Рішення

від 28.11.2022 по справі 922/1684/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1684/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок"(69039, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський м`ясокомбінат"(63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців, буд. 50) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський м`ясокомбінат" , в якій просить суд:

прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі. Розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧУГУЇВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 32134289,місцезнаходження: 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців, буд. 50) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» (ідентифікаційний код: 33675278; юридична адреса: 69039,м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18) 866 276,16 (вісімсот шістдесят шість тисяч двісті сімдесят шість гривень шістнадцять копійок) грн., у тому числі:

- основний борг 633 861,99 грн. (шістсот тридцять три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 99 копійок);

- сума 10% річних - 21 562,99 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот шістдесят дві гривні 99 копійок):

- сума втрат від інфляції 30 081,76 грн. (тридцять тисяч вісімдесят одна гривня 76 копійок);

- пеня в сумі 96 955,03 грн. (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень03 копійки);

- штраф в сумі 83 814,39 грн. (вісімдесят три тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 39 копійок).

3. Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування пені на суму основного боргу - 633 861,99 грн. (шістсот тридцять три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 99 копійок), починаючи з 27.09.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за формулою:

Cтавка пені: 2 х Ставку НБУ.

[Пеня] = [Сума боргу] х [Розрахункова ставка (%)] / 100% х [Кількість днів] /

[Кількість днів у році]

Де:

[Сума боргу] - сума простроченого боргу;

[Розрахункова ставка (%)] - розрахункова ставка пені в процентах річних;

[Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов`язання

[Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.

4. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧУГУЇВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2022 року відкрито провадження у справі №922/1684/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві .

Проте ухвала суду, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 28.11.2022 року, місцезнаходження відповідача - 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців, буд. 50 та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

З огляду на наведене та враховуючи факт обізнаності відповідача про розгляд справи № 922/1684/22, направлення судом ухвал суду на дійсну адресу відповідача у справі та повернення вказаних ухвал із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №922/1684/22 та констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог і дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Дослідивши докази у справі, судом встановлено такі обставини.

14 січня 2019 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧУГУЇВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 32134289)укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705359 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, Постачальник (ПАТ «ЕК «БАРВІНОК») зобов`язується продати електричну енергію Споживачу (ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ»), для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач прийняти та оплатити Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору, Додатків до цього Договору.

На сьогоднішній день, у відповідності до умов Договору обліковується заборгованість, Споживача перед Постачальником, яка виникла на підставі Актів прийому-передачі (здачі-приймання) товару/послуг:

- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за лютий 2022 року № 956 від 28.02.2022р. на суму 26 405,38 грн. з ПДВ;

- електроенергія за березень 2022 року № 00000000970 від 31.03.2022р. на суму 160 098,37 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за березень 2022 року № 1556 від 31.03.2022р. на суму 22 849,57 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року № 1772 від 31.03.2022р. на суму 60 818,04 грн. з ПДВ;

- електроенергія за квітень 2022 року № 00000001451 від 30.04.2022р. на суму 120 876,22 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за квітень 2022 року № 2131 від 30.04.2022р. на суму 16 839,17 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 року № 2132 від 30.04.2022р. на суму 44 820,32 грн. з ПДВ;

- електроенергія за травень 2022 року № 00000001712 від 31.05.2022р. на суму 68 906,86 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за травень 2022 року № 2873 від 31.05.2022р. на суму 9 044,02 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 року № 2696 від 31.05.2022р. на суму 24 072,19 грн. з ПДВ;

- електроенергія за червень 2022 року № 00000001989 від 30.06.2022р. на суму 40 155,83 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за червень 2022 року № 3240 від 30.06.2022р. на суму 5 844,08 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 року № 3239 від 30.06.2022р. на суму 15 555,02 грн. з ПДВ;

- електроенергія за липень 2022 року № 00000002433 від 31.07.2022р. на суму 29 034,67 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за липень 2022 року № 4007 від 31.07.2022р. на суму 3 730,84 грн. з ПДВ;

- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 року № 3945 від 31.07.2022р. на суму 9 930,26 грн. з ПДВ;

Акти направлялись Споживачу за допомогою програмного забезпечення програмного забезпечення «M.E.Doc» 13.03.2022р. за лютий 2022 року, 12.04.2022р. за березень 2022 року, 09.05.2022р. за квітень 2022 року, 10.06.2022р. за травень 2022 року, 10.07.2022р. за червень 2022 року, 08.08.2022р. за липень 2022 року відповідно. Додатково зазначені акти за травень-липень 2022 року направлялись Споживачу на електронну адресу chugmkinfo@ukr.net.

