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору Акти приймання-передачі підписуються уповноваженими представниками сторін. Датою передачі РС в оренду є дата підписання актів приймання-передачі, яка відповідає даті прибуття РС на вказану орендарем станцію приймання-передачі, або на прикордонну станцію згідно інформації ГІОЦ. В актах приймання-передачі фіксуються номери вагонів, моделі, вид РС, дата побудови, дата та рік проходження наступного планового виду ремонту кожної одиниці РС.

У відповідності до п. 4.1. договору орендна плата нараховується за кожну добу оренди РС. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці рухомого складу, який був переданий в оренду відповідно до п. 1.1. і п. 4.4. цього договору.

Згідно п. 4.2. договору розмір орендної плати РС вказується в додаткових угодах.

У період з січня 2021 року по грудень 2021 року між сторонами було укладено ряд Додаткових угод до договору оренди (суборенди) залізничного рухомого складу №11/01/2021, якими сторони погодили розмір орендної плати однієї одиниці РС за одну добу оренди.

Пунктом 4.4. договору визначено, що орендар робить оплату вартості оренди шляхом попередньої 100% оплати протягом 10-ти банківських днів згідно рахунків виставлених орендодавцем.

Згідно п. 4.8. договору фінансові зобов`язання по статі орендарем орендних платежів починаються з моменту підписання Актів прийому-передачі РС в оренду і закінчуються датою прибуття РС на станцію передачі його з оренди на території України, що підтверджується штемпелем станції призначення на залізничній накладній, а також Актом прийому-передачі РС.

Відповідно до п. 10.1. договору, в редакції Додаткової угоди №12 від 30.12.2021 до договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2022 включно.

На виконання умов договору позивачем було передано в оренду відповідачу залізничний рухомий склад, що підтверджується складеними та підписаними між позивачем та відповідачем Актами приймання-передавання вагонів в оренду, а саме: Акт № 1 приймання-передавання вагонів в оренду від 17.01.2021 в кількості 4 напіввагонів; Акт №2 приймання-передавання вагонів в оренду від 23.01.2021 в кількості 1 напіввагону; Акт №3 приймання-передавання вагонів в оренду від 10.03.2021 в кількості 2 напіввагонів; Акт №4 приймання-передавання вагонів в оренду від 13.03.2021 в кількості 2 напіввагонів; Акт №5 приймання-передавання вагонів в оренду від 16.03.2021 в кількості 1 напіввагону; Акт №6 приймання-передавання вагонів в оренду від 22.03.2021 в кількості 2 напіввагонів; Акт №7 приймання-передавання вагонів в оренду від 26.03.2021 в кількості 1 напіввагону; Акт №8 приймання-передавання вагонів в оренду від 27.03.2021 в кількості 1 напіввагону; Акт №9 приймання-передавання вагонів в оренду від 30.03.2021 в кількості 1 напіввагону; Акт №10 приймання-передавання вагонів в оренду від 02.04.2021 в кількості 1 напіввагону; Акт №11 приймання-передавання вагонів в оренду від 03.04.2021 в кількості 2 напіввагонів; Акт №12 приймання-передавання вагонів в оренду від 07.04.2021 в кількості 1 напіввагону; Акт №13 приймання-передавання вагонів в оренду від 08.04.2021 в кількості 1 напіввагонів; Акт №14 приймання-передавання вагонів в оренду від 15.04.2021 в кількості 1 напіввагону.

У період з грудня 2021 року по лютий 2022 року позивач надав послуги з оренди залізничного рухомого складу на загальну суму 1 494 753,36 грн, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №ОУ-0000000045 від 31.12.2021 на загальну суму 883 522,80 грн; №ОУ-0000000003 від 31.01.2022 на загальну суму 558 427,92 грн; №ОУ-0000000006 від 20.02.2022 на загальну суму 52 802,64 грн.

За підсумками грудня 2021 року між позивачем та відповідачем було проведено коригування загальної суми в підписаному сторонами Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000000045 від 31.12.2021 на загальну суму 883 522,80 грн.

Позивач направив відповідачу Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000000003 від 31.01.2022, №ОУ-0000000006 від 20.02.2022. На підтвердження направлення актів позивач надав до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист та копію поштової накладної №0101138523161; копію опису вкладення в цінний лист та копію поштової накладної №4602303050471.

Позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату, а саме:

- 09.02.2022 направлений рахунок-фактура № СФ 0000005 від 31.01.2022 на суму 558 427,92 грн. На підтвердження направлення позивачем надано копію опису вкладення в цінний лист та копію поштової накладної №0101138521738;

- 16.02.2022 направлений рахунок-фактура № СФ 0000051 від 03.12.2021 на суму 871 122,48 грн. На підтвердження направлення позивачем надано копію опису вкладення в цінний лист та копію поштової накладної №0101138523161;

- 26.05.2022 направлений рахунок-фактура № СФ 0000010 від 20.02.2022 на суму 52 802,64 грн. На підтвердження направлення позивачем надано копію опису вкладення в цінний лист та копію поштової накладної №4602303050471.

Проте, відповідач Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000000003 від 31.01.2022 та №ОУ-0000000006 від 20.02.2022 не підписав, заборгованість позивачу не сплатив.

Оскільки відповідачем не здійснено погашення заборгованості у повному розмірі, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 1 446 703,36 грн за оренду залізничного рухомого складу на виконанню укладеного між сторонами договору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами за своєю правовою природою договір оренди (суборенди) залізничного рухомого складу №11/01/2021 від 11.01.2021 є договором оренди, найму.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Матеріалами справи підтверджено, що у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року позивач надав послуги з оренди залізничного рухомого складу на загальну суму 1 494 753,36 грн, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №ОУ-0000000045 від 31.12.2021 на загальну суму 883 522,80 грн; №ОУ-0000000003 від 31.01.2022 на загальну суму 558 427,92 грн; №ОУ-0000000006 від 20.02.2022 на загальну суму 52 802,64 грн.

Між сторонами підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000000045 від 31.12.2021 на загальну суму 883 522,80 грн.

Судом встановлено, що зазначені вище Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000000003 від 31.01.2022 на загальну суму 558 427,92 грн та №ОУ-0000000006 від 20.02.2022 на загальну суму 52 802,64 грн не підписані з боку відповідача.

Відповідно до п. 5.1.5 договору, після отримання від орендодавця Акту наданих послуг факсом, по електронній пошті, в оригіналі, повертати підписаний Акт наданих послуг в тому ж порядку впродовж 5 робочих днів з моменту його отримання, або надати свої письмові мотивовані заперечення до Акту. Надалі, впродовж 5 (п`яти) робочих днів сторони обмінюються оригіналами Акту наданих послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем були направлені на адресу відповідача для підписання Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000000003 від 31.01.2022 на загальну суму 558 427,92 грн та №ОУ-0000000006 від 20.02.2022 на загальну суму 52 802,64 грн. Факт направлення позивачем актів підтверджується копіями опису вкладення в цінний лист та копіями поштової накладної №0101138523161 та №4602303050471.

Не отримання відповідачем кореспонденції, якою позивач надсилав для підписання акти за належною адресою та яка повернулася позивачу внаслідок її неотримання відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження наявності мотивованої відмови від підписання актів та заперечень щодо оренди.

Оскільки в порушення умов передбачених у п. 5.1.5. договору, зазначені акти відповідач не повернув, письмові мотивовані заперечення або відмову від підписання актів не надав, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) вважаються такими, що підписані відповідачем без зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 4.4. договору сторони погодили, що орендар робить оплату вартості оренди шляхом попередньої 100% оплати протягом 10-ти банківських днів згідно рахунків виставлених орендодавцем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу відповідача рахунки на оплату: № СФ 0000005 від 31.01.2022 на суму 558 427,92 грн, № СФ 0000051 від 03.12.2021 на суму 871 122,48 грн, № СФ 0000010 від 20.02.2022 на суму 52 802,64 грн, що підтверджується копіями опису вкладення в цінний лист та копіями поштової накладної №0101138521738, №0101138523161, №4602303050471.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджено матеріалами справи, згідно із актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.10.2022, копія якого була надана позивачем до матеріалів справи, сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог та визначено, що заборгованість за договором оренди (суборенди) залізничного рухомого складу №11/01/2021 від 11.01.2021 припиняються в сумі 500 000,40 грн із залишком невиконаних грошових зобов`язань в сумі 896 702,96 грн.

Згідно зі статтею 601 ЦК, яка кореспондується з положеннями статті 203 ГК, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч.2 ст.601 ЦК України).

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

З урахування наведеного, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт припинення зобов`язання за договором в частині заборгованості у сумі 500 000,40 грн шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги на підставі акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.10.2022.

Судом також встановлено, що відповідач згідно із платіжними дорученнями №1350 від 01.07.2022, №1437 від 07.10.2022, №1452 від 31.10.2022, №1454 від 03.11.2022 сплатив на користь відповідача 100 000,00 грн.

Отже, предмет спору в частині стягнення заборгованості за договором оренди (суборенди) залізничного рухомого складу №11/01/2021 від 11.01.2021 у сумі 600 000,40 грн припинив своє існування після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума у розмірі 100 000,00 грн сплачена відповідачем згідно із платіжними дорученнями №1350, №1437 від 07.10.2022, №1452 від 31.10.2022, №1454 від 03.11.2022 та припинилось зобов`язання в частині суми 500 000,40 грн шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги на підставі акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.10.2022 після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/5149/22 в частині позовних вимог про стягнення 600 000,40 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди (суборенди) залізничного рухомого складу №11/01/2021 від 11.01.2021 у загальному розмірі 846 702,96 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування заборгованості по договору в загальному розмірі 846 702,96 грн відповідачем не надано.

Обставин наведених у позові у встановленому законом порядку відповідач не спростував.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вище встановлені судом обставини, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 846 702,96 грн за договором оренди (суборенди) залізничного рухомого складу №11/01/2021 від 11.01.2021.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги Приватного підприємства "НОВО ТРАНС ПІВНІЧНИЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССТРІМ" про стягнення 846 702,96 грн та закриває провадження у справі №910/5149/22 в частині позовних вимог про стягнення 600 000,40 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, суд зазначає позивачу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачена сума судового збору в частині позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі повертається особі, яка його сплатила за її клопотанням.

Оскільки на даний час позивачем не заявлено клопотання про повернення судового збору, то питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", наразі не вирішується.

У позовній заяві згідно попереднього розрахунку витрат позивачем заявлено до стягнення 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №002800, договір про надання правової допомоги підприємству №б/н від 20.06.2022, ордер на надання правничої допомоги №1090864 від 20.06.2022, квитанцію №35 від 19.10.2022 про сплату 10 000,00 грн.

Умовами договору про надання правової допомоги підприємству №б/н від 20.06.2022 (п. 2.3.1.) передбачено, що клієнт зобов`язався сплатити гонорар адвокату в розмірі 10 000,00 грн на протязі 30-ти календарних днів з моменту подання адвокатом позовної заяви до Господарського суду м. Києва.

Згідно із квитанцією №35 від 19.10.2022 про сплату 10 000,00 грн до вартості витрат на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн. входить надання послуг: зустріч, консультації клієнта, узгодження правової позиції, збір необхідних доказів, підготовка, складення та подання позовної заяви, участь у 2-х судових засіданнях.

Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними доказами доведено понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн є співмірними із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/5149/22 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 600 000,40 грн.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТРІМ» (03164, місто Київ, вулиця ПІДЛІСНА, будинок 1, ідентифікаційний код 37388051) на користь Приватного підприємства «НОВО ТРАНС ПІВНІЧНИЙ» (02005, м. Київ, вулиця РИБАЛЬСЬКА, будинок 2, офіс 112, ідентифікаційний код 43321066) заборгованість у розмірі 846 702,96 грн, судовий збір у розмірі 12 700,54 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 28.11.2022.

Суддя О.В. Гулевець