Постанова

від 11.10.2023 по справі 359/4585/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 359/4585/19

провадження № 61-551св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ, ОСОБА_7 , Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Держгеокадастру у Київській області, державний реєстратор реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Подзірей Ольга Василівна,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка підписана представником Довганем Олександром Олександровичем на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись з позовом про визнання незаконним формування земельних ділянок, визнання незаконними та скасування розпоряджень місцевих органів виконавчої влади, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, зобов`язання видати відомості щодо земельних ділянок з Державного земельного кадастру та внесення змін до кадастрової карти.

Позовна заява мотивована тим, що 24 грудня 1999 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 приватизували земельні ділянки площею по 0,12 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовані в Садівничому товаристві «Салют-2» (далі - СТ «Салют-2») на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Однак, позивачі позбавлені можливості зареєструвати земельні ділянки в Державному земельному кадастрі у зв`язку з тим, що на них накладаються земельні ділянки площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Ці земельні ділянки належать ОСОБА_8 , яка придбала їх у ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 12 жовтня 2009 року. Відчужені земельні ділянки належали ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 684806, № 684807, № 684798 від 09 грудня 2008 року, виданих на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бориспільська РДА) № 4932 від 24 липня 2008 року. Крім того, на земельну ділянку, приватизовану ОСОБА_2 , накладається земельна ділянка площею 55,7508 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0388 з цільовим призначенням для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Ця земельна ділянка перебуває у користуванні Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140050 від 16 жовтня 2012 року, виданого на підставі розпорядження Бориспільської РДА № 2515 від 03 серпня 2012 року.

Позивачі, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просили:

визнати незаконним формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037, 3220886000:03:003:038 та присвоєння їм вказаних кадастрових номерів;

визнати незаконними та скасувати розпорядження Бориспільської РДА № 4932 від 24 липня 2008 року та № 2515 від 03 серпня 2012 року;

визнати недійсними державні акти про право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 684806, № 684807, № 684798 від 09 грудня 2008 року та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140050 від 16 жовтня 2012 року;

визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ;

визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Подзірей О. В. № 18839527, № 18837649, № 18838641 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_8 права власності на земельні ділянки площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані на території Процівської сільської ради Бориспільського району;

зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Київській області видалити з Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037, 3220886000:03:003:0388 та внести відповідні зміни до кадастрової карти.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Протокольною ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2019 року залучено до участі у справі у якості співвідповідачів Бориспільську РДА, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ, ОСОБА_8 , державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Подзірей О. В.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Бориспільської райдержадміністрації № 4932 від 24 липня 2008 року в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №684789, виданий 09 грудня 2008 року на ім`я ОСОБА_6 щодо земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №684806, виданий 09 грудня 2008 року на ім`я ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0068 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №684807, виданий 09 грудня 2008 року на ім`я ОСОБА_4 щодо земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0069 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2895.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2899.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2907.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції № 18838641 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_9 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції № 18839527 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_9 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0068 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції №18837649 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_9 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0069 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

У задоволенні позову в частині інших вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в розмірі 1 728,90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в розмірі 1 728,90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в розмірі 1 728,90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в розмірі 1 728,90 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право власності на земельні ділянки ще в грудні 1999 року, тоді як ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 приватизували земельні ділянки лише через 9 років - в грудні 2008 року. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельні ділянки було припинено перед передачею їх у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037 на земельні ділянки позивачів підтверджується матеріалами справи. Ці обставини свідчать про те, що розпорядження Бориспільської РДА № 4932 від 24 липня 2008 року та видані на підставі нього державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 684806, № 684807, № 684798 від 09 грудня 2008 року суперечать частині п`ятій статті 116 ЗК України, тому слід визнати незаконним та скасувати розпорядження Бориспільської РДА № 4932 від 24 липня 2008 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва на території Процівської сільської ради Бориспільського району, а також визнати недійсними оспорені державні акти.

Суди вказали, що у зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи визнані недійсними, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не набули право власності на земельні ділянки та не мали права відчужувати ці об`єкти нерухомого майна у власність ОСОБА_7 . Це свідчить про те, що договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені 12 жовтня 2009 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суперечать частині першій статті 319 ЦК України, тому їх слід визнати недійсними. Про накладення земельних ділянок, відтак про порушення права на землю, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дізнались лише 06 вересня 2018 року, тому позовна давність ними не пропущена.

Суди вважали, що рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції № 18839527, № 18837649, № 18838641 від 26 січня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельні ділянки площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0068, 3220886000:03:003:0069, 3220886000:03:001:1037 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані на території Процівської сільської ради Бориспільського району також слід визнати незаконними та скасувати у відповідності до вимог статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суди також вказали, що чинним цивільним законодавством не передбачений такий спосіб захисту цивільного права, як визнання незаконним формування земельних ділянок. Крім того, обов`язок видалення відомостей про земельні ділянки з Державного земельного кадастру та внесення відповідних змін до кадастрової карти виникне у ГУ Держгеокадастру у Київській області лише після набрання цим рішенням суду законної сили. Ця обставина свідчить про те, що позовні вимоги про вжиття вказаних суто адміністративно-організаційних заходів є передчасними. Тому у задоволенні позову в частині вимог про визнання незаконним формування земельних ділянок, видалення відомостей про них з Державного земельного кадастру та внесення відповідних змін до кадастрової карти слід відмовити.

Підстави для визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської РДА № 2515 від 03 серпня 2012 року, а також для визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140050 від 16 жовтня 2012 року відсутні, оскільки зі змісту рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру № РВ-3201371342018 від 06 вересня 2018 року та протоколу проведення перевірки електронного документа № ПП-3200624602018 від 06 вересня 2018 року вбачається, що на земельну ділянку, приватизовану ОСОБА_2 , накладається земельна ділянка площею 55,7508 га з кадастровим номером 3220886000:03:003:0388, що перебуває у користуванні Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ для експлуатації та догляду за гідротехнічними, водогосподарськими спорудами і каналами на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Однак відповідно до норм ЗК України землі водного фонду відносяться до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність фізичних осіб.

Суд апеляційної інстанції відхилив посилання адвоката Власенка С. П., який діє в інтересах ОСОБА_7 , на те, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора не є належним способом захисту, з урахуванням висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16.

Доводи апеляційної скарги адвоката Власенка С. П., який діє в інтересах ОСОБА_7 , про те, що позивачами пропущена позовна давність, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки про порушення права на землю, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дізнались лише 06 вересня 2018 року, коли їм було відмовлено у внесенні відомостей про їх земельні ділянки до Державного земельного кадастру, з позовом позивачі звернулись до суду 28 травня 2019 року, тобто в межах трирічного строку.

Щодо посилань в апеляційній скарзі адвоката Власенка С. П., який діє в інтересах ОСОБА_7 , про неправильність визначення правових підстав для задоволення позову та неналежного способу захисту, суд апеляційної інстанції вказав, що позивачі, будучи власниками спірної земельної ділянки та маючи до них доступ, звернулись до суду з позовом про усунення перешкод у володінні своїм майном шляхом скасування рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів, внаслідок яких позивачі, як добросовісні власники майна, позбавлені можливості внести відомості про своє майно до Державного реєстру.

Доводи апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про те, що вказаний орган не є належним відповідачем, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки рішення про державну реєстрацію прав, що оспорюються, в січні 2015 року були прийняті державними реєстраторами Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області. В подальшому, 25 жовтня 2016 року реєстрація вказаного органу була припинена і була проведена ліквідація на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 99 від 11 лютого 2016 року. Враховуючи наведене, позивачами на час звернення з даним позовом до суду було визначено одним із відповідачів- Головне територіальне управління юстиції у Київській області, оскільки на час звернення до суду з даним позовом вказаний орган не був ліквідований та був відповідальним за здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вжиття заходів для запобігання порушенням у вказаній сфері. Поряд з цим, під час розгляду справи Головне територіальне управління у Київській області 12 березня 2021 року ліквідовано. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ) є правонаступником Головного територіального управління у Київській області.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У січні 2023 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подало касаційну скаргу, яка підписана представником Довганем О. О., в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мали значення для справи, допущено посилання на недоведені обставини, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом першої інстанції в порушення частини четвертої статті 51 ЦПК України не постановлено ухвалу про залучення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у якості співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (Головного територіального управління юстиції у Київській області). Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не оспорює право позивача на користування спірною земельною ділянкою, позивачами не зазначеного жодного аргументу про порушення їх прав при вчиненні державним реєстратором реєстраційних дій, а також відсутні посилання на вчинення дій, які порушили права позивачів з боку Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке не вчиняло оспорюваної державної реєстрації. Таким чином, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються в частині позовних вимог до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року продовжено Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року поновлено Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) строк на касаційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 359/4585/19, витребувано з Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 359/4585/19.

У квітні 2023 року справа № 359/4585/19 надійшла до Верховного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 911/488/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 (провадження № 61-697св20), на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що: «для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц)».

У справі, що переглядається:

у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спір виник з ОСОБА_8 ;

позивачі звернулись з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке не є належним відповідачем у спірних правовідносинах;

отже оскаржені судові рішення в цій частині слід скасувати, у задоволенні позову до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення в частині позовних вимог до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржені судові рішення в частині позовних вимог до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати, у задоволенні позову до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.

Висновки за результатами розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2019 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривень.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9 459,00 грн;

ставка судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до пункту 6 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» складає 3 457,80 грн;

за подання касаційної скарги Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ)сплатило судовий збір у розмірі 4 610,40 грн;

таким чином, оскільки касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволена, з позивачів на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі по 2 689,40 грн з кожного.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка підписана представником Довганем Олександром Олександровичем, задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судовий збір у розмірі по 2 689,40 грн з кожного.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук