Ухвала

від 22.02.2023 по справі 420/10225/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/10225/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.

суддів: Танасогло Т.М., Крусяна А.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі №420/10225/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ОПТ ТРЕЙД» до Одеської митниці про скасування карток відмови, визнання протиправними та скасування рішень

У С Т А Н О В И В:

25.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ОПТ ТРЕЙД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000135/2 від 10.02.2022, №UA500020/2022/000137/2 від 10.02.2022, №UA500020/2022/000139/2 від 11.02.2022, №UA500020/2022/000140/1 від 11.02.2022;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000163 від 10.02.2022, №UA500020/2022/000166 від 10.02.2022, №UA500020/2022/000172 від 11.02.2022, №UA500020/2022/000173 від 11.02.2022.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі №420/10225/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ОПТ ТРЕЙД» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000135/2 від 10.02.2022, № UA500020/2022/000137/2 від 10.02.2022, № UA500020/2022/000139/2 від 11.02.2022, № UA500020/2022/000140/1 від 11.02.2022.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000163 від 10.02.2022, № UA500020/2022/000166 від 10.02.2022, № UA500020/2022/000172 від 11.02.2022, № UA500020/2022/000173 від 11.02.2022.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Одеською митницею подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі №420/10225/22 - відмовлено.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі №420/10225/22 залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 29772 грн., а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі №420/10225/22 із наведенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, з підтверджуючими доказами та матеріалами.

21.02.2023 Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного звернення суб`єкт владних повноважень акцентує увагу на доступі до правосуддя, а також зазначає про обмежене фінансування Одеської митниці.

Надаючи оцінку клопотанню суб`єкта владних повноважень про відстрочення сплати судового збору колегія суддів виходить із такого.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, положеннями чинного законодавства встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Натомість, наведені Одеською митницею в клопотанні про відстрочення сплати судового збору підстави не кореспондуються із приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів, які розглядаються в призмі вирішення питання стосовно відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.

У даному випадку, враховуються положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із якими однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».

Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

До того ж, клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору скаржником обґрунтовується лише окремими посиланнями на законодавчі приписи, рішення Європейського суду з прав людини без зазначення конкретних обставин (з підтверджуючими доказами та матеріалами), які дійсно перешкоджають суб`єкту владних повноважень сплатити судовий збір.

Апеляційний суд зазначає, що маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення суб`єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Однак, сукупність обставин у цій справі вказує на те, що Одеською митницею не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Між тим, апеляційний суд відмічає, що виписка по рахунку не є належним та допустимим доказом, яка підтверджує вчинення суб`єктом владних повноважень дії, які спрямовано на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів уважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби) щодо відстрочення сплати судового збору, з огляду на його необґрунтованість.

Також, 21.02.2023 скаржником до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вказаного звернення суб`єкт владних повноважень зазначає про введення в Україні воєнного стану.

Надаючи оцінку заяві митного органу про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства України, колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.

У контексті викладених скаржником обґрунтувань колегія суддів відмічає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Натомість, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційного оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

За наслідками дослідження заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційним судом установлено, що вона не містить жодних доводів стосовно того яким чином введення в Україні воєнного стану завадило суб`єкту владних повноважень своєчасно скористатися наданим приписами чинного процесуального законодавства правом на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, за наслідками дослідження заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що вона є необґрунтованою, оскільки в означеному зверненні не зазначено та до нього не додано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до вимог ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, з метою надання скаржнику можливості ознайомитися зі змістом даного судового рішення та все ж таки виконати вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів дійшла висновку про необхідність продовження йому строку для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 121, 132, 133 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Одеської митниці щодо відстрочення сплати судового збору відмовити.

Визнати вказані Одеською митницею у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі №420/10225/22 підстави неповажними.

У задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі №420/10225/22 відмовити.

Продовжити Одеської митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі №420/10225/22, на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із наведенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.