Постанова
від 08.11.2022 по справі 359/4585/19
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 359/4585/19 Головуючий у І-й інстанції - Борець Є.О.

апеляційне провадження № 22-ц/824/310/2022 Доповідач Заришняк Г.М

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.

При секретарі - Осадченко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та адвоката Власенка Сергія Павловича - представника ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ, ОСОБА_1 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного реєстратора Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Подзірей Ольги Василівни про визнання незаконним формування земельних ділянок, визнання незаконними та скасування розпоряджень місцевих органів виконавчої влади, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна,-

В СТ А Н О В И В :

В травні 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ, ОСОБА_1 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного реєстратора Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Подзірей О.В. про визнання незаконним формування земельних ділянок, визнання незаконними та скасування розпоряджень місцевих органів виконавчої влади, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна.

В обґрунтування позову позивачі вказували, що 24 грудня 1999 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 приватизували земельні ділянки площею по 0,12 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовані в СТ «Салют-2» на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Однак позивачі позбавлені можливості зареєструвати земельні ділянки в Державному земельному кадастрі у зв`язку з тим, що на них накладаються земельні ділянки площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Ці земельні ділянки належать ОСОБА_1 , яка придбала їх у ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 12 жовтня 2009 року. Відчужені земельні ділянки належали ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №684806, №684807, №684798 від 9 грудня 2008 року, виданих на підставі розпорядження Бориспільської РДА №4932 від 24 липня 2008 року. Крім того, на земельну ділянку, приватизовану ОСОБА_3 , накладається земельна ділянка площею 55,7508 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0388 з цільовим призначенням для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Ця земельна ділянка перебуває у користуванні Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №140050 від 16 жовтня 2012 року, виданого на підставі розпорядження Бориспільської РДА №2515 від 3 серпня 2012 року.

Посилаючись на викладене, позивачі просили суд визнати незаконним формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037, 3220886000:03:003:0388; визнати незаконними та скасувати розпорядження Бориспільської РДА №4932 від 24 липня 2008 року та №2515 від 3 серпня 2012 року; визнати недійсними державні акти про право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №684806, №684807, №684798 від 9 грудня 2008 року та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №140050 від 16 жовтня 2012 року; визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ; визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора РС Бориспільського МРУЮ №18839527, №18837649, №18838641 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003: 0069, 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані на території Процівської сільської ради Бориспільського району; зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Київській області видалити з Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886000:03:003: 0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037, 3220886000:03:003:0388 та внести відповідні зміни до кадастрової карти.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №4932 від 24 липня 2008 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №684798, виданий 9 грудня 2008 року на ім`я ОСОБА_7 щодо земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №684806, виданий 9 грудня 2008 року на ім`я ОСОБА_6 щодо земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0068 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №684807, виданий 9 грудня 2008 року на ім`я ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0069 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С.Г. та зареєстрований в реєстрі за №2895.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С.Г. та зареєстрований в реєстрі за №2899.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С.Г. та зареєстрований в реєстрі за №2907.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції №18838641 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції №18839527 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0068 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції №18837649 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0069 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

У задоволенні позову в частині інших вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі адвокат Власенко С.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У поданих відзивах представник позивачів адвокат Марушевський Д.І., просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його обгрунтованість.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), подані апеляційні скарги підтримав, з підстав та доводів, викладених в них.

Представники позивачів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заперечували проти апеляційних скарг, вважаючи рішення суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що рішенням Процівської сільської ради №38/5 від 5 листопада 1999 року (а.с.183, 187, 191 т.2) у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були передані земельні ділянки площею по 0,12 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовані в СТ «Салют-2» на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

24 грудня 1999 року на підставі цього рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 отримали державні акти на право приватної власності на землю серії IV-КВ №060383, №060385, №060386 (а.с.19-21 т.1).

Судом також встановлено, що розпорядженням Бориспільської РДА №4932 від 24 липня 2008 року (а.с.14-15 т.2) був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

9 грудня 2008 року на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №684806, №684807, №684798 (а.с.18-20 т.2).

12 жовтня 2009 року ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.95 т.1), за умовами якого ОСОБА_6 відчужила у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03: 003:0068 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Рішенням державного реєстратора РС Бориспільського МРУЮ №18839527 від 26 січня 2015 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №168163081 від 27 травня 2019 року (а.с.79-80 т.1).

12 жовтня 2009 року ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.94 т.1), за яким ОСОБА_5 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03: 003:0069 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Рішенням державного реєстратора РС Бориспільського МРУЮ №18837649 від 26 січня 2015 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №168162629 від 27 травня 2019 року (а.с.81-82 т.1).

