Ухвала

від 28.11.2022 по справі 420/10225/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10225/22

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість клопотання Одеської митниці щодо звільнення від сплати судового збору

У С Т А Н О В И В:

У провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №420/10225/22 за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі №420/10225/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ОПТ ТРЕЙД» до Одеської митниці про визнання дій протиправними, скасування карток відмови, визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 року апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі №420/10225/22 - залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 29772 грн.

22.11.2022 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду від Одеської митниці надійшло клопотання щодо звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування означеного звернення суб`єкт владних повноважень вказує, що із запровадженням в Україні воєнного стану в Одеської митниці немає можливості сплатити судовий збір за подання скарги, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку. До того ж, відповідач акцентує увагу на тому, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду. Крім того, на думку скаржника, у даному випадку, звільнення від сплати судового збору чи сплата судового збору ніяким чином не впливає на майновий стан держави.

Надаючи оцінку клопотанню суб`єкта владних повноважень про звільнення від сплати судового збору суддя-доповідач виходить із такого.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб`єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Натомість, наведені Одеською митницею в клопотанні про звільнення від сплати судового збору підстави не кореспондуються із приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів, які розглядаються в призмі вирішення питання стосовно звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для звільнення від сплати судового збору.

У даному випадку, враховуються положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із якими однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».

До того ж, при зверненні до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Якщо таких доказів до суду не подано, то відповідне звернення уважається необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За наслідками дослідження клопотання Одеської митниці про звільнення від сплати судового збору установлено, що воно є необґрунтованим, оскільки в означеному зверненні не зазначено та до нього не додано жодних доказів на підтвердження тяжкого майнового стану скаржника, а також неможливості сплати судового збору.

Крім того, клопотання Одеської митниці про звільнення від сплати судового збору скаржником обґрунтовується лише окремими посиланнями на законодавчі приписи, рішення Європейського суду з прав людини, висновки Верховного Суду, рекомендації Ради суддів України, без зазначення конкретних обставин (з підтверджуючими доказами та матеріалами), які дійсно перешкоджають суб`єкту владних повноважень сплатити судовий збір.

Також, слід відмітити, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для застосування інституту «звільнення від сплати судового збору». У такому випадку, суб`єкт владних повноважень має обґрунтувати, з наданням належних та допустимих доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу та перешкоджає йому сплатити судовий збір.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів уважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці щодо звільнення від сплати судового збору, з огляду на його необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Одеської митниці щодо звільнення від сплати судового збору відмовити.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Димерлій О.О.