Пп. 5.2.1 та пп. 5.2.7 п. 5.2 Договору Споживач зобов`язався:

- забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору;

- відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим Договором.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції визначено, що Споживач зобов`язаний розглянути наданий Постачальником Акт за розрахунковий місяць та за відсутності зауважень, підписати його не пізніше ніж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання такого Акту від Постачальника, і повернути один примірник Постачальнику. В разі недотримання строків та порядку направлення Акту, він вважається підписаним та набуває дії на 9 календарний день з моменту його направлення Споживачу.

Сума заборгованості станом на 23.09.2022р. становить (за період лютий 2022 року - липень 2022 року) за договором про постачання електричної енергії споживачу № 0705359 від 14.01.2019 р. всього 633 861,99 грн. (шістсот тридцять три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 99 коп.), у т.ч.:

- електрична енергія на суму 419 071,95 грн.:

за березень 2022 року - 160 098,37 грн.;

за квітень 2022 року - 120 876,22 грн.;

за травень 2022 року - 68 906,86 грн.;

за червень 2022 року - 40 155,83 грн.;

за липень 2022 року - 29 034,67 грн.

- компенсація вартості послуг з передачі електроенергії на суму 59 594,21 грн.:

за лютий 2022 року - 1 286,53 грн. - залишок заборгованості за розрахунковий період;

за березень 2022 року - 22 849,57 грн.;

за квітень 2022 року - 16 839,17 грн.;

за травень 2022 року - 9 044,02 грн.;

за червень 2022 року - 5 844,08 грн.;

за липень 2022 року - 3 730,84 грн.

- компенсація вартості послуг з розподілу електроенергії на суму 155 195,83 грн.:

за березень 2022 року - 60 818,04 грн.;

за квітень 2022 року - 44 820,32 грн.;

за травень 2022 року - 24 072,19 грн.;

за червень 2022 року - 15 555,02 грн.;

за липень 2022 року - 9 930,26 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Пунктом 3 Комерційної пропозиції (в редакції додаткової угоди № 2019-01 від01.08.2019р.), передбачено наступний спосіб оплати: «Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем на підставі рахунків, виставлених Постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок (з спеціальним режимом використання) Постачальника в наступному порядку:

перший плановий платіж - у розмірі 10% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною за 2 банківських дні до кінця місяця, що передує розрахунковому періоду;

другий плановий платіж у розмірі 30% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною в 01-й банківський день місяця поставки електричної енергії;

третій плановий платіж - у розмірі 30% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 09 числа місяця поставки електричної енергії;

четвертий плановий платіж - у розмірі 30% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 18 числа місяця поставки електричної енергії.

остаточний розрахунок - протягом 10 (десяти) календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Якщо, день оплати припадає на вихідний або святковий день, платіж виконується в останній робочий день, що передує вказаному в дійсній комерційній пропозиції.

В разі сплати надлишково перерахованих коштів, вони вважаються попередньою оплатою в наступний розрахунковий період постачання електричної енергії..».

Також п. 4 Комерційної пропозиції, визначено, що рахунки на оплату електричної енергії виставляються та надсилаються електронною поштою на адресу Споживача (chugmkinfo@ukr.net) не пізніше 5-ти робочих днів до відповідного числа, що зазначені в п. 3 таблиці комерційної пропозиції…

Остаточний рахунок за розрахунковий період за спожиту електричну енергію та Акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (далі Акт) формуються

Постачальником на підставі фактичних даних про обсяги, погодинного графіку споживання електричної енергії в розрахунковому періоді і відповідної ціни, в порядку передбаченому ПРРЕЕ, ККО, та інших відповідних регуляторних документів затверджених НКРЕКП, і надаються Споживачу в строк не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Рахунки на оплату надсилались Споживачу електронною поштою, згідно Комерційної пропозиції, на адресу: chugmkinfo@ukr.net:

14.04.2022р. рахунок на оплату № 5304 від 14.04.2022р. за компенсацію вартості послуг з передачі електричної енергії за лютий 2022 року;

14.04.2022р. рахунок за березень 2022 року: № 5305 від 14.04.2022р. за електричну енергію, № 5306 від 14.04.2022р. компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 5307 від 14.04.2022р. компенсація вартості послуг розподілу електричної енергії;

10.05.2022р. рахунок за квітень 2022 року: № 6237 від 10.05.2022р. за електричну енергію, № 6238 від 10.05.2022р. компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 6239 від 10.05.2022р. компенсація вартості послуг розподілу електричної енергії;

13.06.2022р. рахунок за травень 2022 року: № 7472 від 13.06.2022р. за електричну енергію, № 7473 від 13.06.2022р. компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 7474 від 13.06.2022р. компенсація вартості послуг розподілу електричної енергії;

13.07.2022р. рахунок за червень 2022 року: № 8862 від 13.07.2022р. за електричну енергію, № 8863 від 13.07.2022р. компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 8864 від 13.07.2022р. компенсація вартості послуг розподілу електричної енергії;

10.08.2022р. рахунок за липень 2022 року: № 10327 від 10.08.2022р. за електричну енергію, № 10328 від 10.08.2022р. компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 10329 від 10.08.2022р. компенсація вартості послуг розподілу електричної енергії.

Отже терміни для сплати остаточних рахунків сплинули 22.04.2022р. за лютий 2022 року, 22.04.2022р. за березень 2022 року, 18.05.2022р. за квітень, 21.06.2022р. за травень 2022 року, 21.07.2022р. за червень 2022 року, 18.08.2022р. за липень 2022 року відповідно.

Проте доказів оплати відповідачем вказаних рахунків матеріали справи не містять.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, спір у даній справі виник між сторонами на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705359 від 14.01.2019 року , укладеного між Постачальником (ПАТ «ЕК «БАРВІНОК») та Споживачем (ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ»).

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору теплопостачальна організація-продавця бере на себе обов`язок забезпечити протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженням уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення, гарячого водопостачанння, вентиляції, кондиціюваня та інші технології, в свою чергу споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Приписами частини шостої статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Так, оцінивши фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 633 861,99 грн. (шістсот тридцять три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 99 копійок) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, позивач просить стягнути з відповідача суму 10% річних у розмірі 21 562,99 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот шістдесят дві гривні 99 копійок) інфляційні нарахування 30 081,76 грн. (тридцять тисяч вісімдесят одна гривня 76 копійок).

Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції (Додаток №2) в редакції від 01.07.2019 року, що є невід`ємною частиною Договору, сторонами узгоджено, що за порушення грошового зобов`язання стягуються 10% річних від простроченої суми

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Верховний Суд України підкреслив, що платежі встановлені ст.625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17, від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 10% річних (визначених п. 6 Комерційної пропозиції) та інфляційних нарахувань суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення із відповідача суми10 % річних у розмірі 21 562,99 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот шістдесят дві гривні 99 копійок) інфляційні нарахування 30 081,76 грн. (тридцять тисяч вісімдесят одна гривня 76 копійок) є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

При цьому, суд вважає слушними застосування положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, з огляду на таке.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, а Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022 - продовжено строк його дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Так, судом встановлено, що НКРЕКП прийнято Постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332.

26.04.2022 Постанову НКРЕКП доповнено п. 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, суд зауважує, що період нарахування пені та штрафу позивачем заявлено такий, який входить в період дії воєнного стану.

Отже, враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені та штрафу .

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу визнається судом безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Разом з цим, позивач просить суд відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування пені на суму основного боргу - 633 861,99 грн. (шістсот тридцять три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 99 копійок), починаючи з 27.09.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що зазначення про нарахування відсотків є правом суду, а не обов`язком, враховуючи відсутність доказів ухилення відповідача від виконання рішення, суд не вбачає підстав для застосування п. 10 ст. 238 ГПК України.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧУГУЇВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 32134289,місцезнаходження: 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців, буд. 50) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» (ідентифікаційний код: 33675278; юридична адреса: 69039,м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18) - основний борг 633 861,99 грн. (шістсот тридцять три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 99 копійок); суму 10% річних - 21 562,99 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот шістдесят дві гривні 99 копійок): суму втрат від інфляції 30 081,76 грн. (тридцять тисяч вісімдесят одна гривня 76 копійок); витрати по сплаті судового збору 10 282,60грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» (ідентифікаційний код: 33675278; юридична адреса: 69039,м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18).

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧУГУЇВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 32134289,місцезнаходження: 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців, буд. 50)

Повне рішення складено "28" листопада 2022 р.

Суддя О.О. Присяжнюк