12 жовтня 2009 року ОСОБА_7 уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.96 т.1), за яким ОСОБА_7 відчужила у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03: 001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Рішенням державного реєстратора РС Бориспільського МРУЮ №18838641 від 26 січня 2015 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку. Вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №168162368 від 27 травня 2019 року (а.с.83-84 т.1).

29 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_11 і після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». Це підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 29 березня 2018 року (а.с.221 т.1).

Розпорядженням Бориспільської РДА №2515 від 3 серпня 2012 року (а.с.13 т.2) у користування Дніпровського басейнового управління водних ресурсів були передані земельні ділянки загальною площею 160,1621 га для експлуатації та догляду за гідро-технічними іншими водогосподарськими спорудами і каналами на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

16 жовтня 2012 року на підставі вказаного розпорядження місцевого органу виконавчої влади Дніпровське басейнове управління водних ресурсів отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №140050 (а.с.21 т.2). У такий спосіб Дніпровське басейнове управління водних ресурсів набуло право користування земельною ділянкою площею 55,7508 га з кадастровим номером 3220886000:03:003: 0388 з цільовим призначенням для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, розташованою на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Наказом Державного агентства водних ресурсів України №593 від 17 серпня 2018 року Дніпровське басейнове управління водних ресурсів було перейменовано у Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, слід дійти висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно з ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Зі змісту рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру №РВ-3201371352018 від 6 вересня 2018 року (а.с.50 т.1) та протоколу проведення перевірки електронного документа №ПП-3200624612018 від 6 вересня 2018 року (а.с.51 т.1) вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037, приватизовані ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , накладаються на земельну ділянку, що перебуває у власності ОСОБА_2 . Зі змісту рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру №РВ-320137134 2018 від 6 вересня 2018 року (а.с.48 т.1) та протоколу проведення перевірки електронного документа №ПП-3200624602018 від 6 вересня 2018 року (а.с.49 т.1) слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220886000:03:001:1037, приватизована ОСОБА_7 , накладається на земельну ділянку, що перебуває у власності ОСОБА_3 . Зі змісту рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру №РВ-3201371332018 від 6 вересня 2018 року (а.с.46 т.1) та протоколу проведення перевірки електронного документа №ПП-3200624592018 від 6 вересня 2018 року (а.с.47 т.1) видно, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068 та 3220886000:03:003:0069, приватизовані ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , накладаються на земельну ділянку, що перебуває у власності ОСОБА_4 . Накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037 на земельні ділянки позивачів також підтверджується збірним планом земельних ділянок, складеним інженером-землевпорядником ОСОБА_13 (а.с.122 т.2).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є не-додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд(ч.1 ст.319 ЦК України).

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За приписами ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року призначено у даній справі судово-земельну експертизу.

З висновку експерта, наданого за результатами проведення земельно - технічної експертизи в даній цивільній справі за №1-25/01 від 25 січня 2022 року, слідує, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1037 відповідно до даних Державного земельного кадастру накладаються на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 відповідно до технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю. Площа накладання складає 0,0661 га (55%).

Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1037 відповідно до даних Державного земельного кадастру накладаються на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_3 відповідно до технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю. Площа накладання складає 0,0235 га (20%).

Межі земельної ділянки з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0069 та 3220886000:03:003:0068 відповідно до даних Державного земельного кадастру накладаються на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_4 відповідно до технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю. Площа накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:003:0068 складає 0,0599 га (51%). Площа накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:003:0069 складає 0,0517 га (44%).

Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1037 відповідно до даних Державного земельного кадастру накладаються на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, розробленого 20 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_13 . Площа накладання складає 0,0572 га (48%). Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:003:0069 відповідно до даних Державного земельного кадастру накладаються на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, розробленого 20 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_13 . Площа накладання складає 0,0213 га (18%). Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:003:0068 відповідно до даних Державного земельного кадастру накладаються на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, розробленого 20 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_13 . Площа накладання складає 0,0081 га (7%).

Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1037 відповідно до даних Державного земельного кадастру накладаються на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_3 відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, розробленого 20 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_13 . Площа накладання складає 0,0628 га (52%).

Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:003:0068 відповідно до даних Державного земельного кадастру накладаються на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_4 відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, розробленого 20 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_13 . Площа накладання складає 0,0498 га (43%). Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:003:0069 відповідно до даних Державного земельного кадастру накладаються на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_4 відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, розробленого 20 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_13 . Площа накладання складає 0,0451 га (39%).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що право власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельні ділянки було припинено перед передачею їх у власність ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Вказані обставини свідчать про те, що розпорядження Бориспільської РДА №4932 від 24 липня 2008 року та видані на підставі нього державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №684806, №684807, №684798 від 9 грудня 2008 року суперечать ч.5 ст.116 ЗК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської РДА №4932 від 24 липня 2008 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва на території Процівської сільської ради Бориспільського району, а також визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №684806, №684807, №684798 від 9 грудня 2008 року.

У зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи визнані судом недійсними, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не набули право власності на земельні ділянки, а тому відповідно і не мали права відчужувати ці об`єкти нерухомого майна у власність ОСОБА_1 .

Вказана обставина свідчить про те, що договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , суперечать ч.1 ст.319 ЦК України та є підставою для визнання недійсними оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок.

Також, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора РС Бориспільського МРУЮ №18839527, №18837649, №18838641 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані на території Процівської сільської ради Бориспільського району, у відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Посилання адвоката Власенка С.П., діючого в інтересах ОСОБА_1 , на те, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора не є належним способом захисту, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції.

Так, в постанові Великої Палати Верховного суду від 11 вересня 2018 року при розгляді справи №909/968/16 зазначено, що рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку та й прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову в зазначеній частині.

Рішення суду про відмову у задоволенні позову не оскаржувалось, а тому не містить обов`язкових підстав для його перегляду.

Доводи апеляційної скарги адвоката Власенка С.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про те, що позивачами було пропущено строк позовної давності не заслуговують на увагу.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи - стаття 261 ЦК України.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За змістом ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що про накладення земельних ділянок, відтак про порушення права на землю, позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дізнались лише 6 вересня 2018 року, коли їм було відмовлено у внесенні відомостей про їх земельні ділянки до Державного земельного кадастру. З того ж дня розпочався трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку підлягав закінченню 6 вересня 2021 року.

З вказаним позовом позивачі звернулись до суду 28 травня 2019 року, тобто в межах трирічного строку.

Щодо посилань в апеляційній скарзі адвоката Власенка С.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про неправильність визначення правових підстав для задоволення позову та неналежного способу захисту, колегія суддів зазначає наступне.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин. Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункти 81, 83, 84).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Якщо право власності на нерухоме майно залишається зареєстрованим за дійсним власником, однак таке майно незаконно використовує інша особа, то потрібно звертатися до суду не з віндикаційним, а з негаторним позовом, оскільки в такому разі усунення перешкод у користуванні власником своїм майном і буде ефективним способом захисту порушеного права, а рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння не матиме жодного ефекту.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачі, будучи власниками спірної земельної ділянки та маючи до них доступ, звернулись в суд з позовом про усунення перешкод у володінні своїм майном шляхом скасування рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договорів, внаслідок яких позивачі, як добросовісні власники майна, позбавлені можливості внести відомості про своє майно до Державного реєстру.

Доводи апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про те, що вказаний орган не є належними відповідачем, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні позову, колегією суддів відхиляються.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (ч.1 ст. 55 ЦПК України).

З матеріалів справи слідує, що рішення про державну реєстрацію прав, що оспорюються, в січні 2015 року були прийняті державними реєстраторами Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області. В подальшому, 25 жовтня 2016 року реєстрація вказаного органу була припинена і була проведена ліквідація на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №99 від 11 лютого 2016 року.

Враховуючи наведене, позивачами на час звернення з даним позовом до суду було визначено одним із відповідачів- Головне територіальне управління юстиції у Київській області, оскільки на час звернення до суду з даним позовом вказаний орган не був ліквідований та був відповідальним за здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вжиття за заходів для запобігання порушенням у вказаній сфері.

Поряд з цим, під час розгляду даної справи Головне територіальне управління у Київській області 12 березня 2021 року ліквідовано.

Відповідно до п.3 постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ) є правонаступником Головного територіального управління у Київській області.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката Власенка Сергія Павловича - представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту виготовлення повної постанови.

Повний зміст постанови виготовлений 22 листопада 2022 р.

Головуючий

Судді:

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення08.11.2022
Оприлюднено30.11.2022
Номер документу107540747
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —359/4585/19

Постанова від 11.10.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Ухвала від 20.09.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Ухвала від 30.03.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Ухвала від 27.02.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Ухвала від 16.01.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Ухвала від 26.12.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Постанова від 08.11.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Заришняк Галина Миколаївна

Ухвала від 22.05.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Заришняк Галина Миколаївна

Ухвала від 07.02.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Гаращенко Дмитро Русланович

Ухвала від 30.11.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Гаращенко Дмитро Русланович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні