Рішення

від 24.11.2022 по справі 175/1032/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1032/18

Провадження № 2/175/334/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.,

за участю секретаря - Гонти С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Лариса Леонідівна про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку поділу спільної власності та в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду позовною заявою до Олександрівської сільської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в пордку спадкування.

28.11.2019 року позивач надала суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Лариса Леонідівна про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку поділу спільної власності та в порядку спадкування в якій просить суд:

- встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як чоловік і дружина з 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто по день смерті ОСОБА_4 , без шлюбу.

- усунути ОСОБА_2 від спадкування після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право приватної власності в порядку поділу спільно набутого з ОСОБА_3 майна на 1/2 частину садового будинку (садові будинки «А», «Д» - на земельній ділянці № НОМЕР_2 ) № НОМЕР_2 (НОМЕР_2) згідно Договору купівлі-продажу садового будинку від 04.01.2017 року серії НВО№ 501817, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл.. Дніпровський район, Олександрівська сільська рада, «Самарський розлив» садове товариство та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0607 га (у тому числі за угіддями: 0,0607 - сади) згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.01.2017 року серії НВО № 501818, що розташована за адресою: Дніпропетровська обл.. Дніпровський район, Олександрівська сільська рада, «Самарський розлив» садове товариство, земельна ділянка № НОМЕР_2 (НОМЕР_2) .

- визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право приватної власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частини садового будинку (садові будинки «А», «Д» - на земельній ділянці АДРЕСА_2 (НОМЕР_2) згідно Договору купівлі-продажу садового будинку від 04.01.2017 року серії НВО № 501817, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Олександрівська сільська рада, «Самарський розлив» садове товариство та на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0607 га (у тому числі за угіддями: 0,0607 - сади) згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.01.2017 року серії НВО №501818, що розташована за адресою: Дніпропетровська обл.. Дніпровський район, Олександрівська сільська рада, «Самарський розлив» садове товариство, земельна ділянка № НОМЕР_2 (НОМЕР_2) , після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незадовго після смерті своєї дружини - ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , з мікроінфарктом потрапив до УкрДерж НДІ МСПІ, де працювала позивачка молодшою медсестрою, що підтверджується копією трудової книжки. В зазначеному закладі ОСОБА_3 , проходив курс лікування у період з 13.04.2012 по 25.05.2015 року, що підтверджується медичною карткою ОСОБА_3 , під час якого між ними склалися теплі відносини, внаслідок чого позивачка почала доглядати його, купувати необхідні для нього ліки, тощо. В червні 2012 року, ОСОБА_3 запропонував їй проживати разом з ним однією сім`єю за адресою його реєстрації - по АДРЕСА_3 , на що вона погодилася. Проживали вони із зазначеного часу разом, однією сім`єю, вели спільне господарство, перебували як чоловік та дружина, в зв`язку чим вона купувала продукти харчування, необхідні ліки, сплачувала за комунальні послуги, що підтверджується копіями квитанцій та довідкою ОСББ "Героїв 1". Зважаючи на значний час їхнього спільного проживання, сусідні мешканці будинку вважали позивачку новою дружиною ОСОБА_3 , що може бути підтверджено свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Постійне лікування ОСОБА_3 , якого він потребував внаслідок хвороби, віднімало в них багато часу та зусиль, що заважало їм зареєструвати шлюбні відносини. Внаслідок хвороби ОСОБА_3 отримав III групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК. Через стан здоров`я та постійно зламані ліфти в будинку, йому стало важко підійматись до квартири, тому вони вирішили спільно купити новий будинок, продавши квартиру, в якій мешкали. Від продажу квартири частина грошей була відкладена на подальше лікування ОСОБА_4 , а частина була направлена на купівлю будинку № НОМЕР_2 та земельної ділянки в садовому товаристві "Самарський розлив", що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки, де позивач дотепер й мешкає, що підтверджується довідкою СТ "Самарський розлив".Придбаний будинок хоч і потребував значних вкладень на його ремонт, проте задовольняв усім їхнім потребам. За рахунок грошей позивачки наданих їй в кредит банківською установою були придбали вікна в будинок, що підтверджується копією договору та актами виконаних робіт, її зусиллями було зроблено внутрішній косметичний ремонт, тощо, до якого вони переїхали проживати однією сім`єю, ще до його купівлі. За обоюдною домовленістю між собою, як одна родина було вирішено оформити придбаний будинок на ОСОБА_4 , оскільки вони планували зареєструвати між собою шлюб, проте, у зв`язку з його раптовою смертю, що настала ІНФОРМАЦІЯ_5 та з інших причин, так і не встигли це зробити. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді садибного будинку та земельної ділянки, проте оформити спадщину від померлого ОСОБА_4 позивач не змогла, у зв`язку з тим, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Аршавою І.О. було роз`яснено їй про те, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй буде відмовлено, оскільки нею не надано доказів факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини або інших документів які б підтверджували родинні та інші відносини зі спадкодавцем.

Факт, про встановлення проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_3 , має для позивача юридичне значення, оскільки надає їй право оформити право на спільно набуте майно та спадкове майно, тому, вважає, що в суду є всі правові підстави для задоволення даної вимоги щодо встановлення їхнього факту проживання однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації. Будинок № НОМЕР_2 та земельна ділянка в садовому товаристві "Самарський розлив" були придбані під час спільного проживання позивачки з померлим ОСОБА_3 однією сім`єю, утримувались, поліпшувались, обслуговувались, оброблялись за рахунок спільного сімейного бюджету, відтак належали позивачці та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, при цьому частка позивачки в зазначеному домоволодінні дорівнює Ѕ .За даних обставин позивач вважає, що її право на частку в спільному майні є доведеним, а тому в суду є всі правові підстави для задоволення вимог щодо визнання за позивачем права власності на вищевказане майно в порядку поділу спільної власності. Що стосується позовних вимог про визнання за позивачем права власності на спадкове майно (інша 14 частина), слід зазначити наступне.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , залишилося спадкове майно, яке складається із садового будинку № НОМЕР_2 та земельної ділянки площею 0,0607 га (у тому числі за земельними угіддями: 0,0607 - сади), що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, Олександрівська сільська рада, «Самарський розлив» садове товариство, право власності на яке належить померлому на підставі договорів купівлі-продажу. Наведене вище відноситься до позивача, бо вона, проживаючи разом із померлим ОСОБА_9 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в період з 2012 року по 28.06.2017 року, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки та він вважав її членом сім`ї, фактично були подружжям. Як вище вказувалось, спадкодавець ОСОБА_10 через тяжку хворобу був у безпорадному стані, потребував допомоги, проте відповідачка ухилялася від надання допомоги батьку, що фактично змусило його відшуковувати інші шляхи для вирішення питань, пов`язаних з хворобою та доглядом за ним, у зв`язку з чим він вирішив будувати іншу сім`ю з позивачкою.

У судових засіданнях позивач та представник позивача, коли були присутні, підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю. У зв`язку з неявкою позивача та її представника просив розглянути справу без його участі на підстааві зібраних доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини.

У зв`язку з неявкою позивача та представника позивача, представника третьої особи, приймаючи до уваги заяву представника відповдача про розгляд справи без його участі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, заслухавши учасників процесу у ході судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

За приписами ч.2ст.3 СК сім`ю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 3.06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сімї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно із чч.1, 2 ст.21 СК, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сімєю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя. Відповідно до ч.1 ст.36 цього кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно ч.3 ст.12 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогамист.76 ЦПКдоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які, за законом, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимогстатті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положенняглави 8 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно як установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з`ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3,74 СК України).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з`ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки».

Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 04.01.2017 року серії НВО№ 501817, ОСОБА_3 придбав садовий будинок (садові будинки «А», «Д» - на земельній ділянці № НОМЕР_2 ) № НОМЕР_2 (НОМЕР_2), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район, Олександрівська сільська рада, «Самарський розлив» садове товариство, вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., реєстровий номер 6.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.01.2017 року серії НВО№ 501818, ОСОБА_3 придбав земельну ділянку площею 0,0607 га (у тому числі за угіддями: 0,0607 - сади), що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Олександрівська сільська рада, «Самарський розлив» садове товариство, земельна ділянка № НОМЕР_2 (НОМЕР_2).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 29.06.2017 року серія НОМЕР_3 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до спадкової справи на майно померлого ОСОБА_3 звернулась донька ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла та отримала право власності в порядку спадкування за законом на спірні садовий будинок та земельну ділянку, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 14.11.2018 року.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог, щодо проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю, надала копію довідки виданої головою ОСББ «Героїв 1» Князєвою Л.А. від 21.07.2017 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_3 в період з 2012 року по 2016 року разом з ОСОБА_3 .

З вищезазначеної довідки не вбачається саме з яких підстав вона проживала з ОСОБА_3 та чи вели спільне господарство.

Також позивачем було надано довідку від 16.07.2017 року за підписом голови правління Содового товариства «Самарський розлив» Креминського С.Ю., зі змісту якої не зрозуміло, чи то СТ «Самарський розлив» повідомляє, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 на території ділянки №104, яка знаходиться на території садового товариства з 04.12.2016 року по 27.06.2017 року та в даний момент постійно проживає на території «Самарський розлив», чи то ОСОБА_1 повідомляє дані відомості голові правління, оскільки відомості у довідці зазначені від імені ОСОБА_1 .

Згідно витребуваних судом доказів на підставі ухвали про витребування доказів, наданих приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., а саме матеріалів щодо посвідчення договорів купівлі-продажу садового будинку від 04.01.2017 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.01.2017 року, вбачається заява від 04.01.2017 року ОСОБА_3 надана приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., в якій він ствердив, що на момент набуття права власності на нерухоме майно - садовий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Олександрівка, садове товариство «Самарський розлив», НОМЕР_2 в зареєстрованому шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах не переребуває та є вдівцем, одночасно ствердив, що вищевказане майно набувається за власні кошти у його особисту приватну власність.

Позивач заявляла клопотання про виклик свідків, які в судове засідання не з`являлися та забезпечити їх явку позивач не змогла.

Згідно зст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що ст. 74 СК поширюється на правовідносини між чоловіком і жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносинах, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності в сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сімї.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 4ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Враховуючи викладене, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обовязків, з`ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-2253цс15 від 08 червня 2016 року.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені устатті 60 СК України.

За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Виходячи з наведеного для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя (зазначений правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року № 6-612цс15).

Таким чином, позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що садовий будинок та земельна ділянка були куплені за спільні кошти її та ОСОБА_3 .

Крім того, під час укладання договорів купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку від 04.01.2017 року ОСОБА_3 зроблені застереження, що вищезазначене майно придбано саме за його особисті кошти та у фактичних шлюбних відносинах він не перебуває.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо встановлення юридичного факту спільного проживання ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 в період з з 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім`єю без укладання шлюбу та перебування у фактичних шлюбних відносинах, визнання за нею в порядку поділу спільно набутого з ОСОБА_3 майна на 1/2 частину садового будинку (садові будинки «А», «Д» - на земельній ділянці № НОМЕР_2 ) № НОМЕР_2 (НОМЕР_2) згідно Договору купівлі-продажу садового будинку від 04.01.2017 року серії НВО№ 501817, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл.. Дніпровський район, Олександрівська сільська рада, «Самарський розлив» садове товариство та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0607 га (у тому числі за угіддями: 0,0607 - сади) згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.01.2017 року серії НВО № 501818, що розташована за адресою: Дніпропетровська обл.. Дніпровський район, Олександрівська сільська рада, «Самарський розлив» садове товариство, земельна ділянка № НОМЕР_2 (НОМЕР_2). задоволенню не підлягає так як не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд усунути від права на спадкування доньку померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач у справі на підставі ст. 1224 ЦК України просить усунути відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті її батька, оскільки вона ухилялися від надання допомоги спадкодавцю, який потребував допомоги в зв`язку з хворобою, що фактично змусило його відшуковувати інші шляхи для вирішення питань, пов`язаних з хворобою та доглядом за ним, у зв`язку з чим він вирішив будувати іншу сім`ю з позивачкою.

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено п. 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ (ч.ч. 5 - 6 ст. 1224 ЦК України).

Таким чином закон передбачає можливість усунення особи від права на спадкування частки у спадщині за умови встановлення судом певного юридичного складу.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст.1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Зазначений правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 127/11015/17 (провадження № 61-13141 св 18).

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 133/1625/18 (провадження № 61-1419св20), від 19.06.2019 у справі № 491/1111/15-ц (провадження № 61-14655св18), від 04.07.2018 у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

З досліджених в судовому засіданні доказів та фактичних обставин справи суд не встановив підстав для ухвалення рішення про усунення відповідача від спадкування спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , а тому позовні вимоги про усунення ОСОБА_2 під спадкування задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що судом не було встановлено факту спільного проживання, майно придбане померлим не визнано спільним сумісним майном, та позивачем не доведені підстави для усунення відповідача від спадкування, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову і в частині визнання права власності на Ѕ частину садового будинку та земельної ділянки за позивачем в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові, судовий збір віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,76,80,81,141,247,259,263,264,265ЦПК України, ст.ст.3,21,60,74 СК України, ст. 368, 1216,1217, 1224, 1261 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Лариса Леонідівна про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку поділу спільної власності та в порядку спадкування відмовити.

На рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік