Постанова

від 21.11.2022 по справі 911/595/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 911/595/19

номер провадження 22-ц/824/7257/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,учасники справи: представники відповідача Калинчук А.С., Лошаков Д.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року у складі судді Ярмоли О.Я.,

у справі за позовом керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, фермерського господарства «Кландайк», третя особа: ОСОБА_1 , Білоцерківська міська рада Київської області, про визнання недійсними наказів та договорів, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Білоцерківської окружної (місцевої) прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Фермерського господарства "Кландайк" про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства у Київській області від 03.02.2014 р. "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" за № № КИ/ 3220488600:04:001/00012868, КИ/ 3220488600:04:013/00012869, КИ/ 3220488600:04:001/00012870, КИ/ 3220488600:04:006/00012871, КИ/ 3220488600:04:001/00012872; визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3220488600:04:001:0055, 3220488600:04:013:0023, 3220488600:04:001:0056, 3220488600:04:006:0037, 3220488600:04:001:0057, укладених 14.03.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Київській області та фізичною особою ОСОБА_1 та скасування рішень приватного нотаріуса Білоцерківсього нотаріального округу Київської області Дерун К.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 11634860, 11629408, 11636743, 11632817, 11638418 від 14.03.2014 р.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено./т. 8 а.с. 49-66/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права щодо позовної давності, передбачені ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, адже у рішенні не зазначено будь-яких доказів на підтвердження висновків про пропуск зазначеного строку, та не досліджено в установленому процесуальним законом порядку обставин, з якими закон пов`язує початок перебігу строку позовної давності. Встановлюючи момент, з якого почав перебіг строку позовної давності суд першої інстанції вказував, що прокурор довідався чи мав довідатись про порушення інтересів держави у зв`язку з укладенням оскаржуваних договорів оренди з моменту їх державної реєстрації 14.03.2014 р. Згідно фактичних обставин справи про наявність оскаржуваних наказів Головного управління Держземагентства у Київській області від 03.02.2014, укладених на підставі них договорів оренди та в подальшому суборенди спірних земельних ділянок Білоцерківській місцевій прокуратурі стало відомо у червні 2018 року під час розслідування Білоцерківським ВП ГУ НП в Київській області кримінального провадження № 42018111030000182 від 06.06.2018. Жодних доказів встановлення порушення прав та законних інтересів держави до моменту реєстрації кримінального провадження від 06.06.2018 № 42018111030000182 судом не встановлено та матеріали справи не містять. Також вказував, що судом першої інстанції відмовлено у зв`язку з неналежними відповідачами, при цьому, судом першої інстанції одночасно відмовлено у задоволенні клопотань прокурора та Білоцерківської міської ради про залучення ФГ «Кландайк-ІІ» та ОСОБА_1 у якості належних відповідачів з підстав пропуску строку. Згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Про зміну сторін договору прокуратурі стало відомо після закриття підготовчого провадження.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з залишенням позову без розгляду, на підставі наступного.

Судом встановлено, що прокуратурою Київської області проводилося досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено 06.06.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018111030000182. Яке, 26.12.2018 року було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за встановленої відсутності в діяннях посадових осіб Головного Управління Держгеокадастру в Київській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України (Т. 5 а.с. 104 -106).

Також встановлено, що 03.02.2014 року Головним управлінням Держземагенства у Київській області було видано накази "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" за №КИ/3220488600:04:001/00012868, №КИ/3220488600:04:013/00012869, №КИ/3220488600:04:001/00012870, №КИ/3220488600:04:006/00012871, №КИ/3220488600:04:001/00012872, яким було затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Храпачівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та 14.03.2014 року надано в оренду гр. ОСОБА_1 наступні земельні ділянки: загальною площею 73,3800 га (кадастровий номер 3220488600:04:001:0055), загальною площею10,0000 га (кадастровий номер 3220488600:04:013:0023), загальною площею 17,4200 га( кадастровий номер 3220488600:04:001:0056), загальною площею 9,4561 га (кадастровий номер 3220488600:04:006:0037) та площею 5,2939 га (кадастровий номер 3220488600:04:001:0057) (Т. 1 а.с. 26-30, 31 -34, 36-39, 41-44, 46-49, 51-54).

14.03.2014 року, всі п`ять вище перелічених Договорів оренди землі від 14.03.2014 року, які були посвідчені приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А., де орендарем є фізична особа ОСОБА_1 , а орендодавцем ГУ Держземагенства у Київській області, були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, за індексними номерами 11634860, 11629408, 11636743, 11632817 та 11638418.

Встановлено, що 14.03.2014 року, ОСОБА_1 було укладено з ФГ «Кландайк» договори суборенди землі, відповідно до яких ОСОБА_1 , як суборендодавець передав відповідачу-2, як суборендарю земельні ділянки: загальною площею 73,3800 га (кадастровий номер 3220488600:04:001:0055), загальною площею10,0000 га (кадастровий номер 3220488600:04:013:0023), загальною площею 17,4200 га (кадастровий номер 3220488600:04:001:0056), загальною площею 9,4561 га (кадастровий номер 3220488600:04:006:0037) та загальною площею 5,2939 га (кадастровий номер 3220488600:04:001:0057).

27.08.2014 року відбулася державна реєстрація зазначених Договорів суборенди землі.

Наведені обставини підтверджені Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Т. 1 а.с. 76-90).

Встановлено, що ФГ «Кландайк», зареєстровано у державному реєстрі підприємств та організацій України з 07.02.2006 р., та станом на 05.04.2019 року засновником та головою вказаного фермерського господарства є ОСОБА_1 . Наведене підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т. 1 а.с. 155-120).

Встановлено, що загальна площа землі, яку передано в суборенду ФГ «Кландайк», становить 115,55 гектарів. В період з дня отримання наведених земельних ділянок в 2014 році Фермерське господарство «Кландайк» використовувало відповідну землю за її цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Встановлено, що 06.09.2019 року ОСОБА_1 та ФГ «Кландайк-ІІ» уклали договори суборенди землі, за якими було передано в суборенду спірні земельні ділянки (Т. 7 а.с. 36 - 67).

Згідно витягу з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 06.09.2019 року відбулася державна реєстрація зазначених договорів суборенди, де суборендарем зазначених земельних ділянок вже є ФГ «Кландайк-ІІ» (Т. 8 а.с. 4 - 22).

Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, вважав, що вимоги ЗУ "Про прокуратуру" та ЦПК України, при зверненні з позовом до суду, прокурором дотримані.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Судом встановлено, що на час звернення до суду з даним позовом спірні земельні ділянки перебували в державній власності. А з кінця червня 2021 року дані земельні ділянки передані до комунальної власності та зареєстровані за Білоцерківською територіальною громадою в особі Білоцерківської міської ради.

Статті 13, 14 Конституції України, ст.ст. 1-3 ЗК України, ст. 324 ЦК України визначають, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Разом із тим, відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган " державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, із зазначенням в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту (ч. 4 ст. 56 ЦПК України)

Прокурором має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначив, що заявляє позов в інтересах держави. При цьому, на час звернення до суду з даним позовом, у спірних правовідносинах уповноважений державою здійснювати відповідні функції орган - це Головне управління Держгеокадастру у Київській області, яке в свою чергу, визначений прокурором, як відповідач у справі.

Водночас, апеляційний суд повторно наголошує на тому, що спірні земельні ділянки перебували в державній власності. А з кінця червня 2021 року дані земельні ділянки передані до комунальної власності та зареєстровані за Білоцерківською територіальною громадою в особі Білоцерківської міської ради.

Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 173 ЦК України, у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зробила висновок про те, що» прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави».

Білоцерківська територіальна громада в особі Білоцерківської міської ради, до компетенції якої належать повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками у даній справі не є ані суб`єктом звернення, ані залученим учасником справи, хоча, в даному випадку, вона має бути належним позивачем у спірних правовідносинах.

Крім того, Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення норм частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Виходячи зі змісту наведених норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва.

Звертаючись з позовом до господарського суду в липні 2019 року, після зміни юрисдикції справи, підстави звернення у відповідності до вимог перелічених вище не змінював, попри те, що питання представництва в даній справі вже досліджувалося та суд першої інстанції, 26.07.2021 року відмовив відповідачу-2 в задоволенні клопотання про залишення даного позову без розгляду з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Водночас, апеляційний суд додатково наголошує на тому, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, окрема в порядку цивільного судочинства, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 377 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є: судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених 257 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 377, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року - задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року - скасувати та залишити позов керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, фермерського господарства «Кландайк», третя особа: ОСОБА_1 , Білоцерківська міська рада Київської області, про визнання недійсними наказів та договорів, без розгляду.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: