Ухвала

від 28.11.2022 по справі 600/3990/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

28 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/3990/22-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Бойка Богдана Любомировича про визнання дій протиправними та скасування запису.

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Бойка Богдана Любомирович щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру, в частині виправлення відомостей про цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 7310136900:67:002:0063);

визнати незаконним та скасувати запис Державного кадастрового реестратора Газового управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 17.05.2018 № 005 щодо виправлення вiдомостей в частині цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 7310136900:67:002:0063).

Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Перевіривши позовну заяву на наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

За приписами п. 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Судом встановлено, що всупереч наведеній нормі, позивач не обґрунтував порушення оскаржуваними діями відповідача своїх прав, свобод та інтересів, а також не зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві позивачем також не наведено обставин щодо вчинення відповідачем по відношенню до нього дій, які ґрунтуються на управлінських чи контролюючих функціях однієї сторони стосовно іншої.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Судовий збір згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2481,00 грн.

Як видно із змісту позовної заяви та заявлених у ній вимог, даний позов фактично подано від імені та в інтересах ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог - немайновий. Отже, при подачі позову до суду позивачу, як фізичній особі підприємцю, необхідно було сплатити судовий збір за 2 вимоги немайнового характеру в розмірі 4962,00 грн (2481,00 грн х 2).

Із матеріалів позову видно, що позивачем на підтвердження сплати судового збору на суму 2481,00 грн надано квитанцію 0.0.2645676186.1 від 18.08.2022.

Водночас, згідно інформації із системи "Діловодство спеціалізованого суду" 18.08.2022 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зверталася з позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду, в якому просив: визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Бойка Богдана Любомирович щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру, в частині виправлення відомостей про цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 7310136900:67:002:0063); визнати незаконним та скасувати запис Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 17.12.2018 № 005 щодо виправлення вiдомостей в частині цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 7310136900:67:002:0063).

Проте ухвалою суду від 16.09.2022 по справі № 600/2896/22-а позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Бойка Богдана Любомировича про визнання протиправними дій та визнання незаконним й скасування запису, - повернуто позивачу.

Відповідно до відомостей із системи "Діловодство спеціалізованого суду" за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом (справа № 600/2869/22-а) позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2645676186.1 від 18.08.2022.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивачем судовий збір в розмірі 2481,00 грн згідно квитанції 0.0.2645676186.1 від 18.08.2022 сплачено за подання позову у справі №600/2869/22-а, на переконання суду, вказана квитанція не свідчать про сплату позивачем судового збору за зверненням до суду з позовною заявою у справі № 600/3990/22-а.

Отже, квитанція 0.0.2645676186.1 від 18.08.2022 не є належним доказом сплати позивачем судового збору за даний позов у справі № 600/3990/22-а.

Таким чином, позивачем не подано до суду докази сплату судового збору у розмірі 4962,00 грн.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (ІВАN) UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94 КАС України).

Порядок засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), а також Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 р. за № 736/27181 (далі - Правила № 1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.

Згідно із п. 1 Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до п. 8 глави 10 розділу II Правил № 1000/5, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

При цьому відповідно до п. 1 глави 10 розділу II Правил № 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Наведена позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду щодо завіряння копій документів, яка висловлена в постанові від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18 та ухвалі від 20.06.2019 у справі № 824/1124/18-а.

Суд звертає увагу, що додані позивачем до позову копії документів, оригінали яких видані (створені) Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, належним чином не засвідчені та не відповідають вимогам Правил № 1000/5 та ДСТУ 4163-2003 щодо порядку виготовлення, засвідчення та видавання копій документів, оскільки вказані документи засвідчені ним особисто за відсутності повноважень на вчинення таких дій.

Таким чином, в порушення наведених вимог, позивачем до позову додано копії документів видані Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, які належним чином не засвідчені.

Крім того, суд зауважує, що позивач не вказав у позові обґрунтовані підстави неможливості подання оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, що видані (створені) Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Строки звернення до суду адміністративного суду врегульовано КАС України. Так, відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Із матеріалів позову видно, що позивачем оскаржуються дії та рішення (запис від 17.05.2018 № 005) відповідача щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру, в частині виправлення відомостей про цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 7310136900:67:002:0063).

Отже, позовна заява подана позивачем до суду з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький